Ухвала

від 02.03.2023 по справі 369/1200/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/824/2018/2023 Категорія: ст. 284 КПК України

ЄУН: 369/1200/20 Суддя у суді І інстанції: ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 березня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3

ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференцзв`язку з використанням комунікаційної платформи «EasyCon» із обвинуваченою ОСОБА_6 матеріали кримінального провадження № 42018010000000024, внесеного до ЄРДР 9 лютого 2018 року, по обвинуваченню ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 358 КК України, за апеляційною скаргою, з доповненнями, прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 грудня 2022 року,

за участю сторін апеляційного провадження:

прокурора ОСОБА_9

захисників ОСОБА_10

ОСОБА_11

обвинувачених ОСОБА_7

ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 грудня 2022 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018010000000024 від 9 лютого 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 358 КК України, закрито на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні № 42018010000000024 у розмірі 10 296 грн. прийнято на рахунок держави.

З посиланням на положення Конституції України, КПК України, рішення Верховного Суду, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що під час досудового розслідування стороною обвинувачення були грубо порушені процесуальні строки, оскільки обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 358 КК України, було складено та затверджено поза строками досудового розслідування.

В обґрунтування прийнятого рішення суд послався на те, що відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 42018010000000024 за ч. 3 ст. 368 КК України були несені 9 лютого 2018 року. У подальшому 25 травня 2018 року на підставі постанови про перекваліфікацію досудове розслідування здійснювалось за ч. 1 ст. 364 КК України, а з 20 серпня 2019 року - за ч. 3 ст. 358 КК України.

5 квітня 2018 року до ЄРДР за № 42018010000000086 були внесені відомості за ч. 2 ст. 201 КК України та в цей же день кримінальні провадження були об`єднані в одне.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 було повідомлено про підозру 20 серпня 2019 року, ОСОБА_7 - 5 вересня 2019 року, отже строк досудового розслідування обраховується з 20 серпня 2019 року.

Постановою від 15 жовтня 2019 року заступника прокурора міста Києва старшого радника юстиції ОСОБА_12 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018010000000024 було продовжено до шести місяців - до 18 лютого 2020 року, хоча прокурор мав компетенцію про продовження строку лише до трьох місяців, тобто до 20 листопада 2020 року.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018010000000024 було складено та затверджено 2 січня 2020 року, що перебуває поза межами строку досудового розслідування, який закінчився 20 листопада 2020 року.

Як вказав місцевий суду, доводи прокурора ОСОБА_9 про те, що при продовженні строку досудового розслідування заступник прокурора м. Києва керувався саме датою внесення відомостей до ЄРДР, судом не взяті до уваги, оскільки це прямо суперечать ч. 3 ст. 294 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_13 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає про те, що вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду першої інстанції, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, що є безумовною підставою для скасування судового рішення відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1ст. 409 КПК України.

У доповненнях до апеляційної скарги прокурор посилається на те, що судом не взято до уваги, що на час продовження строку досудового розслідування заступником прокурора м. Києва до шести місяців у ч. 5 ст. 294 КПК України містилось положення про те, що вищевказані зміни щодо продовження строку досудового розслідування слідчим суддею не мають зворотньої дії у часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після 18 березня 2018 року.

Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги з доповненнями, захисників та обвинувачених, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, а, окрім того, які зазначили про те, що апеляційна скарга подана прокурором, який не мав права на її подання, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи сторін, колегія суддів доходить таких висновків.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, прокурор ОСОБА_8 , який подав апеляційну скаргу, постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_14 від 21 липня 2021 року включений у групу прокурорів у вказаному кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання можливості подання прокурором ОСОБА_8 апеляційної скарги, колегія суддів враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 522/8675/21 (провадження № 51-4077км21), якою передбачено, що ст. 393 КПК закріплено право прокурора на апеляційне оскарження судових рішень. Разом з тим подавати апеляційну (касаційну) скаргу на судове рішення, з яким не погоджується сторона обвинувачення, може не будь-який прокурор системи прокуратури України, а лише той, кому таке право надано законом. Правом на подання апеляційної чи касаційної скарги зі сторони обвинувачення наділений прокурор, який брав участь у судовому провадженні, а також визначені процесуальним законом прокурори вищого рівня. Наявність повноваження цих прокурорів на ініціювання перегляду судових рішень убачається як зі змісту поданих скарг, так і оскаржених судових рішень, копії яких мають бути долучені до скарги. Якщо прокурор був включений до групи прокурорів, однак не брав участі у судових засіданнях, то він теж має право на подання апеляційної чи касаційної скарг.

Проте, якщо прокурор, який оскаржує судові рішення, не брав участі у розгляді

провадження в судах першої чи апеляційної інстанцій, та не є прокурором вищого рівня, то він має додати до скарги документ, який би свідчив про його повноваження на подання апеляційної (касаційної) скарги, оскільки неподання такого документа унеможливлює здійснення належної перевірки його права на оскарження судових рішень, з якими не погоджується сторона обвинувачення.

Саме постанова про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, є тим документом, який підтверджує повноваження прокурора, який не брав участі у розгляді провадження в судах першої чи апеляційної інстанцій, та не є прокурором вищого рівня, ініціювання перегляду судових рішень у провадженні (постанова

За наявності постанови заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_14 від 21 липня 2021 року, якою змінена група прокурорів та у групу прокурорів у вказаному кримінальному провадженні включений прокурор ОСОБА_8 , колегія суддів доходить висновку, що він є особою, яка мала право звернутися з апеляційною скаргою.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно зі статтею 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина 2 статті 113 КПК).

Відповідно до частини 1 статті 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 219 КПК, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Частина 4 статті 219 КПК встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Перевіркою наявних матеріалів встановлено, що 9 лютого 2018 року до ЄРДР внесено відомості за № 42018010000000024 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України (ас. 171, 176 т.1).

25 квітня 2018 року постановою прокурора ОСОБА_15 змінена кримінальна-правова кваліфікація кримінального правопорушення з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 1 ст. 364 КК України (ас. 175 т.1).

25 квітня 2018 року до ЄРДР внесено відомості за № 42018010000000086 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 201 КК України, яке у цей же день постановою прокурора ОСОБА_15 об`єднане в одне провадження з кримінальним провадженням № 42018010000000024, та об`єднаному провадженню присвоєно № 42018010000000024 (ас. 178-179 т.1).

20 серпня 2019 року постановою старшого слідчого ОСОБА_16 у кримінальному провадженні № 42018010000000024 змінена кваліфікація кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 364 КК України на ч. 3 ст. 358 КК України (ас. 180 т.1).

Згідно з даними реєстру матеріалів кримінального провадження (Розділ П пункт 31, 32) 20 серпня 2019 року повідомлено про підозру ОСОБА_6 , а 5 вересня 2019 року повідомлено про підозру ОСОБА_7 (ас. 19 т.1).

З урахуванням положень п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування закінчується 20 жовтня 2019 року.

Наведені обставини не заперечуються жодним з учасників апеляційного розгляду.

Постановою заступника прокурора м. Києва ОСОБА_12 від 15 жовтня 2019 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київський області ОСОБА_17 від 3 жовтня 2019 року, та продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до шести місяців, визначивши новий строк досудового розслідування до 18 лютого 2020 року (ас. 198-206 т.1).

Прокурор вважає, що заступником прокурора м. Києва продовжено строк досудового розслідування відповідно до вимог КПК України.

Сторона захисту наполягає на тому, що станом на 15 жовтня 2019 року прокурор був уповноважений на продовження строків досудового розслідування тільки до 3 місяців, а у подальшому повноваження продовження строку досудового розслідування належать слідчому суддів.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора у даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає за необхідне врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19, провадження № 51-206кмо22), які відповідно до частини 5 та 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» від 2 червня 2016 року (із змінами та доповненнями) є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та врахуванню іншими судами при застосуванні таких норм права, оскільки обставини даного кримінального провадження є релевантними обставинам наведеної справи.

Положеннями ч. 2 ст. 294 КПК в редакції, яка діяла з дня набрання чинності Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» до 16 березня 2018 року, передбачалося, що, якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 2 ч. 1 ст. 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.

Отже, продовження строків досудового розслідування злочинів здійснювалося лише прокурорами різних рівнів.

Із 16 березня 2018 року введені в дію положення ст. 294 КПК у редакції Закону

№ 2147-VIII, відповідно до яких, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками (ч. 3 ст. 294 КПК в редакції Закону № 2147-VIII).

Таким чином, у законі чітко зазначається про те, що розширено судовий контроль за встановленням підстав до продовження строків досудового розслідування.

Разом із тим відповідно до приписів ч. 3 ст. 295-1 КПК слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.

Отже, положення закону недвозначно свідчать про те, що розширено права підозрюваного щодо участі у судовому розгляді під час реалізації судового контролю за здійсненням досудового розслідування щодо встановлення підстав до продовження його строку. Запровадження судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час продовження строків досудового розслідування злочинів свідчить про розширення і посилення гарантій прав людини у кримінальному провадженні.

В аспекті положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК та приписів Закону № 2147-VIII неправомірним є вирішення питання про продовження строків досудового розслідування не слідчим суддею, а прокурором, незалежно від того, чи були в подальшому кримінальні провадженні об`єднані з тими, відомості про які внесені до ЄРДР до 16 березня 2018 року.

Положення статей 217, 219 КПК не спростовують обґрунтованості такого висновку.

За приписами ч. 7 ст. 217 КПК днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше (у редакції Закону № 2147-VIII).

Загальний строк досудового розслідування за правилами ч. 6 ст. 219 КПК при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому ст. 217 цього Кодексу, визначається: у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим; у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої ч. 2 цієї статті.

Отже, кримінальні процесуальні норми, викладені у статтях 217, 219 КПК, визначають день початку здійснення досудового розслідування об`єднаних і виділених проваджень і особливості обрахування загального строку досудового розслідування таких проваджень. Натомість жодних приписів щодо порядку вирішення питання про продовження строків досудового розслідування в таких провадженнях, відмінних від загальних положень і приписів ст. 294 КПК, вказані вище норми не містять.

При цьому відповідно до п. 4 параграфа 2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII зміни щодо судового контролю за продовженням строку досудового розслідування не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.

Разом із тим загальні положення КПК не містять підґрунть до встановлення всупереч приписам ст. 5 КПК окремих правових режимів щодо вирішення питання про продовження строків досудового розслідування, якщо такі відносини виникли з моменту введення в дію Закону № 2147-VIII. Порядок і підстави проведення процесуальної дії і прийняття процесуального рішення визначаються положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення, а не датою внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.

Отже, положення п. 4 параграфа 2 «Прикінцевих положень» Закону № 2147-VIII щодо здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року, продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Законів № 2147-VIII і № 2617-VIII, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і які були об`єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати.

Положення п. 4 параграфа 2 «Прикінцевих положень» Закону № 2147-VIII щодо здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК.

Кримінальні процесуальні відносини із продовження строків досудового розслідування виникають з моменту направлення в спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, або безпосереднього звернення із відповідним клопотанням до повноважного суб`єкта у зв`язку із юридичними фактами, визначеними положеннями статей 295, 295-1 КПК, і до них застосовуються положення цього Кодексу, чинні на момент початку виконання відповідної дії або прийняття процесуального рішення.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження 9 лютого 2018 року, тобто, до набрання чинності змін у статтю 294 КПК України, до ЄРДР внесено відомості за № 42018010000000024 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, після чого 25 квітня 2018 року дана кримінальна-правова кваліфікація кримінального правопорушення змінена на ч. 1 ст. 364 КК України.

25 квітня 2018 року, тобто, після набрання чинності змін до ст. 294 КПК України, до ЄРДР внесено відомості за № 42018010000000086 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 201 КК України, яке у цей же день постановою прокурора об`єднане в одне провадження з кримінальним провадженням № 42018010000000024, та об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно № 42018010000000024.

20 серпня 2019 року постановою слідчого у кримінальному провадженні № 42018010000000024 змінена кваліфікація кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 364 КК України на ч. 3 ст. 358 КК України, і у цей же день повідомлено про підозру ОСОБА_6

Відповідно до п. 4 ч.3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинне бути закінченим протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Протягом указаного строку досудове розслідування закінчене не було. Прокурор мав право продовжити строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто, до 20 листопада 2019 року. У подальшому строк досудового розслідування міг бути продовжений слідчим суддею у порядку, передбаченому КПК України. Разом з тим матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що слідчим суддею з підстав та у порядку, передбаченому ст. 294 КПК України, був продовжений строк досудового розслідування.

Обвинувальний акт надійшов до суду 27 січня 2020 року, тобто, поза межами строку досудового розслідування.

У зв`язку з тим, що досудове розслідування протягом зазначеного вище строку не було закінчене, а строк досудового розслідування слідчим суддею у встановленому законом порядку продовжений не був, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження, та постановив ухвалу про закриття кримінального провадження, належним чином мотивувавши своє рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

За встановлених під час апеляційного розгляду обставин колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , - залишити без задоволення, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 грудня 2022 року, якою кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018010000000024 від 9 лютого 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 358 КК України закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, - без змін.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 3 місяців з дня її оголошення.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4