ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Додаткова постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.03.2023 року м. Дніпро Справа № 904/2965/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Орєшкіної Е.В., Березкіної О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи клопотання Приватного підприємства "ЛСД і К" про прийняття додаткової постанови по справі
за позовом Приватного багатопрофільного підприємства "Енерго - Імпекс", м. Дніпро
до Приватного підприємства "ЛСД і К", м. Дніпро
про відшкодування завданих збитків, у сумі 10 477,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне багатопрофільне підприємство "Енерго-Імпекс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, про стягнення 10 477,00 грн., що складають суму завданих збитків.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 р. в позові відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне багатопрофільне підприємство "Енерго-Імпекс", в якому просило суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 р. та прийняти нове рішення яким позов задовольнити у повному обсязі. В апеляційній скарзі Скаржник також просив суд про проведення розгляду даної справи з повідомленням ( викликом ) учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу Приватне підприємство "ЛСД і К", на виконання пункту 8 ст. 165 ГПК України, повідомило суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести Відповідач в зв`язку із розглядом апеляційної скарги ПБП Енерго-Імпекс на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2023 р. складає 12 000,00 грн. як витрати на професійну правничу допомогу. Остаточний розрахунок витрат буде наданий Відповідачем до закінчення розгляду справи або не пізніше 5 днів з дати винесення постанови по справі.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2023р. апеляційну скаргу Приватного багатопрофільного підприємства "Енерго-Імпекс" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 р. у справі № 904/2965/22 залишено без змін. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладено на Апелянта Приватне багатопрофільне підприємство "Енерго-Імпекс".
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2023 р. клопотання Приватного підприємства "ЛСД і К" щодо розподілу витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Приватного багатопрофільного підприємства "Енерго - Імпекс" на користь Приватного підприємства "ЛСД і К" - 8 000,00 грн. витат на професійну правничу допомогу. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне багатопрофільне підприємство "Енерго-Імпекс", в якій просило суд скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2023 р. та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2023р. апеляційну скаргу Приватного багатопрофільного підприємства "Енерго-Імпекс" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2023 р. у справі № 904/2965/22 задоволено частково. Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2023 р. у справі № 904/2965/22 змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції:" Клопотання Приватного підприємства "ЛСД і К" про винесення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу - задовольнити частково. Стягнуто з Приватного багатопрофільного підприємства "Енерго - Імпекс" на користь Приватного підприємства "ЛСД і К" 1 047, 00 грн. - витати на професійну правничу допомогу. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено."
24.02.2023р. від Приватного підприємства "ЛСД і К" до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про надання доказів професійної правничої допомогиу розмірі 12 000,00 грн. та стягнення їх у повному обсязі з Приватного багатопрофільного підприємства "Енерго - Імпекс" на користь Приватного підприємства "ЛСД і К".
27.02.2023р. Центральним апеляційним господарським судом направлено запит справи до Господарського суду Дніпропетровської області.
01.03.2023р. вказана справа надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2023р. розгляд питання щодо ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі №904/2965/22 призначено в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Приватне багатопрофільне підприємство "Енерго - Імпекс" подало заперечення на клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вважає заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу несіпвмірною із складністю справи, обсягом виконаних робіт та часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт.
Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно зі ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до матеріалів справи, на необхідності компенсації судових витрат в суді апеляційної інстанції заявлено у відзиві на апеляційну скаргу, та подано відповідні докази (а.с.224-237, т.1, а.с. 61-68, т.2).
Отже, відзив відповідача на апеляційну скаргу містить в собі заяву сторони про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу із зазначенням певного розміру, відповідачем дотримано строки подання відповідних доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, визначених ч.8 ст.129 ГПК України.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі №910/4201/19).
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
В якості доказів понесення адвокатських витрат Відповідачем надано: договір № 4/2022 про надання правової допомоги від 17.11.2022р., копію Ордеру серія АЕ № 1164259 від 17.11.2022р., копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ДП№5457 від 29.07.2022р., звіт про надану правничу допомогу від 24.02.2023р., Акт прийому-передачі наданої правничої допомоги від 24.02.2023р. та копію рахунку-фактури №2 від 24.02.2023р..
Колегією суддів встановлено, що 17.11.2022р., між Приватним підприємством «ЛСД і К» ( Клієнт) та Фізичною особою-підприємцем Котович Микитою Олександровичем (Адвокат) укладено договір № 4/2022 про надання правової допомоги, предметом якого, відповідно до п.п. 1-1,3 договору, є: надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів Клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 2 Договору, Адвокат приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги здійснюється у наступних формах: консультації; реєстрація суб`єктів господарської діяльності; розробка схем оптимізації податкових зобов`язань; проведення аудиту; розробка та правовий аналіз договорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності Клієнтом; захист від протиправних дій посадових осіб органів державної влади, зокрема органів Державної фіскальної служби України; інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю та виконанням Договору.
Як вбачається з матеріалів справи складання процесуальних документів в суді апеляційної інстанції від імені Приватного підприємства «ЛСД і К» складались адвокатом Котович М.О.( копія Ордеру серія АЕ № 1164259 від 17.11.2022р., копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ДП№5457 від 29.07.2022р. ( а.с.246, т.1).
Так, в суді апеляційної інстанції представником відповідача складено відзив на апеляційну скаргу та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с. 224-254, т. 1).
Заявником надано суду звіт про надану правничу допомогу, відповідно до якого Адвокатом Котовичем Микитою Олександровичем, у період з 30.01.2023р. по 24.02.2023р. надано Приватному підприємству «ЛСД і К» наступну правову допомогу:
- ознайомлення з матеріалами справи №904/2965/22 в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( ставка -2000,00 грн., час, год -1, вартість, грн. 2000,00 грн.);
- підготовка та подача до Центрального апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області ( ставка -2000,00 грн., час, год -3, вартість, грн. 6000,00 грн.);
- підготовка та подача до Центрального апеляційного господарського суду клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору( ставка -2000,00 грн., час, год -1, вартість, грн. 6000,00 грн.);
- підготовка та подача до Центрального апеляційного господарського суду заяви про ухвалення додаткової постанови та про надання доказів правничої допомоги по справі №904/2965/22 (ставка -2000,00 грн., час, год -1, вартість, грн. 6000,00 грн.).
24.02.2023р. сторони підписали Акт прийому-передачі наданої правничої допомоги, відповідно до якого Адвокатом надало, а Клієнтом прийнято правничу допомогу, пов`язану з представництвом законних інтересів Клієнта в обсягах, визначених у Звіті від 24.02.2023 р. Період, в якому була надана правнича допомога: з 30.01.2023р. по 24.02.2023р.. Форма наданої правничої допомоги: усна, письмова. Претензії Клієнта щодо якості, вартості та обсягу наданої правничої допомоги: відсутні. Розмір винагороди (гонорару) Адвоката за надану правничу допомогу склав: 12 000,00 грн. 00 коп.. Зазначена сума не включає суму податків, які сплачує Клієнт самостійно. Компенсація витрат, понесених Адвокатом у зв`язку з наданням правничої допомоги: відсутні. Надана Адвокатом правнича допомога підлягає оплаті Клієнтом не пізніше 31.12.2023р.. Підписання Клієнтом цього Акту свідчить про отримання Клієнтом від Адвоката: звіту від 24.02.2023 р.; рахунку-фактури №2 від 24.02.2023 р. для оплати наданої правничої допомоги за даним Актом.
Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Колегія суддів зазначає, що позивачем було подано клопотання про відмову у задоволенні клопотання про відкодування витрат на оплату правничої допомоги в яких останній зазначає, що сума витрат, заявлених у клопотанні не співмірна, завищена та не обґрунтована. Зокрема на думку позивача, під час апеляційного розгляду справи, представник Відповідача де-факто не виконав жодної нової професійної правничої роботи, дублюючи у відзиві на апеляційну скаргу майже слово в слово положення відзиву на позовну заяву.
При визначені розміру правничої допомоги Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019р. у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019р. у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019р. у справі № 922/928/18, від 30.07.2019р. у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18).
У постановах від 25.10.2022р. у справі № 910/19650/20 та від 06.10.2022р. у справі № 916/840/21, Верховний Суд вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду, надавши оцінку співмірності суми витрат заявника на правничу допомогу зі складністю та об`ємом справи ( розгляд апеляційної скарги відбувався в письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи, з матеріалами справи адвокат був ознайомлений ще при розгляді справи в суді першої інстанції, відзив на апеляційну скаргу майже тотожний відзиву на позовну заяву поданого в суді першої інстанції, клопотання Відповідача про залучення третьої особи залишено без задоволення судом апеляційної інстанції, заява про ухвалення додаткової постанови фактично дублює заяву про ухвалення додаткового рішення поданої до суду першої інстанції), відповідності заявленої суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи наявність клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, важає, що витрати на правову допомогу підлягають зменшенню до 2000, 00 грн..
Керуючись ст. ст. 126, 129, 244, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання Приватного підприємства "ЛСД і К" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №904/2965/22 задовольнити частково.
Стяґнути з Приватного багатопрофільного підприємства "Енерго - Імпекс" на користь Приватного підприємства "ЛСД і К" 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної додаткової постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя Е.В. Орєшкіна
СуддяО.В. Березкіна
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2023 |
Оприлюднено | 15.03.2023 |
Номер документу | 109522172 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кощеєв Ігор Михайлович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні