ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
16.03.2023Справа № 910/16926/20 (910/1908/23)
Суддя Господарського суду міста Києва Пасько М.В. розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "САТУРН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Пласт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна універсальна товарна біржа", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа" та ОСОБА_1 за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "КОМПЛЕКСНИЙ ФІНАНСОВИЙ СЕРВІС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРА ФІНАНС"
про визнання недійсними результатів аукціону в межах справи № 910/16926/20
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді Господарського суду міста Києва Яковенко А.В. перебуває справа № 910/16926/20 за заявою Colossal Molecule, LDA про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Пласт".
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в межах справи № 910/16926/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 суддею Яковенко А.В. задоволено самовідвід у справі № 910/16926/20 (910/1908/23).
Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову.
В поданій заяві позивач просить суд накласти арешти на спірне нерухоме майно, яке є предметом позову.
Зазначену заяву мотивовано тим, що існує ймовірність відчуження спірного майна, що зробить неможливим виконання рішення Господарського суду.
За змістом статті 137 ГПК України (станом на день прийняття оскаржуваної ухвали), позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;
3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Частиною одинадцятою вказаної статті встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Так, у відповідності до вимог статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до усталеної практики господарських судів, при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Заявник у своїй заяві про вжиття заходів до забезпечення позову, на підтвердження припущень щодо існування загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, не вказав та не додав до неї докази, підтверджуючі викладені в заяві обставини.
Отже, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення та не визнає за необхідне накладати арешт на спірне майно.
Керуючись ст.ст. 136-140 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
1.Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "САТУРН" про забезпечення позову.
2.Ухвала набрала чинності з моменту її підписання та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.
Суддя М.В. Пасько
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2023 |
Оприлюднено | 17.03.2023 |
Номер документу | 109588197 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: визнання недійсними результатів аукціону |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Пасько М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні