Постанова

від 06.06.2023 по справі 495/5977/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року м. ОдесаСправа № 495/5977/18

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання - І.С. Мисько,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: В.О. Фомічов

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ»

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2023 (суддя І.А.Малярчук, м. Одеса, повний текст складено 14.03.2023)

у справі № 495/5977/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ»

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення шкоди в сумі 744996,56грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» (надалі також - ТОВ «ЗЕМ») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 ) про стягнення 744996,56 грн шкоди.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

20.02.2023 відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з ТОВ «ЗЕМ» 58000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 14.03.2023 заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ЗЕМ» на користь ОСОБА_1 48000,00 грн витрат на правничу допомогу. В решті заяви відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції виходив з того, що вимоги відповідача про стягнення з позивача витрат на правову допомогу з урахуванням категорії справи, рівня її складності, тривалості розгляду справи підлягають задоволенню частково у розмірі 48000,00 грн, які можуть вважатись розумними і співмірними у даній справі.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, ТОВ «ЗЕМ» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просило додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2023 у даній справі скасувати, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат відмовити у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що витрати на правову допомогу у розмірі 28000,00 грн не можуть бути стягнуті у порядку господарського судочинства, оскільки порядок стягнення таких витрат регулюється Цивільним процесуальним кодексом України та підлягає розгляду судом цивільної, а не господарської юрисдикції. В той же час, витрати відповідача на надання правової допомоги у порядку господарського судочинства у розмірі 30000,00 грн є завищеними, оскільки надана правова допомога надавалась з тих самих питань, хоч і в порядку іншого судочинства.

При цьому апелянт зазначив, що судом першої інстанції задоволено стягнення судових витрат у меншому розмірі, ніж заявляв відповідач, а саме, у розмірі 48000,00 грн, але стягнення таких витрат у зазначеному розмірі не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також несправедливим по відношенню до позивача, оскільки останній фактично вимушений нести витрати на правову допомогу відповідача за одні й ті самі послуги за надання правової допомоги, складання ідентичних процесуальних документів, хоч і здійснених та поданих у різних процесах (цивільному та господарському).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.04.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: С.В. Таран, К.В. Богатиря.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 апеляційну скаргу ТОВ «ЗЕМ» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2023 у справі №495/5977/18 залишено без руху.

В межах встановленого ухвалою суду від 10.04.2023 строку від ТОВ «ЗЕМ» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. №847/23/Д1 від 12.04.2023). Одночасно із зазначеною заявою скаржником подано заяву щодо врахування практики Верховного Суду (вх. №847/23/Д2 від 12.04.2023).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ЗЕМ» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2023 у справі №495/5977/18. Встановлено учасникам справи строк до 05.05.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 05.05.2023 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

05.05.2023 від представника ОСОБА_1 - адвоката Фомічова В.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №847/23/Д4 від 05.05.2023), в якому адвокат просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване додаткове рішення суду залишити без змін.

Щодо доводів позивача про безпідставність відшкодування витрат на правничу допомогу, яка надавалася в порядку цивільного судочинства, представник відповідача зазначив, що Господарський суд Одеської області у додатковому рішенні обґрунтовано зазначив про неспроможність вказаних доводів позивача, а також звернув увагу на те, що надані позивачем документи та докази, починаючи з моменту подання позову у 2018 році до моменту прийняття рішення по суті спору Господарським судом Одеської області, розглядалися за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 48000,00 грн, розгляд якої тривав 4 роки, є реальними та обґрунтованими, оскільки такі судові витрати для ОСОБА_1 є вимушеними, адже дії ТОВ «ЗЕМ» щодо звернення з безпідставним, необґрунтованим позовом про стягнення 744996,56 грн призвели до понесення відповідачем витрат на послуги адвоката для належної реалізації своїх прав.

Обґрунтовуючи вартість надання професійної правничої допомоги адвокат звернув увагу на витрати, які він поніс у зв`язку з наданням такої допомоги, а саме, сплату податків, які складають 46,5 % з отриманої від клієнта суми гонорару, а також витрати на оренду та матеріально-технічне забезпечення офісу і оплату праці помічників, секретаря, бухгалтера.

Також відповідач у відзиві на апеляційну скаргу навів попередній (орієнтовний) розмір судових витрат у зв`язку із розглядом справи №495/5977/18 у суді апеляційної інстанції з розгляду апеляційної скарги ТОВ «ЗЕМ» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2023, який складає 10000,00 грн, зазначивши при цьому, що докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу будуть надані суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 розгляд справи №495/5977/18 призначено на 06.06.2023 о 10:30 год.

Скаржник про дату, час та місце розгляду поданої ним апеляційної скарги повідомлений належним чином, проте не скористався своїм правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представника апелянта.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3)розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Петренко В.А. разом з першою заявою по суті надав до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правничу допомогу, вказавши, що договором про надання правової допомоги від 08.11.2018 встановлено фіксовану суму гонорару за надання правової допомоги у розмірі 28000,00 грн, які він сплатив повністю. Також у відзиві на позов, наданому під час розгляду справи Господарським судом Одеської області, Петренко В.А. вказав, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката складатиме 58000,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до положень частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Щодо обставин надання позивачу послуг з професійної правничої допомоги

08.11.2018 між ОСОБА_1 (клієнтом) та АО «Юридична компанія «Лекс Ноледж» (компанією) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, предметом якого є надання правової (правничої) допомоги компанією відносно захисту прав та представництва інтересів клієнта у справі №495/5977/18 за позовом ТОВ «ЗЕМ» до клієнта про стягнення шкоди, а також з інших питань, що виникають при захисті клієнта у цій справі.

Пунктом 5.2. вказаного договору передбачено, що розмір гонорару та порядок його сплати визначаються в окремому додатку до цього договору.

08.11.2018 до договору про надання правової (правничої) допомоги підписано додаток №1, відповідно до якого гонорар за надання компанією правової допомоги клієнту, визначеної у розділі 1 договору щодо захисту прав та представництва інтересів клієнта у справі №495/5977/18, становить 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень та сплачується клієнтом протягом двадцяти днів з моменту укладення договору у безготівковій формі на підставі рахунку.

На підставі виставленого компанією рахунку №1/08-11-18 від 08.11.2018 відповідач сплатив на користь позивача 28000,00 грн вартості правничих послуг, що підтверджується квитанцією №0.0.1190991057.1. від 20.11.2018.

Під час розгляду справи в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області професійна правнича допомога надавалася відповідачу адвокатами АО «ЮК «Лекс Ноледж» Оксютою В.В. та Свидою К.В., а з 02.04.2019, як вказує відповідач, адвокати Свида К.В. та Оксюта В.В. змінили місце роботи та здійснюють свою діяльність в складі Адвокатського об`єднання «Паверлекс».

15.04.2019 між АО «Паверлекс» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги, предметом якого є надання правової (правничої) допомоги компанією відносно захисту прав та представництва інтересів клієнта у справі №495/5977/18 за позовом ТОВ «ЗЕМ» до клієнта про стягнення шкоди, а також з інших питань, що виникають при захисті клієнта у цій справі.

У пункті 5.2. договору від 15.04.2019 зазначено, що даний договір є взаємопов`язаним з договором про надання правової допомоги від 08.11.2018 та додатками до нього, укладеним між ОСОБА_1 та АО «Юридична компанія «Лекс Ноледж».

Після укладення договору з АО «Паверлекс» адвокати Свида К.В. та Оксюта В.В. продовжували надавати професійну правничу допомогу ОСОБА_1 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 18.03.2021, яка була залишена без змін постановою Верховного Суду від 29.07.2022, провадження у справі було закрито у зв`язку з тим, що спір належить до господарської юрисдикції.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.12.2021 справу № 495/5977/18 передано за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2022 справу №495/5977/18, серед іншого, прийнято до свого провадження на стадії відкриття провадження по справі та призначено підготовче засідання суду.

08.02.2022 між ОСОБА_1 та АО «Паверлекс» укладено додатковий договір №1 до договору про надання правової допомоги від 15.04.2019, відповідно до пункту 1 якого розділ 5 договору доповнено пунктом 5.5. наступного змісту: «За надання правової допомоги у справі №495/5977/18 за позовом ТОВ «ЗЕМ» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, під час розгляду цієї справи в суді господарської юрисдикції (ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.12.2021 справа передана для розгляду за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Одеської області), клієнт сплачує 30000 (тридцять тисяч) гривень протягом 15 днів після набрання рішенням суду у справі законної сили».

В матеріалах справи наявні ордери на Свиду К.В. №326085 від 14.11.2018, №1104120 від 16.02.2022, №474945 від 07.08.2019, ордери на Оксюту В.В. №326197 від 04.03.2019, №1122246 від 08.02.2022.

До заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачем надано звіт про обсяг наданих адвокатським об`єднанням послуг на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 по договорам «Про надання правової (правничої) допомоги» б/н від 08.11.2018 та від 15.04.2019 у справі №495/5977/18.

Як вбачається із зазначеного звіту, адвокатами Оксютою В.В. та Свидою К.В. було надано ОСОБА_1 наступні правничі послуги:

-08.11.2018 - зустріч з клієнтом, обговорення проблемної ситуації, правова оцінка ситуації - підстав для стягнення шкоди у розмірі 744996,56 грн, укладення договору про надання правової допомоги (адвокат Оксюта В.В.);

-08.11.2018 - ознайомлення з процесуальними документами у справі №495/5977/18, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, підготування та направлення до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяви про направлення для ознайомлення на електронну пошту копії ухвали суду від 29.10.2018 у справі №495/5977/18 та повторного направлення до ЄДРСР вказаної ухвали для її коректного відображення (адвокат Свида К.В.);

-09.11.2018 - отримання від Петренка В.А. документів, формування адвокатського досьє, робота з документами, правовий аналіз, вивчення чинного законодавства, що регулює спірні відносини, формування правової позиції (адвокат Свида К.В.);

-14.11.2018 - підготування та направлення до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяви про відвід судді (адвокат Свида К.В.);

-15-19.11.2018 - підготування відзиву на позов (адвокат Свида К.В.);

-21.11.2018 - складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат та обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу (адвокат Свида К.В.);

-26.11.2018 - оформлення та направлення відзиву на позов та додатків до нього на адресу позивача та до суду (адвокат Свида К.В.);

-28.11.2018 - складання та направлення на адресу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяви про надання інформації у справі (адвокат Свида К.В.);

-07.05.2019 - прибуття в судове засідання до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, подання клопотання про закінчення підготовчого провадження у справі (адвокат Оксюта В.В.);

-07.08.2019 - підготовка до судового засідання, виїзд адвоката в судове засідання з м. Одеси до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області і в зворотному напрямку, складення та подання до суду заяви про залишення позову без розгляду та розподіл судових витрат (адвокат Свида К.В.);

-27.09.2019 - підготовка додаткових пояснень щодо витрат на правову допомогу (адвокат Свида К.В.);

-30.09.2019 - підготовка до судового засідання, виїзд адвоката в судове засідання з м. Одеси до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області і в зворотному напрямку, участь в судовому засіданні (адвокат Свида К.В.);

-08.11.2019 - складання та направлення на електронну адресу суду заяв про видачу копії судового рішення у справі та виконавчого листа (адвокат Свида К.В.);

-19.11.2019 - складання та направлення до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяв про виправлення описки в судовому рішенні та про виправлення описки у виконавчому листі (адвокат Свида К.В.);

-06.12.2019 - складання та направлення до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяв про видачу копії судового рішення (ухвали про виправлення описки в рішенні суду та ухвали про виправлення описки у виконавчому листі) (адвокат Свида К.В.);

-09.12.2019 - складання та направлення до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяви про видачу належним чином оформлених та засвідчених копій ухвал про виправлення описки від 04.12.2019 (адвокат Свида К.В.);

16-18.03.2020 - складання та направлення до Одеського апеляційного суду та позивачу відзиву на апеляційну скаргу TOB «ЗЕМ» з додатками (адвокат Свида К.В.);

-22.07.2020 - складання та направлення на адресу Одеського апеляційного суду та позивача заяви про участь в судовому засіданні у справі №495/5977/18 в режимі відеоконференції (адвокат Свида К.В.);

-18.11.2020 - складання та направлення на адресу Одеського апеляційного суду та позивача заяви про участь в судовому засіданні у справі №495/5977/18 в режимі відеоконференції (адвокат Свида К.В.);

-18.03.2021 - участь в судовому засіданні в Одеському апеляційному суді (адвокат Свида К.В.);

-18.03.2021 - складання та направлення на адресу Одеського апеляційного суду заяви про видачу копії постанови від 18.02.2021 (адвокат Свида К.В.);

-30.03.2021 - складання та направлення на адресу Одеського апеляційного суду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі (адвокат Свида К.В.);

-19-22.04.2021 - пошук практики Верховного Суду, складання та направлення на адресу Верховного Суду касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного суду від 18.03.2021 (адвокат Свида К.В.);

-05.05.2021 - складання та направлення на адресу Верховного Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги (адвокат Свида К.В.);

-09.02.2022 - участь в підготовчому судовому засіданні в Господарському суді Одеської області (адвокат Оксюта В.В.);

-16-18.02.2022 - складання та направлення па адресу позивача та до Господарського суду Одеської області відзиву на позов (адвокат Свида К.В.);

-10.08.2022 - участь в підготовчому судовому засіданні у справі в Господарському суді Одеської області (адвокат Свида К.В.);

-02.11.2022 - участь в підготовчому судовому засіданні у справі в Господарському суді Одеської області (адвокат Свида К.В.);

-03.01.2023 - участь в підготовчому судовому засіданні у справі в Господарському суді Одеської області (адвокат Свида К.В.);

-13.02.2023 - участь в судовому засіданні з розгляду справи по суті в Господарському суді Одеської області (адвокат Свида К.В.);

-17.02.2023 - складання заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат (адвокат Свида К.В.).

Таким чином, ОСОБА_1 надавалася професійна правнича допомога у справі №495/5977/18 як під час розгляду цієї справи в порядку цивільного судочинства, так і під час розгляду справи в порядку господарського судочинства. Загальний розмір витрат Петренка В.А. на професійну правничу допомогу адвоката у справі №495/5977/18 складає 58000,00 грн.

Щодо доводів скаржника про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яка надавалася в порядку цивільного судочинства

Матеріалами справи підтверджується, що у липні 2018 року позивач - ТОВ «ЗЕМ» звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача 744996,56 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої протиправними діями.

У зв`язку з поданням ТОВ «ЗЕМ» позову проти Петренка В.А., останнім було укладено договори про надання правової (правничої) допомоги від 08.11.2018 та від 15.04.2019.

Постановою Одеського апеляційного суду від 18.03.2021, яка була залишена без змін постановою Верховного Суду від 29.07.2022, провадження у справі було закрито у зв`язку з тим, що спір належить до господарської юрисдикції. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.12.2021 за клопотанням позивача справу №495/5977/18 передано за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Одеської області, який ухвалою від 14.01.2022 прийняв справу до свого провадження.

Розгляд справи здійснювався Господарським судом Одеської області на підставі наявних в матеріалах справи доказів, які надавалися сторонами, починаючи з 2018 року, за результатами розгляду якої Господарським судом Одеської області було ухвалено рішення про відмову у позові з підстав того, що позивачем не доведено суду існування у діях ОСОБА_1 ознак протиправності, самого факту заподіяння шкоди ТОВ «ЗЕМ», що виключає можливість стверджувати про наявність правопорушення, яке б мало наслідком виникнення у відповідача обов`язку до відшкодування суми, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача у позові у даній справі.

Оскільки Одеський апеляційний суд встановив порушення правил юрисдикції та визначив, що даний спір згідно із вимогами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а виходячи із суб`єктного складу відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України відноситься до юрисдикції господарських судів, і справа №495/5977/18 в подальшому була передана за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Одеської області, який вирішив спір по суті, заява відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу має бути розглянута в порядку господарського судочинства за правилами Господарського процесуального кодексу України, про що правильно зазначив Господарський суд Одеської області.

Щодо посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 28.01.2019 у справі №619/1146/17-ц, від 17.09.2018 у справі №740/4059/17, від 11.01.2023 у справі №522/4956/17, від 07.12.2022 у справі №344/13838/21-ц, від 30.11.2022 у справі №295/2963/21, колегія суддів зазначає, що за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями процесуальні правовідносини в цій справі та зазначених справах не є подібними з огляду на істотні відмінності у фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних з процесуальними правами та обов`язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає застосування вказаних правових позицій під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі №495/5977/18.

Щодо розміру понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу

Як уже зазначалося, розмір понесених стороною судових витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом, зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо вартості наданих послуг (виконаних робіт).

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

За змістом частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Отже, надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19.

Як зазначалося, додатком №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 08.11.2018 гонорар адвоката визначено у сумі 28000,00 грн. Додатковим договором №1 від 08.02.2022 до договору про надання правової допомоги від 15.04.2019 внесено зміни у договір, відповідно до яких визначено гонорар адвоката у розмірі 30000,00грн.

Дослідивши та проаналізувавши зазначені умови договорів, суд апеляційної інстанції встановив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі від 08.11.2018 та у договорі від 15.04.2019 у вигляді фіксованої суми.

Щодо критеріїв оцінки розміру витрат на надання послуг правничої допомоги

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України , також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відхиляючи доводи скаржника про те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 48000,00 грн не є співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), колегія суддів виходить з такого.

Як вже встановлено, розмір гонорару адвоката визначений у фіксованому розмірі.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

З огляду на викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає про те, що у контексті цієї справи, що переглядається, фіксований розмір гонорару, погоджений між відповідачем та адвокатом у договорах про надання правової допомоги від 08.11.2018 та від 15.04.2019, означає те, що у разі настання визначених такими договорами умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання умов договору та призвели до настання цих умов не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у цих конкретних правовідносинах, що склалися між позивачем і його адвокатом у цій справі, як і не має значення витрачений адвокатом позивача час на надання послуг правничої допомоги.

З урахуванням викладеного, вартість послуг з надання правничої допомоги була погоджена між позивачем та адвокатом у договорах про надання правової допомоги від 08.11.2018 та від 15.04.2019 у фіксованому розмірі, який не змінюється в залежності від обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу, а отже, є чітко визначеним.

Відтак, доводи позивача щодо неспівмірності витрат позивача на оплату послуг адвоката з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), колегією суддів відхиляються.

Колегія суддів вважає, що доводи позивача щодо неспівмірності витрат на правову допомогу зі складністю справи є лише припущеннями, які ґрунтуються на суб`єктивній оцінці позивачем вартості адвокатських витрат.

В той же час, враховуючи обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених та поданих адвокатами відповідача процесуальних документів, кількість засідань, в яких приймали участь адвокати Петренка В.А., а також враховуючи, що розгляд справи тривав 4 роки, колегія суддів вважає, що витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 48000,00 грн є обґрунтованими у вказаній сумі.

При цьому доводи скаржника про те, що є несправедливим стягнення з нього 48000,00грн, оскільки останній фактично вимушений нести витрати на правову допомогу відповідача за одні й ті самі послуги за надання правової допомоги, складання ідентичних процесуальних документів, хоч і здійснених та поданих у різних процесах (цивільному та господарському), колегією суддів відхиляються, оскільки суд першої інстанції, зменшуючи розмір заявлених відповідачем таких витрат з 58000,00 грн до 48000,00 грн, врахував, що правова позиція відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору як за правилами цивільного, так і за правилами господарського судочинства, посилаючись на те, що двічі надані відповідачем відзиви на позов є однаковими, хоч і подані з різницею у два роки.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення заяви відповідача та стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 48000 грн, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2023 у справі №495/5977/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.06.2023.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

Суддя С.В. Таран