Постанова

від 01.03.2023 по справі 752/26907/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/26907/19

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/3125/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 березня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.

при секретарі Баллі Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шкурідіна Євгена Євгеновича на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2022 року (суддя Мазур Ю.Ю.) про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору довічного утримання,

встановив:

у грудні 2019 року позивач через свого представника - адвоката Шолох О.В. звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору довічного утримання за реєстровим №3221 від 9 березня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Л.В., за яким відповідач набув квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Мотивуючи позовні вимоги, представник позивача зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна тітка позивача - ОСОБА_3 , до спадкового майна якої належала вищезазначена квартира, а позивач відповідно до ст. 1265 ЦК України є спадкоємцем за законом п`ятої черги. Факт родинних відносин між позивачем та померлою ОСОБА_3 підтверджується рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року по справі №752/6969/18, яке набрало законної сили 23 березня 2019 року.

Представник позивача зазначала, що позивач своєчасно звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 , де 30 листопада 2017 року була заведена спадкова справа №1360/2017. 5 липня 2019 року позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 , однак йому було повідомлено, що зазначена квартира згідно договору довічного утримання за реєстровим №3221 від 9 березня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Л.В., належить відповідачу.

Представник позивача зазначала, що відповідно до пунктів 3, 4 вказаного договору, висновку про вартість об`єкта оцінки, виданого ТОВ «Інститут оціночних експертиз і права» від 1 березня 2016 року, оціночна вартість відчужуваної квартири становить 196 817грн. Ціну відчужуваної квартири сторонами визначено в розмірі 196817грн, як таку що

відповідає їх домовленості. Однак, визначена вартість майна в договорі є необґрунтованою, а зазначений висновок відсутній в реєстрі оцінок майна. Крім того, висновок спростовується висновком про вартість майна ТОВ «Центр оцінки та права «Правекс», за яким вартість квартири АДРЕСА_2 станом на 9 березня 2016 року становить 1 613 917грн.

Також представник позивача посилалася на те, що згідно наказу Фонду державного майна України за №985 від 13 травня 2016 року був анульований сертифікат суб`єкту оціночної діяльності - ТОВ «Інститут оціночних експертиз і права».

Представник позивача зазначала, що на переконання позивача, ОСОБА_3 не могла ставити свій підпис та не писала своє прізвище з ініціалами в договорі довічного утримання від 9 березня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Л.В., за яким ОСОБА_1 належить вищезазначена квартира.

У позовній заяві представник позивача заявила клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яку просила доручити Чернігівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2022 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження на час проведення експертизи.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Шкурідін Є.Є. просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_2 не має права вимоги до ОСОБА_1 , адже не є особою, чиї права порушуються оскаржуваним договором.

Представник відповідача зазначає, що позивач набув процесуальну можливість оскаржити договір довічного утримання у зв`язку з набуттям ним статусу племінника померлої ОСОБА_3 на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року по справі №752/6969/18, однак постановою Київського апеляційного суду від 2 грудня 2020 року вказане судове рішення було скасоване, а заяву ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин було залишено без розгляду.

Таким чином представник відповідача вважає, що станом на момент вирішення питання про призначення у справі почеркознавчої експертизи відсутнє будь-яке судове рішення та правовстановлюючий документ, яким би доводився факт родинних відносин ОСОБА_2 з померлою. Враховуючи вищезазначене, у позивача відпала законна підстава для звернення з позовом до відповідача про визнання договору довічного утримання недійсним, оскільки у даній справі ОСОБА_2 фактично є сторонньою особою, яка оскаржує правочин, укладений чужими для нього особами, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові.

Представник відповідача стверджує, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що призначення експертизи можливе лише за умови, що експертний висновок необхідний для з`ясування обставин, які мають значення для справи. У конкретному випадку з`ясуванню у справі підлягають питання: чи має право вимоги до ОСОБА_1 позивач ОСОБА_2 (чи порушені права позивача); та чи виконано підпис померлою. Разом з цим, експертиза може бути призначена судом лише за одночасної наявності цих двох умов. Однак зважаючи на те, що ОСОБА_2 не є тією особою чиї права порушені оспорюваним правочином, така умова для призначення експертизи як «наявність права вимоги та обґрунтовані сумніви у порушенні права позивача» відсутня.

Представник відповідача вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням процесуальних прав власника квартири, матері відповідача - ОСОБА_4 та зазначає, що позивач навів в позовній заяві неактуальні дані щодо права власності на квартиру та відповідно невірно визначив коло осіб, які повинні приймати участь у

справі, а спосіб захисту його прав не є ефективним.

Представник відповідача звертає увагу апеляційного суду, що у відзиві на позовну заяву відповідач повідомляв суду першої інстанції, що не являється власником квартири. Разом з цим, незважаючи на наявність у справі інформації про актуального власника майна, суд першої інстанції не залучив таку особу до участі у справі та передчасно вирішив питання про призначення експертизи, а тому виникла ситуація, коли позивач не має права вимоги у спорі, оскільки не був племінником померлої, а відповідач є колишнім власником квартири та не повинен відповідати за будь-якими вимогами позивача. Враховуючи викладене, суд першої інстанції ухвалив оскаржувану ухвалу у спорі між сторонами, які не мають ніякого відношення до квартири.

Крім того представник відповідача зазначає, що судом першої інстанції не встановлювався строк для погодження сторонами експертної установи, це питання на обговорення осіб, які беруть участь у справі, жодного разу не ставилось і відповідно не розглядалось, та не вирішувалось. Судове засідання, в якому була постановлена оскаржувана ухвала про призначення експертизи, проведене без участі сторін, а тому у суду не було підстав для визначення на власний розсуд експертної установи у зв`язку із недосягненням сторонами згоди щодо її вибору.

Також представник відповідача стверджує, що 22 червня 2022 року він прибув у судове засідання до суду першої інстанції, однак працівники апарату суду невірно проінформували його про відкладення розгляду даної справи у зв`язку з перебуванням судді Мазура Ю.Ю. в іншому судовому засіданні.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

ОСОБА_2 про день та час розгляду апеляційної скарги повідомлявся за адресою, зазначеною у позовній заяві, однак судова повістка-повідомлення повернулася до суду без вручення з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою» (с.с. 206-207).

Згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи із зазначених норм процесуального права, вважається, що судове повідомлення вручено ОСОБА_2 , він у судове засідання не з`явився, своїх представників не направив, клопотання про його перенесення не подав, причини неявки не повідомив, тому відповідно до положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у відсутність позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача - адвоката Шкурідіна Є.Є., який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 9 березня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Л.В.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

30 листопада 2017 року за заявою позивача Першою київською державною

нотаріальною конторою заведена спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_3 .

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року встановлено факт того, що ОСОБА_2 є рідним племінником ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача посилалася на те, що на переконання позивача, ОСОБА_3 не могла ставити свій підпис та не писала своє прізвище з ініціалами в договорі довічного утримання від 9 березня 2016 року, на підставі якого спірна квартира належить відповідачу, що є підставою для визнання договору недійсним.

Призначаючи у справі судову почеркознавчу експертизу, суд першої інстанції виходив з наявного клопотання представника позивача про призначення експертизи та забезпечення всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, для чого необхідні спеціальні знання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною четвертою, пп.3-5 ч.5 ст.12 ЦПК кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.103 ЦПК суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких установити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Оскільки позивач від проведення судової експертизи не відмовлявся і для правильного вирішення справи по суті необхідні спеціальні технічні знання, враховуючи, що реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції України, з метою з`ясування обставини належності підпису померлій ОСОБА_3 в оспорюваному договорі, суд першої інстанції правомірно призначив у

справі судово-почеркознавчу експертизу.

Доводи апеляційної скарги, що позивач не має процесуальних підстав для пред`явлення даного позову, оскільки ним не доведено його право на спадкування після ОСОБА_3 , а відтак суд не мав правових підстав для призначення судової експертизи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки саме під час судового розгляду позивач повинен довести порушення своїх прав та інтересів, а висновок чи є позивач належним та чи доведено ним порушення саме його прав, суд може зробити тільки у рішенні, ухваленому за результатами розгляду справи.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не є власником квартири на час розгляду справи судом, а відтак не є належним відповідачем у даній справі, є необґрунтованими, оскільки предметом даного позову є недійсність договору довічного утримання, який був укладений від імені ОСОБА_3 з ОСОБА_1 , отже, відповідач є стороною оспорюваного договору.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них (постанова від 30 липня 2020 року у справі 670/23/18).

За таких обставин, ОСОБА_1 є належним відповідачем за даним позовом.

Незалучення до участі у справі особи, яка на час розгляду справи є власником спірної квартири, не є підставою для відмови у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Твердження у апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не встановлювався строк для погодження сторонами експертної установи, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки клопотання про призначення судової експертизи було зазначено у прохальній частині позовної заяви, де також висловлена пропозиція представника позивача доручити проведення експертизи Чернігівському НДЕКЦ МВС. Копія позовної заяви була направлена відповідачу, а відтак у відзиві на позовну заяву він мав можливість висловити свої заперечення, як проти проведення експертизи, так і проти визначення експертної установи. Однак, поданий представником відповідача відзив на позовну заяву таких заперечень не містить.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Позовна заява не містить обґрунтування пропозиції представника позивача доручити проведення експертизи Чернігівському НДЕКЦ МВС.

Враховуючи, що учасники даної справи проживають у місті Києві, документи, які необхідні для проведення експертизи, знаходяться на території міста Києва, розгляд справи здійснюється Голосіївським районним судом міста Києва, почеркознавча експертиза, яка відноситься до категорії криміналістичних, проводиться виключно державними спеціалізованими установами, які знаходяться у місті Києві, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано доручив проведення експертизи Чернігівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, що також призведе до додаткових матеріальних витрат і не є доцільним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що проведення призначеної судом почеркознавчої експертизи необхідно доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що призначаючи у даній справі судову почеркознавчу експертизу, судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального права, поставлені перед експертами питання, пов`язані з предметом та підставами позову, тому підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги в цій частині не встановлено.

Разом з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при визначенні експертної установи, якій доручено проведення судової експертизи, не були враховані обставини справи, тому в цій частині ухвала суду підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 103, 367, 369, 374, 376, ЦПК України, суд, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шкурідіна Євгена Євгеновича задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2022 року змінити в частині визначення експертної установи, якій доручено проведення судової почеркознавчої експертизи.

Доручити проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 червня 2022 року, Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 16 березня 2023 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.А. Семенюк