Ухвала

від 07.03.2023 по справі 695/2962/22

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/2962/22

номер провадження 1-р/695/2/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2023 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду

Черкаської області Ватажок- ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника заявника адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша заяву адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 щодо роз`яснення ухвали слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.10.2022 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022250370000932 від 19.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулась адвокат ОСОБА_4 із заявою в інтересах ОСОБА_5 про роз`яснення ухвали слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.10.2022 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022250370000932 від 19.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.

В обґрунтування заяви зазначено, що ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.10.2022 у кримінальному провадженні № 12022250370000932 від 19.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, накладено арешт на майно, законним володільцем якого є ОСОБА_5 . Вказаною ухвалою було накладено арешт та зобов`язано орган досудового розслідування зберегти речові докази, які у подальшому було передано на відповідальне зберігання власнику. Як зазначено у клопотанні, оскільки на сьогоднішній день виникає питання про межі застосованого арешту, так як виникла необхідність в користуванні належним власнику майном, представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 просить роз`яснити, яким саме шляхом має виконуватись арешт майна, що був застосований вказаною ухвалою слідчого судді від 21.10.2022, а саме: шляхом заборони користування, відчуження чи розпорядження для недопущення втручання в господарську діяльність заявника.

У судовому засіданні представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 на задоволенні заяви наполягала повністю, надавши на підтвердження того, що її довіритель є законним володільцем майна, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді від 21.10.2022: ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.12.2022 у справі № 695/2962/22 (номер провадження 1-кс/695/779/22), якою відмовлено у скасуванні арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.10.2022; ухвалу Черкаського апеляційного суду від 08.11.2022 у справі № 695/2962/22, якою ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.10.2022 про накладення арешту на майно залишено без змін; рахунок фактуру № СФ-1 до договору від 18.08.2022 № б/н, договір купівлі продажу №б/н від «___»

---

2022 року», згідно з яким Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «ЛАН» продала ОСОБА_5 земснаряд ЗРС-2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 1991, катер БМК, УЧК-37К, рік випуску 1977, домік рибацький, платіжне доручення від 18.08.2022, призначення платежу «Оплата за товар для власного використання згідно з рахунком-фактурою №СФ-1 від 18.08.2022, згідно з договором купівлі-продажу №б/н від 18.08.2022», акт прийому-передачі основних засобів, затверджених директором Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «ЛАН» ОСОБА_6 21.09.2022, відповідно до якого ОСОБА_5 передано земснаряд ЗРС-2 у комплекті з насосом 10/8Гр-11-(6)-700L, катер БМК УЧК-37К, домік рибацький. Також представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 просила у судовому засіданні роз`яснити, чи накладено арешт ухвалою слідчого судді від 21.10.2022 із забороною користування майном, враховуючи, що 26.10.2022 органом досудового розслідування передано ОСОБА_5 на відповідальне зберігання майно, на яке було накладено арешт, оскільки останній має намір використовувати вказане майно у своїй господарській діяльності.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, однак просив у разі, якщо слідчий суддя прийде до висновку про необхідність роз`яснення ухвали від 21.10.2022, роз`яснити її зміст з дотриманням положень ст. 380 КПК України, не змінюючи при цьому первинний зміст судового рішення.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 та прокурора, дослідивши матеріали заяви, слідчий суддя зазначає про таке.

Стаття 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод Україна гарантує кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України визначено, що заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, в ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Нормами чинного КПК України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною п`ятою статті 173 КПК України встановлено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.10.2022 у кримінальному провадженні № 12022250370000932 від 19.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240 КК України накладено арешт на земснаряд, основа якого сiрого кольору, кабіна білого кольору, машинне відділення синього кольору; моторний катер сірого кольору; весловий човен; екскаватор чорного та помаранчевого кольорів, з наявними на ньому маркуванням Serial №10E1861, CABINT JX HP version pare prisse feu 99/725-0 customer №335/08495.

Зі змісту заяви представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про роз`яснення ухвали слідчого судді про накладення арешту на вказане вище майно та з наданих представником ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснень, вбачається, що звертаючись з даною заявою, остання просить роз`яснити, чи заборонено вказаною ухвалою слідчого судді користуватися майном, враховуючи, що 26.10.2022 органом досудового розслідування передано ОСОБА_5 на відповідальне зберігання майно, на яке було накладено арешт, оскільки останній має намір використовувати вказане майно у своїй господарській діяльності.

З наданої представником ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_4 у судовому засіданні ухвали слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.12.2022 у справі № 695/2962/22 (номер провадження 1-кс/695/779/22), якою відмовлено у скасуванні арешту майна у кримінальному провадженні № 12022250370000932 від 19.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.10.2022, вбачається, що вже після накладення арешту на майно слідчим суддею ухвалою суду від 21.10.2022 органом досудового розслідування було передано на особисте зберігання ОСОБА_5 заарештоване судом майно, а саме: земснаряд ЗРС-2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , екскаватор колісний марки «JCB JS160W», заводський номер НОМЕР_2 , весловий човен, що також стверджується наявною в матеріалах кримінального провадження розпискою складеною ОСОБА_5 від 26.10.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Виходячи зі змісту вказаної норми, роз`ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття. Необхідність роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.

При роз`ясненні судового рішення, більш повно і зрозуміло здійснюється виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносяться зміни до рішення по суті і не розглядаються ті питання, які не були предметом судового розгляду.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що за заявою про роз`яснення судового рішення суд не може змінювати змісту постановленого ним рішення, сама суть роз`яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо. Якщо заявником порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Якщо заявником порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Слідчий суддя зазначає, що зміст ухвали від 21.10.2022 є конкретизованим.

Текст ухвали було складено відповідно до вимог статті 372 КПК України з посиланням на норми кримінального процесуального закону, та викладено чіткими, зрозумілими реченнями, а тому можливе однозначне розуміння її точного змісту.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України). Якщо обмеження, які накладає арешт, запобігають таким можливостям, можна вважати, що завдання арешту майна було виконано. При цьому, це завдання арешту майна залишається незмінним в залежності від підстави накладення такого арешту та з якою метою його було накладено, а не тільки у випадку якщо арешт накладається на майно з метою забезпечення збереження його як речового доказу, як стверджує заявник. До цих доводів слідчий суддя ставиться критично.

Також, слідчий суддя зазначає, що положення ЦК України дійсно можуть застосовуватися щодо питань, пов`язаних із правом власності, проте контекст, у якому вони застосовуються у КПК України, є виключно кримінально-правовим. Так, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України) ці три титули (володіння, користування, розпорядження) визначають право власності. Право володіння як окремий титул не охоплюється положеннями про арешт майна у кримінальному процесі. Разом із тим, КПК України визначає можливі обмеження для права відчуження, розпорядження та/або користування майном. У цьому випадку доцільно зазначити, що вказана ухвала не містить передбачення щодо можливості, зокрема відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що вже після накладення арешту на майно ухвалою суду від 21.10.2022 органом досудового розслідування було передано на особисте зберігання ОСОБА_5 заарештоване судом майно, а саме: земснаряд ЗРС-2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , екскаватор колісний марки «JCB JS160W», заводський номер НОМЕР_2 , весловий човен, що також стверджується наявною в матеріалах кримінального провадження розпискою складеною ОСОБА_5 від 26.10.2022.

Таким чином, на підставі викладеного вище, слідчий суддя зазначає, що рішення є ясним, зрозумілим, повним та конкретним, а резолютивна частина рішення є такою, що не припускає іншого тлумачення та суперечностей під час його виконання, та не позбавляє сторони у можливості його реалізації.

Керуючись статтями 3, 380 КПК України, слідчий суддя

УВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 щодо роз`яснення ухвали слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.10.2022 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022250370000932 від 19.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_7