Постанова

від 16.03.2023 по справі 191/1048/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2149/23 Справа № 191/1048/22 Суддя у 1-й інстанції - Твердохліб А.В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого Городничої В.С.,

суддів Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Вільна профспілка залізничників України, про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом (а.с. 3-9), посилаючись на те, що він по теперішній час працює машиністом тепловоза СП «Синельниківське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця».

З 18.10.2010 року ОСОБА_1 є членом Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Синельниківського локомотивного депо.

У відповідності до ст. 21 КЗпП України між позивачем та відповідачем була укладена угода, за якою ОСОБА_1 зобов`язався виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, зобов`язувався виплачувати заробітну плату і забезпечити умови праці, необхідні для виконання роботи, передбаченні законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

14.04.2022 року наказом № 05/С «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 оголошено догану з якою він не погоджується.

Так, 11.04.2022 року ОСОБА_1 та його помічник ОСОБА_2 виконали вимоги «Правил безпечної експлуатації електровозів, тепловозів та моторвагонного рухомого складу (затверджені наказом № 54 від 24.03.2008 Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 квітня 2008р. за № 340/15031), Інструкції з охорони праці для машиніста тепловоза - виявили несправності тепловоза 2ТЕ 116-1470 та негайно повідомили чергового по депо ОСОБА_3 .

Позивач вказує, що зазначена інструкція не є його посадовою, а встановлює основні вимоги до організації і проведення технічного обслуговування (ТО-1, ТО-2) експлуатованого парку електровозів і тепловозів залізничного транспорту України, містить приблизні переліки виконуваних при цьому робіт, а також вимоги до оснащення пунктів технічного обслуговування локомотивів (ПТОЛ), забезпечення їх запасними частинами і матеріалами.

Позивач зазначає, що адміністрацією депо взагалі не розроблено, не затверджено та не доведено ОСОБА_1 під розписку посадову інструкцію «машиніста тепловоза ОСОБА_1 », що в свою чергу, є порушеннями адміністрацією депо вимог Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (включені у Випуск 1 ДКХП, затверджених наказом Мінпраці від 29.12.2004р. № 336 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 липня 2009 року № 289, наказами Міністерства соціальної політики України від 25 вересня 2013 року № 621, від 28 листопада 2013 року № 818, від 22 вересня 2015 року № 951), зокрема: - вимоги абз. 2 п. 6: «Конкретний перелік посадових обов`язків визначається посадовими інструкціями керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, які розробляють і затверджують на основі Довідника роботодавці, ураховуючи конкретні завдання та обов`язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства, установи, організації»; - вимоги абз. 3 п. 6: «Інструкції повинні відображати повний перелік завдань та обов`язків, повноважень і відповідальності, у разі потреби мати необхідні пояснення, а всі терміни - чіткі визначення»; - вимоги абз. 6 п. 6: «Посадові інструкції після їх затвердження керівником підприємства, організації, установи або за дорученням його заступниками, доводяться до працівника під розписку»; - вимоги абз. 6 п. 8: «Посадові інструкції складаються для працівників усіх посад, що зазначені в штатному розписі».

Відповідач не мав належних та беззаперечних доказів, які б свідчили про вину позивача, про подію і склад порушення, про неналежне виконання трудових обов`язків (як юридичного факту). Отже, для правомірного притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника і які прямо випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку та пов`язані з ним, та прямо на нього покладені; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків як проступок має бути винним і не пов`язаним з поважними причинами; для накладення дисциплінарного стягнення має бути встановлена подія (проступок) і обов`язково вина працівника, і дані обставини (подія і склад порушення) мають бути доведені саме роботодавцем, є неприпустимим перекладення на працівника обов`язок по доказуванню своєї невинуватості.

З оскаржуваного наказу № 05/С від 14.04.2022 року вбачається, що однією з підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача є Протокол оперативного розбору № 309/421 від 13 квітня 2022 року, який підписаний лише головою наради ОСОБА_4 .

Проте, відповідно до п. 4.42 Інструкції з діловодства в Державній адміністрації залізничного транспорту України, затвердженої Наказом Укрзалізниці №400-Ц від 07.11.2012 року, протокол підписується головуючим на засіданні колегіального органу та секретарем.

Більше того, в протоколі зазначено оголосити догану машиністу тепловоза ОСОБА_1 за порушення ним п. 2.2.2 та п. 2.2.6 Інструкції з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації ЦТ-0056.

Однак, оскаржений наказ не містить будь-якого посилання на порушення конкретизованих вимог посадової інструкції машиніста тепловоза ОСОБА_1 , відповідно до вимог положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (включені у Випуск 1 ДКХП, затверджений наказом Мінпраці від 29.12.2004 року № 336).

Всі вищезазначені факти свідчать, що порушення вимог посадової інструкції відсутні, що вказує на недоведеність провини машиніста тепловоза ОСОБА_1 взагалі, чим порушено вимоги абз. 3 ст. 149 КЗпП України, який наголошує: «При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості скоєного проступку та заподіяну ним шкоду, обставини, за яких скоєно проступок, та попередню роботу працівника». Таким чином, оскаржуваний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства.

Позивач вважає неприпустимими і такими, що суперечать Конституції України будь-які спроби роботодавця звузити обсяг чи зміст існуючих законодавчих норм, які стосуються найманих працівників, обмежити чи скасувати соціальні правові гарантії, зокрема щодо їх працевлаштування, режиму праці, звільнення, державної підтримки, соціального захисту. Порядок і умови реалізації конституційних положень регламентується законодавством про працю, тобто законами та іншими нормативно- правовими актами. Більшість цих законів «Кодекс законів про працю України», «Про колективні договори і угоди», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» Відповідач не дотримується порядку застосування дисциплінарного стягнення.

Всупереч ст. 149 КЗпП України, а також Правил внутрішнього трудового розпорядку, позивача не викликали жодного разу до власника або уповноваженої особи стосовно письмового пояснення.

Окрім цього, при застосуванні дисциплінарного стягнення до позивача, оперативна нарада проводилася не у відповідності до вимог Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту та профспілками та Колективного договору, а саме: п. 3.1.10 Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002-2006 роки, яка є чина по цей час: «На оперативні наради, на яких розглядаються випадки браку в роботі працівників, запрошувати представника профспілки, членом якої є цей працівник»; п. 2.2.3 Колективного договору відокремленого структурного підрозділу «Локомотивне депо Синельникове» Придніпровської залізниці на 2015 роки, який є чинним по цей час: «На оперативні наради, на яких розглядаються випадки браку чи порушення трудової дисципліни, запрошувати представника профспілкового органу профспілкової організації, членом якої є цей працівник».

З наказом від 14.04.2022р № 05/С «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» позивача взагалі не було ознайомлено (відповідно до ч. 4 ст. 149 КЗпП), що є порушенням п. 31 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань від 20.07.1984р. № 213.

Відповідач порушив гарантії працівника підприємства, обраного до профспілкових органів його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності без наявності згоди органу, членом якого він є - ППО ВПЗУ СЛД (ЄДРПОУ 37029580), про що відповідачу було відомо з листа від 15.01.2019р. за №1 зареєстрованого в канцелярії 15.01.2019 року.

На підставі викладеного, позивач просив суд скасувати наказ від 14.04.2022 року №05/С «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» у частині оголошеної догани машиністу тепловоза ОСОБА_1 , а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2022 року залучено до участі у вказаній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Вільну профспілка залізничників України (а.с. 120, 149).

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Вільна профспілка залізничників України, про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задоволено у повному обсязі.

Скасовано наказ від 14 квітня 2022 року № 05/С «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» у частині оголошеної догани машиністу тепловоза ОСОБА_1 .

Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн (а.с. 157-162).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, АТ «Українська залізниця» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі (а.с. 180-182, 195-197, 203-205).

ОСОБА_1 не скористався своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається із ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процессуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок порушення саме пунктів 2.2.2, 2.2.6 Інструкції з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації № ЦТ-0056, оголошено догану машиністу ОСОБА_1 , однак вказана інструкція не є посадовою інструкцією позивача на займаній ним посаді, і матеріали справи не містять належних доказів, в розумінні ст. 77 ЦПК України, з яких можливо встановити дійсність доведення її змісту до відома машиніста ОСОБА_1 . Суд першої інстанції, розглядаючи даний спір, зважив на те, що позивач - машиніст ОСОБА_1 , який за період роботи жодного разу до дисциплінарної відповідальності не притягувався, після виявлення несправностей тепловоза, вжив невідкладних заходів щодо безпосереднього повідомлення начальника ДЕПО з метою відвернення наслідків, пов`язаних з подальшою експлуатацією тепловоза у неналежному стані, обравши таким чином більш дієвий спосіб реагування на ситуацію, що мала місце, і невнесення запису про несправність до бортового журналу, який безпосередньо, постійно знаходиться в тепловозі, не потягло за собою тяжких наслідків і не завдало будь-якої шкоди. Відповідачем при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення не враховані вимоги частини 3 статті 149 КЗпП України.

Проте, за даними висновками суду, колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу законів про працю України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 29 КЗпП України визначено, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором (крім трудового договору про дистанційну роботу) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний:1) роз`яснити працівникові його права і обов`язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, на якому він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з питань техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони. При укладенні трудового договору про дистанційну роботу власник або уповноважений ним орган повинен забезпечити виконання пункту 2 частини першої цієї статті, а також надати працівникові рекомендації щодо роботи з обладнанням та засобами, які власник або уповноважений ним орган надає працівнику для виконання певного обсягу робіт. Ознайомлення може відбуватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці.

Згідно з частиною другою статті 140 КЗпП України щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана чи звільнення.

Частиною першою статті 147-1 КЗпП України визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (частина перша статті 147-1 КЗпП України).

При вирішенні питання про правомірність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності підлягає з`ясуванню, в чому конкретно проявилось порушення трудової дисципліни, чи додержані власником або уповноваженим ним органом, передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи правомочним органом накладено дисциплінарне стягнення, чи не закінчився для цього встановлений строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при обранні виду стягнення ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 займає посаду машиніста електровоза, машиніста тепловоза, що підтверджено посвідченням № НОМЕР_1 , виданим 18.12.2019 року АТ «Українська залізниця» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (а.с. 12).

З Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб осіб-підприємців встановлено, що ОСОБА_1 є керівником Первинної профспілкової організації вільної профспілки залізничників України Локомотивного депо Синельникове Придніпровської залізниці (а.с. 13).

За приписами статті 15 Закону України «Про залізничний транспорт» трудові відносини працівників залізничного транспорту загального користування регулюються Кодексом законів про працю України, Положенням «Про дисципліну працівників залізничного транспорту України», іншими актами законодавства України про працю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1993 року № 55 затверджено Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту (надалі - Положення), яке поширюється на всіх працівників підприємств, об`єднань, установ та організацій залізничного транспорту, що належать до державної власності, за винятком працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування, будівельних організацій, служб постачання, дорожніх ресторанів, навчальних закладів, науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій, бібліотек, методичних кабінетів, будинків культури, клубів, спортивних, дитячих і медичних закладів, пансіонатів і будинків відпочинку галузі (п. 2 Положення).

Відповідно до п. З Положення кожен працівник, на якого поширюється дія цього Положення, зобов`язаний:

- знати і неухильно виконувати його вимоги;

- дотримуватися порядку і правил, установлених чинним законодавством, Правил технічної експлуатації залізниць, наказів, інструкцій та інших нормативних актів, що діють на залізничному транспорті, точно і своєчасно виконувати накази і розпорядження керівників;

- забезпечувати безпеку руху поїздів і маневрової роботи, виконувати вимоги правил і норм охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, пожежної безпеки і охорони навколишнього природного середовища;

- берегти матеріально-технічні засоби, забезпечувати схоронність вантажів і багажу, вживати заходів до запобігання випадкам їх розкрадання, втрат, пошкоджень та псування.

Наказом Укрзалізниці від 27.12.2002 року № 670-Ц затверджено і введено в дію «Інструкцію з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації» № ЦТ-0056 (а.с. 63-71).

Наказом Укрзалізниці від 22.11.2004 року № 876-ЦЗ затверджено «Інструкцію локомативній бригаді» № ЦТ-0106, на заміну «Посадової інструкції локомотивній бригаді» №ЦТ-0006, затвердженої наказом Укрзалізниці від 09.02.1996 року № 35/Ц (а.с. 53-62, 133-145).

Спеціальним нормативним актом в сфері залізничного транспорту, який регулює роботу та яких повинні дотримуватись працівники локомотивних бригад є «Інструкція локомотивній бригаді» № ЦТ-0106, затверджена наказом Укрзалізниці від 22.11.2004 року №876/ЦЗ (а.с. 53-62, 133-145). «Інструкція з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації» ЦТ-0056, затверджена наказом Укрзалізниці від 27.12.2002 року №670-Ц (а.с. 63-71).

Відповідно до передмови «Інструкції локомотивній бригаді» № ЦТ-0106, яку затверджено та введено в дію наказом Укрзалізниці від 22.11.2004 року, зазначену Інструкцію введено в дію на заміну «Посадової інструкції локомотивної бригаді» № ЦТ-0006, затвердженої наказом Укрзалізниці від 09.02.1996 року № 35/Ц (а.с. 53-62, 133-145).

Відповідно до п. 1.1 Інструкції локомотивній бригаді № ЦТ-0106, яку затверджено та введено в дію наказом Укрзалізниці від 22.11.2004 року, працівники локомотивних бригад є особи, які призначені для керування та обслуговування електровозів, тепловозів, паровозів (далі локомотива), електропоїзда, дизель-поїзда, авто-мотриси (далі моторвагонного рухомого складу чи МВРС): машиніст, помічник машиніста, а також особи, що працюють їх дублерами.

У своїй роботі локомотивні бригади керуються Правилами технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), Інструкцією з сигналізації на залізницях України, Інстукцією з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкцією з експлуатації гальм румого складу та Інструкцією про порядок користування АЛС і пристроями контролю пильності машиніста, законодавчими та іншими нормативними актами з безпеки руху та охорони праці, правилами та інструкціями з технічного обслуговування і ремонту локомотивів (МВРС), чинними наказами, вказівками та інструкціями Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці), управлінь залізниць, дирекцій залізничних перевезень, локомотивних депо, а також вимогами цієї Інструкції.

Працівники локомотивних бригад відносяться до професій, що пов`язані з рухом поїздів, і на них поширюються всі вимоги та положення Укрзалізниці, які стосуються цієї категорії залізничників.

Відповідно до п. 1.2 Інструкції локомотивній бригаді № ЦТ-0106, яку затверджено та введено в дію наказом Укрзалізниці від 22.11.2004 року, машиністами локотивів (МВРС) призначаються особи, які мають професійно-технічну освіту та отримали посвідчення на право керування локомотивом (МВРС) відповідного виду тяги, необхідну практичну та теоретичну підготовку, успішно пройшли іспити у комісії локомотивного депо щодо знань ними ПТЕ, Інструкції з сигналізації, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи, Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу, конструкції локомотивів (МВРС), цієї інструкції, технічно-розпорядчих актів станцій та інших документів, що встановлюють обов`язки локомотивної бригади, нормативних актів з охорони праці, Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту та при наявності письмового висновку машиніста-інструктора локомотивних бригад (надалі машиніста-інструктора) про придатність їх до самостійної роботи на дільницях (станціях) та серіях локомотивів (МВРС), які будуть ними обслуговуватися.

Отже, на працівників локомотивних бригад, до яких відноситься ОСОБА_1 , який працює машиністом тепловоза посадові інструкції не складаються оскільки на їх заміну затверджено та введено в дію наказом Укрзалізниці від 22.11.2004 року № 876/ЦЗ «Інструкцію локомотивній бригаді» № ЦТ-0106, з вимогами якої ОСОБА_1 29.11.2019 року був ознайомлений (а.с. 52).

А тому, посилання позивача у позові про те, що «Інструкція з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації» ЦТ-0056, затверджена наказом Укрзалізниці від 27.12.2002 року №670-Ц не є посадовою інструкцією є безпідставними.

23.12.2020 року було затверджено «Тематичний план технічних занять з локомотивними бригадами на 2021 рік» (а.с. 72-80) згідно якого на червень призначено навчання, в тому числі п. 20: ЦТ-0056 «Інструкція з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації» Розд. 1; 2; 3 (а.с. 76 зворот).

Наказом В.о. начальника Структурного підрозділу «Синельниківське локомотивне депо» АТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Придніпровська залізниця» № 42/Т4 від 15 січня 2021 року «Про технічне навчання працівників локомативних бригад» на виконання вимог «Положення про технічне навчання працівників АТ «Українська залізниця», яке затверджене правління від 25.02.2020 року (протокол № 45/18 Ком.т), наказу товариства від 20.03.2020 року № 153, вказівки № ЦТ-10/1227 від 17.12.2020 року та № ЦТ-10/269 від 18.03.2020 року, а також враховуючи розпорядження ТпрЗ-3/5638 від 29.12.2020 року (НЗК-7-7/164), наказано: п. 1 Технічне навчання працівників локомотивних бригад замінити самопідготовокою (індивідуальне навчання з вивченням матеріалів самостійно). Контроль знань здійснювати шляхом проведення щоквартальних заліків. Облік щоквартальних заліків працівників локбригад проводиться в протоколах встановленої форми з обов`язковим особистим підписом працівників локбригади (а.с. 81).

Згідно Протоколу проведення заліків за тематикою самопідготовки локбригадам за 2 квартал 2021 року, в знанні вимог ТРА станцій обслуговування (особливостям виконання маневрової роботи, знання розміщення на дільницях обслуговування нейтральних вставок, засобів автоматичного контролю технічного стану рухомого складу (ПОНАБ, АСКД-Б та інші, місць нестійкої роботи радіозв`язку, місцевих інструкцій локомативного депо), місцевих інструкцій з маневрової роботи, діям в нестандартних ситуаціях, перевезення небезпечних вантажів, виявлення і усунення несправностей на шляху прямування, п. 1 ОСОБА_1 , машиніст, 06.07.2021 року здав залік (а.с. 82).

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не був ознайомлений з вимогами «Інструкції з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації» №ЦТ-0056, затвердженої наказом Укрзалізниці від 27.12.2002 року № 670-Ц, за порушення якої наказом від № 05/С від 14 квітня 2022 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, є безпідставним та спростовується матеріалами справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 був обізнаний з вимогами «Інструкції з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації» № ЦТ-0056 (а.с. 63-71).

Умовами п. 3.7 «Інструкції локомотивній бригаді» № ЦТ-0106, затвердженої наказом Укрзалізниці від 22.11.2004 року № 876/ЦЗ визначено, що проводити приймання та здачу локомотива (МВРС), точно дотримуючись вимог ПТЕ, чинних інструкцій, правил та положень з технічного обслуговування локомотивів та МВРС, вимог правил охорони праці і місцевих інструкцій.

Згідно п. 2.2.2 «Інструкції з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації» № ЦТ-0056, при прийманні локомотива локомотивна бригада, що приймає, зобов`язана оглянути локомотив, у тому числі:

- перевірити виконання ТО-1 локомотивною бригадою, що здає, і у випадку, якщо роботи не виконанні чи виконанні з низькою якістю, зробити про це запис у журнал форми ТУ-152, та у восьмому розділі маршруту машиніста (форма ТУ-3), або в шостому розділі електронного маршруту машиніста (форма ТУ-3а ВЦ) і написати рапорт на начальника депо про низьку якість виконання роботи ТО-1;

- зробити заправлення швидкостемірної стрічки.

Згідно п. 2.2.2 «Інструкції з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації» № ЦТ-0056, у випадку, коли при прийманні локомотива в депо чи пункті обороту локомотивною бригадою виявляється несправність, що не може бути усунута за час, передбачений на приймання локомотива, машиніст повинен довести до відома чергового по депо (пункту обороту локомотива), зробити запис про несправність у журнал форми ТУ-152, після чого, за розпорядженням чергового по депо (пункту обороту локомотива), проводиться заміна несправного локомотива.

Зі змісту Протоколу № 309/421 від 13.04.2022 року оперативної наради при начальнику Синельниківського локомотивного депо АТ «Українська залізниця» регіональної філії «Придніпровська залізниця» видно, що згідно пояснення локомотивної бригади та чергового депо встановлено: 11.04.2022 року локомотивна бригада Синельниківського локомотивного депо у складі машиніста тепловоза дільниці локомотивів ОСОБА_1 та помічника машиніста тепловоза дільниці експлуатації локомотивів ОСОБА_2 (явка 03-00), після проходження медичного огляду, була направлена черговим по депо ОСОБА_3 для приймання тепловоза 2ТЕ116-1470 у Синельниківському локомотивному депо. В цей час (з явкою о 03-00), машиніст ОСОБА_5 був направлений для приймання тепловоза 2ТЕ116-1448Б/1434Б. Під час приймання тепловозу 2ТЕ116-1470 локомотивною бригадою було виявлено ряд зауважень, у зв`язку з чим тепловоз не був прийнятий, про що машиніст ОСОБА_1 доповів черговому по депо ОСОБА_3 , але у порушення вимог п. 2.2.6 та 2.2.2 «Інструкції з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації» №ЦТ-0056, що затверджена наказом Укрзалізниці від 27 грудня 2002 року № 670-Ц локомотивна бригада не зробила запис про виявлені несправності у бортовий журнал форми ТУ-152 та не зробила заправлення швидкостремінної стрічки. Черговий по депо ОСОБА_3 негайно не доповів черговому керівнику Синельниківського локомотивного депо Солом`яному О.В. про даний випадок та несвоєчасно видав локомотив, який знаходився на території депо, чим порушив вимоги п. 4.1 Посадової інструкції чергового (основного) локомотивного депо. О 05 год. 00 хв. черговий по депо ОСОБА_3 доповів про даний випадок ТЧЗ-7 ОСОБА_6 та отримав команду направити машиніста ОСОБА_1 на тепловоз 2ТЕ116-1448Б/1434Б, а машиніста ОСОБА_5 на тепловоз 2ТЕ116-1470. О 06 год. 00 хв. тепловози 2ТЕ116-1470 та 2ТЕ116-1448Б/1434Б були прийняті та виїхали на контрольний піст Синельниківського локомотивного депо для виконання подальшої роботи (а.с. 15, 49-50).

Протоколом № 309/421 від 13.04.2022 року оперативної наради при начальнику Синельниківського локомотивного депо АТ «Українська залізниця» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ухвалено: п. 2 зобов`язати локомотивні бригади виконувати запис у бортовий журнал форми ТУ-152 у випадку виявлення несправностей при прийманні локомотива. п. 3 за порушення вимог п. 2.2.6 та п. 2.2.2 «Інструкції з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації» № ЦТ-0056, що затверджена наказом Укрзалізниці від 27 грудня 2002 року № 670-Ц машиністу тепловоза дільниці експлуатації локомотивів ОСОБА_1 оголосити догану (а.с. 15, 49-50).

14 квітня 2022 року структурним підрозділом «Синельниківське локомотивне депо», за підписом заступника начальника та двох машиністів-інструкторів локомотивної бригади, складено акт про відмову машиніста тепловоза дільниці експлуатації локомотивів ОСОБА_1 у наданні письмового пояснення за наслідками зачитаних вголос матеріалів вищевказаної наради від 13.04.2022 року. Крім цього, він відмовився від запропонованого письмового засвідчення ознайомлення з матеріалами наради (а.с. 51).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо власник має докази того, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не дав. Як правило, таким доказом є акт, складений за підписом декількох осіб у підтвердження відмови працівника надати пояснення по суті порушення трудової дисципліни. У даній справі вимоги щодо складення акту за результатом відмови працівника надати пояснення, роботодавцем є дотриманими.

А тому, посилання позивача на те, що його не було ознайомлено з наказом № 05/С від 14.04.2022 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не заслуговують на увагу та не беруться колегією судів до уваги.

Цієї ж дати, 14.04.2022 року начальником структурного підрозділу «Синельниківське локомотивне депо» ОСОБА_7 винесено наказ № 05/С «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», згідно ст. 147 КЗпП України, шляхом оголошення догани машиністу тепловоза дільниці експлуатації локомотивів ОСОБА_1 за порушення вимог п. 2.2.6 та п. 2.2.2 «Інструкції з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації» №ТЦ-0056, що затверджено наказом Укрзалізниці від 27 грудня 2002 року №607-Ц (а.с. 14, 46-47).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , був ознайомлений з Інструкцією, за порушення положень якої його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а тому є помилковим висновок суду про неправомірність дій відповідача.

Аналізуючи оскаржуваний наказ, слід зазначити, що описова його частина містить визначення, які саме дисциплінарні проступки вчинив позивач та чітко зазначено, в чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до застосування догани та що було підставою для застосування такого стягнення згідно КЗпП України.

Висновку суду про те, що ОСОБА_1 за період роботи жодного разу не притягався до дисциплінарної відповідальності, а також те, що дії ОСОБА_1 не потягли за собою тяжків наслідків і не завдали будь-якої шкоди, не звільняє ОСОБА_1 від належного виконання покладених на нього трудових обов`язків, в тому числі і Інструкції за виконання вимог якої його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та порушення трудової дисципліни, та не спростовую правомірність дій відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Законом встановлені додаткові гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів.

Відповідно до частини другої статті 252 КЗпП України, частини другої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» є спеціальним законом, що визначає особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок.

Попередня згода чи незгода на притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника, який є членом профспілкової організації, з боку профспілкової організації є засобом захисту прав працівника і це право на захист не може бути обмежено.

До таких висновків дійшла колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 13.07.2022 року у справі № 359/9014/19.

Відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно з частиною дев`ятою статті 43 КЗпП України, якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Верховний Суд в своїй постанові від 13.07.2022 року у справі № 359/9014/19 звернув увагу на те, що як у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності члена профспілкової організації без отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, так і в разі притягнення до дисциплінарної відповідальності члена виборного профспілкового органу без отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (частина друга статті 252 КЗпП) суд має зупинити провадження у справі та запитати відповідний орган щодо згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Аналогічні за змістом правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 336/5828/16 (провадження № 61-30894сво18), у постановах Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 588/1480/20 (провадження № 61-10409св21) та від 08 грудня 2021 року у справі № 359/4622/18 (провадження № 61-20228св19).

Під час розгляду справи встановлено, що притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , який є головою профспілкової організації відбулося без отримання попередньої згоди вищого виборного органу цієї профспілки (частина друга статті 252 КЗпП).

Враховуючи вищевказані висновки Верховного суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності сама по собі не є безумовною підставою для скасування дисциплінарного стягнення, оскільки така згода або незгода може бути витребувана судом при вирішенні трудового спору.

Суд першої інстанції своєю ухвалою від 12.09.2022 року (а.с. 101) зупиняв провадження до надання вищим виборним органом Територіальною профспілковою організацією Вільною профспілкою залізничників України Придніпровської залізниці рішення щодо згоди/незгоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності 14.04.2022 року ОСОБА_1 , машиніста тепловоза СП «Синельниківське локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», голову первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Локомотивного депо Синельникове Придніпровської залізниці.

За рішенням Вільної профспілки залізничників України від 26.10.2022 року повідомлено про ненадання згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани) машиніста тепловоза ОСОБА_1 , голови профспілкової організації ВПЗУ локомотивного депо Синельникове Придніпровської залізниці, з посиланням на те, що застосоване стягнення вчинено без врахування низки факторів, а саме: тяжкості вчиненого проступку, заподіяної ним шкоди, обставин, за яких вчинено проступок, і попередньо роботи працівника, відповідно до ст. 149 КЗпП України. Також, при накладенні дисциплінарного стягнення (оголошення догани), адміністрацією були порушені норми Конвенції Міжнародної організації праці № 135 «Про захист прав представників працівників на підприємстві та можливості, що їм надаються», яка ратифікована Україною, та права машиніста тепловоза ОСОБА_1 , голови первинної профспілкової організації ВПЗУ локомотивного депо Синельникове Придніпровської залізниці (а.с. 106-109).

Зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України, статті 1, 213 ЦПК України).

Отже рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника.

Розглянувши наведені вище підстави відмови, викладені рішенні Вільної профспілки залізничників України від 26.10.2022 року, колегія суддів вважає їх необґрунтованими враховуючи обставини справи та норми чинного законодавства зазначені вище.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 367 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Українська залізниця» судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1 488,60 грн.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - задовольнити в повному обсязі.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2022 року скасувати з ухваленням нового рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Вільна профспілка залізничників України, про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір у сумі 1 488,60 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.В. Лаченкова

М.Ю. Петешенкова