Ухвала

від 03.03.2023 по справі 201/2449/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/2449/23

Провадження № 2/201/1447/2023

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 березня 2023 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидова С.О., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство «Авілон» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 01 березня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство «Авілон» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 1 березня 2023 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О..

Ознайомившись із позовною заявою, вважаю що таку слід залишити без руху, оскільки, позивачем при подачі позовної заяви до суду не було дотримано вимог ст. 177 ЦПК України, а саме.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно зч.3ст.6Закону України«Про судовийзбір» заподання позовноїзаяви,що маєодночасно майновийі немайновийхарактер,судовий збірсплачується заставками,встановленими дляпозовних заявмайнового танемайнового характеру.

Так, у позовній заяві позивач посилається як на підставу звільнення його від сплати судового збору на положення п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

В своїй постанові від 27 квітня 2021 року у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Із положень приписів ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст. 1,2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 684 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 1073,60 грн.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Собор.р/ 22030101,Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.),Код банку отримувача (МФО) 899998,Рахунок отримувача UA498999980313141206000004629,Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська(назва суду, де розглядається справа).

Статтею 27 ЦПК України встановлено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Місце знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство «Авілон» зазначено позивачем: м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 8А, що територіально відноситься до Чечелівського району м. Дніпра.

Частиною 1 ст. 28 ЦПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача, так позови,що виникаютьз трудовихправовідносин,можуть пред`являтисятакож зазареєстрованим місцемпроживання чиперебування позивача.

У зв`язку із викладеним позивачу необхідно надати докази на підтвердження того, що зареєстрованим місцем його проживання чи перебування є АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху відповідно до ст. 185 ЦПК України, про що повідомити позивача та надати йому строк для виправлення викладених вище недоліків.

Враховуючи указані приписи процесуального законодавства та зважаючи на наявність наведених судом недоліків позовної заяви вона підлягає залишенню без руху із визначенням судом строку для їх усунення.

Керуючись ст.175, 177,185, 260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство «Авілон» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху, про що повідомити позивача та надати строк для усунення викладених вище недоліків не пізніше п`яти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Демидова