Постанова

від 12.12.2023 по справі 369/1200/20

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 369/1200/20

провадження № 51-3420км23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 06 грудня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року про закриття кримінального провадження № 42018010000000024 щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі КК України), на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України,

Короткий зміст оскаржених судових рішення

Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалою від 06 грудня 2022 року закрив кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42018010000000024 від 09 лютого 2018 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 358 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК України.

Прокурор, не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її до суду апеляційної інстанції.

02 березня 2023 року ухвалою Київського апеляційного суду рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було пред`явлено обвинувачення в контрабанді, тобто у переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю сильнодіючих та отруйних речовин, за попередньою змовою групою осіб та у підробленні документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем, за попередньою змовою групою осіб.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції при мотивуванні свого рішення про закриття кримінального провадження послався на те, що з огляду на положення ч. 1 ст. 5 КПК України, при продовжені строку досудового розслідування заступник прокурора м. Києва безпідставно керувався саме датою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), оскільки процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК України, чинним на момент виконання такої дії або прийняття такого рішення. Враховуючи, що на час продовження строку досудового розслідування у ч. 3 ст. 294 КПК України було зазначено, що продовження строку досудового розслідування до 6 місяців здійснюється слідчим суддею, то продовження відповідного строку заступником прокурора міста Києва суперечить ч. 1 ст. 5 КПК України. Проте, на переконання прокурора, судом не взято до уваги, що на час продовження строку досудового розслідування заступником прокурора міста Києва до 6 місяців в ч. 5 ст. 294 КПК України містилось положення про те, що вищевказані зміни щодо продовження строку досудового розслідування слідчим суддею не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після 16 березня 2018 року. Тому, вважає, що процесуальне рішення про продовження строку досудового розслідування заступником прокурора міста Києва у даному кримінальному провадженні до шести місяців прийнято згідно з положеннями КПК України, чинним на момент прийняття такого рішення, і не суперечить ч. 1 ст. 5 КПК України. Окрім того, стверджує, що судом першої інстанції не вирішено долю речових доказів.

Також посилається на те, що суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином доводів його апеляційної скарги та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу не надходило.

У судовому засіданні прокурор підтримав подану касаційну скаргу, а захисник заперечував проти її задоволення.

Межі перегляду судом касаційної інстанції

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Мотиви Суду

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла наступних висновків.

Доводи прокурора про істотні порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог кримінального процесуального закону не підлягають задоволенню з таких міркувань.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, обґрунтовуючи свої висновки про закриття кримінального провадження, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК України, послався на те, що з огляду на положення ч. 1 ст. 5 КПК України, при продовжені строку досудового розслідування заступник прокурора м. Києва безпідставно керувався саме датою внесення відомостей до ЄРДР, оскільки процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК України, чинним на момент виконання такої дії або прийняття такого рішення. Враховуючи, що на час продовження строку досудового розслідування у ч. 3 ст. 294 КПК України було зазначено, що продовження строку досудового розслідування до 6 місяців здійснюється слідчим суддею (при цьому прокурор мав компетенцію про продовження строку лише до трьох місяців), тому продовження відповідно строку заступником прокурора міста Києва до 6 місяців суперечить ч. 3 ст. 294 КПК України.

В свою чергу суд апеляційної інстанцій погодився із такими висновками суду першої інстанції та при цьому послався на висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 31 жовтня 2022 року № 753/12578/19 (провадження № 51-206кмо22), відповідно до якого продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Законів № 2147-VIII і № 2617-VIII, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і які були об`єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій , які встановили, що суб`єктом, який наділений повноваженням щодо продовження строку досудового розслідування за клопотанням про продовження такого строку в об`єднаному кримінальному провадженні, де відомості про перше кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР до введення в дію положень Закону № 2147-VIII, а щодо наступного - після визначеної цим Законом дати (16 березня 2018 року), є слідчий суддя, а отже, продовження строку досудового розслідування, здійснене заступником прокурора м. Києва на 6 місяців, не відповідає вимогам Закону № 2147-VIII, виходячи з таких обґрунтувань.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження:

09 лютого 2018 року до ЄРДР внесено відомості за № 42018010000000024 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України (а.с. 171, 176 т.1).

25 квітня 2018 року постановою прокурора ОСОБА_10 змінена кримінально-правова кваліфікація кримінального правопорушення з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 1 ст. 364 КК України.

25 квітня 2018 року до ЄРДР внесено відомості за № 42018010000000086 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 201 КК України, яке у цей же день постановою прокурора ОСОБА_10 об`єднане в одне провадження з кримінальним провадженням № 42018010000000024, та об`єднаному провадженню присвоєно № 42018010000000024.

20 серпня 2019 року постановою старшого слідчого ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 42018010000000024 змінена кваліфікація кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 364 КК України на ч. 3 ст. 358 КК України.

Згідно з даними реєстру матеріалів кримінального провадження 20 серпня 2019 року повідомлено про підозру ОСОБА_9 , а 05 вересня 2019 року повідомлено про підозру ОСОБА_8 .

Постановою заступника прокурора м. Києва ОСОБА_12 від 15 жовтня 2019 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київський області ОСОБА_13 від 03 жовтня 2019 року, та продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до шести місяців, визначивши новий строк досудового розслідування до 18 лютого 2020 року.

Обвинувальний акт надійшов до суду 27 січня 2020 року.

Так, положеннями ч. 2 ст. 294 КПК України в редакції, яка діяла з дня набрання чинності Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» до 16 березня 2018 року, передбачалося, що, якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 2 ч. 1 ст. 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.

Тобто, продовження строків досудового розслідування злочинів здійснювалося лише прокурорами різних рівнів.

Із 16 березня 2018 року введені в дію положення ст. 294 КПК України у редакції Закону № 2147-VIII, відповідно до яких, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками (ч. 3 ст. 294 КПК України в редакції Закону № 2147-VIII).

Таким чином, законом було розширено судовий контроль за встановленням підстав до продовження строків досудового розслідування.

При цьому, слід зазначити, що положення КПК України не містять підґрунть до встановлення всупереч приписам ст. 5 КПК України окремих правових режимів щодо вирішення питання про продовження строків досудового розслідування, якщо такі відносини виникли з моменту введення в дію Закону № 2147-VIII. Порядок і підстави проведення процесуальної дії і прийняття процесуального рішення визначаються положеннями КПК України, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення, а не датою внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.

Отже, положення п. 4 параграфа 2 «Прикінцевих положень» Закону № 2147-VIII щодо здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК.

Згідно із Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 2617-VIII) ч. 3 ст. 294 КПК України викладено у наступній редакції: «Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками».

Таким чином, з набранням чинності Законом № 2617-VIII, який діє з 01 липня 2020 року (по теперішний час), в частині врегулювання порядку продовження строків досудового розслідування злочинів набула чинності нова редакція ч. 3 ст. 294 КПК України, відмінна від положень процесуального закону в редакції Закону № 2147-VІІІ, який діяв з 16 березня 2018 року до 01 липня 2020 року.

З аналізу чинного законодавства можна зробити висновок, що Закон № 2617-VIII застосовується до тих правовідносин, які продовжують існувати або виникли після набрання ним чинності. Отже, здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час продовження строків досудового розслідування злочинів за ч. 3 ст. 294 КПК Українипередбачено до теперішнього часу.

Верховним Судом була також вже висловлена правова позиція з цього приводу та викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року, згідно якої незастосування положень Законів № 2147-VIII і № 2617-VIII у справах, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію відповідних змін, а також у тих випадках, коли вказані провадження об`єднані із тими, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР до 16 березня 2018 року, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через недотримання встановленої законом форми здійснення судового контролю за вирішенням питання про продовження строків досудового розслідування.

Положення п. 4 параграфа 2 «Прикінцевих положень» Закону № 2147-VIII щодо здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК України.

Кримінальні процесуальні відносини із продовження строків досудового розслідування виникають з моменту направлення в спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, або безпосереднього звернення із відповідним клопотанням до повноважного суб`єкта у зв`язку із юридичними фактами, визначеними положеннями статей 295, 295-1 КПК України, і до них застосовуються положення цього Кодексу, чинні на момент початку виконання відповідної дії або прийняття процесуального рішення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 42018010000000024 за ч. 3 ст. 368 КК України були несені 09 лютого 2018 року. 25 травня 2018 року на підставі постанови про перекваліфікацію досудове розслідування здійснювалось за 1 ст. 364 КК України, 20 серпня 2019 року - за ч. 3 ст. 358 КК України.

25 квітня 2018 року до ЄРДР за № 42018010000000086 були внесені відомості за ч. 2 ст. 201 КК України та в цей же день кримінальні провадження були об`єднані в одне.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_9 було повідомлено про підозру 20 серпня 2019 року, ОСОБА_8 - 05 вересня 2019 року. Таким чином строк досудового розслідування обраховується з 20 серпня 2019 року.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особи про підозру у вчиненні злочину.

Постановою від 15 жовтня 2019 року заступника прокурора міста Києва старшого радника юстиції ОСОБА_12 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018010000000024 було продовжено до шести місяців - до 18 лютого 2020 року. Хоча прокурор мав компетенцію про продовження строку лише до трьох місяців, тобто до 20 листопада 2020 року.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018010000000024 було складено та затверджено 02 січня 2020 року, що перебуває поза межами строку досудового розслідування, який закінчився 20 листопада 2020 року. До суду обвинувальний акт надійшов 27 січня 2020 року.

Отже, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків щодо неналежного суб`єкта продовження строків досудового розслідування терміном на 6 місяців і як наслідок подання обвинувального акта поза межами строків досудового розслідування.

Таким чином, наведені у касаційній скарзі доводи прокурора не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій, викладених в оспорюваних судових рішеннях, і не ставлять під сумнів їх законність.

Що стосується доводів прокурора про не вирішення судом долі речових доказів, то колегія суддів звертає увагу, що питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні, яке відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України не було вирішено під час ухвалення судового рішення, може бути вирішене в порядку ст. ст. 537, 539 КПК України.

При перевірці матеріалів кримінального провадження судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень норм права, які би були підставами для скасування або зміни судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції залишає судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення, у разі відсутності підстав передбачених ст. 438 КПК України для його скасування або зміни.

Кримінальне провадження № 42018010000000024 за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 358 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування закрито вірно.

Оскільки істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни судових рішень, не встановлено, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 06 грудня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року про закриття кримінального провадження № 42018010000000024 щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3