Рішення

від 02.03.2023 по справі 917/1203/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2023 Справа № 917/1203/22

м.Полтава

за позовною заявою Приватного підприємства "Будівельно-монтажна фірма "Бар`єр", (юридична адреса: 49000, м.Дніпро, вул.Челюскіна, 8/64) (фактична адреса: 49000, м.Дніпро, вул.Костомарівська,8) ел.ад.: info@0112.group

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спецбудкомплект", вул. Небесної Сотні, 66-А, м.Кременчук, Полтавська область, 39617, ІНФОРМАЦІЯ_3

про стягнення 80712,00грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи: До господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Будівельно-монтажна фірма "Бар`єр" до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спецбудкомплект" про стягнення 80712,00грн. попередньої оплати, здійсненої за товар згідно рахунку №191 від 26.10.2021.

В обгрунтування позову позивач зазначає, що він сплатив на користь відповідача 80712,00грн. за товар згідно рахунку, а товар відповідач так і не поставив, на звернення щодо поставки товару чи повернення грошей не реагував.

Ухвалою суду від 03.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

01.11.2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач проти позовних вимог заперечує.

Ухвалою суду від 02.12.2022 суд перейшов до розгляду справи № 917/1203/22 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 20.12.2022.

Ухвалою від 02.02.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті на 02.03.2023

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані документальні докази, суд встановив.

Приватне підприємство "Будівельно-монтажна фірма "Бар`єр" 29.10.2021 платіжним дорученням №606 сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спецбудкомплект" 80712,00грн. за коробку клемну вибухозахищену КВК-0808v2-320.УХЛІ, 112GExdbllСТ5, ССКУ.687227.001 ТУ на підставі виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спецбудкомплект" рахунку №191 від 26.10.2021.

Позивач зазначає, що на момент звернення з даним позовом до суду, товар відповідачем так і не було поставлено.

Листами від 23.11.2021 та 21.02.2022 позивач просив повернути сплачені кошти у зв"язку з непоставкою товару. Проте, вимоги позивача залишені відповідачем без реагування, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За загальним правилом правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (ст. 208 ЦК України).

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Також, за приписами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами мало місце укладення правочину на поставку товару у спрощений спосіб.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3-4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

За приписами ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом досліджено наявні у матеріалах справи докази та встановлено наступне.

29.09.2021 з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1, контактної особи «ОСОБА_2» на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ» (Відповідача): ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов запит на технічну характеристику Коробки вибухозахісної клемну КВК-0808v2.

13.10.2021 та повторно 18.10.2021 з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 , контактної особи «ОСОБА_2» на електронну адресу Відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 , надійшло прохання надати рахунок на Коробку вибухозахісну клемну КВК-0808v2 у кількості 15шт.

26.10.2021 з ел. адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлена комерційна пропозиція на заявлений товар та рахунок № 191 від 26.10.2021, на підставі якого позивачем проведено передплату за товар.

28.10.2021 на підставі виставленого рахунку № 191 від 26.10.2021 приватним підприємством «Будівельно-монтажна фірма «БАР`ЄР» платіжним дорученням № 606 від 29.10.2021 на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ» проведено попередню оплату у розмірі 80 712,00грн.

03.11.2021 з ел. адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлено повідомлення про готовність відправки замовлення за рахунком № 191 від 26.10.2021, одночасно від ІНФОРМАЦІЯ_1, отримана інформація про направлення замовлення на відділення НП (Нової пошти) № 6 у м. Дніпро на ТОВ «ХОЛДИНГ «ПБ ТА НС», код за ЄДРПОУ 34588401, контактна особа - Будько Віталій, тел. НОМЕР_1 .

04.11.2021 замовлення за рахунком № 191 від 26.10.2021 разом з видатковою накладною № 165 від 03.11.2021 було направлено за експрес-накладною № 59000751089621 Нової пошти.

05.11.2021 у відділенні № 6 м. Дніпро ТОВ «ХОЛДИНГ «ПБ ТА НС» Будько Віталієм Леонідовичем отримано направлення без будь-яких зауважень.

09.11.2021з ел.адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 контактної особи «ОСОБА_2» на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ» ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов лист з повідомленням про бажання зробити повернення товару по рахунку 191. із зазначенням, що помилка була зі сторони проектантів.

10.11.2021 з ел..адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 контактної особи «ОСОБА_2» на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ» ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов лист з повідомленням, що відбулася помилка при складанні проекту та проханням прийняти назад данні коробки, оскільки потрібні звичайні коробки, а не вибухозахищені.

12.11.2021 з ел..адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 контактної особи ОСОБА_1 на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ» ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов лист з проханням вирішити питання повернення коробок КВК.

15.11.2021 з ел. адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ОСОБА_10 Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «СПЕЦБУДКОМПЛЕКТ» направило лист з повідомленням, що коробка клемна вибухозахищена є нестандартною продукцією і виготовлено спеціально на ваше замовлення та пропонує переадресувати на ваше підприємство покупців з запитом на аналогічні клемні коробки.

Отже, дані обставина підтверджують факт сплати оплати рахунку №191 від 26.10.2021, факт направлення товару позивачу за рахунком №191 від 26.10.2021 та факт отримання останнім товару за рахунком №191 від 26.10.2021.

Крім того, відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті з посиланням на https://0112.group/ua/purchases/ у розділі «Про компанію», приватне підприємство «Будівельно-монтажна фірма «БАР`ЄР» разом з ТОВ «ХОЛДИНГ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА та НС», ТОВ « 112.ДП.УА», входить до групи компаній « 0112.GROUP» з Головним офісом розміщеним у: м. Дніпро, вулиця Костомарівська, буд. 8, засоби зв`язку: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , ел. адреса: info@0112.group Також, на головній сторінці групи компаній « 0112.GROUP» у розділі «ЗАКУПІВЛІ» за посиланням https://0112.group/ua/purchases/, під час здійснення процедури закупівлі, представниками компанії використовується електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1

Оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та перевіривши доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, судом встановлено, що позивач не довів порушення відповідачем його прав і охоронюваних законом інтересів, тому відсутні підстави для правового захисту його інтересів в межах даного спору, з огляду на заявлені позовні вимоги.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що правова позиція позивача не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 10.03.2023

Суддя Кльопов І.Г.