Ухвала

від 03.03.2023 по справі 330/2789/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 03.03.2023

Справа № 330/2789/18

Провадження № 2-в/334/3/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шерештан О.М. розглянувши матеріали справи про відновлення втраченого судового провадження за позовом Мелітопольської окружної прокуратури в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, Комунального підприємства «Розвиток курортної зони», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним інвестиційного договору, повернення земельної ділянки, зобов`язання привести у попередній стан,

в с т а н о в и в:

01 листопада 2022 року ухвалою Запорізького апеляційного суду постановлено направити копії матеріалів за апеляційною скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року у справі № 330/2789/18 за позовом Мелітопольської окружної прокуратури в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, Комунального підприємства «Розвиток курортної зони», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним інвестиційного договору, повернення земельної ділянки, зобов`язання привести у попередній стан, до Ленінського районного суду м. Запоріжжя для вирішення процесуального питання про відновлення втраченого судового провадження.

17.01.2023 ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя було відновлено втрачене судове провадження у справі № 330/2789/18 запозовом Мелітопольської окружної прокуратури в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, Комунального підприємства «Розвиток курортної зони», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним інвестиційного договору, повернення земельної ділянки, зобов`язання привести у попередній стан.

Запорізький апеляційний суд своєю ухвалою від 07.02.2023 повернув матеріали відновленого провадження № 330/2789/18 за Мелітопольської окружної прокуратури в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, Комунального підприємства «Розвиток курортної зони», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним інвестиційного договору, повернення земельної ділянки, зобов`язання привести у попередній стан, з апеляційною скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Наталі на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року, до суду першої інстанції для усунення недоліків.

Запорізький апеляційний суд зазначив, що за змістом розділу Х «Відновлення втраченого судового провадження» ЦПК України обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, законодавцем віднесено на розсуд суду. Так, відповідно до частини першої статті 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів, суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. У зв`язку з цим слід враховувати, що обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, залежить від мети такого відновлення. Для оскарження судового рішення, його перегляду за нововиявленими обставинами необхідним є не лише відновлення самого рішення, а й відновлення письмових доказів у справі, які досліджувалися судом і результати оцінки яких відображені у такому рішенні.

Незалежно від заявленої мети відновлення втраченого судового провадження, резолютивна частина ухвали про відновлення такого провадження обов`язково має містити повний текст відновленого судового рішення, яким було закінчено провадження у справі, оскільки наведений судом текст відновленого рішення у справі фактично замінює його втрачений оригінал.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд в постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 2-2062/11 (провадження № 61-23154св18), від 05 грудня 2018 року у справі №2-879/10 (провадження №61-6618св18).

Відповідно до п.4 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» не можуть бути об`єктом апеляційного оскарження судові рішення, якщо вони судом не ухвалювались. Таким чином, об`єктом апеляційного перегляду може бути тільки оригінал судового рішення.

Резолютивна частинаухвали Ленінськогорайонного судум.Запоріжжя від17січня 2023року немістить повного тексту відновленого рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року у цій справі.

Відповідно дост. 269 ЦПК Українисуд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Встановлено, що в судовому засіданні 17 січня 2023 року Ленінський районний судм. Запоріжжя дослідив усі наявні матеріали справи № 330/2789/18 за позовом Мелітопольської окружної прокуратури в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, Комунального підприємства «Розвиток курортної зони», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним інвестиційного договору, повернення земельної ділянки, зобов`язання привести у попередній стан.

Ухвалою Ленінськогорайонного судум.Запоріжжя від17січня 2023року відновленовтрачене судовепровадження у зазначеному обсязі документів, які підлягають відновленню, і в частині змісту рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року усправі № 330/2789/18 за позовом Мелітопольської окружної прокуратури в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, Комунального підприємства «Розвиток курортної зони», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним інвестиційного договору, повернення земельної ділянки, зобов`язання привести у попередній стан.

В той же час, в резолютивній частині ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 січня 2023 року у справі про відновлення втраченого провадження№ 330/2789/18 не міститься зазначення обсягу документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, та повного тексту відновленого рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року у цій справі, що підлягає виправленню судом в порядку, передбаченому ст. 269 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 269, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Внести виправлення в резолютивну частину ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 січня 2023 року, доповнивши абзац перший резолютивної частини словами: «а саме, в частині:

- наданих сторонами документів для відновлення втраченого судового провадження: копії позовної заяви від 18.12.2018 № 1-3470-18; копії рішення сесії Кирилівської селищної ради від 09.10.2015 №17; копії рішення сесії Кирилівської селищної ради від 23.12.2015 №22; копії статуту КП «Розвиток курортної зони»; копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.09.2018; копії листа ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 22.11.2018 №2177; копії схеми розташування земельної ділянки 2320355400:11:001:0499; копії інвестиційного договору від 18.02.2016 №9-18/02; копії листа Кирилівської селищної ради від 22.06.2018 № 1091; копії листа Державного агентства водних ресурсів від 19.06.2018 №3516/9/11-18; копії листа Запорізької обласної державної адміністрації від 19.06.2018 №05552/08-46; копії листа Кирилівської селищної ради від 20.10.2018 №1848; копії акту обстеження земельної ділянки від 24.10.2018 та протоколу засідання комісії з питань містобудування та архітектури Кирилівської селищної ради від 23.03.2017; копії протоколу огляду місця події від 21.11.2018; копії акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 08.08.2017 №0-8-0.4-738/91-17; копії акту обстеження земельної ділянки від 01.08.2017 №0-8-0.4-739/91- 17; копії акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 01.08.2017 №0-8-0.4-650/91-17, з додатком; копії листа Якимівської РДА від 23.11.2018 №2459/01-32; копії ухвали Якимівського районного суду від 24.12.2019; копії відзиву ОСОБА_1 від 17.01.2020; копії відповіді на відзив Мелітопольської місцевої прокуратури від 12.02.2020 №36-1217вих-20; копії ухвали Якимівського районного суду від 13.02.2020; копії клопотання Кирилівської селищної ради від 28.02.2020 №409; копії акту прийому-передачі земельної ділянки від 06.02.2020; копії рішення сесії Кирилівської селищної ради від 06.02.2020 №17; копії витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 2арк.; копії клопотання Мелітопольської місцевої прокуратури від 18.03.2020 №36-2355вих-20; копії ухвали Якимівського районного суду від 03.04.2020 у справі 330/2789/18; копії ухвали Якимівського районного суду від 12.10.2020 у справі 330/2789/18; копії доповнень до відзиву ОСОБА_1 від 11.12.2020; копії заяви про застосування позовної давності; копії листа Кирилівської селищної ради від 09.11.2020 №1542; копії листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 26.10.2020 №29-8-0.36-4872/2-20; копії листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 22.06.2018; копії протоколу №6 комісії з питань містобудування та архітектури Кирилівської селищної ради; копії листа Кирилівської селищної ради у відповідь на лист №1-318-16/7 від 11.10.2018; копії паспорту прив`язки групи тимчасових споруд; копії додаткової угоди від 02.02.2020 до інвестиційного договору від 18.02.2016 та супровідний лист до Якимівського районного суду від 17.03.2020; копії відповіді на доповнення до відзиву Мелітопольської місцевої прокуратури, отриманої судом 14.01.2021; копії листа Якимівської РДА від 28.12.2020 №01-30/3055; копії ухвали Якимівського районного суду від 02.02.2021; копії заперечень на відповідь на доповнення до відзиву ОСОБА_1 від 19.02.2021; копії письмових пояснень на відповідь на доповнення до відзиву Мелітопольської місцевої прокуратури від 01.03.2021 №36-1669вих-21;

-копій судовихрішень,що містятьсявЄдиному державному реєстрі судових рішень: копії ухвали про відкриття провадження від 24.12.2019 року; копії ухвали про призначення справи до судового розгляду від 11.06.2020 року; копії ухвали про закриття провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов`язання КП «Розвиток курортної зони» повернути територіальній громаді смт. Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області земельну ділянку площею 0,2410 га, кадастровий номер 2320355400:11:001: 0499, що розташована за адресою Запорізька область Якимівський район смт. Кирилівка вул. Коса Федотова від 12.10.2020 року; копій ухвал суду про розгляд справи в режимі відео конференції від 21.01.2021 року, від 22.02.2021 року, від 29.03.2021 року, від 28.04.2021 року, від 25.05.2021 року, від 24.06.2021 року, від 30.08.2021 року, від 04.10.2021 року, від 13.10.2021 року, від 16.11.2021 року;

- копії документів, які містяться в електронній автоматизованій системі документообігу Якимівського районного суду Запорізької області: позовної заяви Керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області з додатками; заяви про забезпечення позову; клопотання про закриття провадження в частині повернення земельної ділянки з додатками; відзив на позовну заяву з додатками; відповідь на доповнення до відзиву з додатками; заперечення на відповідь на доповнення до відзиву з додатками; заяви про видачу повного рішення суду.

Відновити повний текст рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року у справі №330/2789/18, провадження №2/330/1/2021, наступного змісту:

«Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №330/2789/18

2/330/1/2021

"23" грудня 2021 р. смт. Якимівка

Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Федорець С.В.,

при секретарі Шеліповій Ю.О.,

за участю прокурора Лисенко І.С.,

представника відповідача - адвоката Салімонової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу цивільного провадження за позовом керівника Мелітопольської окружної прокуратури (адреса 72319, Україна, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова 22) в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (адреса юридичної особи: 72563, Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Калініна, 67, фактична адреса: Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар 1, код ЄДРПОУ: 25489968), Комунального підприємства «Розвиток курортної зони» (адреса: Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар 1, код ЄДРПОУ: 31791572), ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним інвестиційного договору, повернення земельної ділянки, зобов`язання привести у попередній стан,

в с т а н о в и в:

Керівник Мелітопольської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовом до відповідачівпровизнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним інвестиційного договору, повернення земельної ділянки, зобов`язання привести у попередній стан, за наступними підставами.

Так, в позові зазначено, що Мелітопольською місцевою прокуратурою було з`ясовано, що рішенням Кирилівської селищної ради від 23.12.2015 року №22 було надано в постійне користування КП «Розвиток курортної зони» земельну ділянку площею 0,2410 га, кадастровий номер 2320355400:11:001:0499, для розміщення об`єктів рекреаційного призначення, що розташована по АДРЕСА_2 . Право постійного користування було зареєстровано у встановленому законом порядку 26.01.2016 року.

Прокурор, посилаючись на положення статей 60 Земельного Кодексу України та 88 Водного Кодексу України, зазначає, що вказана земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги, оскільки розташована на відстані 273,63 та 274,41 метра від урізу води Азовського моря та на відстані 17,41 метрів від урізу води Утлюкського лиману, тобто відноситься до земель водного фонду.

Враховуючи наведене, вказана земельна ділянка, на думку позивача, не могла бути передана КП «Розвиток курортної зони» у постійне користування, оскільки це підприємство не є відповідним державним підприємством, вичерпний перелік яких наведено у статті 59 ЗК України, а могла бути надана лише в оренду на конкурентних засадах за умови проведеня аукціону.

Крім того, позивач вказує, що 18.02.2016 року між КП «Розвиток курортної зони» та ОСОБА_1 було укладено інвестиційний договір №9-18/02, за умовами якого інвестору було надано цю земельну ділянку для забудови з подальшим оформленням права власності за інвестором.

Таким чином, на думку позивача, КП «Розвиток курортної зони» здійснило право розпорядження частиною земельної ділянки, хоча таке право притаманне лише власнику Кириліввській селищній раді.

У подальшому, на підставі зазначеного інвестиційного договору, на спірній земельній ділянці ОСОБА_1 було здійснено розміщення декількох тимчасових споруд, будь-які дозвільні документи на які не реєструвалися.

Також було встановлено, що комісією з питань містобудування та архітектури Кирилівської селищної ради 23.03.2017 року прийнято рішення №6 про надання згоди ОСОБА_1 на розташування групи тимчасових споруд у кількості до 5 шт. для провадження підприємницької діяльності розміром до 30 кв.м кожна.

Посилаючись на те, що, у порушення вимог Порядку разміщення тимчасових споруд на земельних ділянках, затвердженого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 року, ОСОБА_1 не було оформлено паспорту прив`язки тимчасових споруд у органі з питань містобудування та архітектури, прокурор вважає, що зазначені тимчасові сопруди були розміщені відповідачкою на вказаній земельній ділянці незаконно.

Підставою для звернення до суду з позовом прокурор вважає те, що у даному випадку вбачається порушення прав та законних інтересів територіальної громади, у власності якої перебуває спірна земельна ділянка, оскільки представницький орган цієї територіальної громади Кирилівська селищна рада, на думку прокурора, незаконно розпорядилася вказаною земелею.

У зв`язку з викладеним прокурор просив суд

-визнати незаконним та скасувати рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 23.12.2015 року № 22 «Про передачу земельної ділянки в постійне користування комунальному підприємству «Розвиток курортної зони», яким передано у постійне користування комунальному підприємству «Розвиток курортної зони» земельну ділянку,кадастровий номер2320355400:11:001:0499, площею 0,2410 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-зобов`язати КП «Розвиток курортної зони» повернути територіальній громаді смт Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області земельну ділянку з кадастровим номером 2320355400:11:001:0499, площею 0,2410 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати недійсним інвестиційний договір від 18.02.2016 року № 9-18/02, укладений між комунальним підприємством «Розвиток курортної зони» та ОСОБА_1 ;

-зобов`язати ОСОБА_1 відновити стан земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:11:001:0499, площею 0,2410 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який існував до порушення прав, шляхом її звільнення від тимчасових споруд, позначених на схемі розташування земельної ділянки, виконаній ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», літерами М1, М2, М3, Д2, покриття (замощення) за позначенням ц.пл.2», паркану від «А» до «Б» та від «Б» до «В».

Також прокурор просив стягнути з відповідачів на користь Запорізької обласної прокуратури понесені судові витрати.

Відповідачем ОСОБА_1 було надано відзив на позовну заяву (т.1 а.с. 194-202), в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оспорюваний інвестиційний договір, на думку відповідача, цілком відповідає вимогам діючого законодавства, а прокурором не наведено правового обгрунтування для визнанння цього договору недійсним. Також відповідач звертає увагу на те, що інвестиційним договором передбачено, що саме користувач земельної ділянки КП «Розвиток курортної зони» займається узгодженням містобудівних умов, вихідних архітектурних та планувальних рішень, тобто жодним чином не було право користування передано відповідачці ОСОБА_1 , а лише дозволено їй будівництво на цій земельній ділянці (причому не капітальне). Відповідач вважає, що висновок про знаходження земельної ділянки у межах водозахисної смуги зроблено на припущеннях, а судові не надано Правил використання та забудови смт Кирилівка, затверджених відповідно до закону. Крім того, відповідач стверджує, що при зверненні з позовом прокурором порушено вимоги законодавства щодо повноважень прокурора на звернення до суду в інтересах держави (статей 23 Закону України «Про прокуратуру», 53 та 174 ЦПК України).

Крім того, у доповненні до відзиву відповідач ОСОБА_1 зазначає, що оскражуване рішення Кирилівської селищної ради було винесено на виконання рішення №17 від 09.10.2015 року «Про надання дозволу на розробку проетк землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення об`єктів рекреаційного призначення КП «Розвиток курортної зони», це рішення є чинним, ніким не оскаржувалося. Також відповідач звертає увагу на те, що оспорюване рішення не було оскаржено у встановленому законом порядку та у визначені законодавством строки, а крім того, воно є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом виконання. Таким чином, на думку відповідача, у даному разі прокурором пропущено строк позовної давності, про що відповідачем подано окрему заяву.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що рішенням Кирилівської селищної ради №17 від 06.02.2020 року припинено право постійного користування спірною земельною ділянкою за КП «Розвиток курортної зони», а додатковою угодою від 02.02.2020 року оспорюваний інвестиційний договір розірвано.

Також відповідач стверджує, що розміщення тимчасових споруд було нею здійснено із додержавнням норм Порядку розміщення тимчасових споруд, на який посилається прокурор.

Прокурором надано до суду відповідь на відзив відповідача ОСОБА_1 , в якому зазначено, що у позові прокурором обгрунтовано наявність очевидних порушень інтересів держави у даному випадку, тому є всі передбачені законом підстави для звернення прокурора із зазначеним позовом. Крім того, прокурор зазначив, що, оскільки оспорюване рішення Кирилівської селищної ради було прийнято з порушенням норм діючого законодавства, з огляду на практику ЄСПЛ, втручання держави є цілком правомірним. Інвестиційний договір, щодо визнання недійсності якого було заявлено позовні вимоги, також суперечить законодавству, тому є всі підстави для визнання його недійсним.З приводу посилань відповідача на відсутність містобудівничої документації у доказах, наданих прокурором, то у відповіді вказано, що, на думку прокурора, генеральний план населеного пункту лише визначає стратегію його забудови та має значення на стадії отримання вихідних даних початку будівництва. Питання ж цільового призначення землі регулюються виключно розділом ІІ Земельного Кодуксу України. У відповіді прокурор наполягає на задоволенні позову у повному обсязі.

У доповненні до відповіді прокурор зазначає, що у даному випадку при зверненні з позовом не було пропущено строк позовної давності, оскільки оскаржуване рішення Кирилівською селищною радою було прийнято 23.12.2015 року, а позов надійшов до суду, згідно до реєстраційного штампу, 21.12.2018 року.

В подальшому, в ході розгляду справи, за клопотанням прокурора ухвалою суду від 12.10.2020 року провадження у частині позовних вимог про зобов`язання КП «Розвиток курортної зони» повернути територіальній громаді смт Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області земельну ділянку з кадастровим номером 2320355400:11:001:0499, площею 0,2410 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , було закрито на підставі ст. 255 ЦПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав позов у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі на підставах, викладених у відзиві.

Представники відповідачів Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області, комунального підприємства «Розвиток курортної зони» в судове засідання не з`явились про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, від представника Кирилівської селищної ради надійшла заява з проханням розглядати справу у його відсутність.

Зважаючи на наведене, суд, відповідно до ч.3 ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів.

Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідачки ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд приходить до наступного.

Так, судом встановлено, що рішенням Кирилівської селищної ради від 23.12.2015 року № 22 «Про передачу земельної ділянки в постійне користування комунальному підприємству «Розвиток курортної зони» було передано у постійне користування комунальному підприємству «Розвиток курортної зони» земельну ділянку,кадастровий номер2320355400:11:001:0499, площею 0,2410 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Право постійного користування було належним чином зареєстровано у відповідності до діючого законодавства.

Проте, у подальшому рішенням Кирилівської селищної ради №17 від 06.02.2020 року право постійного користування КП «Розвиток курортної зони» спірною земельною ділянкою було припинено та, у відповідності до акту приймання-передачі, земельну ділянку було повернуто власнику, - Кирилівській селищній раді.

Прокурор вважає, що, оскільки рішення про припинення постійного користування було прийнято виключно на підставі відповідного звернення КП «Розвиток курортної зони», а не з огляду на незаконність цього рішення, є необхідність у визнанні цього рішення незаконним і його скасуванні у судовому порядку.

Проте, з вказаними доводами, на думку суду, погодитися неможна, оскільки результатом судового розгляду повинно бути відновлення порушених законних прав та інтересів. У даному випадку права та законні інтереси територіальної громади є цілком непорушними, оскільки земельна ділянка у встановленому законом порядку, на підставі рішення, що відповідає діючому законодавству, повернута у комунальну власність, що підтверджується наданими сторонами доказами і не оспорюється позивачем.

При цьому, судом враховується, що, згідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.11.2014 року (справа №21-405а14), у разі прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акту, що застосувується одноразово і після реалізації вичерпує свою дію актом його виконання, такий спосіб захисту, як скасування цього акту, не забезпечує реального захисту порушених прав. У той же час, внаслідок дійсного рішення Кирилівської селищної ради №17 від 06.02.2020 року, яким право постійного користування КП «Розвиток курортної зони» спірною земельною ділянкою було припинено, відбулося повне відновлення порушених прав територіальної громади смт Кирилівка.

Прокурором, в обгрунтування цієї позовної вимоги не зазначено, в чому саме на теперішній час, із врахуванням рішення №17 від 06.02.2020 року і фактичного повернення спірної земельної ділянки, порушуються права держави і, зокрема, територіальної громади смт Кирилівка.

З огляду на наведене, судом не вбачається підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 23.12.2015 року № 22 «Про передачу земельної ділянки в постійне користування комунальному підприємству «Розвиток курортної зони», яким передано у постійне користування комунальному підприємству «Розвиток курортної зони» земельну ділянку,кадастровий номер2320355400:11:001:0499, площею 0,2410 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, 18.02.2016 року між КП «Розвиток курортної зони» та ОСОБА_1 було укладено інвестиційний договір №9-18/02.

Згідно з умовами останнього, комунальне підприємство надає земельну ділянку для забудови інвестору, з подальшим оформлення права власності за інвестором. При цьому комунальне підприємство щороку отримує фіксовану суму в розмірі 3% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки.

До матеріалів справи надано копію Додаткової угоди №2 від 02.02.2020 року, за умовами якої спірний інвестиційний договір розірваний.

Таким чином, на час ухвалення рішення, договору, щодо якого заявлено позовні вимоги, вже юридично не існує.

Дійсно, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.11.2018 року №905/1227/17, на яку посилається прокурор, висловлено правову позицію про те, що розірвання сторонами договору не позбавляє права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Проте, мова йде про повністю або частково виконаний договір.

Прокурор же, зазначаючи таке посилання, не наводить жодного доводу на підтвердження того, що оспорюваний ним інвестиційний договір є повністю або частково виконаним на момент його розірвання (згідно до наданих документів, на вказаній земельній ділянці не розміщено жодного об`єкта нерухомого майна і розробка відповідних документів для початку будування інвестором не велась).

Враховуючи наведене, суд вважає цілком доречними доводи представника відповідача ОСОБА_1 з приводу того, що не може бути визнано недійсним правочин, якого фактично не існує.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідачки ОСОБА_1 відновити стан земельної ділянки шляхом її звільнення від тимчасових споруд, суд враховує наступне.

По-перше, як вбачається з наданої прокурором схеми розташування земельної ділянки, тимчасові споруди, зазначені у позові, розташовані частково поза-межами спірної земельної ділянки.

По-друге, прокурором судові було надано два акти обстеження цієї земельної ділянки (а.с. 76 т. 1, а.с 89 т. 2), у яких зазначені протиричіві дані щодо наявності тимчасових споруд, та які не відповідають наданій прокурором до позову схемі земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:11:001:0499 (а.с. 67 т.1).

У судовому засіданні надати пояснення щодо вказаних розбіжностей прокурор не зміг.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги прокурора у цій частині не конкретизовані та не підтверджені належними доказами.

Доказів обмеження вільного розпорядження вказаною ділянкою власником земельної ділянки або фактичного позбавлення на вільний доступ до водного об`єкту та користування пляжною зоною суду надано не було.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність у даному разі підстав для задоволення вимог прокурора, тому вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, оскільки позов судом не задоволений, також не підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного,керуючись ст. ст. 3, 4, 11, 13, 19, 81, 141, 197, 200, 211, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 12, 58-61, 92, 116, 123, 124, 152 ЗК України, ст. ст. 4, 85, 88, 90 ВК України, ст. ст. 375, 376 ЦК України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Законом України "Про прокуратуру", суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову керівника Мелітопольської окружної прокуратури (адреса 72319, Україна, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова 22) в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (адреса юридичної особи: 72563, Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Калініна, 67, фактична адреса: Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар 1, код ЄДРПОУ: 25489968), Комунального підприємства «Розвиток курортної зони» (адреса: Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар 1, код ЄДРПОУ: 31791572), ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним інвестиційного договору, повернення земельної ділянки, зобов`язання привести у попередній стан, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його винесення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повне мотивоване рішення суду виготовлено 11.01.2022 року.

Суддя: Світлана ФЕДОРЕЦЬ».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня її постановлення.

Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Турбіна Т. Ф.