Постанова

від 02.03.2023 по справі 646/7767/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 646/7767/20 Номер провадження 22-ц/814/1633/23Головуючий у 1-й інстанції Власова Ю.Ю. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Хіль Л.М.,

судді Пилипчук Л.І., Лобов О.А.,

секретар: Бродська В.О.,

за участі: ОСОБА_1

розглянувши у відритому судовому засідання в режимі відеоконференції в м. Полтаві провадження за апеляційними скаргами приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича та Гладиш Ярослави Миколаївни - представника Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» на ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 30 грудня 2020 року

по справіза скаргою ОСОБА_1 надії приватноговиконавця виконавчогоокругу Харківськоїобласті БабенкаДмитра Анатолійовича,заінтересовані особи:Товариство зобмеженою відповідальністю«СЕЙВ КОМПАНІ»,Публічне акціонернетовариство «УКРСИББАНК», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. та з урахуванням уточнених вимог просив визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. (даліприватний виконавець) щодо визначення вартості описаного та арештованого майна: житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 74,2 м2, розташованого за адресою АДРЕСА_1 ; визнати недійсним звіт товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙВ КОМПАНІ» (далі - ТОВ «СЕЙВ КОМПАНІ») про оцінку майна від 13 листопада 2020 року; зобов`язати приватного виконавця усунути порушення шляхом повторного визначення результатів вартості майна у відповідності до вимогст. 57 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»(даліЗакон № 1404-VIII).

В обгрунтуввання своїх вимог вказував, щ в провадженні приватного виконавця знаходиться виконавче провадження № 62348833 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 646/14574/15-ц, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова 04 серпня 2016 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» заборгованості за договором споживчого кредиту № 11378135000 від 30 липня 2008 року 49342,80 дол США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 22911,62 грн.

Зазначав, що 12 грудня 2020 року на його адресу надійшов лист приватного виконавця вих. № 7639 від 03 грудня 2020 року, яким його повідомлено про результати оцінки описаного та арештованого майна, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 74,2 кв.м, розташований за адресою АДРЕСА_1 , - станом на 13 листопада 2020 року вартість майна становить 315300,00 грн. Разом із зазначеним листом копія Звіту про оцінку майна від 13 листопада 2020 року надіслана не була.

Скажник вважає, що вартість майна, яка зазначена у звіті є заниженою, оскільки відповідно до Звіту про оцінку майна № 1-1601/1, що проведена на його замовлення 16 січня 2020 року ТОВ «Інвестиційно-консалтингова компанія «ПРОКОНСУЛ», ринкова вартість зазначеного об`єкту становила 638000,00 грн., що еквівалентно 26603,17 доларів США.

Крім того, відповідно до Звіту про визначення ринкової вартості цього житлового будинку, що проведена на його замовлення 17 грудня 2020 року суб`єктом оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_4 , ринкова вартість майна станом на 17 грудня 2020 року становить 739004,72 грн., без урахування ПДВ.

За наведених обставин, на думку скаржника, є обґрунтовані підстави вважати Звіт про оцінку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 74,2 кв.м, розташований за адресою АДРЕСА_1 , що виконаний ТОВ «СЕЙВ КОМПАНІ» 13 листопада 2020 року такою, що не відображає ринкової вартості зазначеного об`єкту.

Посилаючись на правову позицію, що викладена Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15-ц, від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18, Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17, від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, просив задовольнити вимоги скарги у повному обсязі.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича щодо визначення вартості описаного та арештованого майна: житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 74,2 м2, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Визнано такою, що не підлягає застосуванню, оцінку у формі письмового звіту про оцінку майна боржника ОСОБА_1 та висновок про ринкову вартість майна (житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 74,2 м2, розташованого за адресою АДРЕСА_1 ) товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙВ КОМПАНІ» від 13 листопада 2020 року.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 в іншій частині, - відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржили приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. та Гладиш Я.М. - представник АТ «УКРСИББАНК» просили ухвалу місцевого суду в частині задоволення скарги скасувати з підстав порушення норм процесуального права та ухвалити нове судове рішення в цій частині про відмову в задоволенні скарги.

Ухвала місцевого суду в частині відмови в задоволенні вимог щодо зобов`язання приватного виконавця усунути порушення шляхом повторного визначення результатів вартості майна у відповідності до вимог законодавства в суді апеляційної інстанцїі не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.

В обґрунтування апеляційних скарг вказано, що 15.06.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. було відкрито виконавчі провадження з примусового виконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.08.2016 року.

Постанови про відкриття виконавчого провадження разом із супровідними листами боржником отримано особисто 23.06.2020 року, про що свідчить його підписи у рекомендованих повідомленнях.

Вказано, що в супровідних листах до постанов про відкриття провадження боржника було інформовано про низку обов`язків, в тому числі щодо обов`язку допустити в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій, проте незважаючи на обізнаність боржник вказаного обов`язку не виконав.

Зазначено, що посилання в ухвалі суду на те, що боржником не було отримано постанови про арешт майна не заслуговують на увагу з огляду на те, що дане питання не входить до предмету скарги.

Щодо посилання в ухвалі про відсутність у акті державного виконавця від 23.06.2020 року відомостей про понятих зазначено наступне.

У даном випадку приватним виконавцем зафіксовано у вказаному акті, що не надано доступу до будинку, що належить боржнику, і тому жодні виконавчі дії, що потребували присутності понятих, не проводилисяу зв`язку із чим у залученні понятих не було необхідності.

Вказано, що приватним виконавцем було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні. В подальшому було проведено оцінка майна метою якої було визначення вартості об`єкта оцінки для продажу на вільному ринку з дотриманням ЗУ «Про виконавче провадження».

Також вказано, що обов`язок приватного виконавця щодо направлення звіту сторонам виконавчого провадження нормами чинного законодавства не передбачено.

Зазначено, що скаржником не надано належних та допустимих доказів які спростовують висновки оцінювача в звіті про оцінку майна, що міститься в матеріалах виконавчого провадження.

Вказано, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні складався з іншою метою, ніж обчислення доходу платика податків фізичної особи, тому у оцінювача, призначеного виконавцем не було підстав для реєстрації звіту в єдиній базі про оцінку.

Також вказано, що суд вийшов за межі розгляду скарги, що є неправомірним.

Окрім того судом застосовано неефективний спосіб захисту, оскільки арештоване майно боржника на момнет розгляду скарги ОСОБА_1 в суді першої інтонації вже було передано на реалізацію до ДП «СЕТАМ» у встановленому законом порядку, і підстав для зняння майна з торгів не було, оскільки оскаржувана ухвла не набрала законної сили.

Учасники судового процесу були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи шляхом надсилання судових повісток на їх електронні адреси.

Вказне узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц.

В судовому засіданні в режимі відеоконференцї ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити бе задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін.

В апеляціній скарзі приватний виконавець Бабенко Д.А. просив розглянути його апеляційну скаргу у його відсутність.

Відповідно до статті 372 ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги без участі інших учасників справи які не з`явились до суду.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Місцевим судом встановлено, що що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 березня 2016рокуу справі № 646/14574/15-ц за позовом ПАТ «УКРСИББАНК», на користь позивачастягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 заборгованість за договором споживчого кредиту № 11378135000 від 30 липня 2008 року49342,80 доларів США, що відповідає 1179963,24 грн. та пеню за несвоєчасне погашення кредиту 22911,62 грн. Судом проведений розподіл судових витрат, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у сумі 6014,54 грн. з кожного та понесені судові витрати в сумі по 69,60 грн. з кожного (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 56773167, 56773332).

Рішенням апеляційного суду Харківської областівід 29 червня 2016 року рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 березня 2016 рокускасовано в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» заборгованості за договором споживчого кредиту від 30 липня 2008 року у сумі 49342,80 доларів США, що відповідає 1179963,24 грн., та пеню за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 22911,62 грн. (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 58658839, 58659366).

Цим судовим рішенням стягнуто на користь ПАТ «УКРСИББАНК» з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту від 30 липня 2008 року в розмірі 49342,80 доларів США, що є заборгованістю по кредиту та процентам, а також 22911,62 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На примусове виконання означеного судового рішення, 04 серпня 2016 року Червонозаводським районним судом м. Харкова видані виконавчі листи /а.с. 118, 120/.

15 червня 2020 року на адресу приватного виконавця (вх. № 1929) разом із виконавчим листом № 646/14574/15-ц, виданим 04 серпня 2016 року Червонозаводським районним судом м. Харкова, надійшла заява АТ «УКРСИББАНК», в якій стягувач просив прийняти до виконання виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» заборгованості за кредитним договором у сумі 49342,80 доларів США та пені у сумі 22911,62 грн. /а.с. 119-120/.

Крім того, 15 червня 2020 року на адресу приватного виконавця (вх. № 1937) разом із виконавчим листом № 646/14574/15-ц, виданим 04 серпня 2016 року Червонозаводським районним судом м. Харкова, надійшла заява АТ «УКРСИББАНК», в якій стягувач просив прийняти до виконання виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» заборгованості по сплаті судового збору по 6615,81 грн. з кожного /а.с. 117-118/.

У зазначених заявах, з метою повного та своєчасного виконання рішення суду, стягувач просив: винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після одержання виконавчого документу (ч. 5ст. 26 Закону № 1404-VIII); під час видкриття виконавчого провадження винести постанову про арешт майна (коштів) боржника (ч.ч. 2, 4 ст. 56); зобов`язати боржника протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження подати декларацію про його доходи та майно (п. 3 ч. 5 ст. 19 та ч. 5 ст. 26); зобов`язати боржника надати відомості щодо належного йому майна за даними бухгалтерського обліку ( (ч. 9 ст. 56); отримати в органах доходів і зборів інформацію про наявні у боржника рахунки, а також про його дебіторську заборгованість (ч. 1 ст. 52 та ч. 1 ст. 54); встановити майно боржника, яке знаходиться в інших осіб, а також майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб (ст. 53); встановити інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в найм (оренду) індивідуальних банківських сейфів (п. 21 ч. 3 ст. 18); провести перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому здійснювати таку перевірку не рідше ніж один раз на три місяці (ч. 8 ст. 48); здійснити реєстрацію обтяжень майна боржника (п. 8 ч. 3 ст. 18).

Додатками до заяв, окрім виконавчих листів, стягувачем визначено: копія Договору про надання послуг № 01/06 від 01 червня 2016 року; копія Додаткової угоди до Договору про надання послуг № 01/06 від 01 червня 2016 року, копія витягу з реєстру боржників від 01 червня 2016 року; копія довіреності представника.

15 червня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62348833 про стягнення на користь ПАТ «УКРСИББАНК» солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 суми боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту від 30 липня 2008 року в розмірі 49342,80 доларів США, що є заборгованістю по кредиту та процентам, а також 22911,62 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості. Боржника, яким за цією постановою визначено ОСОБА_1 , зобов`язано податидекларацію про доходита майно протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації абр внесення до неї завідомо неправдивих відомостей; стягнуто основну винагороду приватного виконавця у розмірі 134184,47 грн /а.с. 124, зворот а.с. 124/.

Крім того, 15 червня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62350676 про стягнення на користь ПАТ «УКРСИББАНК» з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в рівних частках суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6615,81 грн. з кожного. Боржника, яким за цією постановою визначено ОСОБА_1 , зобов`язано податидекларацію про доходита майно протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації абр внесення до неї завідомо неправдивих відомостей; стягнуто основну винагороду приватного виконавця у розмірі 661,58 грн /а.с. 122, зворот а.с. 122/.

Означені постанови про відкриття виконавчого провадження отримані скаржником ОСОБА_1 23 червня 2020 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень /а.с. 125/.

15 червня 2020 року приватним виконавчем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 62350953 /а.с. 126/.

16 червня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою, з метою забезпечення виконання судового рішення, накладно арешт на все майно, яке належить боржнику ОСОБА_1 , в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 1483306,52 грн. /а.с. 127/.

22 червня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках (за переліком, наведеним у постанові) та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, як фізичній особі, так і фізичній особі-підприємцю, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 1483906,52 грн. /а.с. 129-130/.

23 червня 2020 року приватним виконавцем складено акт, відповідно до якого, ним здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_1 . У ході проведення виконавчих дій двері будинку відчинила особа, яка назвалася боржником, та в категоричній формі відмовився надати доступ до будинку, а також відмовився від підпису у акті. Майновий стан боржника перевірити неможливо. Відомості про понятих у акті приватного виконавця відсутні /а.с. 131/.

13 липня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої, описано та накладено арешт на майно: житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 74,2 кв.м, розташований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційни номер майна 17610324, що належить боржнику ОСОБА_1 . Цією постановою приватним виконавцем призначено відповідальним зберігачем майнаКоритцева Г.І. /а.с. 133-134/.

03 серпня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої, накладено арешт на грошові кошти, що місяться на рахунку НОМЕР_1 , код валюти 980, та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику /а.с. 135/.

16 вересня 2020 року на адресу приватного виконавця надійшла заява стягувача АТ «УКРСИББАНК», відповідно до якої, для проведення оцінки майна, що належить боржнику ОСОБА_1 , та визначення його ринкової вартості, останній просив винести постанову про залучення суб`єкта оціночної діяльностісуб`єкта господарювання ТОВ «СЕЙВ КОМПАНІ» /а.с. 137/.

Постановою приватного виконавця від 10 листопада 2020 року у виконавчому провадженні № 62348833 призначено суб`єкта оціночної діяльностісуб`єкта господарювання ТОВ «СЕЙВ КОМПАНІ» (сертифікат № 136/20, виданий 27 лютого 2020 року Фондом Державного майна України). Суб`єкту оціночної діяльності постановлено визначити для проведення електронних торгів початкову ціну продажу описаного та арештованого майнажитлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 74,20 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Суб`єкта оціночної діяльностісуб`єкта господарювання ТОВ «СЕЙВ КОМПАНІ» в особі Голуба В.В. попереджено про кримінальну відповідальність за відмову від поважних причин від виконання покладених на нього обов`язківпід час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться у постанові. З постановою приватного виконавця суб`єкт оціночної діяльностісуб`єкт господарювання ТОВ «СЕЙВ КОМПАНІ» в особі Голуба В.В. ознайомлений 13 листопада 2020 року. Доказів отримання означеної постанови сторонами виконавчого провадження матеріали виконавчого провадження не містять /а.с. 142/.

13 листопада 2020 року між приватним виконавцем та ТОВ «СЕЙВ КОМПАНІ» в особі директора Голуба В.В. (місцезнаходження: вул.. Басейна, 5-Б , м. Київ ) укладено Договір на проведення незалежної оцінки майна № 13/22-2020, відповідно до умов якого, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги з незалежної оцінки майна: житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 74,20 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 . Сторони Договору погодили, що видом вартості Об`єкта оцінки, що підлягає визначенню за даним Договором, є ринкова вартість (п. 1.1, 1.3) - /а.с. 143-145/.

Задовольняючи частково скаргу місцевий суд виходив з того, що звіт про оцінку майна складено без огляду оцінювачем такого майна, що є безумовною підставою для визнання незаконними дій державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника.

Крім того, при застосуванні суб`єктом оціночної діяльності порівняльного методу визначення ціни об`єкту оцінки, не було підібрано приміщення для порівняння, які подібні до приміщень, яке оцінюється, оскільки з об`єктів, які містяться в звіті неможливо визначити жодної ідентифікуючої ознаки цих приміщень, зокрема, щодо площі вказаних приміщень, стану приміщень, внутрішнього ремонту та ін. Правильність обрання суб`єктом оціночної діяльності об`єктів для порівняння має суттєве значення для визначення реальної ринкової ціни об`єкта оцінки.

Обставина невірного визначення ціни об`єкта нерухомості - житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 74,2 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1 також підтверджується Звітом про оцінку майна № 1-1601/1, здійсненим ТОВ «Інвестиційно-консалтингова компанія «ПРОКОНСУЛ» на замовлення ОСОБА_1 , відповідно до якого, ринкова вартість даного майна станом на 16 січня 2020 року складає 638000,00 грн., що еквівалентно 26603,17 доларів США, а також Звітом, здійсненим на замовлення ОСОБА_1 ФО-П ОСОБА_4 , відповідно до якого, ринкова вартість майна станом на 17 грудня 2020 року становить 739004,72 грн., без урахування ПДВ, що є значно вищою, ніж вартість цього майна, визначена суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «СЕЙВ КОМПАНІ».

Крім того, у звіті про оцінку майна відсутні докази виконання суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «СЕЙВ КОМПАНІ» вимог розділу ІІІ «Порядок реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази» Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженогонаказом Фонду державного майна України 17 травня 2018 року N 658, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 2018 року за N 677/32129.

Проте, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.

Згідно статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частини друга, третястатті 451 ЦПК України).

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За приписами частини першоїстатті 20 Закону України «Про виконавче провадження»для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження»обумовлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна, як процесуальної дії державного виконавця.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначеніуЗаконі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно із частиною четвертоюстатті 3 зазначеного Законупроцедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено устатті 12 цього Закону.

У частині першійстатті 12Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

За змістом статті 3 зазначеного Законуоцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно із частиною шостоюстатті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженийпостановою Кабінету міністрів України від 10.09.2003 № 1440(далі - Національний стандарт № 1) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Отже, оцінка майна боржника має здійснюватись з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.

Згідно з положеннями пункту 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки,ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (пункт 54 Національного стандарту № 1).

За змістом пункту 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Пунктом 2 національного стандарту № 1 визначено що особливості проведення оцінки певних видів майна визначаються окремими національними стандартами та іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Так, пунктом 1 національного стандарту № 2 «Оцінки нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 1442, визначено, що Національний стандарт № 2 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Нормами ЗУ «Про виконавче провадження» та ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не містять обов`язку виконавця проводити перевірку дотримання оцінювачем при проведенні оціночних процедур вимог законів і Національних стандартів та не встановлюють відповідальність саме виконавця за їх недотримання оцінювачем.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», спори пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Статтею 32 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», передбачено відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а згідно ч.2 цієї статті оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна відповідно до умов договору або закону.

Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина першастатті 12 Закону № 2658-III).

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначенихзакономі встановлених відповідним договором.

Із вищевказаного вбачається, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 914/881/17.

Відповідно до пункту 15 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Із матеріалів справи вбачається, що 10.11.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності- суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні . якою призначено суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «СЕЙВ КОМПАНІ».

13.11.2020 року між ТОВ «СЕЙВ КОМПАНІ» та приватним нотаріусом було укладено договір № 13/11-2020 на проведення незалежної оцінки майна.

Згідно п.1.2 вказаного договору метою оцінки майна є визначення вартості об`єкта оцінки для продажу на вільному ринку з дотриманням ЗУ «Про виконавче провадження».

03.12.2020 року на адресу приватного виконавця надійшов звіт про незалежну оцінку нерхомого майна від 13.11.2020 року. Вартість оцінки згідно звіту складає 315300 грн. база оцінки відповідає ринковій вартості.

03.12.2020 року на адресу боржника ОСОБА_1 було направлено повідомлення про результати оцінки майна, що підтверджено поштовою кореспонденцією.

21.12.2020 року представник боржника ознайомилася із матеріалами зведеного виконавчого провадження.

Будь яких листів, клопотань щодо досягнення згоди між стягувачем та боржником відносно визначення арештованого майна до приватного виконавця не надходило.

Із справи вбачається, що разом із постановами про відкриття виконавчого провадження боржнику було направлено супровідні листи, які він отримав 23.06.2020 року.

В супровідних листах до постанов про відкриття виконавчого провадження боржника було проінформовано про низку обов`язків, в тому числі щодо обов`язку допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень та сховищ, що належать йому та якими він коритується, для проведення виконавчих дій.

Водночас такого обов`язку, незаважаючи на достоменну обізність про наявні виконавчі провадження, боржник не виконав.

Із матріалів справи вбачається, що огляд оцінювачем об`єкта нерухомого майна не здйснювався, оскільки боржник доступу до будинку не надав.

Водночас відповідно до п.56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, що складається у письмовій формі повинен містити, зокрема, письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки майна (у разі неможливості особистого огляду відповідні пояснення та обгрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, що в даному випадку і було здійснено оцінювачем.

Скаржником в свою чергу не надано належних та допустимих доказів, які спростовуть висновки оцінювача в звіті про оцінку майна.

Посилання у скарзі на відстуність в Єдиній базі та внесення інформації з звіту про оцінку до Єдиної бази «Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна Укрїни 17 травня 2018 року № 658, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 2018 року за №677/32129» не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповід но до п. 4 Розідлу І «Загальні положення» Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 року № 658, у єдиній базі даних звітів про оцінку підлягають реєстрації звіти про оцінку майна, складені суб`єктами оціночної діяльності для цілей обчислення доходу платника податнків фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого, рухомого майна та майнових прав (крім випадків успадкування та / або) отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковують за нульовою ставкою) у випадках, передбачених Податковим кодексом України).

У вкзаній справі звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні складався з іншою метою, ніж мета обчислення доходу платника податків фізичної особи, тому у оцінювача призаченого приватним виконавцем були відсутні підстави для внесення такого звіту до єдиної бази звітів.

Що стосується звітів про оцінку майна, наданих скаржником, то токі звіти до уваги не беруться, оскільки вони проведені без дотримання норм чинного законодавства, а саме порядку проведення оцінки майна у виконавчому провадженні.

Враховуючи вищевикладене місцевий суд дійшов передчасного висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 .

За таких обставин, апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 в оскаржуваній частині.

На підставіст.141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням апеляційних скарг слід стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. та АТ «УКРСИББАНК» по 2270 грн. судового збору за подачу апеляційних скарг.

Керуючись статтями259,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича та Гладиш Ярослави Миколаївни - представника Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» на ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 30 грудня 2020 року задовольнити частково.

Ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 30 грудня 2020 року в частині задоволення скарги ОСОБА_1 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича щодо визначення вартості описаного та арештованого майна: житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 74,2 м2, розташованого за адресою АДРЕСА_1 ; визнання такою, що не підлягає застосуванню, оцінку у формі письмового звіту про оцінку майна боржника ОСОБА_1 та висновок про ринкову вартість майна (житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 74,2 м2, розташованого за адресою АДРЕСА_1 ) товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙВ КОМПАНІ» від 13 листопада 2020 року відмовити.

В іншій частині ухвалу Червонозаводськогорайонного судуміста Харковавід 30грудня 2020року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича судовий збір у розмірі 2270 грн. за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» судовий збір у розмірі 2270 грн. за подачу апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л.М. Хіль

Судді Л.І. Пилипчук

О.А. Лобов