Рішення

від 24.01.2023 по справі 911/3597/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/3597/21

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Найченко А.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іоніті», м. Київ,

до відповідача Приватного підприємства «Автоентерпрайз», м. Харків,

про стягнення 476 850,00 грн.,

та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Автоентерпрайз», м. Харків,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іоніті», м. Київ,

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні ТОВ «Іоніті»: ОСОБА_1 , м. Київ,

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні ПП «Автоентерпрайз»: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплімент

Плюс», с. Березівка Макарівського району Київської області

про визнання недійсним договору,

за участю представників (за первісним позовом):

від позивача: Гордієнко Н.П., адвокат, ордер від 16.11.2020 серія КС №823906;

Шевчук О.М., адвокат, ордер від 27.11.2022 серія АІ №1311711;

від відповідача: Гудима В.С., адвокат, ордер від 23.06.2022 серія АІ №1237412;

від третіх осіб: не з`явились;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Іоніті», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Іоніті») звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 01.12.2021 до відповідача - Приватного підприємства «Автоентерпрайз», м. Харків (далі по тексту - ПП «Автоентерпрайз»), в якому просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 476 850,00 грн. за період з 19.11.2020 по 03.09.2021 (п. 5.4 договору), нараховані у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору від 16.12.2019 №б/н про надання послуг з розміщення обладнання.

Позов обґрунтований тим, що між ТОВ «Іоніті» (замовник) та ПП «Автоентерпрайз» (виконавець) було укладено договір від 16.12.2019 про надання послуг з розміщення обладнання, відповідно до якого відповідач зобов`язався надавати позивачу послуги з розміщення зарядних пристроїв для заряджання електромобілів, у тому числі надати можливість позивачу розмістити обладнання у погоджених сторонами місцях, забезпечувати доступ позивача до обладнання, не використовувати його для власних потреб, забезпечувати підключення до електромережі та безперервне електричне живлення, охорону тощо.

Умовами пункту 5.4 Договору було передбачено штраф за будь-яке порушення виконавцем умов договору, яке призводить до неможливості використання обладнання позивачем в сумі 1500 грн. на день за кожен зарядний пристрій постійного струму плюс 150 грн. на день за кожен зарядний пристрій змінного струму за весь період неможливості використання обладнання.

За Актом приймання-передачі від 16.12.2019 ТОВ «Іоніті» розмістило, ПП «Автоентерпрайз» надало місце для розміщення двох зарядних пристроїв (один постійного струму та один змінного струму) за адресою Київська область, Макарівський район, с. Березівка, вул. Житомирська 1А, ресторан «Бістро Пекаря Березівка».

Актом обстеження обладнання від 27.08.2020 позивач зафіксував факт неможливості використання зарядних пристроїв у зв`язку із відключенням обладнання. Актом обстеження обладнання від 05.01.2021 позивач зафіксував відсутність на місці розташування одного зарядного пристрою змінного струму. Щодо іншого зарядного пристрою було встановлено відсутність можливості його використання у господарській діяльності у зв`язку із заміною модему та відтак відсутності доступу ТОВ «Іоніті» до дистанційного управління цим зарядним пристроєм у білінговій системі AUTOENTERPRISE.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.05.2021 у справі №911/3420/20 стягнуто з ПП «Автоентерпрайз» на користь ТОВ «Іоніті» 138 600,00 грн. штрафу за період з 27.08.2020 по 18.11.2020. Позивач ТОВ «Іоніті» твердить, що станом на дату перегляду в апеляційному порядку вказаного рішення (03.09.2021) порушення умов договору усунуто не було, тож просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції з 19.11.2020 по дату прийняття постанови Північним апеляційним господарським судом 03.09.2021 (289 днів) у сумі 476850,00 грн.

Суд врахував, що спір у справі стосується санкцій, передбачених за порушення умов договору, що призвели до неможливості використання обладнання, встановленого у с. Березівка Макарівського району Київської області; при цьому пунктом 1.2 Договору про надання послуг з розміщення обладнання сторони погодили, що місцем виконання цього договору є місце розміщення обладнання.

Відповідно до частини 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання, або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2021 суд відкрив провадження у справі №911/3597/21 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 17.01.2022.

17.01.2022 на електронну пошту суду від імені представника відповідача ПП «Автоентерпрайз» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом відповідно до частин 2, 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України залишено без розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.01.2022 підготовче судове засідання відкладено на 31.01.2022.

18.01.2022 до господарського суду Київської області від представника ПП «Автоентерпрайз» надійшов відзив від 06.01.2022 на позовну заяву по справі №911/3597/21, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відзив мотивований тим, що Договір про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019, як і будь-який інший подібний договір між позивачем та відповідачем не укладався.

Обладнання, розміщене у с. Березівка Київської області на підставі договору №08/01/2019-1 від 08.01.2019, укладеного між ПП «Автоентерпрайз» та ТОВ «Комплімент Плюс» (посилання на який міститься у преамбулі спірного договору), належить замовнику - ПП «Автоентерпрайз», який компенсує ТОВ «Комплімент Плюс» вартість спожитої електроенергії із врахуванням винагороди за кожний спожитий кіловат, відтак ТОВ «Іоніті» не мало права на втручання у електрозарядний пристрій.

Відповідач твердить, що позивач не направляв йому жодної претензії, копії актів огляду або будь-яких інших документів щодо неправильної роботи станції, її знеструмлення тощо. Відповідач твердить, що якби існував Договір розміщення обладнання від 16.12.2019, то за його умовами (пункти 2.2.2, 2.2.3) саме замовник ТОВ «Іоніті» зобов`язується своїми силами та за власні кошти здійснювати роботи з монтажу та обслуговування обладнання на об`єктах виконавця, здійснювати технічний огляд та поточний ремонт обладнання для безперебійного та належного функціонування, відтак, застосування штрафних санкцій до ПП «Автоентерпрайз» нівелює будь-який сенс цих умов.

Відповідач твердить, що відповідно до пункту 6.1 Договору строк дії договору визначений до 31.12.2020 та у постанові Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2021 у справі №911/3420/20 суд зазначив, що відповідач заперечує факт його укладання та належність обладнання позивачу, відтак договір є спірним і не підлягає автоматичній пролонгації, отже штрафні санкції не можуть бути застосовані після 2020 року.

Також 18.01.2022 до господарського суду Київської області від ПП «Автоентерпрайз» надійшла зустрічна позовна заява від 06.01.2021 по справі №911/3597/21 у порядку ст. 180 ГПК України до відповідача ТОВ «Іоніті» про визнання недійсним Договору від 16.12.2019 про надання послуг з розміщення обладнання разом із його дублікатами.

У зустрічному позові представник ПП «Автоентерпрайз» твердить, що на доказ вимог за первісним позовом ТОВ «Іоніті» посилається на «Дублікат» договору про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019, однак такий договір у той час не укладався та має ознаки фальсифікації. У договорі міститься посилання на довіреність від 05.07.2019; однак ПП «Автоентерпрайз» 27.03.2020 було відкликано видану довіреність та печатку, крім того, видана довіреність передбачала право представника на укладення договорів від імені ПП «Автоентерпрайз» виключно за умови погодження договорів із директором підприємства. Тож відповідач, посилаючись на ч.1 ст. 241 ГПК України твердить, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки виключно за умови наступного схвалення особи, яку він представляє.

Позивач за зустрічним позовом твердить, що «Дублікат» договору не був посвідчений належним чином, а посвідчена була лише його копія, подана до суду. Термін дії довіреності на ім`я ОСОБА_1 закінчувався 31.12.2019, відтак після цієї дати він не мав повноважень ні на підписання договорів, ні на створення будь-яких дублікатів. Позивач за зустрічним позовом твердить, що довіреність, на яку посилається позивач від 05.07.2019 з таким текстом ніколи не видавалася ОСОБА_1 , підпис не належить директору ПП «Автоентерпрайз» ОСОБА_3, що у свою чергу робить усі похідні документи незаконними.

Позивач за зустрічним позовом твердить, що згідно із п. 3.1 договору було передбачено винагороду та компенсацію вартості витрат за електроенергію. Разом із тим, протягом всього строку цього «Договору» не було виставлено жодного рахунку, не направлялось жодної претензії, не було здійснено жодної оплати; у договорі відсутні будь-які реквізити для оплати, що на думку позивача за первісним позовом є ознакою фіктивності відносин.

Позивач за зустрічним позовом, посилаючись на частину 2 ст. 235, частини 1, 2 ст. 234 ЦК України твердить, що текст договору було створено не з метою його виконання, а з метою стягнення штрафних санкцій.

Позивач за зустрічним позовом твердить, що оскаржуваний «Дублікат» договору було складено на підставі Договору від 08.01.2019, укладеного з ТОВ «Комплімент Плюс», у пункті 1.2 якого вказано, що розміщуване обладнання належить замовнику ПП «Автоентерпрайз», який за весь час договору сплачував рахунки за оренду та відшкодування вартості електроенергії. ТОВ «Іоніті», на думку позивача за первісним позовом, намагається не лише стягнути вигадані санкції, але й привласнити майно.

Акти обстеження обладнання позивач за зустрічним позовом вважає складеними неповноважною особою, такими, які містять неправдиву інформацію, оскільки обладнання продовжує бути встановленим на тому ж місці відповідно до договору, укладеного із ТОВ «Комплімент Плюс».

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2022 суд залишив без руху зустрічну позовну заяву, зобов`язав ПП «Автоентерпрайз» усунути недоліки зустрічного позову не пізніше 10 днів з дня отримання ухвали.

27.01.2022 до господарського суду Київської області від представника позивача ТОВ «Іоніті» надійшло клопотання від 25.01.2022 про продовження строку для подання відповіді на відзив.

28.01.2021 до господарського суду Київської області від позивача ТОВ «Іоніті» надійшла відповідь від 26.01.2022 на відзив, у якій позивач просить суд продовжити ТОВ «Іоніті» строк для подання відповіді на відзив, приєднати її до матеріалів справи та із врахуванням відповіді на відзив на доданих до неї документів позов ТОВ «Іоніті» задовольнити повністю.

Позивач твердить, що аргументи, наведені у відзиві, вже були досліджені та оцінені судом першої та апеляційної інстанції у справі №911/3420/20, відтак не можуть бути повторно досліджені у цій справі. Позивач твердить, що факт порушення відповідачем умов договору вже встановлений рішеннями судів у справі №911/3420/20 і не потребує доказування, а відповідачем ні під час розгляду справи №911/3420/20, ні у даній справі не наведено обставин, які б звільняли його від господарсько-правової відповідальності. Також позивач твердить, що наявність спору у суді не скасовує умову пункту 6.2 Договору щодо його автоматичної пролонгації у випадку неповідомлення жодної із сторін про намір його розірвати. Також позивач звертає увагу на те, що рішення у справі №911/3420/20 про стягнення штрафних санкцій відповідачем було виконано у межах виконавчого провадження, на підтвердження його надає копії постанов приватного виконавця від 17.09.2021 та від 21.09.2021 у ВП №66874873.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.01.2022 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 14.02.2022.

11.02.2022 до господарського суду Київської області від представника ПП «Автоентерпрайз» надійшло клопотання про усунення недоліків від 07.02.2022, до якого на виконання вимог ухвали від 21.01.2022 про залишення зустрічної позовної заяви без руху, додано платіжне доручення від 04.02.2022 №3622 про сплату судового збору у сумі 2 481,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.02.2022 суд прийняв зустрічний позов ПП «Автоентерпрайз» від 06.01.2022 до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ «Іоніті» у справі №911/3597/21 та відкрив за ним провадження; вимоги за зустрічним позовом об`єднав в одне провадження з первісним позовом.

У підготовчому судовому засіданні 14.02.2022 суд оголосив перерву до 14.03.2022, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.

15.02.2022 до господарського суду Київської області від позивача за зустрічним позовом ПП «Автоентерпрайз» надійшла уточнена редакція зустрічної позовної заяви, в якій позивач за зустрічним позовом не змінює предмету або підстав зустрічного позову, а більш докладно викладає його обставини та підстави. Позивач за зустрічним позовом твердить, що 28.12.2017 між ПП «Автоентерпрайз» та АО «Олександр Перемежко та партнери» було укладено договір про надання правової допомоги. У зв`язку із тривалою співпрацею співзасновнику АО «Олександр Перемежко та партнери» ОСОБА_1 було видано довіреність від 05.07.2019 на укладення договорів від імені ПП «Автоентерпрайз» виключно на умовах погодження із директором у письмовій формі або шляхом повідомлення на електронну пошту.

08.01.2019 між ПП «Автоентерпрайз» та ТОВ «Комплімент Плюс» (виконавець) було укладено договір на надання послуг з розміщення на його території обладнання (зарядних пристроїв №1096 та №0779), лічильника та 3-полюсного автомата), яке відповідно до Акту приймання-передачі від 08.01.2019 було передано виконавцю. Відповідно до Акту приймання-передачі від 27.08.2020 виконавцю також було передано зарядний пристрій №2913. Обладнання, розміщене на території ТОВ «Комплімент Плюс» за адресою Київська область, Макарівський район, с. Березівка, вул. Житомирська 1А належить на праві власності ПП «Автоентерпрайз», договір із ТОВ «Комплімент Плюс» є чинним.

У дублікаті оскаржуваного договору від 16.12.2019 ТОВ «Іоніті» зазначено замовником, а ПП «Автоентерпрайз» - виконавцем, однак обладнання, встановлене на території ТОВ «Комплімент Плюс», нікому не відчужувалось, не передавалось та належить на праві власності ПП «Автоентерпрайз». Укладення договору від 16.12.2019 ніколи не погоджувалось з директором ПП «Автоентерпрайз»; договір підписаний від імені ПП «Автоентерпрайз» ОСОБА_1, який 23.05.2018 року заснував як єдиний засновник та бенефіціар ТОВ «Іоніті» за адресою, яка співпадає з адресою АО «Олександр Перемежко та партнери», яка одночасно є адресою здійснення адвокатської діяльності адвоката ОСОБА_1 згідно реєстру адвокатів. Крім того, за твердженням позивача за зустрічним позовом, телефон ТОВ «Іоніті» зазначений в оскаржуваному договорі від 16.12.2019, є мобільним телефоном ОСОБА_1 .

Позивач за зустрічним позовом твердить про наявність зловмисної домовленості ОСОБА_1 та директора ТОВ «Іоніті» ОСОБА_2 при укладенні оспорюваного договору, яка спрямована на заволодіння майном ПП «Автоентерпрайз».

Позивач за зустрічним позовом твердить, що ПП «Автоентерпрайз» не надавало ОСОБА_1 повноважень на укладення оспорюваного договору; не видавало довіреності на його укладення без погодження із директором та не схвалювало у подальшому його укладення; не мало наміру та підстав для укладення договору, оскільки він не відповідає господарським інтересам підприємства; не передавало у власність ТОВ «Іоніті» чи будь-яким третім особам обладнання, розміщене за адресою Київська область, Макарівський район, с. Березівка, вул. Житомирська 1А; не мало прав на розміщення будь-якого майна на території, яка не належить ПП «Автоентерпрайз», яке не має там власної електромережі; договір було укладено ОСОБА_1 в своїх особистих інтересах, з перевищенням наданих повноважень, всупереч волі та бажання довірителя, всупереч інтересам ПП «Автоентерпрайз» на заздалегідь невигідних умовах внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною, з метою привласнення майна ПП «Автоентерпрайз» та створення штучних підстав для стягнення штрафних санкцій з метою незаконного збагачення.

Позивач за зустрічним позовом твердить, що ПП «Автоентерпрайз» не було відомо про існування оспорюваного договору до подання ТОВ «Іоніті» позову у справі №911/3420/20; за весь час з дати нібито укладення договору не відбувалося ані руху грошових коштів, ані підписання будь-яких первинних документів, ані будь-якого листування, у тому числі з приводу буцімто невиконання договору. Разом із тим, договір від 08.01.2019 чинний, виконується шляхом сплати винагороди та відшкодування вартості електроенергії згідно наявних виставлених рахунків, а зарядні пристрої продовжують бути підключені до безперебійного живлення.

Позивач за зустрічним позовом ПП «Автоентерпрайз» твердить, що директор підприємства ОСОБА_3 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Висновком судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС України від 12.07.2021 встановлено, що надана на експертизу довіреність від 05.07.2019, видана на ім`я ОСОБА_1 , надана у якості копії, виготовлена не з наданої на експертизу довіреності від 05.07.2019, виданої ПП «Автоентерпрайз» на ім`я ОСОБА_1 , наданої у якості оригіналу; а наданий на експертизу наказ ПП «Автоентерпрайз» від 05.07.2019 №17/07 «Про використання додаткової круглої печатки», наданий у якості копії, виготовлений не з наданого на експертизу наказу ПП «Автоентерпрайз» від 05.07.2019 №17/07 «Про використання додаткової круглої печатки», наданого в якості оригіналу. Позивач за зустрічним позовом передбачає, що ймовірно ОСОБА_1 або інша особа підробили наказ та довіреність прибравши з її змісту обов`язок погоджувати умови договорів з директором підприємства перед укладенням.

Позивач за зустрічним позовом, посилаючись на ст. 232 ЦК України та постанову Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» твердить, що необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою є: 1) наявність зловмисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і іншої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками. Отже, для задоволення позовних вимог слід встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє. Критерій «зловмисності» не залежить від того, чи був направлений умисел повіреного на власне збагачення чи заподіяння шкоди довірителю, важливим є фактор того, що умови договору, укладеного повіреним, суперечать волі довірителя, тобто підставою для визнання правочину недійсним є розходження волі довірителя з волевиявленням повіреного при укладенні договору, а наслідки, що настали, є неприйнятними для довірителя.

Також позивач за зустрічним позовом просить суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб: на стороні ПП «Автоентерпрайз» - ТОВ «Комплімент Плюс» (код 38826873); на стороні ТОВ «Іоніті» - ОСОБА_1 . Також просить витребувати від ТОВ «Іоніті» оригінал та дублікати договору між ТОВ «Іоніті», підписаний директором ОСОБА_2 та ПП «Автоентерпрайз», підписаний ОСОБА_1 , про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019; оригінал наказу №17/07 від 05.07.2019 та оригінал довіреності від 19.07.2019 на ім`я ОСОБА_1 .

24.02.2022 розпочалась повномасштабна військова агресія Російської Федерації проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України від 18.04.2022 №259/2022 та від 17.05.2022 №341/2022 воєнний стан продовжено відповідно з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб та з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 №573/22 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

У зв`язку із розповсюдженням територіальної юрисдикції суду на Київську область, у якій відбувалися активні бойові дії, здійсненням щоденних ракетно-бомбових ударів по місту Києву, обмеженням роботи транспорту та відповідно неможливістю забезпечити безпечне прибуття та перебування відвідувачів та працівників суду у приміщеннях господарського суду Київської області, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, справи, призначені на 14.03.2022, були зняті з розгляду, відповідно судове засідання у справі №911/3597/21 не відбулося.

05.04.2022 до господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом ТОВ «Іоніті» надійшло клопотання від 11.03.2022 про відкладення судового засідання та продовження строку для подання відзиву на зустрічний позов.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2022 у справі №911/3597/21 зобов`язано всіх учасників справи невідкладно письмово повідомити суду: контактний телефон уповноваженої особи; свою електронну адресу, на яку суд буде направляти процесуальні документи сторонам, та про наявність у сторін власних технічних засобів та доступу до мережі Інтернет для участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon» (https://vkz.court.gov.ua/); про наявність можливості прибуття повноважних представників до будівлі суду.

18.04.2022 на електронну пошту суду від представника позивача за первісним позовом ТОВ «Іоніті» надійшла заява від 15.04.2022, в якій представник позивача за первісним позовом просить суд забезпечити участь представника ТОВ «Іоніті» в судовому засіданні, призначеному для розгляду справи №911/3597/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Крім того, представник позивача за первісним позовом просить суд, у зв`язку з початком 24.02.2022 військової агресії Російської Федерації проти України, встановити ТОВ «Іоніті» додатковий строк для подання відзиву на зустрічну позовну заяву у справі №911/3597/21.

20.04.2022 на електронну пошту суду від представника відповідача за первісним позовом ПП «Автоентерпрайз» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому представник відповідача за первісним позовом просить суд відкласти розгляд справи №911/3597/21 до скасування режиму воєнного стану або поновлення реальної можливості проведення судових засідань за участю сторін.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача за первісним позовом посилається на те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що потягло за собою впровадження на всій території України воєнного стану, представник відповідача за первісним позовом не має можливості особисто з`явитися в судове засідання та не має технічної можливості брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, оскільки перебуває за межами міста Києва та не має постійного доступу до мережі Інтернет. Також, представник відповідача за первісним позовом повідомляє, що у представника відповідача за первісним позовом - ПП «Автоентерпрайз» відсутні будь-які матеріали судової справи №911/3597/21 в тому числі і на електронних носіях.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2022 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 27.06.2022, встановлено додатковий строк для подання учасниками справи наявних та раніше не поданих доказів, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань до 27.06.2022.

23.06.2022 до господарського суду Київської області від представника ТОВ «Іоніті» надійшов відзив від 22.06.2022 на зустрічну позовну заяву, у якому відповідач за зустрічним позовом просить суд відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви.

Відповідач за зустрічним позовом твердить про неможливість застосування до відносин сторін ст. 241 ЦК України щодо вчинення правочинів представником з перевищенням повноважень. Відповідач за зустрічним позовом твердить, що оспорюваний правочин від імені ПП «Автоентерпрайз» вчинений представником ОСОБА_1 на підставі довіреності від 05.07.2019, нотаріальну копію якої додано до відзиву, і яка не містить обмеження повноважень. Тобто договір вчинений в інтересах ПП «Автоентерпрайз» спеціально уповноваженою особою, а про існування іншої довіреності з іншим текстом ані ТОВ «Іоніті», ані ОСОБА_1 нічого не відомо. На підставі тієї самої довіреності із тим самим текстом укладалися договори з іншими контрагентами без надання письмового погодження із директором.

Разом із довіреністю ОСОБА_1 був надісланий наказ №17/07 від 05.07.2019 про використання додаткової круглої печатки для укладення договорів та видачу довіреності ОСОБА_1 на укладення договорів та використання печатки, оригінал якого був досліджений у судовому засіданні під час розгляду справи №910/13513/20. Відкликання довіреності 27.03.2020 не впливає на зміст відносин сторін, оскільки договір було укладено 16.12.2019.

Відповідач за зустрічним позовом твердить, що належність обладнання ТОВ «Іоніті» підтверджується видатковими накладними, за якими зарядні пристрої були придбані ТОВ «Олександр Перемежко та партнери», укладеним з ТОВ «Іоніті» договором оренди від 25.06.2018, наказами ТОВ «Іоніті» про постановку на облік орендованого обладнання. У подальшому вказане обладнання функціонувало у білінговій системі, яку адмініструє ПП «Автоентерпрайз», і яка здійснює облік спожитої електроенергії та коштів, що надходять від безпосередніх споживачів. У вказаній білінговій системі було сформовано ряд електронних файлів, у яких відображаються відомості про облік зарядних пристроїв під відповідними обліковими найменуваннями.

Відповідач за зустрічним позовом твердить про неможливість застосування до відносин сторін ст. 234 ЦК України; ПП «Автоентерпрайз» не наведено жодних обставин, які б вказували на те, що договір є фіктивним, натомість ТОВ «Іоніті» надало акти обстеження, з яких вбачається розміщення обладнання ТОВ «Іоніті» за адресою Київська область, Макарівський район, с. Березівка, вул. Житомирська 1А. ПП «Автоентерпрайз» як білінговий оператор відповідав за облік грошових коштів, що надходили від споживачів, за накопичення частини з них в особистому кабінеті ТОВ «Іоніті», за рахунок яких компенсував витрати на електроенергію та оренду самостійно, що пояснює відсутність виставлення рахунків та інших документів щодо компенсації витрат ПП «Автоентерпрайз» та оплати його послуг.

Відповідач заперечує щодо застосування до спірних відносин ст. 232 ЦК України та кваліфікації правочину як такого, що вчинений за зловмисною домовленістю представника однієї сторони з другою стороною, мотивуючи тим, що довіреність від 05.07.2019 була видана ОСОБА_1 як фізичній особі, а не адвокату - члену АО «Олександр Перемежко та партнери». За твердженням відповідача за зустрічним позовом на час укладення оспорюваного договору ОСОБА_1 не був учасником та/або керівником ТОВ «Іоніті», відтак не був пов`язаний правовим зв`язком з другою стороною. Також відповідач заперечує невідповідність оспорюваного договору інтересам ПП «Автоентерпрайз», оскільки такий був оплатним та відповідав інтересам обох сторін.

Відповідач за зустрічним позовом твердить про те, що дублікат договору оформлений відповідно до вимог пункту 13 Правил організації діловодства, затверджених наказом Мінюсту від 18.06.2015 №1000/5, повністю відтворює зміст договору та має таку ж юридичну силу, що й втрачений оригінал.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом посилається постанови господарського суду апеляційної інстанції в аналогічних справах за іншими подібними договорами, а також постанову Верховного Суду у справі 910/18810/20, однак твердить, що для вирішення справи преюдиційне значення має саме постанова Київського апеляційного господарського суду справі №911/3420/20, оскільки стосується тих самих обставин.

Відповідач за зустрічним позовом твердить про неналежність поданих позивачем за зустрічним позовом висновків експерта від 20.07.2021 та від 12.07.2021, позаяк за ними не встановлені жодні обставини, які входять до предмету доказування у справі №911/3597/21.

24.06.2022 на електронну пошту суду від представника відповідача за первісним позовом ПП «Автоентерпрайз» надійшло клопотання про виклик та допит свідка від 23.06.2022, в якому представник відповідача за первісним позовом просить суд викликати та допитати як свідка згідно із статтями 211, 212 ГПК України директора ТОВ «Іоніті» ОСОБА_2.

В обґрунтування поданого клопотання, представник відповідача за первісним позовом вказує, що в матеріалах справи №911/3597/21 міститься копія заяви свідка - директора ТОВ «Іоніті» ОСОБА_2 , яка була подана в межах господарської справи №911/3420/20, та твердить, що покази, викладені ОСОБА_2 в зазначеній заяві свідка, не відповідають дійсності та суперечать доказам, які містяться в матеріалах справи №911/3597/21.

Також 24.06.2022 до господарського суду Київської області від представника відповідача за первісним позовом ПП «Автоентерпрайз» надійшло клопотання про приєднання доказів від 23.06.2022 вих. №152.

Крім того, 24.06.2022 до господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом ТОВ «Іоніті» надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

27.06.2022 до господарського суду Київської області від представника відповідача за первісним позовом ПП «Автоентерпрайз» надійшло клопотання про надання ПП «Автоентерпрайз» строку для відповіді на відзив, в якому представник відповідача за первісним позовом просить суд відкласти підготовче судове засідання та надати ПП «Автоентерпрайз» строк для надання відповіді на відзив до 04.07.2022.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.06.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні ТОВ «Іоніті» ОСОБА_1 ; в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні ПП «Автоентерпрайз» Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплімент Плюс»; підготовче судове засідання відкладено на 18.07.2022.

05.07.2022 до господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом ТОВ «Іоніті» надійшло повідомлення від 04.07.2022 на виконання вимог ухвали суду, до якого додані докази направлення документів справи третім особам.

11.07.2022 до господарського суду Київської області від представника відповідача за первісним позовом ПП «Автоентерпрайз» надійшла відповідь від 07.07.2022 №162 на відзив на зустрічний позов, в якій ПП «Автоентерпрайз» наголошує на тому, що доводи викладені у відзиві ТОВ «Іоніті» на зустрічну позовну заяву, не лише не спростовують доводів ПП «Автоентерпрайз» та поданих ним доказів, а ще і додатково підтверджують ті обставини, що вся діяльність ТОВ «Іоніті» направлена на обман, перекручування фактів, підроблення документів з метою створення хибної уяви у суду про дійсні обставини справи.

Також 11.07.2022 до господарського суду Київської області від представника відповідача за первісним позовом ПП «Автоентерпрайз» надійшло клопотання від 07.07.2022 №165 про витребування доказів, в якому представник відповідача за первісним позовом просить суд витребувати від ОСОБА_1 :

1) докази на підтвердження передачі ним укладеного договору від 16.12.2019 з ТОВ «Іоніті» на надання послуг з розміщення обладнання за адресою Київська область, Макарівський район, с. Березівка, вул. Житомирська 1А (ресторан «Бістро Пекаря») довірителю - ПП «Автоентерпрайз»;

2) докази повідомлення ПП «Автоентерпрайз» про виготовлення ним дублікату договору від 16.12.2019 з ТОВ «Іоніті» на надання послуг з розміщення обладнання за адресою Київська область, Макарівський район, с. Березівка, вул. Житомирська 1А (ресторан «Бістро Пекаря»);

3) оригінал наказу №17/07 від 05.07.2019;

4) оригінал довіреності від 05.07.2019, виданої ПП «Автоентерпрайз» на ім`я ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що ПП «Автоентерпрайз» не укладало будь-яких договорів з ТОВ «Іоніті» на розміщення обладнання - зарядних пристроїв для зарядження електромобілів за адресою Київська область, Макарівський район, с. Березівка, вул. Житомирська 1А (ресторан «Бістро Пекаря»); не надавало ОСОБА_1 повноважень на укладення спірного договору від 16.12.2019; не видавало довіреності на його укладення без погодження з директором ПП «Автоентерпрайз», а додана до відзиву ТОВ «Іоніті» копія довіреності є підробленою, оскілки підпис у ній не належить директору ПП «Автоентерпрайз» ОСОБА_3 , а печатка не належить ПП «Автоентерпрайз»; ПП «Автоентерпрайз» не мало наміру та підстав для укладення спірного договору, не передавало у власність чи користування ТОВ «Іоніті» чи будь-ким третім особам зарядні пристрої; не мало прав на укладення договору про надання права розміщення будь-якого майна у ресторані «Бістро Пекаря».

Відповідно до висновку експерта від 12.07.2021 за результатами технічного дослідження документів у кримінальному провадженні було встановлено, що надана на експертизу довіреність від 05.07.2019 видана ПП «Автоентерпрайз» на ім`я ОСОБА_1 , надана у якості копії, виготовлена не з наданої на експертизу довіреності від 05.07.2019, виданої ПП «Автоентерпрайз» на ім`я ОСОБА_1 , наданої у якості оригіналу. Наказ ПП «Автоентерпрайз» від 05.07.2019 №17/07 «Про використання додаткової круглої печатки», наданий у якості копії, виготовлений не з наданого на експертизу наказу ПП «Автоентерпрайз» від 05.07.2019 №17/07 «Про використання додаткової круглої печатки», наданого у якості оригіналу.

Представник ПП «Автоентерпрайз» твердить, що докази, які він просить витребувати від ОСОБА_1 дозволять підтвердити факти підроблення довіреності від 05.07.2019 та наказу №17/07 від 05.07.2019 та факт використання ОСОБА_1 завідомо підроблених документів під час підписання від імені ПП «Автоентерпрайз» договорів, а також підтвердити чи спростувати обставини того, що ПП «Автоентерпрайз» не було відомо про факт укладення ОСОБА_1 від імені ПП «Автоентерпрайз» оспорюваного договору.

Крім того, 11.07.2022 до господарського суду Київської області від представника відповідача за первісним позовом ПП «Автоентерпрайз» надійшло клопотання від 07.07.2022 №166 про призначення у справі експертизи, в якому відповідач за первісним позовом просить суд призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Харківському НДІ судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса, на вирішення якої поставити такі питання:

1) Чи виконаний підпис від імені директора ПП «Автоентерпрайз» ОСОБА_3 у довіреності від 05.07.2019, виданої на ім`я ОСОБА_1 , тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

2) Чи виконаний підпис від імені директора ПП «Автоентерпрайз» ОСОБА_3 у наказі №17/07 від 05.07.2019 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

18.07.2022 до господарського суду Київської області від представника представника відповідача за первісним позовом ПП «Автоентерпрайз» до господарського суду надійшло клопотання від 15.07.2022, до якого додано докази направлення документів справи третім особам.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.07.2022 клопотання представника ПП «Автоентерпрайз» від 07.07.2022 №165 про витребування доказів задоволено частково, витребувано від третьої особи 1 ОСОБА_1 оригінал наказу №17/07 від 05.07.2019, оригінал довіреності від 05.07.2019, виданої ПП «Автоентерпрайз» на ім`я ОСОБА_1 . Підготовче судове засідання та розгляд клопотання ПП «Автоентерпрайз» від 07.07.2022 №166 про призначення судової експертизи відкладено на 02.08.2022. Цією ж ухвалою запропоновано учасникам справи подати суду пропозиції щодо кола питань, які мають бути поставлені перед судовим експертом, виду експертизи та щодо експертної установи, якій може бути доручено проведення експертизи у справі у разі її призначення.

02.08.2022 на електронну пошту суду від представника позивача за первісним позовом ТОВ «Іоніті» надійшли заперечення проти призначення почеркознавчої експертизи, в яких відповідач за первісним позовом просить суд відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи довіреності від 05.07.2019.

Також, 02.08.2022 до господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом ТОВ «Іоніті» надійшли заперечення від 01.08.2022 на зустрічну позовну заяву, в яких відповідач за первісним позовом просить поновити строк для подання заперечень на відповідь ПП «Автоентерпрайз» на відзив за зустрічним позовом ПП «Автоентерпрайз» про визнання договору недійсним, а також просить долучити до матеріалів справи додані документи та відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви.

Крім того, 02.08.2022 до господарського суду Київської області від представника відповідача за первісним позовом ПП «Автоентерпрайз» надійшли уточнення від 02.08.2022 до клопотання про призначення експертизи, відповідно до яких заявник пропонує доручити проведення експертизи Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 5).

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2022 у справі №911/3597/21 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 16.08.2022. Вдруге витребувано від третьої особи 1 ОСОБА_1 оригінал наказу №17/07 від 05.07.2019; оригінал довіреності від 05.07.2019, виданої ПП «Автоентерпрайз» на ім`я ОСОБА_1 , встановлено додатковий строк для подання учасниками справи наявних та раніше не поданих доказів, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань до 16.08.2022.

15.08.2022 до господарського суду Київської області від представника ТОВ «Іоніті» надійшло клопотання від 12.08.2022 про приєднання документа до матеріалів справи, до якого додано копію заяви свідка ОСОБА_1 від 15.02.2021, яку він подавав у справу господарського суду Київської області №911/3420/20.

16.08.2022 до господарського суду Київської області від представника ПП «Автоентерпрайз» надійшла заява від 15.08.2022 №1/197 з процесуальних питань, в якій викладено пояснення та останню судову практику щодо спірних правовідносин, з огляду на подані ТОВ «Іоніті» заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.08.2022 підготовче судове засідання відкладено на 26.09.2022.

15.09.2022 до господарського суду Київської області від представника відповідача за первісним позовом ПП «Автоентерпрайз» надійшло клопотання від 12.09.2022 про приєднання доказів разом із додатками, а також заява від 12.09.2022 вих. 2/225 про застосування позовної давності та положень ч.6 ст. 236 ГК України разом із додатками.

26.09.2022 на електронну пошту суду від представника позивача за первісним позовом ТОВ «Іоніті» надійшли письмові пояснення від 23.09.2022 стосовно обставин, викладених в заяві ПП «Автоентерпрайз» №1/197 від 15.08.2022 з процесуальних питань.

У підготовче судове засідання 26.09.2022 з`явились представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб до судового засідання повторно не з`явились.

Поштове відправлення №0102418317644 від 05.08.2022, яким третій особі ОСОБА_1 було направлено копію ухвали від 02.08.2022 про відкладення підготовчого судового засідання та повторне витребування документів, повернуто підприємством зв`язку 22.08.2022 за закінченням терміну зберігання.

Розглядаючи у судовому засіданні 18.07.2022 в межах завдань підготовчого провадження питання щодо призначення судової експертизи, суд погодився з тим, що встановлення належності підписів та печаток у наказі №17/07 від 05.07.2019 та довіреності від 05.07.2019, виданої ПП «Автоентерпрайз» на ім`я ОСОБА_1 , належить предмету доказування у справі та потребує спеціальних знань, і не може бути здійснено судом іншим чином ніж шляхом дослідження оригіналів вказаних документів у процесі проведення судової почеркознавчої експертизи. Разом із тим, з огляду на відсутність оригіналів документів, які мали бути об`єктом проведення у справі вказаної судової почеркознавчої експертизи, щодо якої 11.07.2022 було подано клопотання представника ПП «Автоентерпрайз» від 07.07.2022, у суду відсутня можливість призначити судову експертизу, у зв`язку з чим вказане клопотання суд залишив без задоволення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2022 у справі №911/3597/21 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 10.10.2022 на 9:50.

06.10.2022 до господарського суду Київської області від представника відповідача за первісним позовом ПП «Автоентерпрайз» надійшли письмові пояснення від 04.10.2022 №2/253 стосовно обставин, викладених у письмових поясненнях ТОВ «Іоніті» від 23.09.2022.

Також 06.10.2022 до господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом ТОВ «Іоніті» надійшли заперечення від 23.09.2022 проти заяви ПП «Автоентерпрайз» від 12.09.2022 про застосування позовної давності та положень ч. 6 ст. 236 ГК України.

Судове засідання 10.10.2022 не відбулося у зв`язку із оголошенням у місті Києві сигналу «повітряна тривога». Ухвалою господарського суду Київської області від 12.10.2022 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 31.10.2022.

14.10.2022 до господарського суду Київської області від представника відповідача за первісним позовом ПП «Автоентерпрайз» надійшла заява від 07.10.2022 №2/256 з процесуальних питань, в якій представником відповідача за первісним позовом наведено практику Верховного Суду з питань застосування матеріального права, а також долучено докази.

У судовому засіданні 31.10.2022 у справі №911/3597/21 судом оголошено перерву до 14.11.2022, про що присутні представники позивача та відповідача за первісним позовом були повідомлені особисто під розпис, а відсутні треті особи шляхом направлення на чинні електронні адреси ухвал про повідомлення у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України.

09.11.2022 на електронну пошту суду від представника відповідача за первісним позовом ПП «Автоентерпрайз» надійшла заява від 08.11.2022 №2/280 з процесуальних питань, в якій представником відповідача за первісним позовом наведено практику Верховного Суду з питань застосування процесуального законодавства. Вказана заява надійшла до суду в оригіналі поштою 11.11.2022.

У судовому засіданні 14.11.2022 у справі №911/3597/21 судом оголошено перерву до 28.11.2022, про що присутні представники позивача та відповідача за первісним позовом були повідомлені особисто під розпис, а відсутні треті особи шляхом направлення на чинні електронні адреси ухвал про повідомлення у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України.

У судовому засіданні 28.11.2022 у справі №911/3597/21 судом оголошено перерву до 19.12.2022, про що присутні представники позивача та відповідача за первісним позовом були повідомлені особисто під розпис, а відсутні треті особи шляхом направлення засобами поштового зв`язку та на чинну електронну адресу ухвал про повідомлення у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України.

13.12.2022 на електронну пошту суду від представника позивача за первісним позовом ТОВ «Іоніті» надійшли пояснення від 13.12.2022 щодо рішень господарських судів у справах про недійсність аналогічних договорів, укладених між ТОВ «Іоніті» та ПП «Автоентерпрайз».

У судовому засіданні 19.12.2022 у справі №911/3597/21 судом оголошено перерву до 24.01.2023, про що присутні представники позивача та відповідача за первісним позовом були повідомлені особисто під розпис, а відсутні треті особи ОСОБА_1 та ТОВ «Комплімент Плюс» шляхом направлення на чинну електронну адресу ухвал про повідомлення у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України.

19.01.2023 на електронну пошту суду від представника позивача за первісним позовом ТОВ «Іоніті» надійшли пояснення від 19.01.2023 щодо рішень господарських судів у справах про недійсність аналогічного договору, укладеного між ТОВ «Іоніті» та ПП «Автоентерпрайз».

У судове засідання 24.01.2023 з`явились представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб у судове засідання повторно не з`явились. Згідно з частинами 1, 3 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 24.01.2023 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши первісний позов ТОВ «Іоніті» до ПП «Автоентерпрайз» про стягнення 476 850,00 грн., та зустрічний позов ПП «Автоентерпрайз» до ТОВ «Іоніті», за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні ТОВ «Іоніті» ОСОБА_1 , за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні ПП «Автоентерпрайз» ТОВ «Комплімент Плюс», про визнання недійсним договору, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

І. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (том 2 аркуші справи 86-90), копій сертифікатів відповідності/свідоцтв про визнання з додатками (том 3 аркуші справи 17-24) ПП «Автоентерпрайз» є виробником батарей та акумуляторів, іншого електричного обладнання, у тому числі зарядних пристроїв для електромобілів, перелік моделей яких наведений зокрема у Декларації про відповідність технічному регламенту ДСТУ EN 61439-1:2016 (EN 61439-1:2011, IDT).

Згідно наявного в матеріалах справи Договору про надання правової допомоги №28-12/2017-01 укладеного 28.12.2017 між ПП «Автоентерпрайз» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Олександр Перемежко та партнери» (Юридична фірма), за умовами якого клієнт доручає Юридичній фірмі надавати правову допомогу (юридичні послуги) в цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справах та справах про адміністративні правопорушення, а також у відносинах з будь-якими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, підприємствами, установами, організаціями та перед фізичними особами, а Юридична фірма погоджується надавати Клієнту таку допомогу згідно з умовами цього Договору, а Клієнт погоджується сплачувати надані послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором (т. 2, а.с. 102-105).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним із засновників юридичної особи АО «Олександр Перемежко та партнери» (ідентифікаційний код 38217077) є ОСОБА_1 , адреса юридичної особи м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36Д, офіс 54.2 (т. 2, а.с. 94-96).

Згідно інформації розміщеної в Єдиному реєстрі адвокатів України ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність у формі - Адвокатського об`єднання «Олександр Перемежко та партнери», адреса робочого місця м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36Д, офіс 54.2.

У матеріалах справи містяться нотаріально посвідчені копії:

наказу №17/07 ПП «Автоентерпрайз» від 05.07.2019 «Про використання додаткової круглої печатки», яким уповноваженому представнику ПП «Автоентерпрайз» ОСОБА_1 видано довіреність на право використовувати печатку для укладання договорів, згідно відбитку у пункті 1 цього наказу; укладати договори, додаткові угоди та додатки до договорів (том 2 аркуш справи 187);

довіреності від 05.07.2019, якою ОСОБА_1 надано право бути представником ПП «Автоентерпрайз» в усіх без винятку установах, підприємствах, організаціях незалежно від їх організаційно-правової форми та підпорядкування, для чого ОСОБА_1 надано право від імені ПП «Автоентерпрайз» укладати договори (угоди, контракти), додаткові угоди та додатки до договорів, розписуватись від імені підприємства, а також виконувати всі інші дії, необхідні для виконання цієї довіреності. Довіреність дійсна до (том 2 аркуш справи 186).

Суд критично ставиться до тверджень відповідача за первісним позовом про те, що вказані документи у представленій редакції ПП «Автоентерпрайз» не видавалися та не підписувалися.

До матеріалів справи додано копії договорів, які укладалися з метою розміщення та експлуатації обладнання ПП «Автоентерпрайз» - зарядних пристроїв для електромобілів з різними контрагентами, які від імені ПП «Автоентерпрайз» були підписані ОСОБА_1 на підставі виданої йому довіреності (том 2, аркуші справи 189-210).

Оцінюючи обставини справи та подані сторонами докази в сукупності з точки зору їх вірогідності, суд дійшов висновку, що довіреності ПП «Автоентерпрайз» на імя ОСОБА_1 видавалися, в тому числі і в редакції, на яку посилається позивач за первісним позовом.

Щодо долучених до матеріалів справи ПП «Автоентерпрайз» копій висновку Харківського НДЕКЦ судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/15134-ПЧ від 20.07.2021 та судово-технічної експертизи №СЕ-19/121-21/15118-ДД від 12.07.2021 суд встановив, що предметом судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/15134-ПЧ від 20.07.2021 були питання ідентифікації підпису від імені ОСОБА_3 на іншій довіреності, виданій 01.12.2019 іншій особі ( ОСОБА_4 ), тобто зазначений доказ не стосується даної справи.

Під час проведення експертизи №СЕ-19/121-21/15118-ДД від 12.07.2021 на вирішення експерту Харківського НДЕКЦ не ставилось питання про приналежність ОСОБА_3 підпису на довіреності ПП «Автоентерпрайз» від 05.07.2019 на ім`я ОСОБА_1 . Відповідно до висновку експерта від 12.07.2021 за результатами технічного дослідження документів у кримінальному провадженні було встановлено, що надана на експертизу довіреність від 05.07.2019 видана ПП "Автоентерпрайз" на ім`я ОСОБА_1 , надана у якості копії, виготовлена не з наданої на експертизу довіреності від 05.07.2019, виданої ПП "Автоентерпрайз" на ім`я ОСОБА_1 , наданої у якості оригіналу. Наказ ПП "Автоентерпрайз" від 05.07.2019 №17/07 "Про використання додаткової круглої печатки", наданий у якості копії, виготовлений не з наданого на експертизу наказу ПП "Автоентерпрайз" від 05.07.2019 №17/07 "Про використання додаткової круглої печатки", наданого у якості оригіналу. Тобто за змістом вказаного висновку, копії довіреності та наказу від 05.07.2019 експертом порівнювались не з оригіналами, з яких було виготовлено копії, а з оригіналами інших документів, відтак, висновок не доводить факту відсутності або підробки оригіналів наказу від 05.07.2019 №17/07 та довіреності від 05.07.2019, які на дослідження надані не були.

Суд встановив, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.05.2018 було зареєстровано ТОВ «Іоніті» (код ЄДРПОУ 42153109), засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником якого з моменту створення та до 11.02.2019 був ОСОБА_1 .

Місцезнаходженням ТОВ "Іоніті" є адреса м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36Д, офіс 54.2, яка одночасно є адресою АО "Олександр Перемежко та партнери", адресою товариства з обмеженою відповідальністю "Гараж.ЮА", кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_5 , та адресою робочого місця адвоката ОСОБА_1

За заявою ОСОБА_1 (адреса м. Київ, вул. Євгена Коновальця 36Д, офіс 54.2 , яка є одночасно адресою ТОВ «Іоніті») 10.01.2019 зареєстровано знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 «IONITY» (зарядні пристрої для акумуляторних батарей, зарядні пристрої для електричних батарей, зарядні станції для електричних транспортних засобів).

З 11.02.2019 по 19.05.2020 засновником ТОВ «Іоніті» була ОСОБА_5 , а з 19.05.2020 по сьогодні засновником та кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_1 (рішення №9 єдиного засновника ТОВ «Іоніті» про перехід частки від 07.05.2020 залучено до матеріалів справи). З 11.02.2019 по сьогодні керівником ТОВ «Іоніті» є ОСОБА_6 Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (том 2 аркуші справи 81-85) основним видом діяльності ТОВ «Іоніті» зазначено розподілення електроенергії; серед видів діяльності вказано торгівлю електроенергією, виробництво іншого електричного устаткування.

Суд встановив підключення обладнання ТОВ «Іоніті» та використання його у відповідній білінговій системі AUTOENTERPRISE (AEChargingPoint), адміністрованій ПП «Автоентерпрайз», в межах якої здійснювався облік спожитої обладнанням електроенергії та грошових коштів, що надходили від споживачів. Як вбачається у тому числі з роздруківок звітів на списання (том 2 аркуші справи 219-251) тощо, та не заперечується обома сторонами, між ПП «Автоентерпрайз» та ТОВ «Іоніті» склалися партнерські відносини із створення, розширення, обслуговування, експлуатації мережі зарядних пристроїв для електромобілів, дистанційне управління якою, у тому числі розподіл коштів, здійснювалося за допомогою білінгової системи AUTOENTERPRISE, адміністрування якої здійснював відповідач за первісним позовом. Побічно вказані обставини підтверджують подані ТОВ «Іоніті» Звіт за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 05.02.2021 №43/2021-№В з додатками (том 4 аркуші справи 82-107) та Висновок експерта за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи від 28.04.2021 (том 4 аркуші справи 108-136), який фіксує вміст особистого кабінету ТОВ «Іоніті» у білінговій системі AUTOENTERPRISE (AEChargingPoint).

Згідно із ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Фактично відносини сторін за правовим змістом мали ознаки договору про спільну діяльність. Однак, всупереч вимогам ст.ст. 208, 1131 ЦК України вказані відносини не були оформлені у вигляді укладеного між сторонами у письмовій (у тому числі електронній) формі, підписаного уповноваженими особами господарського договору із визначенням всіх його умов, у тому числі щодо координації спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій тощо.

Вказані відносини сторін припинилися у травні 2020 року, що не заперечується представниками сторін та вбачається з матеріалів справи (роздруківки із загальнодоступних джерел мережі інтернет - том 4 аркуші справи 26-66, копія рішення №254/2020 Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області - том 2 аркуші справи 253-259), в результаті чого ТОВ «Іоніті» втратило доступ до дистанційного управління обладнанням (зарядними пристроями), підключеними до мережі AUTOENTERPRISE (AECharginPoint).

ІІ. Між ПП «Автоентерпрайз» (замовник) в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ «Комплімент Плюс» (виконавець) в особі директора ОСОБА_7 було укладено Договір №08/01/2019-1 від 08.01.2019, відповідно до якого виконавець зобов`язався розмістити обладнання ПП «Автоентерпрайз» (зарядні пристрої для електромобілів, вартість обладнання, серійні номери, адреса, за якою надаються послуги, зазначаються в акті прийому передачі), а замовник зобов`язався прийняти та оплатити такі послуги (пункт 1.1). Обладнання належить замовнику на праві власності (пункт 1.2). Обладнання замовника використовується в якості підвищення комерційної привабливості торгівельної зони виконавця (пункт 1.3).

Виконавець ТОВ «Комплімент Плюс» зобов`язується розмістити обладнання у погодженому місці (2.1.1); забезпечити безперешкодний допуск представників замовника до обладнання у робочий час об`єкта (2.1.2); не використовувати обладнання для власних комерційних потреб (2.1.3); забезпечити безперебійне електричне живлення обладнання (2.1.5); забезпечити безперешкодний допуск клієнтів замовника (власників електромобілів) до обладнання у будь-який час, організувавши наявність вільного місця для паркування (2.1.6).

Замовник ПП «Автоентерпрайз» зобов`язується своєчасно сплачувати за надані послуги а також компенсувати вартість електроенергії, спожитої внаслідок роботи обладнання згідно показників лічильника, що надаються до кожної одиниці обладнання (2.2.1); своїми силами та за власні кошти здійснити роботи з монтажу обладнання на об`єкті (2.2.2); здійснювати технічний нагляд та поточний ремонт для безперебійного функціонування (2.2.3); розмістити на обладнання наглядну інформацію по правилам користування (2.2.4).

За надані послуги замовник щомісячно виплачує виконавцеві винагороду у розмірі 24.00 грн. (3.1). Винагорода та компенсація вартості фактично використаної електроенергії виплачується протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг (3.3). Виконавцем заповнюється рахунок-фактура на підставі показань приладів обліку електричної енергії і не пізніше 5 робочих днів передається у двох екземплярах замовнику. Замовник зобов`язаний підписати отриманий від виконавця рахунок-фактуру та один примірник повернути виконавцю (3.4). Здача-приймання обладнання здійснюється на підставі Акту здачі-приймання, який складається виконавцем (3.5).

Термін дії договору з моменту підписання і до 31.12.2020 (6.1). якщо жодна із сторін за 10 днів до закінчення терміну дії договору не повідомила іншу сторону про намір його розірвати, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік (6.3).

Договір підписано директором ПП «Автоентерпрайз» ОСОБА_3 та директором ТОВ «Комплімент Плюс» ОСОБА_7

За Актом приймання-передачі від 08.01.2019 ПП «Автоентерпрайз» (замовник) передало ТОВ «Комплімент Плюс» (замовник) прийняло: зарядний пристрій для одночасного обслуговування трьох електромобілів №1096; зарядний пристрій для одночасного обслуговування трьох електромобілів №0779; лічильник 3-х фазний; автомат 3-х фазний.

За Актом приймання-передачі від 27.08.2020 ПП «Автоентерпрайз» (замовник) передало ТОВ «Комплімент Плюс» (замовник) прийняло: зарядний пристрій для одночасного обслуговування чотирьох автомобілів №2913.

Матеріали справи містять рахунки-фактури, які виставлялись для оплати виконавцем ТОВ «Комплімент-Плюс» замовнику ПП «Автоентерпрайз» за період листопад 2020 року - серпень 2021 року для компенсації вартості спожитої зарядними пристроями електроенергії та сплати винагороди за надані послуги, а також копії платіжних доручень, якими ці рахунки були оплачені. Зазначені документи, а також витяги з платформи AE Charging Point про перелік транзакцій зарядних пристроїв №779, 1096 та 2913 (том 3 аркуші справи 29-163) свідчать про те, що зарядні пристрої, розміщені у відповідності до договору №08/01/2019-1 від 08.01.2019 на об`єкті «Бістро Пекаря Березівка», не припиняли реєстрацію у білінговій системі тане припиняли експлуатуватися за призначенням за місцем розміщення кафе «Бістро Пекаря Березівка» з моменту укладення договору у тому числі у періоди 27.08.2020 по 18.11.2020 та з 19.11.2020 по 03.09.2021.

27.08.2020 представниками ТОВ «Іоніті» в особі директора ОСОБА_2 та монтажником електричного устаткування ОСОБА_9 було складено акт обстеження обладнання: зарядного пристрою змінного струму для заряджання електромобілів (АС) «Бістро Пекаря Березівка», зарядного пристрою постійного струму для заряджання електромобілів (DС) «Бістро Пекаря Березівка», що розташовані за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Березівка, вул. Житомирська. В Акті вказано про неможливість використання відповідного обладнання у зв`язку із його відключенням.

05.01.2021 представниками ТОВ «Іоніті» в особі директора ОСОБА_2 та монтажником електричного устаткування ОСОБА_8 було повторно складено акт обстеження обладнання: зарядного пристрою змінного струму для заряджання електромобілів (АС) «Бістро Пекаря Березівка», зарядного пристрою постійного струму для заряджання електромобілів (DС) «Бістро Пекаря Березівка», що розташовані за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Березівка, вул. Житомирська, 1А. В Акті вказано, що можливість використання обладнання ТОВ «Іоніті» у власній господарській діяльності після відключення, зафіксованого актом обстеження обладнання від 27 серпня 2020 року, не відновлено.

Також вказано, що у зв`язку з наявністю фактів, зафіксованих актами обстеження обладнання від 05 січня 2021 року та від 27 серпня 2020 року, неможливе використання в господарській діяльності ТОВ «Іоніті» наведеного нижче обладнання «Іоніті», розміщеного за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Березівка, вул. Житомирська, 1А, а саме:

зарядного пристрою змінного струму для заряджання електромобілів (АС): «Бістро Пекаря Березівка»;

зарядного пристрою постійного струму для заряджання електромобілів (DC): «Бістро Пекаря Березівка».

27.11.2020 ТОВ «Іоніті» зверталось до господарського суду Київської області з позовом до ПП «Автоентерпрайз» про стягнення 138 600,00 грн., посилаючись на невиконання відповідачем умов укладеного між ними Договору про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019, у зв`язку з чим та відповідно до п. 5.4 Договору відповідачу були нараховані штрафні санкції за період з 27.08.2020 по 18.11.2020.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.05.2021 у справі №911/3420/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2021, позов задоволено повністю. Суд звертає увагу на те, що під час розгляду вказаної справи суд виходив з того, що Договір про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019 між ТОВ «Іоніті» та ПП «Автоентерпрайз» є укладеним; також суд не вирішував вимогу про визнання недійсним вказаного договору про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019.

У грудні 2021 позивач ТОВ «Іоніті» повторно звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 01.12.2021 у справу №911/3597/21 до відповідача -ПП «Автоентерпрайз», в якому просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 476 850,00 грн. за період з 19.11.2020 по 03.09.2021 (п. 5.4 договору), нараховані у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору від 16.12.2019 №б/н про надання послуг з розміщення обладнання

ІІІ. Разом з тим, ПП «Автоентерпрайз» не погоджуючись з вказаним позовом, звернулось до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Іоніті» про визнання недійсним договору про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019 як такого, який укладений ОСОБА_1 із зловмисною домовленістю із директором ТОВ «Іоніті» ОСОБА_2 на шкоду довірителю на підставі підробних документів. Позивач за зустрічним позовом твердить, що договір має бути визнаний недійсним, а поданий на підставі недійсного договору первісний позов має бути залишений без задоволення.

З наявної в матеріалах справи копії Дублікату Договору про надання послуг з розміщення обладнання вбачається, що 16.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іоніті» (замовник) та Приватним підприємством «Автоентерпрайз» (виконавець) укладено Договір про надання послуг з розміщення обладнання (далі за текстом - Договір), за умовами якого:

- виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з розміщення зарядних пристроїв постійного та/або змінного струму для заряджання електромобілів, визначених в окремих Актах приймання-передачі до цього Договору, іменованих надалі - обладнання, за адресами та на умовах, які визначаються в окремих Актах приймання-передачі до цього Договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги (п. 1.1 Договору);

- місце розміщення обладнання визначається сторонами в Акті приймання-передачі стосовно відповідного обладнання (надалі - місце). Місцем виконання цього Договору є місце розміщення обладнання (п. 1.2 Договору);

- обладнання замовника належить йому на праві власності або користування (п. 1.3 Договору);

- виконавець зобов`язується надати можливість замовнику розмістити обладнання у погоджених сторонами місцях (об`єктах); забезпечити доступ представників замовника до обладнання в робочий час об`єктів, на яких розміщується обладнання; забезпечення підключення обладнання до електричної мережі; забезпечення безперебійного електричного живлення обладнання замовника; забезпечення охорони обладнання від викрадення, пошкодження, знищення; у будь-яких без виключень випадках отримувати письмовий дозвіл замовника на відключення обладнання від електричної мережі (пунктами 2.1.1, 2.1.2, 2.1.6, 2.1.7, 2.1.8, 2.1.11 Договору);

- замовник зобов`язується своєчасно сплачувати за надані послуги, а також компенсувати вартість витрат електричної енергії згідно показників лічильників, що надаються до кожної одиниці обладнання (п. 2.2.1 Договору); Замовник зобов`язується своїми силами та за власні кошти здійснити роботи з монтажу та обслуговування обладнання на об`єктах виконавця (пункт 2.2.2); здійснювати технічний нагляд та поточний ремонт обладнання ля безперебійного та належного функціонування (пункт 2.2.3); розмістити на обладнанні наглядну інформацію щодо правил користування (пункт 2.2.4); не допускати перевантаження електричних мереж , не перевищувати погодженого розміру потужності електроенергії, що споживається замовником (пункт 2.2.5);

- за надані за договором послуги замовник щомісячно виплачує виконавцеві винагороду у розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 5 (п`ять) грн. 00 коп.) (п. 3.1 Договору);

- винагорода виконавцю та компенсація вартості витрат фактично використаної електричної енергії, спожитої внаслідок роботи обладнання (у розмірі, визначеному у Договорі №08/01/2019-1), здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок виконавця, виключно після виставлення Виконавцем відповідних рахунків (п. 3.2 Договору);

- винагорода виконавцю та компенсація вартості витрат фактично використаної електричної енергії, спожитої внаслідок роботи обладнання, виплачується протягом 10-ти банківських днів після виставлення виконавцем відповідних рахунків на банківський рахунок виконавця, вказаний у таких рахунках (п. 3.3 Договору);

- розмір винагороди виконавця, зазначений у п. 3.1. цього Договору, не може бути змінений виконавцем або замовником в односторонньому порядку (п. 3.4 Договору);

- сторони домовились, що з метою популяризації обладнання замовника серед користувачів місця та інших клієнтів замовника, виконавець звільняє замовника від оплати винагороди виконавцю та компенсації вартості витрат фактично використаної електричної енергії, спожитої внаслідок роботи обладнання, на період з дати укладення Договору до 30 квітня 2020 року включно (п. 3.5 Договору);

- за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України (п. 5.1 Договору).

- у випадку будь-якого порушення виконавцем умов даного Договору, що призвело до неможливості використання замовником для ведення своєї господарської діяльності обладнання або окремих зарядних пристроїв для заряджання електромобілів, визначених в Акті (Актах) приймання-передачі до цього Договору, (у тому числі, але не виключно, внаслідок припинення постачання електроенергії, пошкодження обладнання, створення перешкод для вільного доступу користувачів замовника до обладнання, неможливості підключення обладнання до операційної та облікової системи замовника, відключення обладнання від електричної мережі), за кожен день, впродовж якого існувала така неможливість використання, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі, що вираховується за наступною формулою:

P=DC*1500+AC*150,

в якій, якщо інше не передбачено Договором, елементи мають наступне значення:

«=« - математичний знак «дорівнює»;

«*» - математична дія множення;

«+» - математична дія додавання;

«Р» - сума штрафу у гривнях, що підлягає сплаті за день надання послуг, впродовж якого існувала неможливість використання обладнання або окремих одиниць обладнання: зарядних пристроїв для заряджання електромобілів, визначених в Акті (Актах) приймання-передачі до цього Договору;

«DC» - кількість одиниць обладнання, а саме зарядних пристроїв постійного струму, які було неможливо використовувати в день, за який розраховується сума штрафу;

«АС» - кількість одиниць обладнання, а саме зарядних пристроїв змінного струму, які було неможливо використовувати в день, за який розраховується сума штрафу (п. 5.4 Договору);

- всі розбіжності з приводу виконання цього Договору вирішуються Сторонами шляхом переговорів. Питання, з приводу яких сторони не досягли згоди шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку за місцезнаходженням замовника (п. 5.6 Договору);

- цей Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 включно (п. 6.1 Договору).

16.12.2019 підписано Акт приймання-передачі до договору, відповідно до якого замовник ТОВ «Іоніті» розміщує, а виконавець ПП «Автоентерпрайз» надає місце для розміщення наступного обладнання:

- зарядний пристрій постійного струму для заряджання електромобілів (DС): «Бістро Пекаря Березівка», місце розміщення - Київська обл., Макарівський р-н, с. Березівка, вул. Житомирська, 1А;

- зарядний пристрій змінного струму для заряджання електромобілів (АС): «Бістро Пекаря Березівка», місце розміщення - Київська обл., Макарівський р-н, с. Березівка, вул. Житомирська, 1А.

Акт приймання-передачі від 16.12.2019, як і договір, від імені ТОВ «Іоніті» підписаний директором ОСОБА_2, а від імені ПП «Автоентерпрайз» - ОСОБА_1 на підставі наказу від 05.07.2019 № 17/07 та довіреності від 05.07.2019.

Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За ч. 1 ст. 232 Цивільного кодексу України, передбачено, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин.

У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.

Під зловмисною домовленістю необхідно розуміти умисну змову однієї сторони із представником іншої, проти інтересів особи, яку представляють. Зловмисна домовленість представника з контрагентом особи, що представляють, створює правову ситуацію, коли дійсна воля довірителя, яку повинен утілювати представник, замінюється його власною волею, що суперечить волі довірителя. Саме підміна волі довірителя волею представника і слугує підставою для визнання такого правочину недійсним (постанови Верховного Суду від 24.12.2021 у справі №551/1325/19, від 27.10.2021 у справі №757/3996/15-ц тощо).

Для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 Цивільного кодексу України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя (п. 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17).

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вказано, що для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю (пункт 22).

Досліджуючи текст дублікату Договору про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019 у сукупності з іншими доказами у справі, суд дійшов висновку про те, що вказаний договір укладений представником умисно на шкоду інтересам довірителя за зловмисною домовленістю з іншою стороною; не відповідає дійсному змісту відносин позивача та відповідача (які не були оформлені письмовим договором, як було встановлено вище), позбавлений логічного та економічного змісту та створений після виникнення конфлікту та втрати товариством «Іоніті» контролю у білінговій системі AUTOENTERPRISE за частиною мережі зарядних пристроїв виключно з метою стягнення з ПП «Автоентерпрайз» у судовому порядку грошових коштів у вигляді штрафних санкцій.

По-перше, пункт 1.1 оскаржуваного договору від 16.12.2019 та Акт приймання-передачі від 16.12.2019 позбавлені логічного змісту з точки зору реальності вчинення господарської операції та руху активів, оскільки вбачається, що ТОВ «Іоніті» за договором та актом приймання-передачі 16.12.2019 передало ПП «Автоентерпрайз» зарядні пристрої, які майже за рік до вказаної дати за Актом приймання-передачі від 08.01.2019 вже було передано підприємством «Автоентерпрайз» третій особі товариству з обмеженою відповідальністю «Комплімент Плюс».

За основу вказаних пункту та Акту взяті пункт 1.1 договору №08/01/2019-1 від 08.01.2019 та Акт приймання-передачі від 08.01.2019, між ПП «Автоентерпрайз» та ТОВ «Комплімент Плюс», якому належало кафе «Бістро Пекаря Березівка». Однак в оспорюваному договорі між іншими сторонами вказаний пункт втратив логічний та економічний зміст.

Також згідно пункту 1.1 оспорюваного договору виконавець (ПП «Автоентерпрайз») зобов`язався надати замовнику (ТОВ «Іоніті») послуги з розміщення вказаного обладнання; пунктами 1.4, 1.5 виконавець надає замовнику згоду на прокладення у разі необхідності комунікацій, які від обладнання до точки підключення з власністю замовника.

Між власником кафе «Бістро Пекаря Березівка» ТОВ «Комплімент Плюс» (виконавець) та ПП «Автоентерпрайз» було укладено договір про надання послуг з розміщення обладнання, який не передбачав можливості користування земельною ділянкою та нерухомим майном власника, у зв`язку з чим ПП «Автоентерпрайз» не мало повноважень надавати будь-якій сторонній особі послуги з розміщення будь-якого рухомого або нерухомого майна та надавати згоду на прокладення будь-яких комунікацій, які передавати у власність такій сторонній особі.

Пунктом 5.4 оспорюваного договору передбачено сплату санкцій за будь-яке порушення виконавцем умов договору, що призвело до неможливості використання замовником обладнання у своїй господарській діяльності; фактично 1500 грн. на день за весь період неможливості використання зарядних пристроїв постійного струму та 150 грн на день за весь період неможливості використання зарядних пристроїв постійного струму. При тому, що пунктами 2.2.2 та 2.2.3 саме замовник ТОВ «Іоніті» зобов`язався своїми силами та за власні кошти здійснювати роботи з монтажу та обслуговування обладнання та здійснювати технічний нагляд та поточний ремонт обладнання для безперебійного та належного функціонування, застосування пунктом 5.4 штрафних санкцій до виконавця за неможливість використання обладнання суперечить пунктам 2.2.2 та 2.2.3.

За основу вказаних пунктів 2.2.2 та 2.2.3 оспорюваного договору взяті пункти 2.2 та 2.3 договору №08/01/2019-1 від 08.01.2019 між ПП «Автоентерпрайз» та ТОВ «Комплімент Плюс». Однак в оспорюваному договорі між іншими сторонами вказані пункти втратили логічний та економічний зміст.

Проаналізувавши подані до матеріалів справи роздруківки переліку транзакцій зарядних пристроїв №№779, 1096 та 2913, суд погоджується із твердженням позивача за зустрічним позовом про те, що вказані штрафні санкції є необґрунтованими та неспівмірними. Застосування штрафних санкцій за правовим змістом має стимулювати до належного виконання зобов`язань, однак не може бути метою договору та джерелом безпідставного збагачення.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. При цьому наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013). Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.

Надалі суд звертає увагу на пункт 5.5 оспорюваного договору, відповідно до якого передбачено штраф у розмірі 10000 грн. за порушення виконавцем пунктів 2.1.4, 2.1.5 Договору. Однак, відповідно до пункту 2.1.4 оспорюваного договору від 16.12.2019 виконавець ПП «Автоентерпрайз» зобов`язався отримувати письмову згоду замовника ТОВ «Іоніті» на розміщення на об`єктах, на яких розміщується обладнання, власного та/або орендованого майна, у тому числі з метою проведення гарантійного та іншого ремонту обладнання. Відповідно до пункту 2.1.5 договору виконавець ПП «Автоентерпрайз» зобов`язався забезпечити відсутність розміщеного без письмової згоди замовника ТОВ «Іоніті» майна інших осіб на об`єктах, на яких розміщується обладнання.

Враховуючи, що об`єкт кафе «Бістро Пекаря Березівка» належить третій особі ТОВ «Комплімент Плюс», будь-які домовленості, умови та гарантії між ПП «Автоентерпрайз» та ТОВ «Іоніті» щодо розмішення будь-якого майна на об`єкті позбавлені будь-якого логічного, правового та економічного змісту.

Позивач за зустрічним позовом твердить, що оспорюваний договір ніколи не виконувався, а текст дублікату договору був створений безпосередньо перед зверненням до суду та власне з метою звернення ТОВ «Іоніті» до суду з позовом у справу 3911/3420/20.

У зв`язку з цим окремої уваги вартий пункт 3.5 оспорюваного Договору, відповідно до якого сторони домовились, що з метою популяризації обладнання замовника серед користувачів Місця та інших клієнтів замовника, виконавець звільняє замовника від оплати винагороди виконавцю та компенсації вартості фактично використаної електроенергії з моменту підписання договору до 30 квітня 2020 року включно.

Тобто за версією ТОВ «Іоніті», ПП «Автоентерпрайз», маючи в розпорядженні власне обладнання, укладає 16.12.2019 Договір з ТОВ «Іоніті», за умовами якого зобов`язується популяризувати не власне обладнання, а обладнання ТОВ «Іоніті», в т.ч. безоплатно, що додатково свідчить про настання для ПП «Автоентерпрайз» невигідних наслідків.

Вказаний пункт позбавлений логічного змісту, оскільки саме замовник мав би бути зацікавлений у популяризації свого обладнання, відтак виконавцю (яких є виробником зарядних пристроїв, відтак має власне обладнання) немає економічного сенсу звільняти замовника від оплати «з метою популяризації обладнання замовника».

У даному випадку за основу вказаного пункту оспорюваного договору взятий пункт 1.3 договору №08/01/2019-1 від 08.01.2019 між ПП «Автоентерпрайз» та ТОВ «Комплімент Плюс», якому належало кафе «Бістро Пекаря Березівка». Хоча умовами договору від 08.01.2019 було передбачено незначну грошову винагороду, однак розміщення на території кафе додаткового сервісу для зарядки електромобілів підвищувало привабливість закладу, у зв`язку з чим обидві сторони договору отримували економічну вигоду. Однак в оспорюваному договорі між іншими сторонами вказаний пункт втратив логічний та економічний зміст. Метою включення вказаного пункту вбачається необхідність виправдати відсутність будь-яких первинних документів з виконання оспорюваного договору за період грудень 2019 - травень 2020.

Довіреність ПП «Автоентерпрайз» на ОСОБА_1 , на підставі якої будо створено та підписано оспорюваний договір (том 2 аркуш справи 186) була видана із терміном дії до 31.12.2019, відтак у договорі не могла бути вказана дата підписання пізніше грудня 2019; однак, господарські операції з його фактичного виконання (приймання-передачі послуг, оплата) мали б відображатися у первинних документах, які фактично відсутні.

Разом із тим, у мережі Facebook у травні 2020 року було оприлюднено заяву ТОВ «Іоніті», а у червні 2020 - офіційну заяву ПП «Автоентерпрайз», про перебої у роботі мережі зарядних станцій як результат розбіжностей між колишніми партнерами компанією «Автоентерпрайз» та ТОВ «Іоніті», за змістом яких обставина неможливості доступу ТОВ «Іоніті» до функціоналу мережі зарядних пристроїв у білінговій системі, яку адмініструє ПП «Автоентерпрайз», стала загальновідомою (том 4, аркуші справи 26-66). Тож за період з травня 2020 року відпала необхідність виправдання «про людське око» відсутності будь-яких первинних документів (рахунків-фактур, актів приймання-передачі послуг, платіжних документів тощо), які б відображали виконання оспорюваного договору.

Крім того, суд зауважує, що Акт обстеження обладнання представниками ТОВ «Іоніті» було складено лише 27.08.2020, в той час коли повідомлення про відсутність можливості користуватись функціоналом мережі було опубліковано у загальнодоступних джерелах ще 06.05.2020. Відсутність будь-яких дій, пред`явлення письмових претензій тощо з боку ТОВ «Іоніті» про порушення умов договору іншою стороною, за період з травня по серпень 2020 року суперечить звичаям ділового обороту.

З викладеного, із застосуванням стандарту доказування «поза обґрунтованим сумнівом», суд погоджується із твердженням позивача за зустрічним позовом та робить висновок про те, що текст оспорюваного договору від 16.12.2019 був створений не раніше, ніж у період травень - серпень 2020, однак датований груднем 2019 у межах строку дії довіреності від 05.07.2019; з цієї причини договір створений у вигляді дублікату.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №910/16586/18, від 12.01.2021 у справі №910/3726/20.

Спірний Договір надання послуг з розміщення обладнання 16.12.2019 було укладено ТОВ «Іоніті» в особі директора ОСОБА_2 та ПП «Автоентерпрайз» в особі ОСОБА_1, який діє на підставі наказу №17/07 від 05.07.2019 та довіреності від 05.07.2019.

Тобто, ОСОБА_1 укладено спірний договір не від імені ТОВ «Іоніті», яке ним було засновано, а від імені ПП «Автоентерпрайз» як представником за довіреністю в інтересах ТОВ «Іоніті».

Відтак, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчиняючи 16.12.2019 правочин від імені ПП «Автоентерпрайз» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іоніті», яке ним було засноване та з 19.05.2020 кінцевим бенефіціарним власником якого він знову став (в період дії спірного Договору), усвідомлював факт його вчинення всупереч інтересам товариства ПП «Автоентерпрайз», передбачав настання невигідних для останнього наслідків та бажав їх настання, що свідчить про зловмисну домовленість однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. До способів захисту цивільних прав та інтересів належать, в тому числі, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, в тому числі, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд вважає обґрунтованим та таким, що належить до задоволення зустрічний позов ПП«Автоентерпрайз» до ТОВ «Іоніті» про визнання недійсним договору від 16.12.2019 про надання послуг з розміщення обладнання, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іоніті» (ідентифікаційний код 42153109) та Приватним підприємством «Автоентерпрайз» (ідентифікаційний код 40119580).

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Аргументи позивача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом судом ретельно вивчені та відхиляються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, суд задовольняє зустрічний позов ПП«Автоентерпрайз» до ТОВ «Іоніті» про визнання недійсним договору від 16.12.2019 про надання послуг з розміщення обладнання, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іоніті» (ідентифікаційний код 42153109) та Приватним підприємством «Автоентерпрайз» (ідентифікаційний код 40119580).

У зв`язку із задоволенням позову відповідно до ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача за зустрічним позовом відшкодування позивачу за зустрічним позовом судового збору у мінімальному законом встановленому розмірі 2481,00 грн.

Також суд, у зв`язку із задоволенням зустрічного позову про визнання недійсним договору від 16.12.2019 про надання послуг з розміщення обладнання, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іоніті» та Приватним підприємством «Автоентерпрайз», ухвалює рішення про відмову у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Іоніті» до Приватного підприємства «Автоентерпрайз» про стягнення 476 850,00 грн. штрафних санкцій, оскільки відповідно до частини 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Відповідно до частини 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У зв`язку із відмовою у первісному позові відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову суд залишає за ТОВ «Іоніті».

Щодо заяви ПП «Автоентерпрайз» від 12.09.2022 вих. №2/225 про застосування до вимог ТОВ «Іоніті» про стягнення штрафних санкцій позовної давності та положень ч.6 ст. 236 ГК України, суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду дотримується усталеної правової позиції про те, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тільки якщо суд встановить, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідною вимогою спливла, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №369/6892/15-ц, від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13-ц (пункт 80), від 7 серпня 2019 року у справі №2004/1979/12 (пункт 71)).

У зв`язку із відмовою у первісному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Іоніті» до Приватного підприємства «Автоентерпрайз» про стягнення 476850,00 грн. по суті з матеріально-правових підстав, відсутня необхідність вирішення заяви ПП «Автоентерпрайз» від 12.09.2022 вих. №2/225 про застосування позовної давності та положень ч.6 ст. 236 ГК України.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Іоніті» до Приватного підприємства «Автоентерпрайз» про стягнення 476850,00 грн. відмовити повністю.

2. Зустрічний позов Приватного підприємства «Автоентерпрайз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іоніті» про визнання недійсним договору задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним Договір від 16.12.2019 про надання послуг з розміщення обладнання, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іоніті» (ідентифікаційний код 42153109) та Приватним підприємством «Автоентерпрайз» (ідентифікаційний код 40119580).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іоніті» (01133, м. Київ, вул. Євгенія Коновальця, буд. 36 Д, офіс 6, ідентифікаційний код 42153109)

на користь Приватного підприємства «Автоентерпрайз» (61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 6, ідентифікаційний код 40119580)

2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 14.03.2023.

Суддя О.В. Конюх