Ухвала

від 07.03.2023 по справі 918/529/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

УХВАЛА

"07" березня 2023 р. Справа № 918/529/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В.

суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

апелянт - не з`явився;

позивач - не з`явився;

відповідач 1 - Тарновецький Я.М.;

відповідач 2 - Тарновецький Я.М.;

третя особа - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Рівненської області від 31.10.2022 у справі №918/529/19 (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «Bellekor» (Товариство з

обмеженою відповідальністю «Беллекор»)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Астероїд-Плюс»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Інвест»

третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобі Траст»

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі

товариства від 23.07.2019 та визнання недійсним рішення учасника товариства №02 від 24.07.2019,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «Bellekor» (надалі в тексті Товариство з обмеженою відповідальністю «Беллекор», ТзОВ «Беллекор») звернулося до Госпо-дарського суду Рівненської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Інвест» від 23.07.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Беллекор» та Това-риством з обмеженою відповідальністю «Астероїд-Плюс» та визнання недійсним рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Інвест» №02 від 24.07.2019.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 02.10.2019 (суддя Романюк Р.В.), залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.12. 2019 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2020 рішення Господарського суду Рівненської області від 02.10.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 у справі №918/529/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду господарський суд Рівненської області ухвалою від 31.10.2022 у справі №918/529/19 залишив без розгляду позов Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «Bellekor» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Беллекор») про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Інвест» від 23.07.2019, укладеного Товариством з обмеже-ною відповідальністю «Беллекор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астероїд-Плюс» та визнання недійсним рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Інвест» №02 від 24.07.2019, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобі Траст». Ухвала суду вмотивована тим, що Позивачем не виконано вимоги ухвал суду від 08.08.2022 та 03.10.2022 в частині надання суду оригіналу доказу підтвердження повноважень представника Позивача, який підписав позовну заяву. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява підписана особою, посадове становище якої не встановлено та яка не має права його підписувати.(т.5, арк.справи 9-14).

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 подала скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 31.11.2022, справу повернути для продовження розгляду.(т.5, арк.справи 110-113).

Скаржник зазначає, що є спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зареєстрована спадкова справа в Спадковому реєстрі 11.02.2019 року за № 63596385. ОСОБА_3 був учасником Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «Bellekor» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Беллекор»), якому на день смерті належало 100% у статутному капіталі товариства. Корпоративні права ТзОВ «Беллекор» входять у спадкову масу. Після його смерті було відчужено майно що належало ТзОВ «Беллекор», яке є спадковим майном і входить до спадкової маси, формує його вартість і спадкоємці мать право на отримання частки у вартості майна товариства, а відчуживши майно товариства порушуються інтереси спадкоємців ОСОБА_4 . Апелянт зазначає, що оскільки предметом спору у справі № 918/529/19, є визнання недійсними рішень, щодо відчуження майна належного ТзОВ «Беллекор», що входить до спадкової маси і формує його вартість і право на отримання частки в якому мають спадкоємці, а відтак залишення позовної заяви без розгляду порушує законні права та інтереси спадкоємців в тому числі і ОСОБА_1 , як спадкоємця і відповідно співвласника ТзОВ «Беллекор». Апелянт стверджує, що станом на день звернення з позовом єдиним повноважним представником, який мав право представляти інтереси товариства, в тому числі підписувати позов мав виключно ОСОБА_5 . Також Скаржник зазначає, що про оскаржувану ухвалу дізналася 02.02.2023 від адвоката Олександра Величка представника ТзОВ «Беллекор», після отримання ним листа ОСОБА_6 голови правління ТзОВ «Беллекор» про розірвання договору з АО «Рівнеправо» та припинення його повноважень, як представника у справі. Вважає, що вказане рішення ТзОВ «Беллекор» прийнято без врахування думки інших співвласників (спадкоємців) та суперечить інтересам товариства і інших спадкоємців. А відтак вважає, що має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі №918/529/19 за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Рівненської області від 31.10.2022 та призначено справу до розгляду на 28.02.2023.(т.5, арк. справи 129).

16.02.2023 від представника Відповідачів адвоката Тарновецького Я.М. надійшов відзив, у якому він просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 31.10.2022 у справі №918/529/19 за безпідставністю.(т.5, арк.справи 131,133).

У зв`язку із перебуванням судді-члена колегії Філіпової Т.Л. з 27.02.2023 по 02.03.2023 включно у відрядженні призначене на 28 лютого 2023р. судове засідання у справі №918/529/19 не відбулося.

Ухвалою від 03.03.2023 апеляційну скаргу призначено до розгляду на 07.03.2023.(т.5, арк.справи 140).

В судовому засіданніапеляційної інстанції 07.03.2023 представник Відповідачів заперечив проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та просив закрити апеляційне провадження у справі №918/529/19 на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.

Інші учасники справи не забезпечили явку своїх уповноважених представників у судове засідання апеляційної інстанції призначене на 07.03.2023. Проте така неявка не перешкоджає розгляду скарги, позаяк про місце, дату та час судового розгляду сторони повідомлені належним чином, а присутність представників сторін не визнавалась обов`язковою.

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , заслухавши пояснення представника Відповідачів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі з огляду на таке.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті ГПК України), право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у госпо-дарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого само-врядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямова-них на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Законом встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності. Частина 2 статті 4 ГПК України містить перелік суб`єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. Це означає, що право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована у статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, господарський процесуальний кодекс України повинен містити імпера-тивні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.17, ст.254 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (апеляційний перегляд справи).

Нормами ч.1 ст.254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.

У ч.1 ст.272 ГПК України визначено, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляцій-ної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

Отже, чинний ГПК України передбачає необхідність з`ясування апеляційним господарсь-ким судом чи вирішено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів з урахуванням наведених норм враховує, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 03.06.2019 у справі №910/6767/17, від 25.10.2019 у справі №910/ 16430/14 та враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судо-устрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.

Розглядаючи дану скаргу, колегія суддів також приймає до уваги, що суд апеляційної інстанції, згідно з п.3 ч.1 ст.264 ГПК України закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Таким чином, першочергово суду необхідно з`ясувати чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Аналогічні правові висновки викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 04.10.2018 у справі №5017/461/ 2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 16.04.2019 у справі №12/91, від 11.04.2019 у справі №8/71-НМ, від 11.09.2019 у справі №4/2023-10, а також від 19.02.2020 у справі №62/112.

В даному випадку, звертаючись до суду із апеляційною скаргою ОСОБА_1 обґрунтовує наявність порушених прав тим, що судом першої інстанції вирішено питання про її права та інтереси за її відсутності, оскільки на час прийняття господарським судом Рівненської області ухвали від 31.10.2022 вона була спадкоємцем ОСОБА_2 , який був учасником Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «Bellekor» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Беллекор»), а предметом оскаржуваного у справі №918/529/19 договору є спадкове майно, яке входить до спадкової маси, а його відчуження товариством порушує майнові інтереси спадкоємців ОСОБА_4 .

Натомість, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою від 31.10.2022 у даній справі не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , даною ухвалою було залишено без розгляду позов позов Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «Bellekor» (ТзОВ «Беллекор») про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Інвест» від 23.07.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Беллекор» та Товариством з обмеженою відпові-дальністю «Астероїд-Плюс» та визнання недійсним рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Інвест» №02 від 24.07.2019, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобі Траст», у зв`язку з невиконанням Позивачем вимог ухвал суду від 08.08.2022 та 03.10.2022 в частині надання суду оригіналу доказу підтвердження повноважень представника Позивача, який підписав позовну заяву.

Колегія суддів звертає увагу, що з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що предметом розгляду в суді був договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі това-риства ТзОВ «АРТ-Інвест» від 23 липня 2019 року та визнання недійсним рішення учасника товариства №02 від 24 липня 2019 року, при цьому ОСОБА_1 учасником даних правовідносин не була.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що місцевий господарський суд вирішив питання про права та обов`язки скаржника. Колегією суддів встановлено, що ні у резолютивній частині ні у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суд ні прямо, ні опосередковано не вказав про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 .

Крім цього, твердження Апелянта, що на дату прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали вона була спадкоємцем ОСОБА_2 , який був учасником Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «Bellekor», ніяким чином не свідчить про вирішення судом в оскаржуваній ухвалі питання про відчуження (вилучення, тощо) корпоративних прав Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «Bellekor» із власності скаржника.

Колегія суддів враховує при цьому, що предмет позову визначається виключно позива-чем, який відповідно до принципу дипозитивності господарського процесу встановленого ст.14 ГПК України розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, тоді як ОСОБА_1 не позбавлена права самостійно звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для перегляду ухвали суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки скарга подана особою, питання щодо прав (інтересів, обов`язків) якої суд не вирішував.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між заявником скарги і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12, від 18.09.2018 у справі №910/5459/15-г, від 11.07.2018 у справі №911/2635/ 17 та враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.

З огляду на наведене, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваною ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.10.2022 у справі №918/529/19 питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника не вирішувалося, що має наслідком закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 34, 86, 233, 234, 264, 271 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити апеляційне провадження у справі №918/529/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Рівненської області від 31.10.22р. у справі№918/529/19.

2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.288 ГПК України.

3. Матеріали справи №918/529/19 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Філіпова Т.Л.