Ухвала

від 07.03.2023 по справі 461/2873/17

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/2873/17

Провадження № 2-а/461/99/23

УХВАЛА

07.03.2023 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., отримавши адміністративний позов Приватної фірми науково-виробничого підприємства Комтех-плюс (юридична адреса: 79021, м.Львів, вул.Кульпарківська, 180/46, поштова адреса: 79035, м.Львів, вул.Зелена, 109, оф.317) до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (адреса: 79008, м.Львів, пл.Ринок, 1), треті особи Публічне акціонерне товаритсво «Укрзалізниця» (адреса: 79007, м.Львів, вул.Гоголя,1), Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» (адреса: 79006, м.Львів, вул.Сахарова,42) про визнання протиправними та скасування наказів,-

В С Т А Н О В И В:

20.07.2017 ПФ НВП Комтех-плюс звернувся до суду з позовом до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, треті особи Публічне акціонерне товаритсво «Укрзалізниця», Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» про визнання протиправними та скасування наказів.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідившипозовну заявута додані до неї матеріали, слід зазначити наступне.

За положенням п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, перелік яких визначено у ч.1 ст. 19 КАС України.

За положеннями ст.ст. 20, 22 КАС України місцевими адміністративними судами є місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди. При цьому, статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію між місцевими загальними як адміністративними судами та окружними адміністративними судами.

Так, пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України визначено вичерпний перелік адміністративних справ, що підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, а саме:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму,членів цих комісій;

оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Усі інші адміністративні справи, крім вище перелічених, підсудні окружним адміністративним судам, що зазначено у ч.2 ст. 20 КАС України.

Позивач у своєму позові просить визнати протиправними та скасувати накази відповідача.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що даний спір предметно не підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду, оскільки даний публічно-правовий спір не підпадає під виключний перелік, визначений частиною першою цієї статті.

15.12.2017 набув чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, та інших законодавчих актів», яким, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції.

Відповідно до підпунктів 10, 12 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 21.04.2017 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду. Тобто до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а тому справа повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 року апеляційну скаргу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м.Львова від 11.07.2017 року без змін.

Постановою Верховного суду від 19.12.2022 року касаційну скаргу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задоволено частково. Постанову Галицького районного суду м.Львова від 11.07.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 року у цій справі скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2022 року вищевказану справу визначено судді Радченко В.Є.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 03.01.2023 року адміністративну справу за позовом Приватної фірми науково-виробничого підприємства Комтех-плюс до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, треті особи Публічне акціонерне товариство «Укрзалізниця», Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» про визнання протиправними та скасування наказів передано за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 року вищевказану справу передано на розгляд до Галицького районного суду м.Львова.

Як вбачається з матеріали справи після касаційного оскарження, суддею Радченком В.Є. не відкривалось провадження по справі.

Згідно нової редакції КАС України, адміністративні справи щодо спорів про оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, які не стосуються притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України зазначений позов підсудний окружним адміністративним судам

Суд констатує, що предметна підсудність має імперативний характер, порушення правил якої відповідно до ст. 318 КАС України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Галицького районного суду м.Львова від 03.01.2023 року набрала законної сили.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі Конвенція)кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у рішенні від 20.07.2006 у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін встановленим законом у ст. 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

За таких обставин, згідно статей 19, 20 КАС України ця адміністративна справа підлягає вирішенню окружним адміністративним судом.

Частиною 5 ст. 171 КАС України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, передбачено, що в разі встановлення судом того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 29 КАС України.

Пунктом 2 частини 1 статті 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо:при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Даний пункт статті не регулює питання щодо дій суду у випадку порушення правил предметної підсудності.

За таких обставин, нормами КАС України не визначено дії суду у випадку надходження до відповідного суду позовної заяви, яка йому предметно не підсудна.

У той же час, за нормами частини 6 статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

До компетенції судді суду першої інстанції не відноситься вирішення питання щодо законності процесуальних дій і процесуальних рішень іншого судді тієї ж судової інстанції.

Тобто інший суддя першої інстанції немає підстав вирішувати про законність ухвали іншого судді.

Оскільки ухвала Галицького районного суду м.Львова від 03.01.2023 року не скасована, а спори щодо підсудності між судами не допускаються, тому справу необхідно передати до Львівського окружного адміністративного суду.

У тому випадку якщо суддя Львівського окружного адміністративного суду вважає, що дана справа не підсудна Львівському окружному адміністративному суду він не позбавлений можливості прийняти процесуальне рішення про закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що справа за цим адміністративним позовом не підсудна Галицькому районному суду м. Львова, як адміністративному суду, і підлягає поверненю на розгляд за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 19, 20, 22, 29, 30, 171, 241, 246, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу за позовом Приватної фірми науково-виробничого підприємства Комтех-плюс (юридична адреса: 79021, м.Львів, вул.Кульпарківська, 180/46, поштова адреса: 79035, м.Львів, вул.Зелена, 109, оф.317) до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (адреса: 79008, м.Львів, пл.Ринок, 1), треті особи Публічне акціонерне товаритсво «Укрзалізниця» (адреса: 79007, м.Львів, вул.Гоголя,1), Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» (адреса: 79006, м.Львів, вул.Сахарова,42) про визнання протиправними та скасування наказів повернути до Львівського окружного адміністративного суду (79000, м. Львів, вул. Чоловського,2).

Ухвала оскарженю не підлягає.

Суддя В.Є. Радченко