Ухвала

від 22.05.2023 по справі 308/1306/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1306/19

1-кп/308/321/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.10.2020 року у кримінальному провадженні №12020070000000227 від 19.08.2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.10.2020 року в рамках кримінального провадження №12020070000000227.

Вобґрунтування клопотання посилається на те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2022 року накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:03:001:0260, загальною площею 0.1499 га, яка утворилася 29.09.2020 року внаслідок об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:03:001:0037 площею 0.05 га та 2110100000:03:001:0028, площею 0.0999 га, що розташована у АДРЕСА_1 та перебуває у приватній власності ОСОБА_4 .

Водночас,01березня 2023року Ужгородськимміськрайонним судомЗакарпатської областів межахсправи №308/1306/19,розглянувши матеріалиоб`єднаного кримінальногопровадження,відомості якевнесено доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42017071030000051від 01.06.2017року,№12021070000000254від 28.09.2021року та№12020070000000227від 19.08.2020року пообвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.27ч.2ст.364,ч.2ст.364,ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України, винесено ухвалу, відповідно до якої вирішено, зокрема, кримінальне провадження №12020070000000227 від 19.08.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. З66 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Разом ізтим,закриваючи кримінальнепровадження №12020070000000227від 19.08.2020року Ужгородськимміськрайонним судомЗакарпатської областіне буловирішено питанняпро зняттяарешту,накладеного в рамках вказаного кримінального провадження у відношенні до належної ОСОБА_4 земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:03:001:0260, що позбавляє останню можливості реалізувати свої права як власника.

У зв`язку з наведеним, на думку заявника відпала потреба у арешті майна, оскільки кримінальне провадження закрито, а тому на підставі наведеного просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2020 року.

Заявник не скористався правом на участь у судовому засіданні та подав заяву, згідно якої просив розглянути клопотання без його участі та задоволити таке.

Інші учасники також не скористалися правом на участь у судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомили, заяв чи заперечень на клопотання не подавали.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, суд приходить до наступного висновку.

На розгляді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебували матеріали об`єднаного кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017071030000051 від 01.06.2017, №12021070000000254 від 28.09.2021 та №12020070000000227 від 19.08.2020 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України.

Судом встановлено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12020070000000227 від 19.08.2020 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.10.2020 накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:03:001:0260, загальною площею 0,1499 га., яка утворилася 29.09.2020 року внаслідок об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:03:001:0037 площею 0,05 га та 2110100000:03:001:0028, площею 0,0999 га, що розташована у АДРЕСА_1 та перебуває у приватній власності ОСОБА_4 .

В подальшому, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.03.2023 кримінальне провадження за №42017071030000051 від 01.06.2017 року в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, та кримінальне провадження 12020070000000227 від 19.08.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Однак, арешт майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.10.2020 в якості заходів забезпечення кримінального провадження, перешкоджає власнику належним чином володіти, користуватися та розпоряджатися даним майном.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За приписами ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР, зокрема, статтею 1 визначено: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

За нормою пункту 39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Згідно зіст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Приймаючи до уваги те, що арешт був накладений в рамках кримінального провадження №12020070000000227, яке на сьогоднішній день закрито ухвалою суду від 01.03.2023, законним власником земельної ділянки є ОСОБА_4 , суду не надано додаткових доказів на підтвердження необхідності існування накладеного арешту, а тому суд приходить до висновку, що відпала потреба у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження та накладений арешт підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 167, 174, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.10.2020 року із забороною відчуження, розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:03:001:0260, загальною площею 0,1499 га., яка утворилася 29.09.2020 року внаслідок об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:03:001:0037 площею 0,05 га та 2110100000:03:001:0028 площею 0,0999 га, що розташована у місті Ужгород по вул. Гойди Закарпатської області скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1