Постанова

від 09.03.2023 по справі 716/2106/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 березня 2023 року м. Чернівці

справа № 716/2106/21

провадження №22-ц/822/136/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Литвинюк І.М., Лисака І.Н.

секретар Скрипка С.В.

розглянувшиапеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Західний Буг» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом доПП «Західний Буг» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Заставнівського районного суду від 19.05.2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

31.05.2022 року судом постановлено ухвалу про залишення без розгляду заяви представника відповідача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у даній справі.

01.06.2022 року представник відповідача ОСОБА_2 заявив клопотання про ухвалення додаткового рішення по справі та стягнення на користь ПП «Західний Буг» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15525,00 грн. На підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу стороною, інтереси якої він представляє, надано суду письмові докази на підтвердження обсягу робіт, витраченого часу та оплати послуг з надання відповідачу правничої допомоги адвокатом Боровцем М.С.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Додатковим рішеннямЗаставнівського районного суду Чернівецької області від 30листопада 2022року заяву адвоката Боровця М.С., який діє в інтересах відповідача - приватного підприємства «Західний Буг» про компенсацію здійснених відповідачем витрат задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Західний Буг» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі7000гривень.

Короткий зміст та узагальнені доводи вимог апеляційної скарги

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить додаткове рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 року скасувати і стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Вказує, що судові витрати в сумі 7000 грн є завищеними, неспівмірними зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою. Зокрема адвокат Боровець М.С. у звіті-приймання робіт вказує, що виготовлення клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції займає 1 годину, однак вважає, що виготовлення такого клопотання займає не більше 15 хвилин. Також невірно вказано, що судові засідання тривали по одній годині а то і більше, проте всі засідання по даній справі не займали більше тридцяти хвилин. В матеріалах справи відсутні докази, що позивач зловживав своїми процесуальними правами, тому висновки суду є помилковими та зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що реальна вартість послуг адвоката Боровця М.С. у даній справі становить 1000 грн.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Західний Буг», інтереси якого представляє адвокат Боровець М.С., просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що вартість витрат на правничу допомогу є співмірною з вартістю предмету спору, розмір та перелік наданої адвокатом допомоги є реальними.

Мотивувальна частина

Фактичніобставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що на підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача надано копії: акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 480 від 31.12.2021 року; звіт до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №480 від 31.12.2021 року; рахунок на оплату №436 від 31.12.2021 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 31 від 31.01.2022 року; звіт до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №31 від 31.01.2022 року; рахунок на оплату №27 від 31.01.2022 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 83 від 28.02.2022 року; звіт до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 83 від 28.02.2022 року; рахунок на оплату №82 від 28.02.2022 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 88 від 31.03.2022 року; звіт до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 88 від 31.03.2022 року; рахунок на оплату №85 від 31.03.2022 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 124 від 30.04.2022 року; звіт до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 124 від 30.04.2022 року; рахунок на оплату №124 від 30.04.2022 року.

Пунктом 5 Договору №1/НП від 01.01.2021 про надання підприємству правової допомоги, укладеного між ПП «Західний Буг» та Адвокатським об`єднанням «Галицька правнича група», визначено строки сплати винагороди за надану правничу допомогу, порядок її обчислення і оплата.

Згідно п.5.4 Договору сума рахунку на сплату винагороди адвокатській фірмі на підставі погодинних ставок, складається із розрахунку фактично витраченого часу працівників адвокатської фірми на виконання завдань в рамках Протоколів доручень, довірителя, помноженого на погодинну ставку роботи відповідного працівника адвокатської фірми.

Згідно протоколу доручення №19 від 12.11.2021 вартість однієї години роботи адвоката за надання правової допомоги у формі: вивчення, аналіз до порушення провадження у судовій справ, вивчення, аналіз законодавства та судової практики, виготовлення відзиву на позовну заяву, виготовлення інших процесуальних документів у судовій справі, що передбачені процесуальним Кодексом, представництво у судовому засіданні, виготовлення юридичних документів у судовій справі ( адвокатський запит, заява, вимога) тощо становить 900 грн. за 1 год.

Згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та звітів до актів здачі робіт представником відповідача Боровцем М.С. надано правову допомогу ПП «Західний Буг» по справі ОСОБА_1 загальною вартістю 15525,00 грн.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції керуючись ст.367 ЦПК України переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно дост. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним нормам рішення суду першої інстанції відповідає.

Суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення виходив із того, що позивач не дотримуючись наміру досягнення головної мети судового розгляду вирішення спору, створив відповідачу умови, які призвели до укладення ним договору про надання правничої допомоги, витрачання коштів, пов`язаних із послугами щодо надання такої допомоги. Однак враховуючи, що заявлений до компенсації розмір судових витрат в 15525,00 грн є завищеним, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру стягнутих з ОСОБА_1 на користь ПП «Західний БУГ» витрат на професійну правничу допомогу з 15525,00 грн до 7000 грн, що є належним чином обґрунтованим, не суперечить принципу розподілу судових витрат.

Колегія суддів вважає такий висновок суду обґрунтованим, виходячи з наступного.

Учасникисправи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено положеннямистатті 59 Конституції України.

Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (стаття 133 ЦПК України). Відповідно достатті 137 ЦПК Українизазначені витрати несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3.2Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин 3-4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 6 статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі №596/2305/18-ц (провадження №61-13608св20).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосуваннявідповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (висновки Верховного Суду у постановах від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц (провадження №61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19)).

У постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 143/173/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що згідно з частинами п`ятою, шостою статті137 ЦПК Україниу разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Такими доказами можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг, даний перелік не є вичерпним.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як свідчить практика, зокремасправа №910/20852/20, Верховний Суд при зменшенні витрат на правничу допомогу також враховує чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Загальні норми ЦПК України спрямовані на відшкодування судових витрат стороні, яка виграла справу, тобто права якої були невизнані, оспорені або порушені іншою стороною та поновлені лише в результаті розгляду справи судом.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що частково задовольняючи заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції врахував клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат і дійшов правильного висновку про часткову обґрунтованість заявлених відповідачем вимог про стягнення з позивача на їх користь судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Зменшуючи розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу (з 15525 грн до 7000 грн), суд першої інстанції врахував зазначені вище принципи розумності, співмірності й реальності судових витрат у справі, надані відповідачем документи дають підстави для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони,адже цей розмір є доведений і документально обґрунтований.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підставі викладеного, надавши повну та всебічну оцінку обґрунтованості доводівсторін, дотримуючись норм процесуального права, враховуючи складність справи, співмірність та пропорційність понесених витрат та виконаних адвокатом Боровцем М.С. робіт, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду в суді першої інстанції та участь в судових засіданннях), апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, який слід стягнути з позивача на користь відповідача.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судовогорішення не впливають, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення.

Будь-яких доводів та доказів на їх підтвердження, що є правовою підставою для скасування або зміни додаткового рішення суду першої інстанції апелянтом надано не було, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для зміни рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, доводи апелянта зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновком суду першої інстанції стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст.368,374, 375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Додаткове рішенняЗаставнівського районногосуду Чернівецькоїобласті від 30листопада 2022року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови 13 березня 2023 року.

Головуючий І.Б. Перепелюк

Судді: І.М. Литвинюк

І.Н. Лисак