Ухвала

від 14.03.2023 по справі 474/23/22

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/23/22

Провадження № 2/474/37/23

УХВАЛА

про забезпечення позову

14.03.23р. смт Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі судді Сокол Ф.Г. розглянув заяву представниці позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до старости Нововасилівського старостинського округу Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області Тлустої Світлани Іванівни, ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним, -

встановив:

11.01.2022р. ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до старости Нововасилівського старостинського округу Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області Тлустої Світлани Іванівни (далі - відповідачка 1), ОСОБА_6 (далі - відповідачка 2), в якому просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_7 , посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування - старостою Нововасилівського старостинського округу Врадіївської селищної ради Тлустою С.І. від 04.08.2021р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2022 р. головуючим суддею визначено суддю Фасій В.В.

Ухвалою від 24.02.2022р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання, а також фактично залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2023р., на підставі розпорядження керівника апарату Врадіївського районного суду Миколаївської області Парсенюк Л.В. № 3, у зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Фасій В.В., головуючим суддею визначено суддю Сокола Ф.Г.

Ухвалою суду від 13.02.2023р. суддею Сокол Ф.Г. справу прийнято до свого провадження та призначено до підготовчого судового засідання на 08.03.2023р., яке відкладено на 05.04.2023р.

13.03.2023р. представниця позивача ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить до набрання чинності рішенням у вказаній справі заборонити в.о. завідувача Врадіївської держконтори Державному нотаріусу Першої Первомайської держконтори Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України Сіраченко Тетяні Петрівні, та будь-яким іншим особам, що проводять державну реєстрацію прав, у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо спірного майна - земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 4822383600:01:000:0421, площа - 7,4155 га, земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 4822383600:01:000:0436, площа - 1,89 га, які знаходяться в межах території Нововасилівської сільської ради Врадіївського району та належали померлій ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії МК № 076064 від 13.10.2004р., в тому числі щодо видачі спадкоємцям померлої свідоцтв про право на спадщину.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача та третіх осіб - ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 27 вересня 2021 року. Тобто з моменту смерті пройшло понад 17 місяців.

Після її смерті відкрилася спадщина, що складається, в тому числі, із земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 4822383600:01:000:0421, площа - 7,4155 га, земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 4822383600:01:000:0436, площа - 1,89 га, які знаходяться в межах території Нововасилівської сільської ради Врадіївського району та належали померлій ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії МК № 076064 від 13.10.2004р.

За життя, а саме після смерті батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати повідомила усіх дітей, що заповіту складати не буде та все майно перейде усім дітям порівну.

Після смерті матері позивач та треті особи звернулись до приватного нотаріусу Врадіївського нотаріального округу Демченко Т. М. з метою подання заяви про відкриття спадкової справи, але через завантаженість нотаріуса їх було записано на січень 2022 року, де їм стало відомо, що мати за життя, а саме 04.082021р., склала заповіт на все майно на користь однієї із доньок - ОСОБА_6 , який був посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування - старостою Нововасилівського старостинського округу Врадіївської селищної ради Тлустою С.І.

На теперішній час позивачу від односельців та старости села стало відомо, що спадкоємцем за вищевказаним заповітом є ОСОБА_6 , яка є рідною сестрою позивача та донькою померлої.

Під час проведених підготовчих дій під головуванням судді Фасій В. В., в тому числі, було витребувано від Врадіївської державної нотаріальної контори Миколаївської області належно завірену копію спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27.10.2022р. вказана спадкова справа надійшла до суду за підписом в.о. завідувача Врадіївської держконтори Державного нотаріуса Першої Первомайської держконтори Миколаївської області Тетяни Сіраченко, з якої вбачається коло спадкоємців які заявили про прийняття спадку після смерті матері як за законом, так і за заповітом.

Наразі існує спір щодо спадкового майна померлої та досить висока ймовірність того, що ОСОБА_9 після видачі свідоцтв про право на спадщину може в будь-який момент здійснити розпорядження вказаним майном, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

А тому представниця позивача, вважає, що є законні підстави для застосування заходу забезпечення позову у вказаній справі, на підставі ст. 150 ЦПК України.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянув заяву про забезпечення позову, судом встановлено таке.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові від 12.02.2020р. у справі № 381/4019/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття

заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Частина 10 ст. 151 ЦПК України забороняє вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому не вирішується спір по суті.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. № ETS № 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у

справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Також відповідно до п. 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК (в редакції до 15.12.2017 року), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 2, 4 частини 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З огляду на вищенаведене, приймаючи до уваги наведені представницею позивача обставини в обґрунтування заявлених вимог про забезпечення позову, здійснюючи співвідношення від настання правових наслідків вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права та законного інтересу, за захистом яких представниця позивача звертається до суду, а також наслідки заборони здійснювати певні дії, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для вжиття заходу забезпечення позову.

Частинами 1 та 2 ст. 157 ЦПК України визначено, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст.ст. 149-154, 157, 258-260, 263 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву представниці позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , до старости Нововасилівського старостинського округу Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області Тлустої Світлани Іванівни, ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі 474/23/22 (провадження № 2/474/37/23) за позовом ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , до старости Нововасилівського старостинського округу Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області Тлустої Світлани Іванівни, ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним, а саме:

- до набрання чинності рішенням у справі заборонити в.о. завідувача Врадіївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) державному нотаріусу Першої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сіраченко Тетяні Петрівні, та будь-яким іншим особам, що проводять державну реєстрацію прав, у будь-який спосіб вчиняти дії щодо спірного майна - земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 4822383600:01:000:0421, площа - 7,4155 га, земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 4822383600:01:000:0436, площа - 1,89 га, які знаходяться в межах території Нововасилівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області та належали померлій ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 076064 від 13.10.2004р., в тому числі щодо видачі спадкоємцям померлої свідоцтв про право на спадщину.

Копію ухвали направити для відома учасникам справи.

Копію ухвали направити для виконання в.о. завідувача Врадіївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) державному нотаріусу Першої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сіраченко Тетяні Петрівні, Врадіївському відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Відділу Центр надання адміністративних послуг Врадіївської селищної ради.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Сокол Ф.Г.