Рішення

від 14.03.2023 по справі 495/5977/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2023 р. Справа № 495/5977/18

Господарський суд Одеської області м. Одеса у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання: Ігнатишеній А.С.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився,

розглянувши заяву ОСОБА_1 від 27.02.2023 за вх.№6141/23 про розподіл судових витрат по справі №495/5977/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ"(67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, вул. Піонерська, буд.4; 67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт Затока, вул. Приморська, буд. 8, код ЄДРПОУ 24764280) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення шкоди в сумі 744996,56грн,

ВСТАНОВИВ:

13.02.2023 Господарським судом Одеської області ухвалено рішення, яким відмовлено повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" до ОСОБА_1 про стягнення шкоди.

27.02.2023 за вх.№6141/23 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про розподіл судових витрат, яку ухвалою суду від 08.03.2023 призначено судом до розгляду у засіданні суду без виклику сторін.

Так, у заяві про розподіл судових витрат ОСОБА_1 просить суд стягнути з ТОВ «ЗЕМ» 58000грн витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування заявленого відповідач послався на те, що 08.11.2018 ОСОБА_1 уклав з АО «Юридична компанія «Лекс Ноледж» договір про надання правової (правничої) допомоги, предметом якого є надання правової (правничої) допомоги Компанією відносно захисту прав та представництва інтересів Клієнта у справі №495/5977/18 за позовом ТОВ «ЗЕМ» до Клієнта про стягнення шкоди, а також з інших питань, що виникають при захисті Клієнта у цій справі. Пунктом 5.2. Договору встановлено, що розмір гонорару та порядок його сплати визначаються в окремому додатку до цього Договору. 08.11.2018 до договору про надання правової (правничої) допомоги підписано Додаток №1, відповідно до якого гонорар за надання Компанією правової допомоги Клієнту, визначеної у розділі 1 договору, становить 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень та сплачується Клієнтом протягом двадцяти днів з моменту укладення договору у безготівковій формі на підставі рахунку. За рахунком №1/08-11-18 від 08.11.2018 відповідач за квитанцією №0.0.1190991057.1. від 20.11.2018 сплатив на користь позивача 28000грн вартості правничих послуг.

Також заявник зазначив, що під час розгляду справи в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області професійна правнича допомога надавалася відповідачу адвокатами АО «ЮК «Лекс Ноледж» - Оксютою В.В. та Свидою К.В., а з 02.04.2019 адвокати Свида К.В. та Оксюта В.В. змінили місце роботи та здійснюють свою діяльність в складі Адвокатського об`єднання «Паверлекс», у зв`язку з чим 15.04.2019 між АО «Паверлекс» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги щодо надання правової допомоги з приводу захисту прав та представництва інтересів відповідача у справі №495/5977/18. У додатковому договорі №1 від 08.02.2022 АО «Паверлекс» та ОСОБА_1 передбачено, що відповідач сплачує на користь АО 30000 грн протягом 5 днів після набрання рішенням суду у справі законної сили.

Окремо відповідач послався на те, що спір виник внаслідок безпідставних та необґрунтованих тверджень TOB «ЗЕМ» щодо завдання відповідачем у період знаходження його на посаді директора прямої дійсної шкоди товариству, щодо обов`язку відповідача відшкодувати завдану шкоду, а також щодо покладення на відповідача обов`язку повної матеріальної відповідальності.

Так, на підтвердження викладеного відповідач подав до справи: ордери на Свиду К.В. №326085 від 14.11.2018, №1104120 від 16.02.2022, №474945 від 07.08.2019, ордери на Оксюту В.В. №326197 від 04.03.2019, №1122246 від 08.02.2022, договори про надання правової (правничої) допомоги від 08.11.2018, додатки та додатковий договір №1 до них, рахунок №1/08-11-18 від 08.11.2018, квитанцію №0.0.1190991057.1. від 20.11.2018, звіт про обсяг наданих послуг з правничої допомоги.

27.02.2023 за вх.№6141/23 до суду від позивача надійшло заперечення, де позивач вказує, що витрати, понесені у порядку цивільного судочинства повинні стягуватись в порядку цивільного судочинства та регулюються Цивільним процесуальним кодексом України, у зв`язку з чим витрати на правову допомогу у розмірі 28000 грн не можуть бути стягнуті у порядку господарського судочинства, окрім того, такі витрати можуть бути стягненні тільки у випадку необґрунтованих дій позивача. Також позивач зазначає, що докази витрат за надання правової допомоги у порядку господарського судочинства у розмірі 30000 грн подані відповідачем після ухвалення судового рішення, а матеріали справи не містять заяви відповідача, зробленої до закінчення судових дебатів щодо подання доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду як того вимагає абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Так, є неспроможними доводи позивача стосовно того, що дану справу та процесуальні заяви по ній слід розглядати у порядку цивільного судочинства, оскільки постановою Одеського апеляційного суду від 18.03.2021 встановлено підсудність даної справи господарським судам, тобто, вона має розглядатись лише у порядку господарського судочинства. Враховуючи викладене, заява відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу має бути розглянута по суті в порядку господарського судочинства за правилами Господарського процесуального кодексу. Крім того, протягом розгляду справи разом із відзивами відповідач подавав до суду попередні орієнтовні розрахунки власних судових витрат.

У судовому засіданні 13.02.2023 до судових дебатів представник відповідача усно заявила про намір подати заяву про розподіл судових витрат та докази на її підтвердження після ухвалення рішення, як то передбачено ч.8 ст.129 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З цього приводу суд зазначає, що розмір витрат на послуги адвоката має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 6 ст.126 ГПК України).

Положення п.2 ч.1, ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Між тим, як зазначила Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Так, у звіті про обсяг наданих адвокатським об`єднанням послуг на надання правничої (правової) допомоги Петренко В.А. по договорам «Про надання правової (правничої) допомоги» б/н від 08.11.2018 та від 15.04.2019 у справі №495/5977/18 адвокатом відповідачу було надано наступні правничі послуги: 08.11.2018 - Оксюта В.В., зустріч з Клієнтом, обговорення проблемної ситуації, правова оцінка ситуації - підстав для стягнення шкоди у розмірі 744996,56 грн, укладення договору про надання правової допомоги; 08.11.2018 Свида К.В., ознайомлення з процесуальними документами у справі №495/5977/18, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, підготування та направлення до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяви про направлення для ознайомлення на електронну пошту копії ухвали суду від 29.10.2018 у справі №495/5977/18 та повторного направлення до ЄДРСР вказаної ухвали для її коректного відображення; 09.11.2018 - Свида К.В., отримання від Петренко В.А. документів, формування адвокатського досьє, робота з документами, правовий аналіз, вивчення чинного законодавства, що регулює спірні відносини, формування правової позиції; 14.11.2018 - Свида К.В., підготування та направлення до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяви про відвід судді; 15-19.11.2018 - Свида К.В., підготування відзиву на позов; 21.11.2018 - Свида К.В., складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат та обгрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу; 26.11.2018 - Свида К.В., оформлення та направлення відзиву на позов та додатків до нього на адресу позивача та до суду; 28.11.2018 - Свида К.В., складання та направлення на адресу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяви про надання інформації у справі; 07.05.2019 - Оксюта В.В., прибуття в судове засідання до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, подання клопотання про закінчення підготовчого провадження у справі; 07.08.2019 - Свида К.В., підготовка до судового засідання, виїзд адвоката в судове засідання з м. Одеси до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області і в зворотному напрямку, складення та подання до суду заяви про залишення позову без розгляду та розподіл судових витрат; 27.09.2019 - Свида K.B., підготовка додаткових пояснень щодо витрат на правову допомогу; 30.09.2019 - Свида K.B., підготовка до судового засідання, виїзд адвоката в судове засідання з м. Одеси до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області і в зворотному напрямку, участь в судовому засіданні; 08.11.2019 - Свида K.B., складання та направлення на електронну адресу суду заяв про видачу копії судового рішення у справі та виконавчого листа; 19.11.2019 - Свида K.B., складання та направлення до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяв про виправлення описки в судовому рішенні та про виправлення описки у виконавчому листі; 06.12.2019 - Свида K.B., складання та направлення до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяв про видачу копії судового рішення (ухвали про виправлення описки в рішенні суду та ухвали про виправлення описки у виконавчому листі); 09.12.2019 - Свида K.B., складання та направлення до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяви про видачу належним чином оформлених та засвідчених копій ухвал про виправлення описки від 04.12.2019; 16-18.03.2020 - Свида K.B., складання та направлення до Одеського апеляційного суду та позивачу відзиву на апеляційну скаргу TOB «ЗЕМ» з додатками; 22.07.2020 - Свида K.B., складання та направлення на адресу Одеського апеляційного суду та позивача заяви про участь в судовому засіданні у справі №495/5977/18 в режимі відеоконференції; 18.11.2020 - Свида K.B., складання та направлення на адресу Одеського апеляційного суду та позивача заяви про участь в судовому засіданні у справі №495/5977/18 в режимі відеоконференції; 18.03.2021 - Свида K.B., участь в судовому засіданні в Одеському апеляційному суді; 18.03.2021 - Свида K.B., складання та направлення на адресу Одеського апеляційного суду заяви про видачу копії постанови від 18.02.2021; 30.03.2021 - Свида K.B., складання та направлення на адресу Одеського апеляційного суду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі; 19-22.04.2021 - Свида K.B., пошук практики Верховного Суду, складання та направлення на адресу Верховного Сулу касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного суду від 18.03.2021; 05.05.2021 - Свида K.B., складання та направлення на адресу Верховного Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги; 09.02.2022 - Оксюта В.В., участь в підготовчому судовому засіданні в господарському суді Одеської області; 16-18.02.2022 - Свида К.В., складання та направлення па адресу позивача та до господарського суду Одеської області відзиву на позов; 10.08.2022 - Свида К.В., участь в підготовчому судовому засіданні у справі в господарському суді Одеської області; 02.11.2022 - Свида К.В., участь в підготовчому судовому засіданні у справі в господарському суді Одеської області; 03.01.2023 - Свида К.В., участь в підготовчому судовому засіданні у справі в господарському суді Одеської області; 13.02.2023 - Свида К.В., участь в судовому засіданні з розгляду справи по суті в господарському суді Одеської області; 17.02.2023 - Свида К.В., складання заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат.

З цього приводу суд зазначає, що розгляд справи №495/5977/18 тривав чотири роки.

Слід відзначити, що не є різновидом правової допомоги: укладення договору про надання правової допомоги, надсилання до суду процесуальних заяв по справі

Наразі, відсутні підстави вважати, що адвокатом на написання відзивів було витрачено багато зусиль та часу, оскільки подані до справи двічі відзиви містять той же самий текст, тобто, є однаковими, хоч і подані з різницею у два роки.

Також судом враховано участь адвокатів у судових засіданнях, кількість складених адвокатами відповідача процесуальних заяв: про ознайомлення, про відвід судді, про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відзивів на позов, клопотання про закінчення підготовчого провадження у справі, про залишення позову без розгляду, додаткових пояснень, про видачу копій судових рішень, про виправлення описки, відзиву на апеляційну скаргу, про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції про ухвалення додаткового рішення у справі, касаційної скарги, заяви про усунення недоліків касаційної скарги, складання заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат.

Отже, заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги відповідача про стягнення з позивача витрат на правову допомогу з урахуванням категорії справи, рівня її складності, тривалості розгляду справи підлягають задоволенню частково у розмірі 48000 (сорок вісім тисяч) грн, які можуть вважатись розумними і співмірними по даній справі.

Керуючись ст.ст. 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 від 27.02.2023 за вх.№6141/23 про розподіл судових витрат.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ"(67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, вул. Піонерська, буд.4; 67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт Затока, вул. Приморська, буд. 8, код ЄДРПОУ 24764280) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) 48000 (сорок вісім тисяч) грн витрат на правничу допомогу.

3. Відмовити в решті частині заяви ОСОБА_1 від 27.02.2023 за вх.№6141/23 про розподіл судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 14.03.2023.

Суддя І.А. Малярчук