Ухвала

від 15.03.2023 по справі 1512/13800/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/71/23

Справа № 1512/13800/2012

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2023 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,

за участю секретаря: Дубрянської Н.О.,

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільжитлобуд» про роз`яснення судового рішення - постанови апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво» до ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цивільжитлобуд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про виселення з житлового будинку з наданням іншого житлового приміщення, -

встановила:

У жовтні 2012 року КП «Міське капітальне будівництво» звернулось до суду із позовом про виселення ОСОБА_1 з жилого будинку АДРЕСА_1 дороги в квартиру АДРЕСА_2 , посилаючись на знесення жилого будинку АДРЕСА_1 дороги у зв`язку із вилученням земельної ділянки для громадських потреб (т.1 а.с. 1-3).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2013 року (т.1 а.с.143-145), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2013 року (т. 1 а.с. 194-197) та ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2017 року (т. 4 а.с. 204-206), позов КП «Міське капітальне будівництво» було задоволено, виселено ОСОБА_1 з житлового будинку АДРЕСА_1 з наданням іншого житла - однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 33,9 кв.м., в тому числі житловою - 15,6 кв.м.

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою (т. 3 а.с. 2-4), яку в подальшому було уточнено, та, згідно редакції від 05 січня 2016 року (т. 3 а.с. 115-118), просила скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2013 року по справі за позовом КП «Міське капітальне будівництво» до ОСОБА_1 про виселення з жилого будинку з наданням іншого жилого приміщення у зв`язку із нововиявленими обставинами, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову просила відмовити.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2015 року за нововиявленими обставинами було залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2016 року вищевказану ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2016 року було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2013 року за нововиявленими обставинами по справі № 1512/13800/2012 було задоволено. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2013 року скасовано за нововиявленими обставинами та постановлено нове: у задоволенні позовних вимог КП «Міське капітальне будівництво» до ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача: ТОВ «Цивільжитлобуд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про виселення з житлового будинку з наданням іншого житлового приміщення - однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 33,9 кв.м., в тому числі житловою - 15,6 кв.м., - відмовлено (т. 4 а.с. 254-258).

Дане судове рішення було оскаржене в апеляційному порядку представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільжитлобуд» (т. 4 а. с. 262-266).

Постановою апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільжитлобуд» було задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2017 року - скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким позов Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво» до ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цивільжитлобуд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про виселення з житлового будинку із наданням іншого житлового приміщення - однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 33,9 кв.м., в тому числі житловою - 15,6 кв.м., - задоволено частково.

Виселено ОСОБА_1 з житлового будинку АДРЕСА_1 із наданням іншого житлового приміщення.

В решті позову відмовлено.

25 лютого 2019 року, в порядку ст. 271 ЦПК України, до суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення - постанови апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року, в якій заявник просить роз`яснити судове рішення в частині: яка особа повинна надати ОСОБА_1 благоустроєне житло.

Постановою Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення було задоволено.

Роз`яснено постанову апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року в частині, яка особа повинна надати ОСОБА_1 благоустроєне житло, а саме - надати інше благоустроєне житло, яке буде відповідати вимогам ст. ст. 50, 171 ЖК України, повинне ТОВ «Цивільжитлобуд».

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року у межах доводів, викладених у додатку до заяви від 25 лютого 2019 року, що надійшла до апеляційного суду 03 квітня 2019 року - відмовлено.

04 серпня 2022 року, не погоджуючись із рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2017 року, ТОВ «Одесоблбуд» оскаржило його у апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесоблбуд» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2017 року у даній справі.

17 січня 2023 року, в порядку ст. 271 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника ТОВ «Цивільжитлобуд», в якій заявник просить роз`яснити судове рішення - постанову апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року в частині того, яка саме юридична особа зобов`язана надати ОСОБА_1 інше благоустроєне житло, яке буде відповідати вимогам ст. ст. 50, 171 ЖК України.

Заява про роз`яснення судового рішення обґрунтована тим, що ТОВ «Цивільжитлобуд» приймає участь у даній справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача, у зв`язку із чим у третьої особи не може виникати жодних обов`язків щодо виконання рішення суду.

Також представник ТОВ «Цивільжитлобуд» посилається на те, що Договір про співробітництво №44/С від 18 квітня 2012 року був нібито укладений не між Комунальним підприємством «Міське капітальне будівництво» та ТОВ «Цивільжитлобуд», а між Комунальним підприємством «Міське капітальне будівництво» та ТОВ «Одесоблбуд». На підставі викладеного представник заявника вважає, що всі права та обов`язки за Договором про співробітництво №44/С від 18 квітня 2012 року можуть виникати лише у Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво» та ТОВ «Одесоблбуд», як сторін вказаного договору, а не у ТОВ «Цивільжитлобуд», яке не є стороною Договору про співробітництво.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись із заявою та матеріалами справи, доходить до висновку про необхідність відмови представнику ТОВ «Цивільжитлобуд» у роз`ясненні постанови Одеського апеляційного суду від 07 серпня 2018 року, з наступних підстав.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суть роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації. Роз`яснення рішення суду здійснюється шляхом постановлення судом відповідної ухвали. В ухвалі з цього приводу суд викладає більш повно і чітко ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до змісту рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

За змістом вказаних роз`яснень та вимог ст. 271 ЦПК України, підлягає роз`ясненню судове рішення, яким вирішено спір по суті, тобто воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників судового провадження. Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення судом. Крім того, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих осіб, які будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності та визначеності рішення. Тобто, роз`ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Незрозумілість мотивації судового рішення не може бути метою роз`яснення судового рішення.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи заяви представника ТОВ «Цивільжитлобуд» про роз`яснення судового рішення в частині, що ТОВ «Цивільжитлобуд» приймає участь у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача, у зв`язку із чим у третьої особи не може виникати жодних обов`язків щодо виконання рішення суду, оскільки виконання судових рішень, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», відноситься до повноважень органів виконавчої служби та державних/приватних виконавців, а суд наділений лише повноваженнями щодо контролю за виконанням судових рішень. Виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу.

Крім того у разі, якщо представник ТОВ «Цивільжитлобуд» вважав, що постановою апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року були порушені його законні права та інтереси, то останній мав право, у передбачений законом строк, оскаржити постанову апеляційного суду у касаційному порядку, що ТОВ «Цивільжитлобуд» зроблено не було.

Безпідставними та такими, що вводять суд в оману, є доводи представника ТОВ «Цивільжитлобуд» про те, що Договір про співробітництво №44/С від 18 квітня 2012 року був нібито укладений не між Комунальним підприємством «Міське капітальне будівництво» та ТОВ «Цивільжитлобуд», а між Комунальним підприємством «Міське капітальне будівництво» та ТОВ «Одесоблбуд». На підставі викладеного представник заявника вважає, що всі права та обов`язки за Договором про співробітництво №44/С від 18 квітня 2012 року можуть виникати лише у Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво» та ТОВ «Одесоблбуд», як сторін вказаного договору, а не у ТОВ «Цивільжитлобуд», яке не є стороною Договору про співробітництво.

Колегія суддів зазначає, що дана справа знаходиться на розгляді судів різних інстанцій протягом тривалого часу - більше десяти років, починаючи з 2012 року, і за цей час ТОВ «Цивільжитлобуд», яке приймало участь у розгляді справи у судах першої та апеляційної інстанцій, жодного разу не посилалось на ту обставину (яка є суттєвою для розгляду справи), що Договір про співробітництво №44/С від 18 квітня 2012 року був укладений не заявником, а Комунальним підприємством «Міське капітальне будівництво» та ТОВ «Одесоблбуд».

І навпаки, з листів ТОВ «Цивільжитлобуд», наявних у матеріалах справи і адресованих ОСОБА_1 та Комунальному підприємству «Міське капітальне будівництво» вбачається, що заявник визнавав факт укладення саме між ним та Комунальним підприємством «Міське капітальне будівництво» Договору про співробітництво №44/С від 18 квітня 2012 року.

Факт укладення Договору про співробітництво №44/С від 18 квітня 2012 року між Комунальним підприємством «Міське капітальне будівництво» та ТОВ «Цивільжитлобуд» не заперечувався та визнавався при розгляді даної справи і представником відповідача Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво».

Також колегія суддів враховує, що з відкритих даних мережі Інтернет вбачається, що засновником ТОВ «Цивільжитлобуд» та ТОВ «Одесоблбуд» є одна особа - ОСОБА_10 , що виключає необізнаність ТОВ «Цивільжитлобуд» про факт укладення у 2012 році Договору про співробітництво №44/С між Комунальним підприємством «Міське капітальне будівництво» та ТОВ «Одесоблбуд» (у разі його існування).

Крім того, з відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 522/2303/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільжитлобуд», третя особа: Комунальне підприємство «Міське капітальне будівництво» про визнання бездіяльності ТОВ «Цивільжитлобуд» щодо ненадання їй благоустроєного житла протиправною; зобов`язання ТОВ «Цивільжитлобуд» надати їй благоустроєне житло, яке буде відповідати вимогам ст.ст.50,171 ЖК України та Державним будівельним нормам України; стягнення з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 150 000 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2021 року, з урахуванням ухвали суду від 13 вересня 2021 року про виправлення помилки, позов було задоволено частково.

Зобов`язано ТОВ «Цивільжитлобуд» надати ОСОБА_1 благоустроєне житло, що відповідатиме вимогам ст. ст.50,171 ЖК України та Державним будівельним нормам України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане судове рішення було оскаржене у апеляційному порядку ТОВ «Цивільжитлобуд». В апеляційній скарзі ТОВ «Цивільжитлобуд» посилалось на те, що апелянт не є належним відповідачем у справі, оскільки не перебував у договірних відносинах з позивачем, яка не має права вимагати у товариства надання іншого житла.

При цьому, апеляційна скарга ТОВ «Цивільжитлобуд» у справі № 522/2303/21 не містить жодного посилання на існування Договору про співробітництво №44/С від 18 квітня 2012 року, укладеного між Комунальним підприємством «Міське капітальне будівництво» та ТОВ «Одесоблбуд».

Постановою Одеського апеляційного суду, яка набрала законної сили і також не була оскаржена ТОВ «Цивільжитлобуд» у касаційному порядку, апеляційну скаргу ТОВ «Цивільжитлобуд» було залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2021 року - залишено без змін.

Також колегія суддів приймає до уваги, що при розгляді цивільної справи № 522/2303/21 суди першої та апеляційної інстанції посилались на те, що 18 квітня 2012 року між Комунальним підприємством «Міське капітальне будівництво» та ТОВ «Цивільжитлобуд» укладено договір про співробітництво, за умовами якого ТОВ «Цивільжитлобуд» має зобов`язання забезпечити за рахунок власних та залучених коштів 100% оплату та ведення робіт з підготовки території будівельного майданчика, зокрема, з відселення громадян з наданням іншого житла.

Тобто, п.5.3.2 договору про співробітництво було передбачено зобов`язання ТОВ «Цивільжитлобуд» забезпечити за рахунок власних та залучених грошових коштів100% оплату та ведення робіт з підготовки території будівельного майданчика, зокрема відселення громадян з наданням іншого житла.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 522/2303/21, 01 лютого 2013 року між ТОВ «Цивільжитлобуд» та ТОВ «Одесоблбуд» укладено договір №7/0 щодо надання послуг зі звільнення будівельного майданчика, яким за п.1.1 ТОВ «Цивільжитлобуд» доручено вчиняти усі необхідні дії щодо звільнення будівельного майданчика, в тому числі з відселенням громадян з приватних будинків, які потрапили під пляму забудови.

ТОВ «Одесоблбуд» не був стороною у цій справі, а відтак їх права та обов`язки не вирішувались при розгляді справи, що переглядається.

Таким чином обставини, встановлені судами при розгляді цивільних справ № 522/2303/21 та № 1512/13800/2012 дають колегії суддів обґрунтовані підстави стверджувати, що Договір про співробітництво №44/С від 18 квітня 2012 року був укладений саме між Комунальним підприємством «Міське капітальне будівництво» та ТОВ «Цивільжитлобуд», зазначений договір є дійсним, а посилання заявника на існування іншого договору не впливають на правильні висновки суддів.

У зв`язку із викладеним, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість заяви представника ТОВ «Цивільжитлобуд» про роз`яснення судового рішення - постанови апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року, та відсутність правових підстав для її задоволення.

Керуючись ст. 271, 367, 368 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Цивільжитлобуд» у роз`ясненні судового рішення - постанови апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво» до ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цивільжитлобуд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про виселення з житлового будинку з наданням іншого житлового приміщення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе