Постанова

від 16.04.2019 по справі 1512/13800/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/85/19

Номер справи місцевого суду: 1512/13800/2012

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2019 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.

за участю секретаря Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення - постанови апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року по цивільній справі за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю Цивільжитлобуд у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 травня 2013 року за нововиявленими обставинами по справі № 1512/13800/2012 за позовом Комунального підприємства Міське капітальне будівництво до ОСОБА_1 (треті особи на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Цивільжитлобуд , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11) про виселення з житлового будинку з наданням іншого житлового приміщення, на рішення Київського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Куриленко О.М. у м. Одеса 11 жовтня 2017 року о 15 год. 31 хв., -

встановила:

У жовтні 2012 року КП Міське капітальне будівництво звернулось до суду із позовом про виселення ОСОБА_1 з жилого будинку АДРЕСА_3 в квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на знесення жилого будинку АДРЕСА_3 у зв'язку із вилученням земельної ділянки для громадських потреб (т.1, а.с. 1-3).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2013 року (т.1, а.с.143-145), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2013 року (т. 1, а.с. 194-197) та ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2017 року (т. 4, а.с. 204-206), позов КП Міське капітальне будівництво було задоволено, виселено ОСОБА_1 з житлового будинку АДРЕСА_3 з наданням іншого житла - однокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 33,9 кв.м., в тому числі житловою - 15,6 кв.м.

В серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою (т. 3 а.с. 2-4), яку в подальшому було уточнено, та, згідно редакції від 05 січня 2016 року (т. 3, а.с. 115-118), просила скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2013 року по справі за позовом КП Міське капітальне будівництво до ОСОБА_1 про виселення з жилого будинку з наданням іншого жилого приміщення у зв'язку із нововиявленими обставинами, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову просила відмовити.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 травня 2015 року за нововиявленими обставинами було залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2016 року вищевказану ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2016 року було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 травня 2013 року за нововиявленими обставинами по справі № 1512/13800/2012 було задоволено. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2013 року скасовано за нововиявленими обставинами та постановлено нове: у задоволенні позовних вимог КП Міське капітальне будівництво до ОСОБА_1 (треті особи на стороні позивача: ТОВ Цивільжитлобуд , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.) про виселення з житлового будинку з наданням іншого житлового приміщення - однокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 33,9 кв.м., в тому числі житловою - 15,6 кв.м., - відмовлено (т. 4, а.с. 254-258).

Дане судове рішення було оскаржене в апеляційному порядку представником Товариства з обмеженою відповідальністю Цивільжитлобуд (т. 4, а. с. 262-266).

Постановою апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Цивільжитлобуд було задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2017 року - скасовано.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов Комунального підприємства Міське капітальне будівництво до ОСОБА_1 (треті особи на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Цивільжитлобуд , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11) про виселення з житлового будинку із наданням іншого житлового приміщення - однокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 33,9 кв.м., в тому числі житловою - 15,6 кв.м., - задоволено частково.

Виселено ОСОБА_1 з житлового будинку АДРЕСА_3 із наданням іншого житлового приміщення.

В решті позову відмовлено.

25 лютого 2019 року, в порядку ст. 271 ЦПК України, до суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення - постанови апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року, в якій заявник просить роз'яснити судове рішення в частині: яка особа повинна надати ОСОБА_1 благоустроєне житло.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись з заявою, матеріалами справи та рішенням апеляційного суду, вважає, що заява ОСОБА_1 від 25 лютого 2019 року про роз'яснення судового рішення - постанови апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації. Роз'яснення рішення суду здійснюється шляхом постановлення судом відповідної ухвали. В ухвалі з цього приводу суд викладає більш повно і чітко ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до змісту рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

За змістом вказаних роз'яснень та вимог ст. 271 ЦПК України, підлягає роз'ясненню судове рішення, яким вирішено спір по суті, тобто воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників судового провадження. Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення судом. Крім того, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих осіб, які будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності та визначеності рішення. Тобто, роз'ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Незрозумілість мотивації судового рішення не може бути метою роз'яснення судового рішення.

Зі змісту постанови апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року вбачається, що житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_3, належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_12 і ОСОБА_4. Будинок і споруди розташовані на земельній ділянці, яка є власністю Одеської міськради та знаходиться у безстроковому користуванні власників індивідуального житлового будівництва.

Відповідно до генерального плану розвитку міста Одеси, на підставі рішення виконкому Одеської міськради №194 від 15 березня 2007 року та акту вибору земельної ділянки визнано, що житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_3 розташовано на ділянці забудови групи жилих будинків з об'єктами обслуговування мікрорайону "В" жилого району ІУ-4 ім.Таїрова і підлягає знесенню. Комунальне підприємство "Міське капітальне будівництво" є замовником будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями і підземними паркінгами у мікрорайоні "В" житлового району ІУ-4 ім.Таїрова, що визначено рішенням виконкому Одеської міськради №155 від 04.04.2012 року.

Станом на березень місяць 2007 року будинок АДРЕСА_3 мав загальну площу 57 кв.м., в тому числі житлову - 38,4 кв.м. У будинку мали реєстрацію 13 осіб.

Рішенням Одеського міськвиконкому №193 від 15 березня 2007 року Управління капітального будівництва (у т.ч. КП Міське капітальне будівництво ) було зобов'язано здійснити відселення громадян, які проживають у будинку АДРЕСА_3 з наданням іншого благоустроєного житла. У додатку №1 до рішення міськвиконкому передбачено надання мешканцям будинку АДРЕСА_3 для відселення дві однокімнатні та дві двокімнатні квартири.

18 квітня 2012 року між КП Міське капітальне будівництво і ТОВ Цивільжитлобуд укладено Договір про співробітництво, умовами якого передбачено зобов'язання Товариства забезпечити за рахунок власних та залучених грошових коштів 100% оплату та ведення робіт з підготовки території будівельного майданчика, зокрема, відселення громадян з наданням іншого житла. На виконання своїх зобов'язань за договором, ТОВ Цивільжитлобуд запропонувало ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 для відселення 6 однокімнатних і 2 двокімнатних квартири. 10 липня 2012 року і 30 серпня 2012 року між ТОВ "Цивільжитлобуд" з однієї сторони і ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 були укладені відповідні угоди щодо відселення цих громадян з будинку АДРЕСА_3 у м.Одесі в запропоновані квартири.

Для відселення ОСОБА_1 була запропонована однокімнатна самостійна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 33,9 кв.м., в тому числі жилою площею 15,6 кв.м.

ОСОБА_1 відмовилась від укладання аналогічної угоди та виселятися з будинку АДРЕСА_3 у запропоновану однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що при проведенні будівельно-технічних експертних досліджень та отримання висновків їй стало відомо, що квартира АДРЕСА_1, загальною площею 33,9 кв.м., в тому числі жилою площею 15,6 кв.м., в яку її було вселено на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2013 року, не відповідає вимогам ДБН, а інформація, яка міститься в Декларації про готовність об'єкту до експлуатації, не відповідає дійсності.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 була відселена з жилого будинку АДРЕСА_3 на підставі ст. 171 ЖК України, згідно якої у разі знесення жилих будинків, що є в приватній власності громадян, у зв'язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб зазначеним громадянам, членам їх сімей, а також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках, надаються за встановленими нормами квартири в будинках державного або громадського житлового фонду.

Статтею 50 ЖК України встановлено, що жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

Відповідно до п. 2.7 рішення виконкому Одеської міської ради від 15 березня 2007 № 193, УКБ Одеської міської ради було зобов'язане здійснити відселення громадян, які проживають, зокрема, у жилому будинку АДРЕСА_3, з наданням іншого благоустроєного житла, згідно з додатком № 1.

Згідно Договору про співробітництво, укладеного 18 квітня 2012 року між КП Міське капітальне будівництво і ТОВ Цивільжитлобуд вбачається, що ТОВ Цивільжитлобуд взяло на себе зобов'язання забезпечити за рахунок власних та залучених грошових коштів 100% оплату та ведення робіт з підготовки території будівельного майданчика, зокрема, відселення громадян з наданням іншого житла.

Таким чином, зі змісту постанови апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року вбачається, що, оскільки квартира АДРЕСА_1 не відповідала нормам ДБН і не могла вважатися благоустроєним житлом у розумінні ст. 50 ЖК України, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 повинно бути надано інше благоустроєне житло, яке буде відповідати вимогам ст.ст. 50, 171 ЖК України, і надати це житло повинна юридична особа, яка взяла на себе відповідний обов'язок - ТОВ Цивільжитлобуд .

Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про роз'яснення постанови апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року у межах доводів, викладених ОСОБА_1 у додатку до заяви від 25 лютого 2019 року, що надійшла до апеляційного суду 03 квітня 2019 року, у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю. У додатку до заяви ОСОБА_1 посилається на те, що ТОВ Цивільжитлобуд не розуміє процедуру надання житла та його характеристики, крім того, ОСОБА_1 вказує, де саме має бути розташоване, на її думку, благоустроєне житло, та яким характеристикам воно має відповідати.

Так, ОСОБА_1 не є особою, яка представляє законні права та інтереси ТОВ Цивільжитлобуд , і не може звертатися до суду із заявами/клопотаннями від імені останнього, а ТОВ Цивільжитлобуд не позбавлене, у випадку, якщо постанова апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року є незрозумілою для нього, звернутися до суду із відповідною заявою в порядку ст. 271 ЦПК України.

Що стосується доводів ОСОБА_1 щодо місця розташування благоустроєного житла, яке має бути надано заявнику згідно судового рішення апеляційного суду, та яким характеристикам воно має відповідати, то колегія суддів зауважує, що вказане не було предметом розгляду у даній справі, і апеляційний суд позбавлений можливості вирішити дане питання на стадії роз'яснення судового рішення.

У разі наявності перешкод щодо виконання судового рішення - постанови апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року, ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до органу державної виконавчої служби щодо примусового виконання поставнови суду.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, (п. 57, Series A, № 93), право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. В справі Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) від 3 квітня 2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Згідно ч. 1 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 від 25 лютого 2019 року про роз'яснення судового рішення задовольнити, а у задоволенні заяви про роз'яснення постанови апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року у межах доводів, викладених ОСОБА_1 у додатку до заяви від 25 лютого 2019 року, що надійшла до апеляційного суду 03 квітня 2019 року, - відмовити.

Керуючись ст. 271 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Заяву ОСОБА_1 від 25 лютого 2019 року про роз'яснення судового рішення - постанови апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 травня 2013 року за нововиявленими обставинами по справі № 1512/13800/2012 за позовом Комунального підприємства Міське капітальне будівництво до ОСОБА_1 (треті особи на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Цивільжитлобуд , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11) про виселення з житлового будинку з наданням іншого житлового приміщення, - задовольнити.

Роз'яснити постанову апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року в частині, яка особа повинна надати ОСОБА_1 благоустроєне житло, а саме - надати інше благоустроєне житло, яке буде відповідати вимогам ст.ст. 50, 171 ЖК України, повинне ТОВ Цивільжитлобуд .

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови апеляційного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року у межах доводів, викладених у додатку до заяви від 25 лютого 2019 року, що надійшла до апеляційного суду 03 квітня 2019 року, - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 19 квітня 2019 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе