Ухвала

від 09.03.2023 по справі 1-18/11

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року

м. Київ

справа № 1-18/11

провадження № 51 - 3337 км 22

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

в режимі відеоконференції:

захисника ОСОБА_5 ,

особи, стосовно якої

кримінальну справу закрито, ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2022 року, залишеною без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року, звільнено від кримінальної відповідальності у пред`явленому обвинуваченні у зв`язку із закінченням строків давності:

ОСОБА_6 - за ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 368, ч. 4 ст. 27 - ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 27 - ч. 1 ст. 222, ч. 4 ст. 27 - ч.2 ст. 358, ч. 4 ст. 27 - ч. 1 ст. 222, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 366 КК України;

ОСОБА_7 - за ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 366 КК України;

ОСОБА_8 - за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України;

кримінальні справи стосовно вказаних осіб - закрито.

Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат за проведення судово-економічних експертиз по 77 915,50 грн та по 3 685,50 грн за проведення судово-почеркознавчих експертиз.

Судові рішення стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в касаційному порядку не оскаржуються.

Органом досудового слідства обвинувачувались:

ОСОБА_6 у:

- підбурюванні до складання службовою особою завідомо неправдивого документа, надання службовою особою суб`єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації банку з метою отримання кредиту;

- використанні службовою особою службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки;

- замаху службової особи на отримання хабаря за виконання дій із використанням службового становища в інтересах того, хто пропонує хабар;

- підбурюванні до підробки документів, які надають права, з метою їх подальшого використання, за попередньою змовою групою осіб, підбурювання в наданні службовою особою суб`єкта господарської діяльності завідома неправдивої інформації;

- умисному скоєнні службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, які спричинили тяжкі наслідки;

- складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки;

- використанні службовою особою службових повноважень, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки;

- заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особо великих розмірах;

- внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншого підроблення документів, а також складанні та видачі завідомо підроблених документів, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб;

ОСОБА_7 - у сприянні у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих документів;

ОСОБА_8 у:

- заволодінні чужим майном за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;

- внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншого підроблення документів, а також складанні та видачі завідомо підроблених документів, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб;

- підробці документу, вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, а також використанні завідомо підробленого документу.

Інкриміновані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 злочини були вчинені в період з вересня 2006 року до березня 2007 року.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 , не погоджуючись із судовими рішеннями через неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону, просить їх змінити, процесуальні витрати в розмірі 155 831 грн за проведення судово-економічних експертиз та 7 371 грн за проведення судово-почеркознавчих експертиз віднести на рахунок держави.

Свої вимоги ОСОБА_6 мотивує тим, що суд першої інстанції, звільняючи його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, безпідставно стягнув з нього процесуальні витрати. Суд апеляційної інстанції в свою чергу допущену помилку не виправив, необґрунтовано відмовив у задоволенні апеляційної скарги, натомість порушив принцип презумпції невинуватості, вказавши в ухвалі про достатність зібраних у справі доказів та те, що підсудні не використали своє право на доведення невинуватості.

Позиції учасників судового провадження

Захисник і ОСОБА_6 підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити.

Прокурор частково погодилась з доводами касаційної скарги, вважає, що питання щодо стягнення судових витрат має бути вирішено лише стосовно ОСОБА_6 .

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 395 КПК України (1960 року) касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними у справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

Відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України (1960 року) підставами для скасування або зміни вироку та ухвали є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність цих підстав суд касаційної інстанції керується статтями 370-372 цього Кодексу.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строку давності та закриття кримінальної справи в касаційному порядку не оскаржуються.

Водночас доводи касаційної скарги ОСОБА_6 щодо неправильності вирішення питання про стягнення з обвинуваченого на користь держави судових витрат у справі Суд визнає прийнятними з огляду на таке.

Статтею 91 КПК України (1960 року) визначено, що судові витрати складаються, зокрема, з інших витрат, що їх зробили органи дізнання, досудового слідства і суд при провадженні у даній справі.

Питання про судові витрати суд вирішує з додержанням правил статті 93 КПК України (1960 року).

Однак кримінально-процесуальним законом прямо не передбачено стягнення судових витрат з обвинуваченого, стосовно якого справу закрито у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули встановлені цією статтею строки.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2022 року ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строку давності, а кримінальні справи стосовно них - закрито. Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат за проведення судово-економічних експертиз по 77 915,50 грн та по 3 685,50 грн за проведення судово-почеркознавчих експертиз.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій зокрема, просив виключити з резолютивної частини вказаної постанови рішення про стягнення з нього судових витрат.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 15 вересня 2022 року постанову місцевого суду залишив без змін, обґрунтовуючи свої висновки тим, що кримінальну справу стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 закрито у зв`язку із закінченням строків давності, що не є реабілітуючою підставою та не звільняє їх від сплати судових витрат, пов`язаних із проведенням експертиз.

Проте позиція суду апеляційної інстанції суперечить правовому висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в постанові від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21), про те, що, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, витрати на проведення судово - економічних та судово - почеркознавчих експертиз понесені з ініціативи органу досудового слідства - на підставі постанов старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області від 28 квітня, 03, 04, 06, 09 червня 2009 року, а тому їх необхідно віднести на рахунок держави.

З урахуванням викладеного колегія суддів уважає, що доводи касаційної скарги ОСОБА_6 є частково обгрунтованими, а тому судові рішення в частині вирішення питання щодо стягнення з нього судових витрат за проведення експертиз підлягають зміні.

Водночас колегія суддів ураховує положення ч. 2 ст. 395 КПК України (1960 року) про те, що, якщо задоволення скарги дає підстави для прийняття рішення на користь інших осіб, від яких не надійшли скарги, касаційний суд зобов`язаний прийняти таке рішення. Тому підлягають зміні судові рішення в частині стягнення судових витрат як стосовно ОСОБА_6 , так і ОСОБА_8 .

Разом із тим, ОСОБА_6 , покликаючись на порушення принципу презумпції невинуватості судом апеляційної інстанції, не навів у касаційній скарзі обґрунтування своїх доводів з урахуванням того, що судові рішення ним оскаржуються в касаційному порядку лише в частині судових витрат. При цьому ОСОБА_6 не оспорює в касаційному порядку його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строку давності та закриття кримінальної справи.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 змінити.

Скасувати рішення про стягнення з ОСОБА_6 та в порядку ст. 395 КПК України (1960 року) з ОСОБА_8 судових витрат у кримінальній справі.

Судові витрати за проведення судово-економічних експертиз у загальному розмірі 155 831 грн та судово-почеркознавчих експертиз у загальному розмірі 7 371 грн у кримінальній справі віднести на рахунок держави.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3