Рішення

від 13.03.2023 по справі 922/1556/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2023м. ХарківСправа № 922/1556/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області (місцезнаходження: 62303, Харківська область, місто Дергачі, вулиця 1 Травня, 63) в інтересах держави, в особі Богодухівської районної державної (військової) адміністрації Харківської області (місцезнаходження: 62103, Харківська область, Богодухівський район, місто Богодухів, площа Свято-Духівська, будинок 2; код ЄДРПОУ 04059616) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготепло" (місцезнаходження: 62203, Харківська область, Золочівський район, селище міського типу Золочів(з), вулиця Центральна, будинок 46; код ЄДРПОУ 39364348) про стягнення 449 877,88 грн. за участю :

прокурор - Хряк О.О. (зал 102);

представник позивача - Вакуленко О.А. (зал 102);

представник відповідача - Демура І.Б. (зал 102);

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дергачівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Богодухівської районної державної (військової) адміністрації Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготепло" збитків в розмірі 449 877,88 грн., завданих неналежним виконанням умов Договору № 06-17/16 від 21.07.2017, укладеного між Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготепло".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2022 року позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі в особі Богодухівської районної державної (військової) адміністрації Харківської області було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1556/22, постановлено розглядати справу за правилами (в порядку) загального позовного провадження.

Розгляд справи № 922/1556/22 в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін в умовах дії в Україні воєнного стану. Учасники справи виклали письмово свої вимоги, заперечення, аргументи та пояснення щодо предмета спору у заявах по суті справи: позовній заяві, відзиві ТОВ "Енерготепло" на позовну заяву (вх. № 14659 від 22.11.2022), відповіді прокуратури на відзив (вх. № 15778 від 07.12.2022), запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 1064 від 17.01.2023), письмових поясненнях прокурора (вх. № 1743 від 24.01.2023; № 2301 від 31.01.2023) та інш.

За результатами підготовчого засідання 23.01.2023 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу № 922/1556/22 до розгляду по суті на 06 лютого 2023 року, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 Господарського процесуального кодексу України. Зазначену ухвалу занесено до протоколу підготовчого засідання у справі.

В судовому засіданні 06.02.2023 було оголошено перерву до 27 лютого 2023 року, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 27.02.2023 у справі № 922/1556/22 також оголошено перерву до 13 березня 2023 року, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України. Відповідні ухвали постановлено Судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання.

Прокурор, який брав участь в судовому засіданні 13.03.2023, позовні вимоги підтримував та просив суд їх задовольнити, посилаючись на неналежне виконання ТОВ "Енерготепло" зобов`язання за Договором підряду № 06-17/16 від 21.07.2017, що підтверджується Висновком експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз їм. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 6367 від 10.09.2020 та наявність шкоди, заподіяної державі, у розмірі 449 877,88 грн., що також підтверджується Висновком експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 6367 і висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 07.12.2020 № 8/312/СЕ-20.

Представник Богодухівської районної державної (військової) адміністрації Харківської області позов прокурора підтримував та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник ТОВ "Енерготепло" в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував в повному обсязі, з огляду на те, що покладені прокурором в основу позову та на підтвердження заподіяних позивачу відповідачем збитків висновок судової будівельно-технічної висновку експерта №6367, складеного експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса на підставі якої було складено висновок експерта №8/312СЕ-20 не є належним та допустимим доказом у справі. Висновок прокурора про те, що протиправність діяння уповноважених осіб відповідача виражається у невідповідності обсягам робіт, фактично виконаних підрядником, що підтверджується згаданим висновком експертів, є передчасним, оскільки на теперішній час відсутній обвинувальний вирок суду по відношенню до посадової особи відповідача в межах кримінального провадження, тобто протиправна поведінка та вина директора відповідача не є доведеною.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги прокурора та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12021220280000075 від 15.05.2018 встановлено, що 21.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготепло" (далі ТОВ "Енерготепло") в особі директора Бондаренка С.В. (підрядник) та Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області в особі голови Гуріна Ігоря Миколайовича (замовник), укладено Договір № 06-17/16 відповідно до умов якого, підрядник зобов`язується своїми силами і засобами на свій ризик за технічним завданням, що є невід`ємним додатком № 1 до Договору, виконати роботи з ДСТУ БД. 1.1 -1:2013 (ДК 021:2015 - 45450000-6 - інші завершальні будівельні роботи (Реконструкція очисних споруд но вул. Комарова в смт., Золочів, Золочівський район. Харківська область (коригування) у встановлений цим Договором строк відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов`язується передати Підряднику дозвільну документацію, проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, сума договору визначена на основі динамічної договірної ціни і становить 3 665 774,17 грн., ПДВ 20%- 733 154,83 грн., разом 4 398 929,00 грн. Розрахунки можуть проводитися з попередньою оплатою відповідно до бюджетного законодавства України та постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 "Про здійснення попередньої оплати, товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" на термін до трьох місяців з дня надходження коштів на придбання матеріалів у розмірі 30% від загального річного обсягу, що становить 1 319 678, 70 грн., в тому числі ПДВ - 219 946,45 грн.

Вказані роботи з реконструкції очисних споруд по вул. Комарова в смт. Золочів, Золочівський район, Харківська область, відповідно до умов Договору № 06-17/16 від 21.07.2017 проводяться за бюджетні кошти, а розрахунок повинен здійснюватися на підставі актів виконаних робіт типової форми № КБ-2в, КБ-3, у термін до 31.12.2017 (пункти 2.1, 3.2 Договору).

Крім того, підпунктами 4.3.2. та 4.3.5 Договору визначено, що підрядник зобов`язаний забезпечити роботи матеріальними ресурсами, відповідати за їх якість, відповідність вимогам, установленим нормативними документами та проектно-кошторисною документацією; забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає вимогам встановленим умовами цього Договору, технічному завданню, проектно-кошторисній документації, державним будівельним нормам і правилам.

На виконання пункту 3.1. Договору, укладеного між ТОВ "Енерготепло" в особі Бондаренка С.В. та Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області в особі голови Гуріна Ігоря Миколайовича, Договору №06-17/16 від 21.07.2017, відповідно до платіжного доручення № 27 від 19.09.2017 з розрахункового рахунку Золочівської РДА № 35423164005138, відкритого в управлінні Державної казначейської служби України у Харківської області, на розрахунковий рахунок ТОВ "Енерготепло" № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві, відповідно до постанови КМУ № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт та послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" від 23.04.2014, перераховано бюджетні кошти в сумі 875 212,70 грн.

В подальшому, на виконання умов Договору, 29.09.2017 складено та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 (№ КБ-2в) про проведені ТОВ "Енерготепло" роботи з реконструкції очисних споруд по вул. Комарова в смт. Золочів, Золочівський район, Харківська області.

Згідно платіжного доручення № 30 від 02.10.2017 з розрахункового рахунку Золочівської РДА № 35423164005138, відкритого в управлінні Державної казначейської служби України Харківської області, ТОВ "Енерготепло" отримало бюджетні кошти в сумі 1 879 951,00 грн. за реконструкцію очисних споруд по вул. Комарова смт. Золочів, Золочівський район, Харківської області.

В свою чергу, в ході досудового розслідування встановлено, що зазначені у акті приймання виконаних будівельних робіт № 2 (№ КБ-2в) від 29.07.2017 роботи, фактично виконані не були, що підтверджується Висновками експертиз, проведених в рамках вищевказаного кримінального провадження.

Так, зокрема, відповідно до Висновку експерта Харківського науково- дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 6367 від 10.09.2020, вартість фактично виконаних робіт за договором № 06/17/16 від 21.07.2017 укладеного між Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області в особі голови Гуріна І.М. (замовник), щодо виконання реконструкції очисних споруд по вул. Комарова в смт. Золочів, Золочівського району. Харківської області, (які безпідставно включені до акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 29.09.2017) завищена на 449 877,88 грн.

Окрім того, згідно з висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 07.12.2020 № 8/312/СЕ- 20 виключно з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6367 від 10.09.2020 документально підтверджується необґрунтоване перерахування грошових коштів по договору № 06-17/16 від 21.07.2017 укладеного між Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області та ТОВ "Енерготепло" щодо виконання робіт з реконструкції очисних споруд по вул. Комарова в смт. Золочів, Золочівський район, Харківська область, в сумі 449 877, 88 грн.

Таким чином, прокуро вважає що посадові особи ТОВ "Енерготепло", достовірно знаючи про умови та строки виконання Договору, внесли відомості в акти виконаних будівельних робіт, що не відповідають об`ємам фактично виконаних робіт та полягали у завищенні об`ємів і вартості виконаних робіт, що призвело до зайвого перерахування коштів місцевого бюджету , на загальну суму 449 877,88 грн. Наведені обставини стали підставою для звернення прокуратури до суду з даним позовом.

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокуратурою, суд зазначає наступне.

Зі змісту пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя цієї ж статті).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в господарському суді.

Згідно з частиною третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта зазначеної ж статті).

Частиною першою статті 55 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Зі змісту пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вбачається, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Аналізуючи частину третю статті 23 Закону України "Про прокуратуру" можна зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).

Відповідно, з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Водночас Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що сам факт незвернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Таким чином, ні норми Конституції України, ні Закону України "Про прокуратуру" не містять обов`язку прокурора з`ясовувати причини неналежного виконання органом своїх обов`язків щодо відшкодування шкоди підприємству, установі, організації, інтереси яких представляє прокурор чи надавати суду підтвердження того, що орган, який представляє прокурор погодився на таке представництво.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

У даному випадку прокурор звертається в інтересах Богодухівської районної державної (військової) адміністрації Харківської області.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Статтею 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, бюджету, фінансів та обліку, управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики.

Пунктом 4 статті 18 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація здійснює фінансування підприємств, установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров`я, фізичної культури і спорту, соціального захисту населення, переданих у встановленому законом порядку в управління місцевій державній адміністрації вищими органами державної та виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, а також заходів, пов`язаних із розвитком житлово-комунального господарства, благоустроєм та шляховим будівництвом, охороною довкілля та громадської безпеки і порядку, інших заходів, передбачених законодавством.

Згідно постанови Верховної ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" утворено Богодухівський район (з адміністративним центром у місті Богодухів) у складі територій Богодухівської міської, Банківської міської, Золочівської селищної, Коломацької селищної, Краснокутської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів, шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів", утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1. За Додатком 1 до цього розпорядження Золочівську раидержадміністрацію приєднано до Богодухівської райдержадміністрації.

Таким чином, Богодухівська районна державна адміністрація є правонаступником усіх прав та обов`язків Золочівської районної державної адміністрації.

Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження бюджетними коштами належить до відання місцевих державних адміністрацій, яким у спірних правовідносинах є Богодухівська районна державна адміністрація.

Листом від 24.11.2021 № 57-1125-21 Дергачівською окружною прокуратурою повідомлено Богодухівську районну державну адміністрацію про виявлені порушення з метою вжиття заходів представницького характеру. На зазначений лист Богодухівською районною державною адміністрацією надано відповідь від 30.12.2021 № 01-24/3852, в якій повідомлено, що адміністрацією планується вжиття заходів щодо стягнення можливих збитків шляхом пред`явлення позовної заяви. Окрім того, просили надати можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.

Листом від 05.01.2022 № 57-1125-21 Дергачівською окружною прокуратурою повідомлено Богодухівську районну державну адміністрацію про графік роботи прокуратури та можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Листом від 07.02.2022 № 57-109-440вих Дергачівською окружною прокуратурою вдруге повідомлено Богодухівську районну державну адміністрацію про виявленні порушення з метою вжиття заходів представницького характеру. Відповідь на вказаний лист до окружної прокуратури так і не надійшла.

Дергачівською окружною прокуратурою листом від 27,07.2022 за № 57-358вих22 втретє повідомлено Богодухівську районну державну адміністрацію про виявлені порушення з метою вжиття заходів представницького характеру. На вказаний лист 12.08.2022 за №01-30/629 з Богодухівської районної державної адміністрації надійшла відповідь, відповідно до якої, районна адміністрація з позовом не зверталася та на теперішній час не має грошових коштів необхідних для сплати судового збору, у зв`язку з чим просять окружну прокуратуру здійснити представництво інтересів держави в особі Богодухівської районної державної адміністрації.

У даному випадку необхідність захисту економічних інтересів держави зумовлена тим, що внаслідок порушень, допущених під час виконання Договору № 06-17/16, укладеного між ТОВ "Енерготепло" в особі директора Бондаренка С.В. та Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області в особі голови Гуріна І.М. по виконанню робіт з реконструкції очисних споруд, спричинені збитки місцевому бюджету. Враховуючи те, що вказані інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів Богодухівської районної державної адміністрації, як представника держави у спірних правовідносинах, а відповідна позовна заява Дергачівської окружної прокуратури є ефективним засобом захисту.

Щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготепло" збитків в розмірі 449 877,88 грн., завданих неналежним виконанням умов Договору № 06-17/16 від 21.07.2017.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України). Укладений сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм Глави 61 Цивільного кодексу України.

Загальні положення про підряд визначено статтею 837 ЦК України: за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 857 ЦК України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Положеннями частин 1, 2 статті 883 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Як вже було встановлено судом, на виконання пункту 3.1. Договору, укладеного між ТОВ "Енерготепло" в особі Бондаренка С.В. та Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області в особі голови Гуріна Ігоря Миколайовича, Договору №06-17/16 від 21.07.2017 з розрахункового рахунку Золочівської РДА на розрахунковий рахунок ТОВ "Енерготепло" перераховано бюджетні кошти в сумі 875 212,70 грн.

29 вересня 2017 року складено та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 (№ КБ-2в) про проведені ТОВ "Енерготепло" роботи з реконструкції очисних споруд по вул. Комарова в смт. Золочів, Золочівський район, Харківська області. Виконані підрядником роботи прийняті замовником без будь-яких зауважень щодо їх кількості, якості та вартості за актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ- 2в).

Згідно платіжного доручення № 30 від 02.10.2017 з розрахункового рахунку Золочівської РДА № 35423164005138, відкритого в управлінні Державної казначейської служби України Харківської області, ТОВ "Енерготепло" отримало бюджетні кошти в сумі 1 879 951,00 грн. за реконструкцію очисних споруд по вул. Комарова смт. Золочів, Золочівський район, Харківської області.

Доказів виявлення дефектів виконаних будівельних робіт, підписання актів виконаних робіт із зауваженнями, вимог щодо розірвання договору підряду та стягнення понесених збитків, матеріали справи не містить.

Так, при виявленні недоліків експлуатації об`єкта в межах гарантійного строку Богодухівська районна державна (військова) адміністрація Харківської області має право сповістити про це відповідача та запросити його для складання відповідного акта з визначенням в ньому термінів усунення виявлених вад (недоліків). Разом з цим, позивач не звертався з приводу вказаних недоліків до відповідача у встановленому договором порядку та взагалі вважає, що такі недоліки відсутні, а роботи виконані якісно та у повному обсязі.

Як було зазначено вище, роботи замовник прийняв після огляду, без зауважень, з підписанням актів приймання виконаних будівельних робіт на загальну вартість, яка не перевищила договірної ціни, підтверджені інженером з технічного нагляду та оплачені замовником, а відповідно до статті 853 частини третьої статті 882 ЦК України після прийняття робіт замовник несе ризик їх знищення або пошкодження та, не здійснивши заяви про відступи в роботі та інші недоліки при прийнятті робіт, втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Доказів того, що відповідний об`єкт на момент звернення прокурора з позовом до суду перебуває у непридатному для експлуатації стані, що спричинено неналежним виконанням підрядником своїх зобов`язань, зокрема, неякісним виконанням робіт, суду також не надано.

Разом з тим, звертаючись із позовом, прокурор посилається на протиправність дій відповідача, що виражається у завищені вартості фактично виконаних робіт за Договором № 06/17/16 від 21.07.2017, що, на його переконання, підтверджується висновком експерта Харківського науково- дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 6367 від 10.09.2020. Також за висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 07.12.2020 № 8/312/СЕ- 20 виключно з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6367 від 10.09.2020 підтверджується необґрунтоване перерахування грошових коштів по договору № 06-17/16 від 21.07.2017 в сумі 449 877, 88 грн.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно статті 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

За загальними положеннями статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Ураховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладено обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу, з урахуванням положень частини першої статті 883 ЦК України, потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Положеннями приписів частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно частини третьої статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в натежним чином засвідченій копії (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 924/497/19).

Згідно висновку експерта № 6367 на вирішення вказаної експертизи поставлено питання: Чи завищена вартість фактично виконаних робіт за договором 06/17/16 (хоча договір 6-17/16) від 21.07.2017 укладеного між Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області і особі голови Гуріна І.М. (замовник), щодо виконання реконструкції очисних споруд по вул. Комарова у смт. Золочів, Золочівського району Харківської області? Якщо так. то на яку суму?

В той же час інший висновок № 8/312СЕ-20 складений виключно на підставі висновку експертизи № 6367 від 10.09.2020, тобто, не проводились будь-які фактичні дослідження.

Згідно проведеного дослідження актів приймання виконаних будівельних робіт, а саме актів № 1 від 08 вересня 2017 року та № 2 від 29 вересня 2017 року, експерт зазначає наступне: "30.03.2020, відповідно до ст.69 КПК України та н.н.1.13, 2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 №53/5 (із змінами та доповненнями) на адресу Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області відправлено клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів (вихідних даних), необхідних для виконання судової експертизи №6367, яке не задоволено у частині надання проектної документації на реконструкцію очисних споруд по вул. Комарова смт Золочів» та робиться наступний висновок: «За відсутності вихідних даних у вигляді проектної документації з реконструкції очисних споруд по вул. Комарова в смт Золочів Золочівського району Харківської області, неможливо дослідити фактичне виконання робіт розгляданим актом".

Окрім того: "30.03.2020, відповідно до ст.69 КПК України та п.п.1.13, 2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 №53/5 (із змінами та доповненнями) на адресу Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області відправлено клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів (вихідних даних), необхідних для виконання судової експертизи №6367, яке не задоволено у частині надання: Проектної документації на реконструкцію очисних споруд по вул. Комарова смт Золочів; Товарно-транспортних накладних на доставлення будівельних виробів, матеріалів та конструкцій: Актів вхідного контролю на будівельні вироби, матеріали та конструкції, застосовані при виконанні розгляданих будівельних робіт; Документів, складених особою, що здійснювала технічний нагляд за веденням розгляданих будівельних робіт при визначенні фактично виконаних видів будівельних робіт та їх обсягів".

Також треба звернути увагу на те, що експерт, виходячи з наданих на дослідження даних, натурного обстеження, робить висновок, що вартість збитків складає 449 877,88 грн., при цьому зазначаючи, що "неможливо дослідити фактичне виконання робіт розгляданим актом" у зв`язку з ненаданням витребуваних документів на підтвердження.

Суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду на викладене вище, експерт, посилаючись на відсутність документів, а саме: Проектної документації на реконструкцію очисних споруд по вул. Комарова смт Золочів; Товарно-транспортних накладних на доставляння будівельних виробів, матеріалів та конструкцій; Актів вхідного контролю на будівельні вироби, матеріали та конструкції, застосовані при виконанні розгляданих будівельних робіт; Документів, складених особою, що здійснювала технічний нагляд за веденням розгляданих будівельних робіт при визначенні фактично виконаних видів будівельних робіт та їх обсягів, - не може стверджувати достеменно та однозначно, про наявність збитків.

У розумінні положень Господарського процесуального кодексу України експертний висновок № 6367 від 10.09.2020 відповідає вимогам, встановленим процесуальним законом для засобів доказування, однак з огляду на характер висновків, що мають ознаки ймовірних, суд вважає, що висновок експерта, отриманий в ході досудового слідства, не можна вважати таким, що надає підстави визнати порушення з боку відповідача доведеним фактом вчинення порушення господарських зобов`язань до їх закріплення у належний спосіб процесуальним шляхом. Вказаний доказ не доводить наявності правових підстав для стягнення з відповідача збитків у сумі 449 877,88 грн., завданих неналежним виконанням умов Договору підряду.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що підставою звернення прокурора з даним позовом до господарського суду є документи, зібрані під час досудового розслідування кримінального провадження № 42018221280000088 від 15 травня 2018 року, якими, на переконання прокурора, підтверджується неналежне виконання відповідачем взятих зобов`язань по виконанню умов договору, яке закрите, без доведення вини будь-якої особи.

Згідно з приписами статті 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Отже, наданий до справи обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42018221280000088 від 15 травня 2018 року та інші матеріали кримінального провадження, не є належним доказом підтвердження факту внесення до актів виконаних робіт завідомо неправдивих даних щодо обсягів цих робіт. При цьому суд зазначає, що вказані акти підписані не лише ТОВ "Енерготепло", а й замовником - Золочівською районною адміністрацією Харківської області.

Прокурор не надав суду належних доказів, зокрема вирок у кримінальній справі, в підтвердження того, що посадові особи відповідача чи Золочівської районної адміністрації Харківської області внесли до актів приймання виконаних будівельних робіт завідомо неправдиві дані чи доказів, що вказані акти є сфальсифікованими. Посилання прокурора на те, що спірний акт підписаний з метою спричинення держаних збитків державі, не підтверджене жодним належним доказом.

Той факт, що замовник прийняв роботи та не заявив жодних зауважень під час розгляду справи в установленому порядку не спростовані.

Враховуючи встановлені судом обставини, висновок прокурора про те, що протиправність діяння уповноважених осіб відповідача виражається у невідповідності обсягам робіт, фактично виконаних підрядником, що підтверджується згаданим висновком експертів, є передчасним, оскільки на теперішній час відсутній обвинувальний вирок суду по відношенню до посадової особи відповідача в межах кримінального провадження, тобто протиправна поведінка та вина директора відповідача не є доведеною.

Дослідження питання наявності або відсутності вини в діях відповідача та його протиправної поведінки за документами досудового розслідування, в т.ч. висновком експертів, не відповідають в даному випадку завданню господарського судочинства, оскільки, висновок поряд та у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні підлягає дослідженню судом при встановленні наявності/відсутності у діях фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191 та частиною другою статті 366 КК України.

Таким чином, прокурор передчасно звернувся з даним позовом до суду, з огляду на те, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з тим, що протиправність поведінки посадової особи відповідача ще не встановлена судом у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що прокурором у відповідності до положень статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України не було надано інших належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів в обґрунтування понесення позивачем збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 06-17/16 від 21.07.2017, укладеним між Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготепло", на підставі яких суду вбачалося б за можливе встановити наявність або відсутність усього складу завданої шкоди, у тому числі протиправної поведінки, доведеного розміру збитків, спричинених відповідними діями або бездіяльністю підрядника, причинно-наслідкового зв`язку та вини заподіювача.

Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України також унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналізуючи також судову практику, на яку посилаються сторони, суд зазначає, що кожен правовий висновок Верховного Суду було оцінено на релевантність в аспекті подібності до правовідносин, що склалися між учасниками цього спору і застосовано судом при прийнятті рішення у цій справі, якщо було встановлено подібність правовідносин. Проте, виходячи з завдань господарського судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні спорів, а не доведенні чи роз`ясненні учасникам провадження змісту постанов суду касаційної інстанції, оцінці правильності розуміння ними висновків суду за результатами розгляду касаційної скарги, враховуючи, що судом була надана відповідь на основні аргументи позову та заперечень щодо нього.

На підставі викладеного у сукупності, а також з огляду на вимоги глави 61 Цивільного кодексу України, якою врегульовані правовідносини, що виникають із договорів підряду, та зважаючи на загальні засади цивільно-правової відповідальності, прокурором не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами факту завдання Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготепло" збитків, завданих неналежним виконанням Договору № 06-17/16 від 21.07.2017, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог прокурора та стягнення з відповідача збитків у сумі 449 877,88 грн.

Решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Судовий збір за подання позовної заяви, відповідно приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, залишається судом за прокурором.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 195, 221, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області - відмовити.

Судові витрати залишити за прокурором.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "17" березня 2023 р.

СуддяВ.В. Рильова