Ухвала

від 01.03.2023 по справі 308/1306/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1306/19

1-кп/308/241/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

її захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об`єднаного кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017071030000051 від 01.06.2017 року, №12021070000000254 від 28.09.2021 року та №12020070000000227 від 19.08.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться об`єднане кримінальне провадження №308/1306/19, відомості про яке внесено до ЄРДР за №42017071030000051 від 01.06.2017, №12021070000000254 від 28.09.2021 та №12020070000000227 від 19.08.2020 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України.

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №42017071030000051 від 01.06.2017 року, ОСОБА_4 , будучи державним службовцем 9 рангу та призначеною з 08.06.2006 на посаду начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, обвинувачується у вчиненні злочину за наступних обставин.

У відповідності до Положення про управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, затверджено рішенням IV сесії Ужгородської міської ради V скликання №648 від 21.03.2008, начальник управління здійснює керівництво діяльністю управління, несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань та виконання своїх функцій, а саме в числі інших забезпечує дотримання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм та правил, правил забудови міста, затвердженої містобудівної документації.

Згідно постанови Кабінету міністрів України від 17.11.2004 №1553 «Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою» фонд формується на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті проведення землеустрою незалежно від місця розташування земельних ділянок та форми власності на них, вся документація із землеустрою зберігається у відповідних відділах Держземагенства, матеріали державного фонду надаються у користування за письмовим запитом та частково на платній основі.

Крім цього, саме у відділах Держземагенства зберігаються картографічні матеріали Державного фонду, які надаються у користування на платній основі у вигляді експлікації земель, а саме цей документ відображає віднесення земель до тих чи інших видів використання.

Статтею 126 Земельного кодексу України (в редакції від 04.06.2008, підстава - 309-VI.) визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. ст. 38-39, 51-52 Земельного Кодексу України (в редакції від 04.06.2008, підстава - 309-VI) використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

У відповідності до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції від 22.05.2003) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (677-2004-п) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як визначено п. 9 вказаного Порядку, проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, тільки після цього проект розглядається сесією відповідної ради.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції від 20.04.2000) генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання територій населеного пункту.

Згідно ст. 12 Закону України «Про планування і забудову територій» генеральним планом населеного пункту визначаються: потреби в територіях для забудови та іншого використання; потреба у зміні межі населеного пункту, черговість і пріоритетність забудови та іншого використання територій; межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови територій; планувальна структура та просторова композиція забудови населеного пункту; загальний стан довкілля населеного пункту, основні фактори його формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану; території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Керуючись вказаними нормативно правовими актами у своїй діяльності, несучи персональну відповідальність за погоджені нею документи, достовірно знаючи в силу своїх службових обов`язків про порядок використання земельних ділянок рекреаційного призначення, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради головний архітектор м. Ужгорода, діючи умисно, в групі з виконувачем обов`язків начальника відділу земельних ресурсів у м. Ужгорода ОСОБА_6 , зловживаючи службовим становищем, з метою забезпечення незаконного переходу права власності на земельну ділянку рекреаційного призначення, загальною площею 0,0782 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що перебувала в комунальній власності міста, використала службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, шляхом підписання ряду документів та висновків, внаслідок чого право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_7 , а цільове призначення земельної ділянки було незаконно змінено з рекреаційного» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд».

Встановлено, що посадовим особам ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , в силу їх службових обов`язків було достовірно відомо, що вищевказана земельна ділянка в АДРЕСА_1 згідно Генерального плану м. Ужгорода 2004 року потрапляє до зони зелених насаджень загального користування, за функціональним використанням обліковується як частина скверу площею 0,30 га, розташованого на розі АДРЕСА_2 , Станційної та АДРЕСА_1 .

Незважаючи на викладене, на виконання спільного злочинного умислу, ОСОБА_6 скріпив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , відтиском печатки відділу та, з метою уникнення відповідальності за вчинене, використав кліше свого власного підпису, нанісши його відтиск, а не скріпивши власноручно, наступні підроблені офіційні документи:

- довідку по формі 6-зем про існуючий стан угідь земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 24.06.2008, в яку внесено завідомо неправдиві відомості про цільове призначення земельної ділянки площею 0,0782 га, а саме, що зазначена земельна ділянка згідно Українського класифікатору цільового використання землі (УКЦВЗ) від 24.04.1998 має код цільового використання 1.21, тобто є землями населених пунктів іншого призначення не наданими у власність або постійне користування в межах населених пунктів та віднесена до відкритих земель з культурним рослинним покривом та мощенням, хоча фактично земельна ділянка віднесена до земель рекреаційного призначення (код цільового використання 1.17 (УКЦВЗ);

- висновок відділу земельних ресурсів у м. Ужгороді №1465 від 24.06.2008 щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 , яким погодив відведення земельної ділянки 0,0782 га у власність, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , до якого внесено неправдиві відомості про віднесення земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови, а також, про те, що цільове призначення земельної ділянки не змінюється, достовірно знаючи при цьому, що землям населених пунктів для індивідуального будівництва відповідає од цільового використання 1.8 (УКЦВЗ), а не 1.21 (УКЦВЗ), як вказано у формі 6- зем.;

- кадастровий план земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , на якій графічно в системах координат зображено місце розташування земельної ділянки ОСОБА_7 , у який внесено завідомо неправдиві відомості про віднесення земельної ділянки до земель відведених для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0782 га;

- експлікацію земельних угідь, на якій графічно в системах координат зображено місце розташування земельної ділянки ОСОБА_7 , у який внесено завідомо неправдиві відомості про віднесення земельної ділянки до земель відведених для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0782 га.

Всі зазначені документи поміщено до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 з кадастровим номером 2110100000:12:001:0021, загальною площею 0,0782 га, до якого також долучено документи, виготовлені на виконання спільного злочинного плану головним архітектором м. Ужгорода ОСОБА_4 , а саме висновок №1047 від 25.06.2008 та попередньо погоджена архітектором міста Ужгород схема забудови земельної ділянки під будівництво та обслуговування житлового будинку, до яких внесено завідомо неправдиві відомості про статус земельної ділянки та можливість будівництва на ній житлового будинку, скріплені підписом ОСОБА_4 та відтиском печатки управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, при цьому, останньою у проекті на всіх документах, окрім схеми забудови, всупереч вимогам документообігу, з метою уникнення відповідальності, використано кліше відтиску власного підпису.

За результатами спільних злочинних дій службових осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , спрямованих на передачу у власність ОСОБА_7 земельної ділянки із земель рекреаційного призначення, зеленої зони загального користування - скверу, 10.07.2008 відомості про земельну ділянку, площею 0,0782 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, внесено до Державного земельного кадастру та 4 сесією 5 скликання Ужгородської міської ради №773 від 11.07.2008 затверджено проект землеустрою.

16.10.2008 начальником відділу земельних ресурсів ОСОБА_6 на завершення виконання злочинного умислу видано скріплений відтисками печатки відділу та власними підписами Державний акт серії ЯЕ №454929 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_7 загальною площею 0,0782 га по АДРЕСА_1 , до якого умисно внесено неправдиві відомості про цільове призначення земельної ділянки, внаслідок чого його незаконно було змінено з «рекреаційного» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд».

Таким чином, всупереч ст. ст. 38-39, 51-52 Земельного Кодексу України (в редакції від 04.06.2008, підстава - 309-VI), ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції від 22.05.2003) ст.ст. 1, 12 Закону України «Про шанування і забудову територій» (в редакції від 20.04.2000) внаслідок умисних дій службових осіб начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради головного архітектора м. Ужгорода ОСОБА_4 та виконувача обов`язків начальника відділу земельних ресурсів м. Ужгорода ОСОБА_6 земельна ділянка загальною площею 0,0782 га, вартістю 357 500 гривень, що відноситься до зони зелених насаджень загального користування (сквер) на розі АДРЕСА_1 , тобто є земельною ділянкою рекреаційного призначення, незаконно передана у власність громадянки ОСОБА_7 , а цільове призначення земельної ділянки було незаконно змінено з «рекреаційного» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», чим спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави на загальну суму 357 500 гривень, що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

За таких обставин, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою собою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене групою осіб.

Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради головний архітектор м. Ужгорода, діючи умисно, в червні 2008 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, в службовому кабінеті, скріпила відтиском печатки управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради висновок №1047 від 25.06.2008 у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 та погодила схему забудови земельної ділянки під будівництво та обслуговування житлового будинку, до яких внесено завідомо неправдиві відомості про статус земельної ділянки та можливість будівництва на ній житлового будинку, при цьому останньою у проекті на всіх документах, окрім схеми забудови, в супереч вимогам до документообігу, з метою уникнення відповідальності, використано кліше відтиску власного підпису.

Таким чином, всупереч ст. ст. 38-39, 51-52 Земельного Кодексу України (в редакції від 04.06.2008, підстава - 309-VI), ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції від 22.05.2003) ст.ст. 1, 12 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції від 20.04.2000) внаслідок умисних дій службової особи начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради головного архітектора м. Ужгорода ОСОБА_4 , яка внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, земельна ділянка загальною площею 0,0782 га., вартістю 357 500 гривень, що відноситься до зони зелених насаджень загального користування (сквер) на розі вулиць Мукачівської, Станційної та Одеської в м. Ужгороді Закарпатської області, тобто є земельною ділянкою рекреаційного призначення, незаконно передана у власність громадянки ОСОБА_7 , а цільове призначення земельної ділянки було незаконно змінено з «рекреаційного» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», чим спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави на загальну суму 357 500 гривень, що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

За такого, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України службовому підробленні, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило чинило тяжкі наслідки.

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020070000000227 від 19.08.2020 року, ОСОБА_4 , будучи державним службовцем 9 рангу та призначеною з 08.06.2006 на посаду начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, обвинувачується у вчиненні злочину за наступних обставин.

У відповідності до Положення про управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, затвердженого рішенням IV сесії Ужгородської міської ради V скликання №648 від 21.03.2008, начальник управління здійснює керівництво діяльністю управління, несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань та виконання своїх функцій, а саме в числі інших забезпечує дотримання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм та правил, правил забудови міста, затвердженої містобудівної документації, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, здійснює добір кадрів у відділ, призначає на посади та звільняє з посад державних службовців га працівників відділу, тобто була службовою особою, у розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, наділеною організаційно-розпорядчими функціями.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі природнозаповідного та іншого природоохоронного призначення, землі рекреаційного призначення (стаття 19 ЗК України). До земель рекреаційного призначення належать, зокрема, земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст (стаття 51 ЗК України). На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель (частина друга статті 52 ЗК України).

Згідно постанови Кабінету міністрів України від 17.11.2004 №1553 «Про Затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою» фонд нормується на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті проведення землеустрою незалежно від місця розташування земельних ділянок та норми власності на них, вся документація із землеустрою зберігається у відповідних відділах Держземагенства, матеріали державного фонду надаються у користування за письмовим запитом та частково на платній основі.

Крім цього, саме в відділах Держземагенства зберігаються картографічні матеріали Державного фонду, які надаються у користування на платній основі у вигляді експлікації земель, а саме цей документ відображає віднесення земель до тих чи інших видів використання.

За правилами ч. 6 ст. 118 ЗК України (в редакції від 06.06.2015), передбачено, що при безоплатній приватизації земельних ділянок громадянами, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Статтею 126 Земельного кодексу України (в редакції від 04.06.2008, підстава - 309-VI) визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. ст. 38-39, 51-52 Земельного Кодексу України (в редакції від 04.06.2008, підстава - 309-VI) використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

У відповідності до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції від 22.05.2003) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (677-2004-п) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як визначено п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.2004, проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, тільки після цього проект розглядається сесією відповідної ради.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції від 20.04.2000) генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання територій населеного пункту.

Згідно ст. 12 Закону України «Про планування і забудову територій» генеральним планом населеного пункту визначаються: потреби в територіях для забудови та іншого використання; потреба у зміні межі населеного пункту, черговість і пріоритетність забудови та іншого використання територій; межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови територій; планувальна структура та просторова композиція забудови населеного пункту; загальний стан довкілля населеного пункту, основні фактори його формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану; території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Керуючись вказаними нормативно-правовими актами у своїй діяльності, несучи персональну відповідальність за погоджені нею документи, достовірно знаючи в силу своїх службових обов`язків про порядок використання земельних ділянок рекреаційного призначення, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради головного архітектора м. Ужгорода, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересів територіальної громади міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, в інтересах ОСОБА_8 з метою забезпечення незаконного переходу права власності на земельну ділянку рекреаційного призначення, загальною площею 0,05 га, що знаходиться в АДРЕСА_3 , яка перебувала в комунальній власності міста Ужгород, підписала ряд документів та висновків, внаслідок чого право власності на земельну ділянку незаконно перейшло до ОСОБА_8 , а цільове призначення земельної ділянки було безпідставно змінено з «рекреаційного» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд».

Так, ОСОБА_4 в силу своїх службових обов`язків було достовірно відомо, що вищевказана земельна ділянка в АДРЕСА_3 , згідно Генерального плану м. Ужгород та фонду документації відноситься до зони зелених насаджень загального користування, за функціональним використанням обліковується як частина скверу площею 0,17 га, розташованого по АДРЕСА_3 .

Не зважаючи на викладене, з метою закінчення свого злочинного умислу, ОСОБА_4 скріпила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_3 , відтиском печатки відділу та з метою уникнення відповідальності за вчинене, використала кліше свого власного підпису, нанісши його відтиск, а не скріпивши власноручно, наступні підроблені офіційні документи:

- висновок №565 від 20.05.2008 та попередньо погоджена архітектором міста Ужгород схема забудови земельної ділянки під будівництво та обслуговування житлового будинку, до яких внесено завідомо неправдиві відомості про статус земельної ділянки та можливість будівництва на ній житлового будинку, скріплені підписом ОСОБА_4 та відтиском печатки управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, при цьому останньою у проекті на всіх документах в супереч вимогам до документообігу, з метою уникнення відповідальності, використано кліше відтиску власного підпису.

- кадастровий план та експлікацію земельних угідь.

Зазначені документи поміщено до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_8 з кадастровим номером 2110100000:03:001:0037, загальною площею 0,05 га.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 , спрямованих на незаконну передачу у власність ОСОБА_8 земельної ділянки із земель рекреаційного призначення, зеленої зони загального користування скверу, 21.05.2008 відомості про земельну ділянку, площею 0,05 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, внесено до Державного земельного кадастру та 4 сесією 5 скликання Ужгородської міської ради №727 від 23.05.2008 затверджено проект землеустрою. В результаті чого останній незаконно набув право власності на вищевказану земельну ділянку.

В подальшому, 27.05.2008 начальником відділу земельних ресурсів ОСОБА_6 , видано скріплений відтисками печатки відділу та власними підписами Державний акт серії ЯЕ №446134 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_8 загальною площею 0,05 га по АДРЕСА_3 , у якому внесено неправдиві відомості про цільове призначення земельної ділянки, внаслідок чого його незаконно було змінено з «рекреаційного» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд».

Разом з тим, 28.05.2008 земельну ділянку, право власності на яку посвідчено виданим Державним актом серії ЯЕ №446134 ОСОБА_8 загальною площею 0,05 га по АДРЕСА_3 , якій присвоєно кадастровий номер 2110100000:03:001:0037, здійснено продаж вказаної земельної ділянки та укладено договір купівлі-продажу з покупцем ОСОБА_9 , який посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_10 .

У подальшому, на виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_4 скріпила проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється ОСОБА_9 для комерційного використання в АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:03:001:0037, відтиском печатки відділу та з метою уникнення відповідальності за вчинене, використала кліше свого власного підпису, нанісши його відтиск, а не скріпивши власноручно, наступні підроблені офіційні документи:

- висновок №1389 від 28.07.2008 про те, що земельна ділянка ОСОБА_9 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_3 , управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради погоджує зміну цільового призначення для комерційного використання;

- кадастровий план та експлікацію земельних угідь.

Всі зазначені документи поміщено до проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється ОСОБА_9 для комерційного використання в АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:03:001:0037, до яких внесені завідомо неправдиві відомості про статус земельної, скріплені відтиском печатки управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, при цьому останньою у технічній документації на всіх документах, всупереч вимогам до документообігу, з метою уникнення відповідальності, ОСОБА_4 використано кліше відтиску власного підпису.

Начальником відділу земельних ресурсів ОСОБА_6 23.01.2009 видано скріплений відтиском печатки відділу та власним підписом Державний акт серії ЯЕ №465320 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_9 загальною площею 0,05 га по АДРЕСА_3 , до якого умисно внесено неправдиві відомості про цільове призначення земельної ділянки, внаслідок чого його незаконно було змінено з «рекреаційного» на «для комерційного використання».

Таким чином, всупереч ст. ст. 38-39, 51-52 Земельного Кодексу України (в редакції від 04.06.2008, підстава - 309-VI), ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції від 22.05.2003) ст.ст. 1, 12 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції від 20.04.2000) внаслідок умисних дій начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради ОСОБА_4 земельна ділянка загальною площею 0,05 га, вартістю 169 733 гривень, що відноситься до зони зелених насаджень загального користування (сквер) на АДРЕСА_3 , тобто є земельною ділянкою рекреаційного призначення, незаконно передана у власність громадянина ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а цільове призначення земельної ділянки було незаконно змінено з «рекреаційного» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» та «для комерційного використання», чим спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам та завдано шкоду територіальній громаді міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради на загальну суму 169 733 гривень, що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

За таких обставин, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України зловживання владою або службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою, службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам.

Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, діючи умисно, в квітні 2008 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись в службовому кабінеті, що знаходиться в Ужгородській міській раді, що розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Поштова, 3, скріпила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_3 , відтиском печатки відділу та з метою уникнення відповідальності за вчинене, використав кліше свого власного підпису, нанісши його відтиск, а не скріпивши власноручно, наступні підроблені офіційні документи:

- висновок №565 від 20.05.2008 та попередньо погоджена архітектором міста Ужгород схема забудови земельної ділянки під будівництво та обслуговування житлового будинку, до яких внесено завідомо неправдиві відомості про статус земельної ділянки та можливість будівництва на ній житлового будинку, скріплені підписом ОСОБА_4 та відтиском печатки управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, при цьому останньою у проекті на всіх документах всупереч вимогам до документообігу, з метою уникнення відповідальності, використано кліше відтиску власного підпису;

- кадастровий план та експлікацію земельних угідь.

Продовжуючи виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, діючи умисно, у липні 2008 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись в службовому кабінеті, що знаходиться в Ужгородській міській раді, що розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Поштова, 3, скріпила проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється ОСОБА_9 для комерційного використання в АДРЕСА_3 , відтиском печатки відділу та з метою уникнення відповідальності за вчинене, використала кліше власного підпису, нанісши його відтиск, а не скріпивши власноручно, наступні підроблені офіційні документи:

- висновок № 1389 від 28.07.2008 про те, що земельна ділянка ОСОБА_9 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_3 , управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради погоджує зміну цільового призначення для комерційного використання;

- кадастровий план та експлікацію земельних угідь.

Таким чином, всупереч ст. ст. 38-39, 51-52 Земельного Кодексу України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції від 22.05.2003) ст.ст. 1, 12 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції від 20.04.2000) внаслідок умисних дій службової особи начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради ОСОБА_4 , яка внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, земельна ділянка загальною площею 0,05 га, яка відноситься до зони зелених насаджень загального користування (сквер) на АДРЕСА_3 , тобто є земельною ділянкою рекреаційного призначення, незаконно передана у власність громадянина ОСОБА_8 та у подальшому ОСОБА_9 , а цільове призначення земельної ділянки було незаконно змінено з «рекреаційного» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» та «для комерційного використання».

За такого, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України службовому підробленні, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 подала клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Вказала, що інкриміновані обвинуваченій злочини згідно ст. 12 КК України є нетяжкими та тяжкими злочинами, та враховуючи те, що з моменту вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень (згідно обвинувального акту 2008 рік) минуло понад 10 років, а тому існують всі законні підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Обвинувачена також просила закрити кримінальне провадження та звільнити її від кримінальної відповідальності.

Прокурор у судовому засіданні висловив свою думку щодо можливості закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_11 на продовження розгляду не з`явились, у попередньому судовому засіданні залишили вирішення раніше поданого клопотання про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням строків давності, на розсуд суду.

Представник Ужгородської міської ради не скористався правом на участь у судовому засіданні та в матеріалах справи міститься її заява, згідно якої вона не заперечує проти проведення розгляду справи без її участі.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження з приводу заявленого захисником обвинуваченої клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постанові «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе лише за умови, якщо особою вчинено суспільно-небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Одночасно, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у постанові від 26 березня 2020 року у справі №730/67/16-к вказав, що передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину. Тобто, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Відповідно, суд розглядає вказане клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності по суті лише щодо дійсності підстав для закриття провадження, без аналізу питання про встановлення вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 3 частини 1 статті 49 КК України передбачено, що у разі вчинення нетяжкого злочину, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років.

Пунктом 4 частини 1 статті 49 КК України передбачено, що у разі вчинення тяжкого злочину, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років.

Також, ч. 2 ст. 49 КК України визначено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінально караних діянь, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України, які відносяться до категорії нетяжких злочинів у відповідності до ст. 12 КК України (злочинів середньої тяжкості в редакції статті, що діяла на момент вчинення), а також обвинувачується у вчиненні кримінально караних діянь, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів у відповідності до ст. 12 КК України, з дати вчинення даних кримінальних правопорушень (останні діяння згідно обвинувального акту 2008 рік), до винесення судового рішення за даним клопотанням, минуло більше 5 та 10 років відповідно, а тому суд вважає, що у даному випадку підлягає застосуванню загальний термін звільнення від кримінальної відповідальності, який відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.49КК України становить десять років.

Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно п.8Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни Пропрактику застосуваннясудами Українизаконодавства прозвільнення особивід кримінальноївідповідальності №12від 23.12.2005року судамроз`яснено,що особапідлягає звільненнювід кримінальноївідповідальності заст.49КК України,якщо здня вчиненнянею злочинудо набраннявироком законної сили минули певні строки давності і вонане ухиляласявід слідстваабо судута невчинила новогозлочину середньоїтяжкості,тяжкого чиособливо тяжкого. Таке звільнення є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

Підстав для перерви чи зупинення перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_4 згідно ст.49КК України судом не встановлено, сторонами в судовому засіданні відповідних зауважень не подано, а відтак, на переконання суду, наявні підстави, передбачені ст. 49 КК України для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

При цьому, суд вказує, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, буде порушенням прав обвинуваченого, що є неприпустимим виходячи з позиці Верховного суду, викладеної у постанові від 26.03.2020 року (справа № 730/67/16-к).

Керуючись ст.ст. 12, 49, 367 КК України, ст. 100, 284, 285, 392, 393, 395 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження за №42017071030000051 від 01.06.2017 року в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, та кримінальне провадження 12020070000000227 від 19.08.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1