Постанова

від 16.03.2023 по справі 640/19192/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року

м. Київ

справа № 640/19192/18

адміністративне провадження № К/990/2109/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства (далі-ПП) "ФОЛЬМАЛЬГАУТ-ВОЛИНЬ" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2022 (головуючий суддя: Гарник К.Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 (головуючий суддя: Губська Л.В., судді: Бєлова Л.В., Чаку Є.В.) у справі за позовом ПП "ФОЛЬМАЛЬГАУТ-ВОЛИНЬ" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

16.11.2018 ПП «Фомальгаут-Волинь» (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі- відповідач, Держгеонадра), в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України №5 від 11.01.2017 з 01.02.2017 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4057 від 17.10.2006 на видобування крейди у Городелецькому родовищі на території Волинської області та спеціального дозволу на користування надрами №5129 від 03.02.2010 на видобування піску у Городелецькому родовищі на території Волинської області, власником яких є ПП «Фомальгаут-Волинь»;

- виключити спеціальний дозвіл на користування надрами №4057 від 17.10.2006 на видобування крейди у Городелецькому родовищі на території Волинської області та спеціальний дозвіл на користування надрами №5129 від 03.02.2010 на видобування піску у Городелецькому родовищі на території Волинської області, власником яких є ПП «Фомальгаут-Волинь» з переліку, наведеного у додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України №5 від 11.01.2017 з 01.02.2017.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 18.03.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019, позов задовольнив.

Постановою Верховного Суду від 10.08.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2018 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, Верховний Суд, скасовуючи рішення судів, зазначив, що для правильного вирішення цього спору суду необхідно у першу чергу вирішити питання щодо наявності або відсутності підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2022 адміністративна справа №640/19192/18 прийнята до провадження та позовна заява ПП «Фомальгаут-Волинь» залишена без руху і позивачу наданий строк для усунення виявлених судом після відкриття провадження у справі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

28.09.2022 на адресу суду першої інстанції надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій заявник послався на те, що позивачем було прийнято рішення вирішити спір в досудовому порядку, у зв`язку з чим він звернувся зі скаргою до Державної служби геології та надр України, а також до Міністерства екології та природніх ресурсів України як вищого органу. За результатами розгляду скарги надано відповідь за № 20673/03/14-18 від 12.10.2018, яка отримана ПП «Фомальгаут-Волинь» 18.10.2018. Доказами вирішення спору в досудовому порядку є копія скарги на 4 аркушах та копія відповіді на скаргу разом з конвертом на 3-х аркушах, які містяться в матеріалах справи, оскільки подавалися позивачем до суду 15.02.2019 в якості додатків до відповіді на відзив від 14.02.2019. Таким чином, на переконання позивача, відсутні правові підстави стверджувати про пропуск строку звернення до суду, оскільки подання позовної заяви в листопаді 2018 року відбулось в межах строку, встановленого частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2022 визнані неповажними причини пропуску строку звернення до суду, позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2022 залишена без змін.

Визнаючи причини пропуску строку на звернення до суду неповажними та залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивач дійсно звертався до Державної служби геології та надр України, а також до Міністерства екології та природних ресурсів України з відповідними скаргами на наказ Державної служби геології та надр України від 11.01.2017 №5, тобто доказів того, що позивач скористався правом досудового врегулювання спору, у зв`язку з чим для обчислення строків на звернення до суду має бути застосоване положення частини 4 статті 122 КАС України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із зазначеними ухвалою суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ці судові рішення, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В касаційній скарзі заявник покликається на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права. Вказує, що позивач вирішував спір в досудовому порядку, у зв`язку з чим звернувся зі скаргою до Державної служби геології та надр України, а також до Міністерства екології та природних ресурсів України як вищого органу. За результатами розгляду скарги складена відповідь від 12.10.2018, яка отримана позивачем 18.10.2018. Отже, звернення з позовом до суду в листопаді 2018 року відбулося в межах строку, передбаченого частиною 4 статті 122 КАС України. Копія скарги, докази її направлення, а також відповідь на скаргу надані ПП «Фомальгаут-Волинь» до суду при первинному розгляді справи в суді першої інстанції.

Провадження в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 30.01.2023 відкрив касаційне провадження за скаргою Приватного підприємства «ФОЛЬМАЛЬГАУТ-ВОЛИНЬ».

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою ПП «Фомальгаут-Волинь», яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено частиною 2 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у частині 3 статті 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац 2 пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є обґрунтованими з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ПП "Фомальгаут-Волинь" має спеціальний дозвіл від 17.10.2006 №4057, виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, на видобування крейди в якості сировини для виробництва будівельного вапна у Городилецькому родовищі та спеціальний дозвіл від 03.02.2010 №5129, виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, на видобування піску в Городелецькому родовищі Західна ділянка.

Наказом Державної служби геології та надр України від 11.01.2017 №5 зупинено дію вказаних спеціальних дозволів, відповідно до пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, пункту 25 Положення №865 та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол від 29.12.2016 №7/2016).

Наказом Державної служби геології та надр України від 01.02.2017 №50 внесені зміни до наказу Державної служби геології та надр України від 11.01.2017 №5 в частині відтермінування дати зупинення дії спеціальних дозволів.

Вважаючи вказані накази в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4057 від 17.10.2006 та спеціального дозволу на користування надрами №5129 від 03.02.2010 протиправними, позивач 16.11.2018 звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання щодо застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду, Верховний Суд звертає увагу на те, що застосування строку звернення до адміністративного суду передує вирішенню спору по суті.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частиною 3 якої встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

В обґрунтування причин пропуску строку звернення із цим позовом до суду позивач посилається на те, що ПП «Фомальгаут-Волинь» скористався правом досудового порядку вирішення спору, звернувшись із скаргами до Державної служби геології та надр України, а також до Міністерства екології та природних ресурсів України як вищого органу. За результатами розгляду скарги надано відповідь від 12.10.2018, яка отримана позивачем 18.10.2018. Отже, позивач вважає, що звернувся до суду з позовом 16.11.2018 у межах тримісячного строку, передбаченого частиною 4 статті 122 КАС України (після отримання рішення органу 18.10.2018).

В свою чергу, суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання дотримання строку звернення до суду, виходили з того, що позивачем не надані докази вжиття заходів досудового порядку вирішення спору, зокрема, відсутня копія скарги, а також вказали, що відповідь Держгеонадра за №20673/03/14-18 від 12.10.2018 містить посилання на розгляд листів ПП «Фомальгаут-Волинь», а не скарги позивача.

У мотивах касаційної скарги позивач навів доводи, які підтверджуються матеріалами справи (а.с. 84-90, т.1), про надання до суду у лютому 2019 року копії скарги №11 від 11.08.2018, копії відповіді Держгеонадра від 12.10.2018 та копії конверту, в якому отримана відповідь.

Колегія суддів звертає увагу на те, що застосування положень частини 4 статті 122 КАС України передбачає необхідність дослідження судом умов застосування цієї норми процесуального права, зокрема:

-встановлення законом можливості досудового порядку вирішення спору;

- фактичні обставини, за яких позивач скористався правом досудового порядку вирішення спору та спосіб такого оскарження;

-обставини прийняття рішення за результатами розгляду скарги та дата вручення цього рішення позивачу.

Окрім цього, перевірці підлягає дотримання строків прийняття рішення, а у разі їх порушення або неприйняття рішення, питання щодо застосування абзацу 2 частини 4 статті 122 КАС України.

Суди попередніх інстанцій фактично не дослідили належним чином обставини справи та докази, надані позивачем, вказавши про відсутність у матеріалах справи копії скарги. Також судами не з`ясовано питання щодо прийняття рішення Міністерством екології та природних ресурсів України за результатами розгляду скарги позивача, не з`ясовано, питання, в порядку якої норми чинного законодавства позивач здійснив оскарження наказів.

Тобто, обставини, які мають значення для вирішення питання щодо пропуску строку на звернення до суду, не були перевірені судами першої та апеляційної інстанції та їм не надана оцінка при прийнятті оскаржуваних судових рішень.

Таким чином, висновок судів про те, що позивач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду - є необгрунтованими та передчасним.

Вказані порушення в сукупності вплинули на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції під час вирішення спору у цій справі щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду, оскільки ключові обставини, які стосуються строку звернення до суду, встановлені судами без дотримання норм процесуального права.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2022 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "ФОЛЬМАЛЬГАУТ-ВОЛИНЬ"- задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя- доповідач: Л.В. Тацій

Судді: С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець