Ухвала

від 10.03.2023 по справі 752/12011/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/12011/22

Провадження №2/752/2563/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Семененко-Конончук В.М.,

представника позивача Здоровець С.В.,

представників відповідача Коваля О.Л.,

розглянувши в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача адвоката Здоровець Сергія Вікторовича про відвід головуючому судді,-

ВСТАНОВИВ:

10.03.2023 представник позивача адвокат Здоровець Сергій Вікторович звернувся з заявою про відвід головуючому судді у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Трибуна Діджитал» про захист прав інтелектуальної власності.

Заява обґрунтована тим, що під час постановлення ухвали 10.02.2023 за результатами розгляду заяви про витребування доказів він був несвоєчасно сповіщений про час розгляду цієї заяви, а сам розгляд відбувався під час повітряної тривоги. Заяву було розглянуто з порушенням строків, встановлених у ст. 118 ЦПК України.

10.03.2023 суддя не надає час, необхідний для виконання ухвали суду про залишення без руху заяви про зміну предмету позову, строк виконання якої становить 10 днів.

Упередженість судді проявляється у вирішенні інших процесуальних питань, зокрема, під час вирішення питань щодо долучення доказів.

Ним подано скаргу до Вищої ради правосуддя на дії головуючого судді під час розгляду справи.

Представник відповідача адвокат Коваль О.Л. заперечував проти задоволення заяви про відвід судді, посилаючись на її необгрунтованість.

Інші учасники справи в підготовче засідання не з`явились.

Дослідивши заяву, суд встановив наступне.

Частинами 1-3, 11 ст. 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Частиною 1 ст.36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (ч. 1 ст. 36 ЦПК України).

Частиною 4 ст. 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід головуючому судді адвокат Здоровець С.В. обґрунтував тим, що суд не надає час, необхідний для виконання ухвали суду про залишення без руху заяви про зміну предмету позову, строк виконання якої становить 10 днів.

Суд відзначає, що згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

Згідно із ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З аналізу наведеної норми права вбачається, що виконання ухвали суду про усунення недоліків заяви не має наслідком оголошення перерви в підготовчому засіданні, оскільки якщо позивач сплатить суму судового збору, то така заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Ніяких негативних наслідків для позивача при цьому не настане.

Суд відзначає, що представник позивача адвокат Здоровець С.В. відшукує будь-який привід для звернення до суду з клопотанням про оголошення перерви у підготовчому засіданні, що призвело до того, що підготовче провадження триває з жовтня 2022 року по березень 2023 року, та жодним чином не сприяє тому, щоб справа розглядалась з максимально можливим дотриманням строків її розгляду, встановлених чинним ЦПК України, з урахуванням того, що в країні введено воєнний стан, мають місце ракетні обстріли та відбувались тривалі відключення електроенергії.

Проведення засідань під час повітряної тривоги, також не можна вважати тією обставиною, яка відповідно до приписів ЦПК України може бути підставою для відводу судді.

При цьому представник позивача не був позбавлений можливості звернутись до суду з клопотанням засобами електронного зв`язку з проханням відкласти проведення засідання через оголошення повітряної тривоги, проте не зробив цього, використовуючи зазначену обставину, як надуманий привід для заявлення відводу судді.

Також, на думку представника позивача, упередженість судді проявляється у вирішенні інших процесуальних питань, зокрема під час вирішення питань щодо долучення доказів.

Суд відзначає, що за результатом вирішення процесуальних питань щодо долучення доказів судом постановлялись вмотивовані ухвали.

Не може бути підставою для відводу судді незгода представника позивача з процесуальними рішеннями судді чи невчиненням процесуальних дій, які на його думку суддя повинна вчинити. В такому випадку, сторона, яка не погоджується з процесуальними рішеннями чи діями судді, не позбавлена права оскаржити їх окремо від рішення суду чи разом з рішенням суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку та строки, визначені ЦПК України.

Подання представником позивача скарги до Вищої ради правосуддя на дії головуючого судді під час розгляду справи, по-перше, жодним чином не підтверджене, а, по-друге, також не є підставою для відводу судді.

Аналіз аргументів, викладених у заяві представника позивача про відвід судді та дослідження матеріалів цивільної справи, дає підстави зробити висновок про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу головуючого судді у цій справі, оскільки заява не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають можливість участі судді у розгляді цієї цивільної справи, відповідно до статей 36, 37 ЦПК України.

При цьому слід зазначити, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд.

Враховуючи викладене та те, що доводи заяви про відвід судді є необґрунтованими та надуманими, у задоволенні заяви представника позивача адвоката Здоровець С.В. про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Ж.І. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача адвоката Здоровець Сергія Вікторовича про відвід судді Кордюкової Жанни Іванівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Трибуна Діджитал» про захист прав інтелектуальної власності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ж. І. Кордюкова