Рішення

від 09.03.2023 по справі 389/1535/21

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.03.2023

Провадження №2/389/328/21

ЄУН 389/1535/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Чуканової О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Суботцівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради про передачу у власність земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, 04 червня 2021 року звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення Богданівської сільської ради №396 від 07 вересня 2017 року про передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та реєстрацію в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно під кадастровим номером 3522280400:000:0723, ідентифікаційний номер 37616428 від 18 жовтня 2017 року.

Вимоги обґрунтувала тим, що на підставі договору дарування від 26 жовтня 2006 року №1222, укладеного між нею та її батьком ОСОБА_3 , вона є власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Право приватної власності на вказаний будинок зареєстровано у Знам`янському районному комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації» від 14 лютого 2007 року. Відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, він розташований на земельній ділянці, площею 3000 кв.м, з них під будівлями 114,2 кв.м під двором 780,3 кв.м під городом 2075,5 кв.м. Такою земельною ділянкою користувався її батько, та користувалась вона. Як видно з договору дарування житлового будинку від 26 жовтня 2006 року будинок, що відчужується розташований на земельній ділянці, яка має бути оформлена у встановленому чинним законодавством порядку.

Роботи по розробці технічного паспорту складалися в 2015 році, що є доказом того, що в цей час вона користувалась цією земельною ділянкою на підставі рішення десятої сесії Богданівської сільської ради п`ятого скликання Знам`янського району Кіровоградської області від 27 лютого 2007 року «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам». Як вирішено цією сесією, їй передано у власність безоплатно 0,24 га земельної ділянки в АДРЕСА_2 , з наступною видачею державних актів на право власності на землю та дозволено замовити виготовлення технічної документації, яка була виготовлена в 2015 році.

01 березня 2017 року вона зверталась до Державної Фіскальної служби зі зверненням для роз`яснення щодо нарахування розміру та сплати земельного податку та отримала відповідь з посиланням на лист Богданівської сільської ради, що в неї в користуванні знаходиться 0,30 га земельної ділянки без правовстановлюючих документів, тому вона повинна сплачувати податки виходячи з розміру цієї земельної ділянки, які вона сплачувала згідно з цим роз`ясненням. Факт відсутності у неї реєстрації права власності на земельну ділянку не позбавляє її права на приватизацію земельної ділянки, таке право не обмежується в часі.

Як передбачено ч.1 ст.118 ЗК України (в редакції діючій на той час) громадянин, зацікавлений в приватизації земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Згідно з п.7 вказаної статті, відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність, надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

В 2007 році вона звернулась з відповідною заявою до Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області і керуючись наданими їй повноваженнями, передбаченими п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» десята сесія Богданівської сільської ради п`ятого скликання Знам`янського району Кіровоградської області від 27 лютого 2007 року прийняла рішення №126 «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам», цим же рішенням дозволено замовлення виготовлення технічної документації щодо складання державного акту на право власності на землю.

Їй надано земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,24 га за адресою: АДРЕСА_1 .

23 жовтня 2009 року за №552 тридцять четверта сесія Богданівської селищної ради п`ятого скликання Знам`янського району Кіровоградської області прийняла рішення «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 ».

Така технічна документація з землеустрою була виготовлена на її замовлення в 2015 році фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (кваліфікаційний сертифікат №012212 від 04 червня 2014 року) де була визначена схема земельної ділянки площею 0,25 га.

12 грудня 2016 року вона звернулась з листом до Богданівської сільської ради щодо погодження технічної документації. Листом сільської ради від 29 грудня 2016 року за №729-02/16 її повідомлено, що дане питання розглянуто на засіданні земельної комісії з питань землекористування, охорони довкілля та благоустрою населених пунктів Богданівської сільської ради та 28 грудня 2016 року постійна комісія Богданівської сільської ради з питань землекористування, охорони довкілля та благоустрою населених пунктів відмовила їй в погодженні схеми земельної ділянки та акту прийомки межових знаків з таких підстав: частина земельної ділянки, яку вона просила зареєструвати, вже зареєстрована за ОСОБА_5 з кадастровим номером 3522280400:51:000:0700, що унеможливлює реєстрацію іншої земельної ділянки на цьому ж місці; нормами чинного законодавства (ч.ч.6,7,9.ст.118 ЗК України) передбачається відведення земельних ділянок для ведення ОСГ виключно через проект землеустрою, а не через технічну документацію; неможливо погодити надані нею схеми земельної ділянки та акти прийомки межових знаків на зберігання без підпису суміжних землекористувачів.

Щодо реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_6 відмічає, що відразу після отримання відмови в зв`язку з передачею земельної ділянки ОСОБА_5 вона звернулась з позовною заявою про визнання незаконним та скасування рішення від 27 січня 2017 року Богданівської сільської ради про виділення земельної ділянки ОСОБА_7 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 лютого 2017 року (справа № 2/389/900/17, провадження № 389/2398/17). Суд задовольнив її позовні вимоги в повному обсязі, так як встановив, що земельна ділянка розміром 0,30 га з 26 жовтня 2006 року перебуває в її фактичному користуванні, та на 0,25 га виготовлено технічну документацію і лише на 0,05 га проект землеустрою не виготовлявся. В той же час в користуванні ОСОБА_8 перебувала земельна ділянка розміром 222,2 кв.м, а технічна документація виготовлена на 0,25 га, тобто розмір присадибної земельної ділянки ОСОБА_5 збільшився за рахунок зменшення розміру її земельної ділянки. Суд також вказав, що тверді межі між земельними ділянками ОСОБА_9 та ОСОБА_5 відсутні і ніколи не встановлювались,тому вони не є суміжними землевласниками.

Безпідставно відмовивши їй в затвердженні технічної документації на земельну ділянку 07 вересня 2017 року згідно з рішенням №396 Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області частина її земельної ділянки була передана відповідачу ОСОБА_10 та була зареєстрована під кадастровим номером 3522280400:000:0723, індексний номер 37616428 від 18 жовтня 2017 року.

Вона не самовільно захопила земельну ділянку, як стверджує Богданівська сільська рада, а користується нею тривалий час після дарування їй будинку та на підставі рішення Богданівської сільської ради від 23 жовтня 2007 року за № 552 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 ». Крім того, цією земельною ділянкою користувався попередній власник - ОСОБА_3 , з 1986 року по 2007 рік.

Щодо відведення земельних ділянок для ведення ОСГ виключно через проект землеустрою а не через технічну документацію просить врахувати наступне. Як видно з рішення п`ятнадцятої сесії десятого скликання Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, від 27 січня 2017 року «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_5 », сесія затвердила технічну документацію із землеустрою на 0,25 га за адресою АДРЕСА_2 , в той час, як на місяць раніше - 28 грудня 2016 року комісія з питань землекористування, охорони довкілля та благоустрою населених пунктів відмовила їй в затвердженні технічної документації. Крім того, їй надавались сесіями Богданівської сільської ради дозволи саме на виготовлення технічної документації.

По справі № 369/6516/160ц від 01 серпня 2018 року Верховний Суд вказав, що порушення уповноваженим органом правомірного очікування особи щодо належного оформлення права власності на земельну ділянку підлягає захисту судом.

Зокрема Верховний Суд підкреслив, що надання позивачу органом державної влади розпорядження про дозвіл на розробку технічної документації створило для нього правомірне очікування від уповноважених органів щодо оформлення права власності у вигляді винесеної в натурі земельної ділянки відповідно до розробленої на замовлення позивача технічної документації на земельну ділянку. І таке правомірне очікування повинно враховуватись уповноваженими органами при прийнятті розпорядчих рішень про виділення земельних ділянок іншим особам.

Вказаною постановою Верховного Суду застосовано ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод щодо «правомірного очікування» зацікавленої особи та визначеного таке право підлягає захисту.

Таким чином, отримавши 27 лютого 2007 року та 23 жовтня 2009 року дозволи Богданівської сільської ради на виготовлення технічної документації з землеустрою вона правомірно очікувала на затвердження технічної документації і відмова в затвердженні та після цього затвердження технічної документації на цю ж земельну ділянку іншим особам - ОСОБА_2 підлягає судовому захисту.

Щодо неможливості погодження схем земельної ділянки та актів прийомки межових знаків без підпису суміжних землевласників просе врахувати наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати КЦС від 28 березня 2018 року прийняв постанову у справі №681/1039/15-ц, у якій зазначив, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною.

Підписання акту погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення зміни або припинення прав на земельну ділянку як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої роди в затвердженні технічної документації за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Згідно зі ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Земельна комісія з питань землекористування, охорони довкілля та благоустрою населених пунктів Богданівської сільської ради неправомірно відмовила їй у винесенні затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку, якою вона фактично користувалась і на яку виготовлена технічна документація на розгляд сесії сільської ради, чим порушила її законні права на цю земельну ділянку, якою вона користувалась на момент винесення рішення про її приватизацію ОСОБА_2 .

Таким чином Богданівська сільська рада 17 листопада 2017 року при передачі у власність частини її присадибної ділянки, достовірно знала про її право на приватизацію саме цієї земельної ділянки, на яку у неї був дозвіл на виготовлення технічної документації.

На цей час вона позбавлена земельної ділянки як для обслуговування домоволодіння, так і для ведення присадибного господарства.

Збільшення розміру земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 за рахунок зменшення її присадибної ділянки порушує її право на приватизацію земельної ділянки, тому її права повинні бути захищені судом, що змушує її звернутись за захистом своїх прав до суду з цим позовом.

Крім того позивач вказала, що цей спір розглядався Знам`янським міськрайоним судом Кіровоградської області 08 липня 2019 року та Кропивницьким апеляційним судом 20 листопада 2019 року в позові було відмовлено. 21 жовтня 2020 року Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати касаційного цивільного суду рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 липня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Богданівської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сесії державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасовані. Справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції та була призначена до розгляду 30 березня 2021 року, у подальшому позовна заява була залишена без розгляду в причини повторної неявки в судове засідання позивача. Вказана ухвала суду була отримана позивачем та не оскаржувалася. Після зазначеного позивач вирішила повторно звернутися до суду за захистом свої прав з тими ж вимогами, що не суперечить положенням ч.2 ст.257 ЦПК України.

На позовну заяву представником відповідача - Суботцівської сільської ради подано відзив, в якому сільська рада просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що приймаючи рішення №396 про пердачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 і затверджені технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Богданівська сільська рада діяла в межах наданих їй повноважень і реєстрація 18 жовтня 2017 року права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522280400:51:000:0723 за ОСОБА_2 індексний номер:37616428 здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства України. Передаючи у власність ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 0,24 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, ведення особистого селянського господарства і для гаражного будівництва і надаючи дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право власності на земельні ділянки, Богданівська сільська рада не вчиняла жодних дій, які б свідчили про необґрунтоване зволікання з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою, зволікання з розгляду проекту землеустрою щодо відведення, безпідставної відмови у його затвердженні, а тому дії Богданівської сільської ради є добросовісними і підстави для задоволення позову відсутні.

Крім того, представником Суботцівської сільської ради подано заяву про закриття провадження у справі з посиланням на те, що позичем вже неодноразово подавалися позови про визнання незаконним та скасування рішення Богданівської сільської ради №396 від 07 вересня 2017 року та рішення №442 від 17 листопада 2017 року, тобто позови про той самий предмет і з тих самих підстав. Зверненню з цим позовом передувало звернення 31 травня 2018 року з позовом до Богданівської сільської ради, ОСОБА_2 , державного реєстратора Свириденка А.М., в якому позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення від 07 вересня 2017 року №396 Богданівської сільської ради «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 та скасувати рішення державного реєстртора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 37616428 від 18 жовтня 2017 року (справа №389/1437/18). Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 липня 2019 року залишеним без змін постановою Кіровоградського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач та її представник адвокат Ромаданова Г.Г. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку. Від представника позивача надійшла заява, в якій вона позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглядати справу за їх з позивачем відсутності.

Представник відповідача Суботцівсьої сільської ради у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, у матеріалах спави міститься заява про розгляд справи без представника сільської ради з врахуванням заперечень викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_11 в судове засідання також не з`явивлися. Від представника відповідача надійшла заява, в якій він позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні, розгляд справи провести за їх відсутності. Разом з цим, при розгляді справи просив врахувати ухвалені у справі (ЄУН 389/1524/18) рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до договору дарування від 26 жовтня 2006 року р№1222, позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Право приватної власності на вказаний будинок зареєстровано у Знам`янському районному комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації» 14 лютого 2007 року (а.с.27,28,29).

За відомостями, відображеними в технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 , зажитловим будинкомзначиться земельнаділянка площею3000кв.м,з нихпід будівлями144,2,під двором780,3,під городом2075,5(а.с.30-35).

Рішенням десятої сесії п`ятого скликання Богданівської сільської ради від 27 лютого 2007 року №126 Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам, ОСОБА_1 передано безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, розміром 0,24 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 (а.с.13-16).

Рішенням Богданівськоїсільської радивід 23жовтня 2009року №552,на підставізаяви ОСОБА_1 про наданнядозволу навиготовлення технічноїдокументації ізземлеустрою щодоскладання документів,що посвідчуютьправо власностіна земельнуділянку,останній наданодозвіл навиготовлення технічноїдокументації ізземлеустрою,що посвідчуєправо власностіна земельніділянки загальноюплощею 0,30га,в томучислі 0,25га дляобслуговування жилогобудинку ігосподарських будівельта споруд(присадибнаділянка),за рахунокземель житловоїта громадськоїзабудови,0,05га дляведення особистогоселянського господарстваза рахунокземель сільськогосподарськогопризначення,які перебуваютьв земляхзапасу АДРЕСА_2 .У п.2даного рішеннявказано,що якщопри встановленімеж земельноїділянки внатурі будутьвиявлені розбіжностів данихпро розмірземельної ділянкиз фактичнимиїї розмірами,то остаточнийрозмір такоїземельної ділянкибуде затвердженосесією сільськоїради додатково (а.с. 17).

Таким чином ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку загальною площею 0,30 га, рішенням № 552 від 23 жовтня 2009 року Богданівською сільською радою.

На підставі договору на виконання робіт від 09 грудня 2015 року №277/1, фізичною особою-підприємцем, сертифікованим інженером землевпорядником, ОСОБА_4 розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 загальною площею 0,2500 га, з них: 0,2500 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.36 64).

19 грудня 2016 року позивач звернулася до сільської ради із заявою щодо вирішення питання про погодження схеми земельної ділянки та акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання без підпису суміжних землекористувачів звернулася.

На засіданні постійної комісії Богданівської сільської ради з питань землекористування, охорони довкілля та благоустрою населених пунктів від 28 грудня 2016 року прийнято рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у погодженні схеми земельної ділянки та акту прийомки межових знаків на зберігання, що вбачається з витягу з протоколу від 28 грудня 2016 року №4. Підставами для відмови у протоколі вказано: «по-перше, частина земельної ділянки, яку намагається зареєструвати ОСОБА_1 , вже зареєстрована за ОСОБА_5 з кадастровим номером 3522280400:51:000:0700, що унеможливлює реєстрацію іншої земельної ділянки на цьому ж місці; по-друге нормами чинного законодавства (ч.ч.6,7,9 ст.118 ЗК України) передбачається відведення земельних ділянок для ведення ОСГ виключно через проект землеустрою, а не через технічну документацію; по третє, у акті прийому пердачі межевих знаків на зберігання від 09 грудня 2016 року виконавцем робіт зазначено, що межові знаки не встановлювалися у вз`язку з тим, що поворотні точки земельної ділянки збігаються з існуючим парканом, однак фактично, межі земельної ділянки парканом не закріплені, що у свою чергу є порушенням ст.55 Закону України «Про землеустрій» та п.2.8 Інстуркції «Про порядок встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками, керуючись ст.47 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» комісія встановила, що Богданівська сільська рада не має правових підстав погодити надані ОСОБА_1 схеми земельної ділянки та акт прийомки межових знаків на зберігання без підпису суміжних землекористувачів та вважає за необхідне рекомендувати сільській раді на черговому пленарному засіданні прийняти наступне рішення: Відмовити ОСОБА_1 у погоджені схеми земельної ділянки та акту прийомки межових знаків на зберігання без підпису суміжних землекористувачів (а.с. 19-22).

З листа виконавчого комітету Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 20 лютого 2017 року №94-02/16, листа Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 01 березня 2017 року та квитанцій вбачається, що за користування земельною ділянкою площею 3000 кв.м. ОСОБА_1 регулярно сплачувала земельний податок, який станом на 01 березня 2017 року сплачений у повному обсязі, (а.с.68,69,70-73).

27 січня 2017 року Богданівською сільською радою прийнято рішення за №271 Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_5 , яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,2500 га у тому числі: 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за рахунок земель житлової та громадської забулови, кадастровий номер 3522280400:51:000:0700, з адресою: АДРЕСА_1 та передано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_5 (а.с.26).

При цьому, вказане рішення Богданівської сільської ради №271 від 27 січня 2017 року Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_5 було скасовано рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 січня 2018 року, ухваленим за наслідками розляду позовної заяви ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, ОСОБА_5 , державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області Ткаченко М.М. про визнання незаконним та скасування рішення від 27 січня 2017 року, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 лютого 2017 року (справа ЄУН 389/2398/17, провадежння 2/389/900/17). Вказане рішення не оскаржувалося та набрало законної сили. Цим рішенням встановлено, що у фактичному користуванні ОСОБА_1 з 26 жовтня 2006 року перебувала земельна ділянка розміром 0,30 га. Збільшення земельної ділянки переданої ОСОБА_5 у власність відбулося за рахунок частини земельної ділянки, що перебувала у постійному користуванні позивача (а.с. 74-85).

07 вересня 2017 року Богданівською сільською радою прийнято рішення №396 «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 », яким затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,2381 га, у тому числі: 0,2381 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за рахунок земель житлової та громадської забудови, кадастровий номер земельної ділянки 3522280400:51:000:0723, за адресою: АДРЕСА_1 , та передано йому у власність земельну ділянку загальною площею 0,2381 га, у тому числі: 0,2381 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за рахунок земель житлової та громадської забудови, кадастровий номер земельної ділянки 3522280400:51:000:0723, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25). Відповідно доінформації здержавного реєстру речовихправ нанерухоме майно,право приватноївласності наземельну ділянкуз кадастровимномером 3522280400:51:000:0723,загальною площею0,2381га,адреса: АДРЕСА_1 ,зареєстрованоза ОСОБА_2 18жовтня 2017року.Номер записупро правовласності:22869789.Рішення продержавну реєстраціюправ таїх обтяжень,індексний номер:37616428(а.с.66).Такіж відомостіпро власниказемельної ділянки площею0,2381гакадастровий номер 3522280400:51:000:0723 міститься і у Державному земельному кадастрі (а.с. 67).

Позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги тим, що вона має право на частину земельної ділянки, що накладається на земельну ділянку відповідача ОСОБА_2 ; передача у власність ОСОБА_2 земельної ділянки відбулася за рахунок її земельної ділянки; такі дії суперечать рішенню Богданівської сільської ради «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право власності ОСОБА_1 » №552 від 23 жовтня 2009 року.

Технічний паспорт БТІ на житловий будинок, власником якого є ОСОБА_2 та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної длянки в натурі (на місцевості), суду не надано.

Окрім того, на підставі рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 липня 2019 року (справа ЄУН 389/1524/18), яке оскаржувалося в апеляційній та касаційній інстанції, та яке Постановою Верховного Суду від 26 березня 2020 року залишено без змін, судом з`ясовано, що 17 листопада 2017 року Богданівською сільською радою прийнято рішення № 442 про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_12 , затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,2333 га, у тому числі: 0,2333 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за рахунок земель житлової та громадської забудови, кадастровий номер земельної ділянки 3522280400:51:000:0207, за адресою: АДРЕСА_1 , та передано йому у власність земельну ділянку загальною площею 0,2333 га, у тому числі: 0,2333 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за рахунок земель житлової та громадської забудови, кадастровий номер земельної ділянки 3522280400:51:000:0207, за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач подала до суду позовну заяву до Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, ОСОБА_13 та державного реєстратора Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області Свириденка Андрія Михайловича, в якій просила визнати незаконним та скасувати рішення Богданівської сільської ради Знам`янського району № 442 від 17 листопада 2017 року, оскільки вважала, що вказаним рішенням сільради порушено її право користування земельною ділянкою, яка закріплена за нею як власником житлового будинку, тобто ОСОБА_12 як і інші її сусіди ОСОБА_2 та ОСОБА_13 приватизували земельні ділянки під своїми житловими будинками, збільшивши площу землі під будинками за рахунок її земельної ділянки. В задоволенні вказаної позовної заяви ОСОБА_1 судом відмовлено в повному обсязі з тих підстав, що позивачем не доведено незаконність набуття ОСОБА_13 права власності на спірну земельну ділянку та відсутність у позивача права власності чи користування земельною ділянкою, на яку нібито відбулось накладення земельної ділянки, яка передана у власність відповідачу. Отримання особою дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки формує у особи легітимні очікування щодо набуття у власність цієї земельної ділянки, однак не означає автоматичного прийняття позитивного рішення про її передання у власність чи у користування.

З графічних матеріалів, відображених в технічній документації, дійсно вбачається накладення земельної ділянки кадастровий номер 3522280400:51:000:0700, адреса АДРЕСА_2 , яка перебувала у власності ОСОБА_5 , земельної ділянки кадастровий номер 3522280400:51:000:0723, адреса АДРЕСА_2 власником якої є ОСОБА_2 , та земельної ділянки 3522280400:51:000:0207, за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_13 , на частину земельної ділянки, яка перебувала в користуванні ОСОБА_1 та на яку останньою виготовлено технічну документацію. Графічно спірна земельна ділянка розташована впоперек (по ширині) земельних ділянок домоволодінь ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13 та частини земельної ділянки домоволодіння ОСОБА_1 (а.с. 65).

Тобто, сусідами ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_13 при приватизації земельних ділянок для обслуговування житлового будинку, було збільшено площу землі за рахунок частини земельної ділянки, яка перебувала у користуванні позивача. При цьому, найближче розташована (прилегла) до домоволодіння позивача, що по АДРЕСА_2 , земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3522280400:51:000:0207, належить ОСОБА_13 . Позивач оскаржувала в судовому порядку набуття ОСОБА_13 у власність земельної ділянки, з тих же підстав, що і набуття у власність земельної ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та її позов залишено без задоволення. А позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 з тим самим предметом спору - задоволено.

Відповідно до положення статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20) зробила висновок, що розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Право власності на землю ґарантується статтею 14 Конституції України. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) вказано, що: «обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони. Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду,необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.

З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.

Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.

Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновки суду апеляційної інстанції порушують права позивача на захист його законного інтересу щодо оформлення права оренди на спірну земельну ділянку, яке залежить від правомірної поведінки уповноваженого державного органу.

Судам при вирішенні аналогічних спорів слід враховувати, щоподати позов до суду про захист свого законного інтересу може будь яка особа, яка звернулася до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду, залежно від істотних ознак кожної конкретної правової ситуації (зокрема, від добросовісності поведінки усіх зацікавлених осіб, обізнаності їх про інтереси інших осіб щодо цієї земельної ділянки тощо).

… «розробка проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження хоча й здійснюється заявником з метою отримання земельної ділянки в користування, однак вчиняється саме в інтересах територіальної громади чи держави з метою формування такої земельної ділянки. Тому в разі неотримання в користування такої земельної ділянки особа, яка понесла витрати на розробку та погодження проєкту землеустрою, за умови формування земельної ділянки, може претендувати на відшкодування здійснених витрат.

Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства.

Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає зазначеним принципам.

Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим.

Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції».

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовуюь вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для справи.

Відповідно доч.4та ч.5ст.82ЦПК України,обставини,встановлені рішеннямсуду угосподарській,цивільній абоадміністративній справі,що набралозаконної сили,не доказуютьсяпри розглядііншої справи,у якійберуть участьті саміособи абоособа,щодо якоївстановлено ціобставини,якщо іншене встановленозаконом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

За змістомчастин 1-3ст.89ЦПК УкраїниСуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставідосліджених доказів,суд приходитьдо висновкущо відповідачу ОСОБА_2 при приватизаціїземельної ділянкидля обслуговуванняжитлового будинку,було збільшеноплощу земліза рахунокчастини земельноїділянки,яка перебувалау постійному користуванніпозивача, отже права позивача порушені.

Разом з цим враховуючи те, що після приватизації ОСОБА_14 (суміжним землекористувачем) земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , змінились обставини, а саме припинено право користування ОСОБА_1 найближче розташованою до її домоволодіння частиною земельної ділянки, і таким чином решта земельної ділянки, не буде відповідати її цільовому призначенню для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а також, що ОСОБА_2 оформив право власності на земельну ділянку за встановленою законом процедурою, суд не вбачає підстав для скасування рішення Богданівської сільської ради №396 від 07 вересня 2017 року про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 .

Враховучи те, що в задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем судові витрати суд, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, відносить на її рахунок.

Керуючись ст.ст.2,4,10-13,81,89,141,142,206,259,263-265,274,354 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Суботцівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради про передачу у власність земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмовити.

Сплачений позивачем судовий збір за подання даного позову до суду залишити по фактично понесеному.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач Суботцівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04365106, місце знаходження: вул.Центральна, 24, с. Суботці Кропивницького району Кіровоградської області.

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1

Дата складення повного тексту рішення - 09 березня 2023 року.

Суддя Г.В. Берднікова