П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2023 року м. Київ
Справа №752/12011/22
Апеляційне провадження №22-ц/824/6489/2023
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.
за участю секретаря Федорчук Я.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Кордюкової Ж.І., 10 лютого 2023 року в м. Києві, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Трибуна Діджитал» про захист прав інтелектуальної власності,
В С Т А Н О В И В
У січні 2023 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів, в якій просив суд забезпечити докази шляхом огляду їх за місцем знаходження в мережі Інтернет:
вкладки «про канал» YouTube - каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - ІНФОРМАЦІЯ_2
веб-сайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 / та розміщеної на ньому статті ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
редакції зазначеної вище статті станом на момент опублікування за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
відеороліку під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_16 ІНФОРМАЦІЯ_17,
та скласти протокол їх огляду.
Метою забезпечення доказів представник позивача вказував доведення факту використання творів відповідачем шляхом їх огляду за місцем їх знаходження у мережі Інтернет, які перебувають під управлінням зацікавлених осіб, а тому зволікання з їх дослідженням може призвести до їх викривлення або видалення.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів - залишено без задоволення.
Ухвала суду мотивована тим, що заява не містить доказів, які дають реальну підставу вважати, що докази, які заявник наразі просить суд витребувати, можуть бути втрачені, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Також заява не містить належного обґрунтування необхідності забезпечення доказів, тому суд не вважав належним обґрунтуванням доводи заявника про те, що забезпечення доказів має на меті доведення зворотності дійсних обставин справи.
Не погодився із зазначеним судовим рішенням позивач, його представником подано апеляційну скаргу, в якій він зазначає про порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи. Вказує на те, що суд першої інстанції не врахував, що підставою для задоволення такої заяви є лише припущення, наявність якого має бути обґрунтована.
Обставинами, які свідчать про те, що докази, які просив забезпечити позивач, можуть бути втрачені або спотворені є те, що докази знаходяться в мережі Інтернет, при цьому на YouTube-каналі та на відповідному веб-сайті, які перебувають під управлінням учасників справи ( ОСОБА_3 , як директора ТОВ «Трибуна Діджитал»). Суд не звернув уваги, що обставини спотворення доказів зацікавленими особами у даній справі вже мали місце, у зв`язку з чим позивач і просив оглянути різні редакції статей на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_18 станом на момент її поширення та станом на момент огляду. Для цього, позивач просив суд здійснити огляд доказів із використанням сервісу web-archive, який використовується та визнається у судовій практиці.
Таким чином, припущення стосовно того, що перелічені докази можуть бути втрачені, або збирання, або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, на погляд позивача, є доведеним.
Також вказує на те, що судом першої інстанції були порушені строки розгляду заяви про забезпечення доказів. Згідно даних веб-сайту «Укрпошта», заява про забезпечення доказів була отримана судом 18 січня 2023 року, а отже мала бути вирішеною до 23 січня 2023 року включно, однак судове рішення було винесено судом лише 10 лютого 2023 року, що саме по собі могло призвести до утруднення позивачем процесу доказування.
Також звертає увагу суду на те, що розгляд заяви в суді першої інстанції відбувся за відсутності позивача, якого не було повідомлено про час судового засідання, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.
На підставі викладеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення доказів задовольнити.
У відзиві на апеляційну скаргу представники відповідача ОСОБА_3 - адвокати Трембіча А.Я. та Коваль О.Л. вказують на те, що апеляційна скарга позивача є надуманою, безпідставною та необґрунтованою. Зазначають, що докази, які просить забезпечити позивач, є електронними доказами у розумінні ст. 100 ЦПК України. При цьому, апелянт посилається на те, що нібито існує можливість втрати або спотворення електронних доказів - пояснюючи це тим, що ці докази знаходяться в мережі Інтернет на YouTube - каналі та на відповідному веб-сайті, які перебувають в управлінні відповідачів. Водночас, апелянт не приховує, що обізнаний зі змістом наведених ним же електронних доказів. Тобто, на дату подання ним заяви про забезпечення доказів вказані ним веб-сторінки були доступними та працюючими, і не було жодних ознак їх втрати чи спотворення.
Більше того, одну зі статей на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_18 апелянт просив забезпечити шляхом огляду її редакції, наявної у репозиторії (веб-архіві), що свідчить про те, що апелянт мав і має змогу оглянути зміст веб-сторінок станом на будь-яку дату; при цьому ресурс ІНФОРМАЦІЯ_19 не перебуває під управлінням жодного з відповідачів, і ніхто не здатен вплинути на зміст цього ресурсу. Разом з тим, апелянт не навів жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що існує реальний (не гаданий, не удаваний, не вигаданий) ризик знищення або спотворення електронних доказів з боку відповідачів. Жоден з відповідачів з моменту подання заяви апелянта не змінював зміст веб-сторінок, на які посилається апелянт, і вони досі існують у незмінному вигляді. Цілком очевидно, що цим доказам нічого не загрожує, й апелянт не позбавлений можливості зафіксувати зміст електронних доказів у будь-який з доступних йому способів.
Представники відповідача також зазначають про те, що електронні докази, забезпечити які просив апелянт, у принципі не можуть бути втрачені, а їх збирання та подання жодним чином не утруднені - як у момент подання клопотання, так і в момент написання цього відзиву. Всі вказані докази перебувають там само, де і були, в тому самому вигляді, як були. Фактично апелянт намагався просто перекласти тягар доведення, подання та верифікації доказів на суд, одночасно надавши тим самим їм більшу силу та вагу.
На підставі викладеного, просять залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Здоровець С.В. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, та просив її задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 - Трембіч А.Я. заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає ухвалу суду законною і обґрунтованою, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача ОСОБА_3 , який також представляв інтереси ТОВ «Трибуна Діджитал» - Коваль О.Л. в судовому засіданні 27 квітня 2023 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, після оголошення перерви в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, повідомлений про час та місце продовження розгляду справи належним чином під розписку, участі в судових дебатах не приймав. Тому, керуючись положеннями ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.
В апеляційній скарзі представник позивача посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, щодо його належного повідомлення про судовий розгляд справи. А тому, в порядку ч.3 ст. 376 ЦПК України, вказане питання підлягає вирішенню першочергово.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Xavier Lucas V. France зауважив, що зобов`язання використувати електронний зв`язок для звернення до суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації провосуддя в державах-членах і виклики, повязані з цим, суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим ст. 6 Конвенції, тому суд погодився, що така мета є законною.
Верховний Суд в постановах від 22 листопада 2022 року у справі 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 20 квітня 2023 року у справі № 920/367/17, від 28 квітня 2023 року у справі № 904/272/22 вказав на те, що застосовуючи процесуальний закон і формуючи відповідну практику, видається важливим враховувати реальні обставини, в яких працюють суди, і тлумачити його у світлі забезпечення гарантій на доступ до суду та його безперервної роботи.
Зокрема, Верховний Суд вказав, що якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Вказане, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них/
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно; тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, а тому самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.
Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними;
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.
З матеріалів справи вбачається, що представник позивача безпосередньо зазначив в заяві про забезпечення доказів у власних реквізитах електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_6 .Sergey@gmail.com.
На цю адресу 09 лютого 2023 року судом було направлено судову повістку повідомлення про призначення розгляду заяви на 10 лютого 2023 року, яка була доставлена, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа /т.2 а.с. 225/.
З огляду на встановлені процесуальним законом строки розгляду заяви та обставини відкладення розгляду заяви 27 січня 2023 року, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції додержані вимоги процесуального закону щодо повідомлення про призначений розгляд заяви про забезпечення доказів. А тому, вказана обставина не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Також в апеляційній скарзі представник позивача посилається на порушення строку розгляду заяви, і вказані посилання вбачаються обґрунтованими, проте вказане не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції і не може бути усунуто апеляційним судом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у вересні 2022 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , в якому просив:
- зобов`язати ОСОБА_3 припинити дії, що порушують авторські права позивача шляхом встановлення заборони без згоди позивача використовувати наступні твори (або їх частини):
опубліковані на Youtube-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_7 »:
· «ІНФОРМАЦІЯ_20», яке знаходиться за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
· « ІНФОРМАЦІЯ_21», яке знаходиться за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10 ;
· «ІНФОРМАЦІЯ_22», яке знаходиться за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11
опубліковані на Youtube-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_12 »:
· «ІНФОРМАЦІЯ_23», яке знаходиться за URL-адресою:
ІНФОРМАЦІЯ_13 », яке знаходиться за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_24;
- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за порушення авторських майнових прав у розмірі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень.
- стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати. /т.1 а.с.3-9/
В уточненнях позовних вимог від 18 листопада 2022 року позивач просив:
- зобов`язати відповідача припинити дії, що порушують авторські майнові права позивача шляхом встановлення заборони без згоди позивача використовувати наступні твори
опубліковані на Youtube-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_7 »:
· «ІНФОРМАЦІЯ_20 », яке знаходиться за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
· « ІНФОРМАЦІЯ_9 ». Студия перед матчем и полный матч», яке знаходиться за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10 ;
· «ІНФОРМАЦІЯ_22», яке знаходиться за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11
опубліковані на Youtube-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_12 »:
· «ІНФОРМАЦІЯ_23». яке знаходиться за URL-адресою:
ІНФОРМАЦІЯ_13 », яке знаходиться за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_24;
- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за порушення авторських майнових прав у розмірі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень.
- стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати. /т.1 а.с.204-205/
20 січня 2023 року представник позивача - адвокат Здоровець С.В. звернувся до суду з клопотанням про забезпечення доказів, в якому просив вчинити дії із забезпечення доказів шляхом огляду доказів за місцем їх знаходження у мережі Інтернет:
- вкладки «про канал» YouTube - каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- веб-сайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 / та розміщеної на ньому статті ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- редакції зазначеної вище статті станом на момент опублікування за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- відеороліку під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_16 ІНФОРМАЦІЯ_17,
та скласти протокол їх огляду.
Метою забезпечення доказів представник позивача вказував доведення факту використання творів відповідачем шляхом їх огляду за місцем їх знаходження у мережі Інтернет, які перебувають під управлінням зацікавлених осіб, а тому зволікання з їх дослідженням може призвести до їх викривлення або видалення /т.2 а.с.158-160/.
06 лютого 2023 року представник позивача - адвокат Здоровець С.В. звернувся до суду з клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи, а саме просив долучити: Акт огляду (фіксації) адвокатом доказів за місцем їх знаходження - YouTube - каналу під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_25» - ІНФОРМАЦІЯ_2, 2 компакт-диски із записом огляду та відеоролику; скріншоти оглянутих веб-сайтів: ІНФОРМАЦІЯ_15 / та ін.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року ТОВ «Трибуна Діджитал» залучено до участі у справі в якості відповідача /т.2 а.с.240/.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні /т.3 а.с.47/.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В силу ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Положеннями ч.ч.1,2 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
В порядку ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
В порядку ч. 1 ст. 85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
У порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста (ч.7 цієї статті).
Відповідно до ст.100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Згідно положень ч. ч.1, 2, 3 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду.
Тобто, виходячи з наведених норм процесуального законодавства, заявляючи клопотання про витребування доказів, стороною, якою заявлено таке клопотання має бути обґрунтовано те, що заявленим до витребування доказом може бути підтверджено обставини, що входять до предмета доказування, те, що у матеріалах справи відсутні інші докази, на підставі яких можливо було б встановити фактичні обставини справи, те, що стороною вживались заходи щодо їх отримання, причини неможливості самостійного вчинення зазначених дій та обставини неможливості їх подання до суду першої інстанції.
З матеріалів цієї справи вбачається, що заявник, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про забезпечення доказів, просив оглянути електронні ресурси інші, ніж ті на яких розміщені об`єкти, що становлять предмет спору у даній справі.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача вказував, що на цих ресурсах міститься інформація у вигляді відео та статті, де відповідач фактично визнає обставини використання творів позивача, а також здійснюється демонстрація використаних частин аудіовізуальних творів, права на які належать позивачу.
Разом з тим, до обов`язків суду належить дослідження доказів, які безпосередньо стосуються обставин, що становлять предмет спору. При цьому процесуальним законом визначено поняття належності доказів та допустимості доказів, виходячи з яких твердження представника позивача про те, що огляд вказаних ним в заяві про забезпечення доказів електронних ресурсів, є доведенням факту використання творів відповідачем, права на які має позивач, не можна визнати обгрунтованими, з огляду на визначення позивачем межі позовних вимог. Також апеляційним судом встановлено, що доступ до всіх наведених позивачем електронних ресурсів на даний час обмежений у зв`язку з надходженням скарг і зокрема, скарг позивача, доступним є лише веб-архів, внесення змін до якого не є можливим.
Отже, з наведених обставин не вбачається, що вказаний доказ є необхідним для дослідження обставин, що становлять предмет спору, що заявник позбавлений можливості самостійно одержати вказаний доказ, так як ним подана копія відповідного електронного доказу, а також що такий доказ може бути втрачений. Наведені позивачем обставини не підтверджується належним чином та ґрунтуються на припущеннях заявника, а тому не можуть бути підставою для задоволення клопотання про забезпечення доказів.
Виходячи з вимог процесуального закону, суд має забезпечити докази лише в тому випадку, якщо ці докази є необхідними, належними та допустимими для встановлення обставин справи, які становлять предмет спору, і є обґрунтовані підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Однак, з матеріалів справи та заяви про забезпечення доказів, наявність вказаних підстав не вбачається.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія судді приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції, відповідає обставинам справи, зібраним доказам, вимогам закону, і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 лютого 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: Н.В. Поліщук
О.І. Шкоріна
Повний текст постанови складений 31 травня 2023 року.
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2023 |
Оприлюднено | 05.06.2023 |
Номер документу | 111265839 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо прав інтелектуальної власності, з них: |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Соколова Вікторія Вячеславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні