Ухвала

від 30.03.2023 по справі 695/2962/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/123/23 Справа № 695/2962/22 Категорія: 380 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участісекретаря ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07 березня 2023 року про відмову в роз`ясненні ухвали слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022250370000932 від 19.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України,

в с т а н о в и в :

Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2022 року клопотання прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_9 про арешт майна задоволено повністю.

У рамках кримінального провадження № 12022250370000932 від 19.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, накладено арешт на: земснаряд, основа якого сірого кольору, кабіна білого кольору, машинне відділення синього кольору, моторний катер сірого кольору; весловий човен; екскаватор чорного та оранжевого кольору, з наявним маркуванням Serial № 10Е1861, CABINT JX HP version pare prisse feu 99/725-0 customer № 335/0849.

Попереджено уповноважених осіб Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

21 лютого 2023 року представник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 звернулась до суду із заявою про роз`яснення ухвали суду в якій просила суд роз`яснити, яким саме шляхом має виконуватись арешт майна, що був застосований ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2022 року у даній справі, а саме: шляхом заборони користування, відчуження чи розпорядження для недопущення втручання в господарську діяльність заявника.

Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07 березня 2023 року відмовлено в роз`ясненні ухвали слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2022 року про арешт майна.

Ухвалу мотивовано тим, що текст ухвали було складено відповідно до вимог ст. 372 КПК України з посиланням на норми кримінального процесуального закону, та викладено чіткими, зрозумілими реченнями, а тому можливе однозначне розуміння її точного змісту.

Слідчим суддею зазначено, що рішення є ясним, зрозумілим, повним та конкретним, а резолютивна частина рішення є такою, що не припускає іншого тлумачення та суперечностей під час його виконання, та не позбавляє сторони можливості його реалізації.

При цьому, слідчий суддя зауважив, що вже після накладення арешту на майно ухвалою суду від 21.10.2022 органом досудового розслідування було передано на особисте зберігання ОСОБА_8 заарештоване судом майно, а саме: земснаряд ЗРС-2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , екскаватор колісний марки «JCB JS160W», заводський номер НОМЕР_2 , весловий човен, що також стверджується наявною в матеріалах кримінального провадження розпискою складеною ОСОБА_8 від 26.10.2022.

10 березня 2023 року представником ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу, в якій, не погоджуючись з прийнятим слідчим суддею рішенням, просить ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.03.2023 скасувати та постановити нову ухвалу, якою роз`яснити ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2022 року, яким саме шляхом має виконуватись арешт майна шляхом заборони відчуження, заборони володіння та/або заборони користування.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судове рішення після винесення оскаржуваної ухвали стало ще більш незрозумілим, який саме спосіб арешту майна судом було застосовано. Заборона відчуження їм зрозуміла, а чи заборона користування та розпорядження була застосована судом чи ні є незрозумілим.

Спершу суд зазначив, що є заборона і відчуження, і користування, і розпорядження, а нижче вказує про передачу на відповідальне зберігання заявнику арештованого майна, як наслідок не вказуючи про наслідки передачі такого майна.

Вважає, що право володіння як окремий титул не охоплюється положеннями про арешт майна у кримінальному процесі. Разом з тим, КПК України визначає можливі обмеження для права відчуження, розпорядження та/або користування майном. У цьому випадку доцільно зазначити, що власнику майна було обмежено право відчуження та розпорядження майном. Фактично, це означає, що йому дозволено лише право користування майном.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності.

За вимогами ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно із ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Відповідно до вимог вищевказаної норми КПК роз`яснення судового рішення можливе у випадку, якщо воно є нечітким за змістом, містить положення, які викликають суперечки щодо його неоднакового тлумачення і розуміння під час виконання. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.

Наведені положення закону є імперативними й підлягають обов`язковому врахуванню судом, сторонами та іншими учасниками провадження при його здійсненні.

Отже, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто, коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

У ході роз`яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Таким чином, роз`яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, а тому судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.

При цьому, виходячи зі змісту вказаної норми, роз`ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття та порядок його виконання.

Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2022 року, яка ухвалою Черкаського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року залишена без змін, накладено арешт на: земснаряд, основа якого сірого кольору, кабіна білого кольору, машинне відділення синього кольору, моторний катер сірого кольору; весловий човен; екскаватор чорного та оранжевого кольору, з наявним маркуванням Serial № 10Е1861, CABINT JX HP version pare prisse feu 99/725-0 customer № 335/0849, яке постановою слідчого від 19.10.2022 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022250370000932.

Постановлена ухвала суду першої інстанції - як її мотивувальна, так і резолютивна частини, викладені загальновживаними словами, містять чіткий і зрозумілий характер, в них зазначенні мотиви та правові підстави прийнятого рішення, в ухвалі містяться посилання на відповідні норми кримінального процесуального закону, а резолютивна частина цього судового рішення є чіткою та зрозумілою за змістом та не допускає її подвійного тлумачення.

Доводи скаржника щодо наявності можливості користування арештованим майном, оскільки ухвала суду не містить прямої заборони щодо цього не заслуговує на увагу, виходячи з наступного.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Якщо обмеження, які накладає арешт, запобігають таким можливостям, можна вважати, що завдання арешту майна було виконано.

Також, необхідно врахувати те, що положення ЦК України дійсно можуть застосовуватися щодо питань, пов`язаних із правом власності, проте контекст, у якому вони застосовуються у КПК України, є виключно кримінально-правовим.

Так, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України) ці три титули (володіння, користування, розпорядження) визначають право власності. Право володіння як окремий титул не охоплюється положеннями про арешт майна у кримінальному процесі.

Разом із тим, КПК України визначає можливі обмеження для права відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Із заяви про роз`яснення ухвали про накладення арешту, апеляційної скарги вбачається, що фактично заявник просить визначити та роз`яснити обсяг одного із титулів права власності, який визначено законодавством, а саме його цікавить можливість користування арештованим майном.

У цьому випадку доцільно зазначити, що накладаючи арешт слідчий суддя не зазначав, який саме із титулів права власності обмежено.

Тому слідчий суддя, в оскаржуваній ухвалі вірно зазначив, що фактично це означає, що вказана ухвала не містить передбачення щодо можливості, зокрема відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що передбачені ч. 1 ст. 380 КПК України підстави для роз`яснення зазначеного судового рішення відсутні.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення ухвали слідчого судді, а наведені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів визнає недостатніми для скасування такої ухвали, інших підстав для її скасування не встановлено, у зв`язку із чим колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді від 07 березня 2023 року необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 380, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, , апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07 березня 2023 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4