Постанова

від 25.05.2023 по справі 922/1556/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м. Харків Справа № 922/1556/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В. , суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

за участю представників сторін:

прокурор: Хряк О.О., посвідчення від 01.03.2023 №072721;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: адвокат Демура І.Б., на підставі ордеру серії АН №1013101 від 25.05.2023;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків,

на рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2023, ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові, повний текст якого складений 17.03.2023 (суддя Рильова В.В.),

у справі №922/1556/22

за позовом: керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області, Харківська область, м.Дергачі, в інтересах держави в особі: Богодухівської районної державної (військової) адміністрації Харківської області, Харківська область, м. Богодухів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготепло", Харківська область, Золочівський район, смт Золочів,

про стягнення 449877,88грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області з позовної заявою звернувся керівник Дергачівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Богодухівської районної державної (військової) адміністрації Харківської області про стягнення з ТОВ "Енерготепло" збитків в розмірі 449877,88грн, завданих неналежним виконанням умов договору № 06-17/16 від 21.07.2017, укладеного між Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області та ТОВ "Енерготепло".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.03.2023 у справі №922/1556/22 в задоволенні позову керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області відмовлено.

Рішення суду першої інстанції з посиланням на ст.ст. 22, 882, 883 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України мотивовано відсутністю в матеріалах справи доказів виявлення позивачем дефектів виконаних будівельних робіт, підписання актів виконаних робіт із зауваженнями; позивач не звертався з приводу вказаних прокурором недоліків до відповідача у встановленому договором порядку та вважає, що такі недоліки відсутні, а роботи виконані якісно та у повному обсязі. Доказів того, що відповідний об`єкт на момент звернення прокурора з позовом до суду перебуває у непридатному для експлуатації стані, що спричинено неналежним виконанням підрядником своїх зобов`язань, зокрема, неякісним виконанням робіт, суду також не надано. Судом зазначено, що експерт, посилаючись на відсутність документів, необхідних для проведення експертного дослідження, не може стверджувати достеменно та однозначно про наявність збитків, висновки експерта мають характер ймовірних, а тому висновок експерта не доводить наявності правових підстав для стягнення з відповідача збитків у сумі 449877,88грн, завданих неналежним виконанням умов договору підряду. Судом наголошено, що прокурор не надав суду належних доказів, зокрема, вирок у кримінальній справі, в підтвердження того, що посадові особи відповідача чи Золочівської районної адміністрації Харківської області внесли до актів приймання виконаних будівельних робіт завідомо неправдиві дані чи доказів, що вказані акти є сфальсифікованими.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2023 у справі №922/1556/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; судові витрати відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури за рахунок відповідача.

Апелянт зазначає, що твердження суду першої інстанції про те, що висновок експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №6367 від 10.09.2020 не може достовірно підтвердити розмір збитків, так як сторонами не були надані витребувані документи, є безпідставним, оскільки експертиза проводилася шляхом співставлення результатів натурного обстеження та змісту акту приймання виконаних будівельних робіт. При цьому експертом достовірно встановлено відсутність ознак виконання робіт, які були зазначені в акті приймання виконаних будівельних робіт №2 від 29.09.2017, що, в свою чергу, свідчить про неналежне виконання умов договору підряду. Наявність в експерта документів, які були ним витребувані, могла лише вплинути на розрахунок завданої шкоди і тільки у бік збільшення, а не зменшення. Прокурор наголошує, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування висновків експерта, не доведено факту належного виконання будівельних робіт за договором підряду, клопотань про проведення експертизи не заявлялося та не було надано до суду експертного висновку у відповідності до ст. 101 ГПК України. Прокурор вважає, що висновками експерта №6367 від 10.09.2020 та №8/312/СЕ-20 від 07.12.2020 достовірно підтверджено факт заподіяння державі збитків у розмірі 499877,88грн, завданих неналежним виконанням умов договору підряду. А тому прокурор вважає, що ним достовірно встановлено всі складові цивільно-правової відповідальності.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю. Вважає, що експерт за відсутності витребовуваної ним документації, а саме: проектної документації на реконструкцію очисних споруд, товарно-транспортних накладних на доставлення будівельних виробів, матеріалів та конструкцій, актів вхідного контролю на будівельні вироби, матеріали та конструкції, документів, складених особою, що здійснювала технічний нагляд за веденням будівельних робіт, не може стверджувати достеменно та однозначно про наявність збитків. Зазначає, що експерт, виходячи з наданих на дослідження даних, натурного обстеження, робить висновок, що вартість збитків складає 449877,88грн, при цьому зазначаючи, що "неможливо дослідити фактичне виконання робіт розгляданим актом" у зв`язку з ненаданням витребуваних документів на підтвердження. А тому вважає, що висновок експерта не є належним доказом, що підтверджує порушення з боку відповідача. Вказує, що прокурором не доведено вини відповідача, оскільки кримінальне провадження, на яке посилається прокурор, закрите без доведення вини будь-якої особи. Наголошує, що під час прийняття виконаних робіт за договором підряду акти підписані замовником без заперечень; з повідомленнями про виявлення недоліків виконаних робіт та вимогами про їх усунення у відповідності до умов договору та ЦК України замовник до генпідрядника не звертався.

В судовому засіданні апеляційної інстанції, 25.05.2023, прокурор наполягав на доводах апеляційної скарги, просив її задовольнити, ішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просив рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2023 у справі №922/1556/22 залишити без змін.

Представник Богодухівської районної державної (військової) адміністрації Харківської області до судового засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення - копії ухвали Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як встановлено судом, 21.07.2017 між Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області (замовником) та ТОВ "Енерготепло" (підрядником) укладений договір № 06-17/16, за умовами п. 1.1 якого підрядник зобов`язується своїми силами і засобами на свій ризик за технічним завданням, що є невід`ємним додатком № 1 до договору, виконати роботи з ДСТУ БД.1.1-1:2013 (ДК 021:2015 - 45450000-6 - інші завершальні будівельні роботи (Реконструкція очисних споруд по вул. Комарова в смт Золочів, Золочівський район, Харківська область (коригування) (далі за текстом виконання робіт, реконструкція об`єкту) у встановлений цим договором строк відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується передати підряднику дозвільну документацію, проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 1.2 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 31.07.2017) основні параметри, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією.

Відповідно до п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди №5 від 18.12.2017) сума договору визначена на основі динамічної договірної ціни і становить 3665648,00грн, ПДВ (20%) 733129,00грн, разом 4398777,00грн. Вартість робіт враховує усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені стосовно передбачених п. 1.1 цього договору. Загальновиробничі та адміністративні витрати в складі ціни підрядника обчислюються на підставі нормативів (ДСТУ БД.1.1-1-2013). Розрахунки можуть проводитися з попередньою оплатою відповідно до бюджетного законодавства України та постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" на термін до трьох місяців з дня надходження коштів на придбання матеріалів у розмірі 30% від загального річного обсягу. Підрядник протягом трьох місяців з дня надходження коштів, як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з актами приймання-передачі виконаних робіт.

Замовником після надання підрядником підписаних та скріплених печаткою актів виконаних робіт (за формою №№ КБ-2в, КБ-3), перевірки спеціалістами технічного нагляду, з яким замовник укладає окремий договір, обсягів виконаних робіт, їх якості та відповідності нормативним вимогам, проектно-кошторисній документації, умовам цього договору та після підписання замовником актів з урахуванням надходження відповідних коштів на рахунок замовника здійснює перерахування коштів на поточний рахунок підрядника (п.3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок підрядника.

Згідно з п. 4.1 договору замовник зобов`язаний прийняти у встановленому договором та чинним законодавством України порядку виконані роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, у тому числі достроково відповідно до п. 2.3 договору (пп. 4.1.3); сплатити підряднику обумовлену суму, визначену у п. 3.1 договору, після приймання закінчених робіт у встановленому цим договором порядку (пп. 4.1.4).

За положеннями п. 4.2 договору замовник має право: відмовитися від прийняття об`єкта будівництва у разі виявлення істотних відступів або інших недоліків, які виключають можливість використання об`єкту відповідно до мети, зазначеної у проектно-кошторисній документації та договорі, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (пп. 4.2.1); здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт (пп. 4.2.2); вимагати безоплатного усунення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень (пп. 4.2.5); вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням договору (пп. 4.2.8).

Крім того, пунктом 4.3 договору визначено, що підрядник зобов`язаний: забезпечити роботи матеріальними ресурсами, відповідати за їх якість, відповідність вимогам, установленим нормативними документами та проектно-кошторисною документацією (пп.4.3.2); забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає вимогам, встановленим умовами цього Договору, технічному завданню, проектно-кошторисній документації, державним будівельним нормам і правилам (пп. 4.3.5); передати замовнику у порядку, передбаченому чинним законодавством України та договором, закінчені роботи (об`єкт будівництва) (пп. 4.3.7); своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з його вини в узгоджені сторонами строки з розрахунку, щоб час, витрачений підрядником на усунення виявлених замовником недоліків не призвів до збільшення загального строку будівництва, передбаченого календарним графіком (планом) виконання робіт (пп. 4.3.12); відшкодувати відповідно до чинного законодавства України та договору завдані замовнику збитки (пп. 4.3.13).

В свою чергу, підрядник відповідно до підпункту 4.4.1 договору має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи в межах фінансування замовника.

Згідно з п. 7.2 договору передача результату робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання-передачі виконаних робіт, підписаним обома сторонами згідно актів прийому-передачі виконаних робіт за формою № КБ-2в, КБ-3 (далі - акт).

Пунктом 7.3 договору визначено, що протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту одержання зазначених у п. 7.2 договору документів замовник перевіряє документацію, передбачену Технічним завданням, на наявність недоліків та відступів від вимог, що містяться у Технічному завданні.

За умовами п. 7.5 договору підрядник відповідає за недоліки результатів робіт, включаючи недоліки, виявлені у процесі їх використання. У разі виявлення недоліків у результатах робіт підрядник на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити або здійснити необхідні додаткові роботи, а також відшкодувати завдані збитки. Якщо підрядник не бажає чи не може усунути виявлені недоліки, замовник має право, попередньо повідомивши у письмовій формі підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов`язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником.

Відповідно до п. 8.1 договору підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.

Гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва становить десять років (згідно чинного законодавства України) від дня його прийняття замовником (п. 8.3 договору).

Положенням п. 8.5 договору встановлено, що у разі виявлення замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у закінчених роботах (об`єкті будівництва) і змонтованих конструкціях він невідкладно повідомляє про них підрядника.

Згідно з п. 8.7 договору підрядник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах (об`єкті будівництва) і змонтованих конструкціях протягом гарантійних строків, якщо він не доведе, що: ??недоліки були відомі або могли бути відомі замовнику на момент їх прийняття, але не зазначені в акті: ??недоліки виникли внаслідок неналежної підготовки проектної документації замовником; ??природного зносу результату закінчених робіт (об`єкта будівництва), змонтованих конструкцій; ??неправильної експлуатації або неправильності інструкцій щодо експлуатації змонтованих конструкцій та/або об`єкта будівництва, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами; ??неналежного ремонту змонтованих конструкцій, об`єкта будівництва, проведеного самим замовником або залученими ним третіми особами; ??інших незалежних від підрядника обставин.

У випадку виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов`язаний у порядку, визначеному цим договором, повідомити про це підрядника і запросити його для складення відповідного акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів) (п. 8.8 договору).

За умовами п. 8.9 договору якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні акту, замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику.

Пунктом 8.10 договору визначено, що підрядник зобов`язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення.

У разі відмови підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти) замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. У такому разі підрядник зобов`язаний повністю компенсувати замовнику витрати, пов`язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки (п. 8.11 договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором (п. 9.1 договору).

Згідно з п. 9.5 договору у випадку неякісного виконання робіт, виявленого в процесі виконання робіт, або протягом гарантійного терміну, підрядник зобов`язаний усунути виявлені недоліки за свій рахунок у терміни, вказані замовником.

Вказаний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків до повного їх проведення за фактично виконану роботу, прийняту замовником за актами приймання-передачі виконаних робіт (п. 13.1 договору).

Відповідно до платіжного доручення від 19.09.2017 № 27 Золочівською районною державною адміністрацією на користь ТОВ "Енерготепло" перераховано кошти в сумі 875212,70грн авансу по реконструкції очисних споруд по вул. Комарова згідно з договором №06-17/16 від 21.07.2017 та рахунку №6 від 18.09.2017.

В подальшому ТОВ "Енерготепло" в особі директора Бондаренка С.В. та Золочівською районною державною адміністрацією в особі першого заступника голови Попова О.Ф. підписані акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за 29.09.2017 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 29.09.2017 за формою КБ-3 на суму 2755164,00грн.

Згідно платіжного доручення від 02.10.2017 № 30 Золочівською районною державною адміністрацією перераховано на користь ТОВ "Енерготепло" кошти в сумі 1879951,30 грн за будівельні роботи по реконструкції очисних споруд по вул. Комарова згідно з договором №06-17/16 від 21.07.2017 та актом №2 від 29.09.2017.

Прокурор зазначає, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12021220280000075 від 15.05.2018 встановлено, що зазначені у акті приймання виконаних будівельних робіт № 2 (№ КБ-2в) від 29.07.2017 роботи фактично виконані не були, що, на думку прокурора, підтверджується Висновками експертиз, проведених в рамках вищевказаного кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою слідчого Дергачівського відділу ГУ НП в Харківській області від 12.03.2020 призначено судову будівельно-технічну експертизу по кримінальному провадженню №42018221280000088 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

За результатами проведення експертного дослідження складено висновок експерта №6367 від 10.09.2020, відповідно до якого вартість фактично виконаних робіт за договором № 06/17/16 від 21.07.2017, укладеним між Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області в особі голови Гуріна І.М. (замовник), щодо виконання реконструкції очисних споруд по вул. Комарова в смт Золочів, Золочівського району, Харківської області, завищена на 449877,88грн.

Разом з тим, згідно з висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 07.12.2020 №8/312СЕ- 20 виключно з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6367 від 10.09.2020 документально підтверджується необґрунтоване перерахування грошових коштів по договору № 06-17/16 від 21.07.2017, укладеному між Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області та ТОВ "Енерготепло", щодо виконання робіт з реконструкції очисних споруд по вул. Комарова в смт Золочів, Золочівський район, Харківська область, в сумі 449877,88грн.

За доводами прокурора посадові особи ТОВ "Енерготепло", достовірно знаючи про умови та строки виконання договору, внесли відомості в акти виконаних будівельних робіт, що не відповідають об`ємам фактично виконаних робіт та полягали у завищенні об`ємів і вартості виконаних робіт, що призвело до зайвого перерахування коштів місцевого бюджету на загальну суму 449877,88грн, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.03.2023 у справі №922/1556/22 в задоволенні позову відмовлено з підстав, що викладені вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Щодо представництва інтересів держави.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Водночас згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких відповідний орган не здійснює захисту своїх інтересів (правові висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, від 16.08.2018 у справі №910/21265/17).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог у даній справі є стягнення збитків на користь Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, завданих неналежним виконанням ТОВ "Енерготепло" умов договору підряду від 21.07.2017 №06-17/16.

З матеріалів справи судом встановлено, що сторонами договору від 21.07.2017 №06-17/16 є ТОВ "Енерготепло" та Золочівська районна державна адміністрація Харківської області.

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" утворено у Харківській області Богодухівський район (з адміністративним центром у місті Богодухів) у складі територій Богодухівської міської, Банківської міської, Золочівської селищної, Коломацької селищної, Краснокутської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів, шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів", утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1. За Додатком 1 до цього розпорядження Золочівську райдержадміністрацію реорганізовано шляхом приєднання до Богодухівської райдержадміністрації.

Отже, Богодухівська районна державна адміністрація є правонаступником усіх прав та обов`язків Золочівської районної державної адміністрації.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, бюджету, фінансів та обліку, управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики.

За пунктом 4 статті 18 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація здійснює фінансування підприємств, установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров`я, фізичної культури і спорту, соціального захисту населення, переданих у встановленому законом порядку в управління місцевій державній адміністрації вищими органами державної та виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, а також заходів, пов`язаних із розвитком житлово-комунального господарства, благоустроєм та шляховим будівництвом, охороною довкілля та громадської безпеки і порядку, інших заходів, передбачених законодавством.

Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження бюджетними коштами належить до відання місцевих державних адміністрацій, яким у спірних правовідносинах є Богодухівська районна державна адміністрація.

Прокурор зазначає, що Богодухівською районною державною адміністрацією упродовж тривалого строку не виконувались належним чином покладені на неї функції та не вживалися заходи щодо відшкодування завданої відповідачем шкоди.

Згідно з листом від 24.11.2021 № 57-1125-21 Дергачівською окружною прокуратурою повідомлено Богодухівську районну державну адміністрацію про виявлені порушення з метою вжиття заходів представницького характеру.

У відповідь Богодухівською районною державною адміністрацією від 30.12.2021 №01-24/3852 повідомлено, що адміністрацією планується вжиття заходів щодо стягнення можливих збитків шляхом пред`явлення позовної заяви. Окрім того, просила надати можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.

Прокурор зазначає, що листами від 05.01.2022 № 57-1125-21 від 07.02.2022 № 57-109-440вих повідомлено Богодухівську районну державну адміністрацію про графік роботи прокуратури та можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та про виявлені порушення з метою вжиття заходів представницького характеру, проте відповідь на вказані листи до окружної прокуратури так і не надійшла.

Листом від 27.07.2022 за № 57-358вих22 прокурором повідомлено Богодухівську районну військову адміністрацію про виявлені порушення та запитано інформацію, чи були вжиті Богодухівською районною державною адміністрацією заходи щодо відновлення порушених інтересів держави шляхом звернення до суду.

Листом від 12.08.2022 за №01-30/629 Богодухівською районною державною (військовою) адміністрацією надано відповідь, відповідно до якої повідомляє, що з позовом про стягнення збитків не зверталася та на теперішній час не має грошових коштів, необхідних для сплати судового збору, у зв`язку з чим просить окружну прокуратуру здійснити представництво інтересів держави щодо стягнення з винних осіб заподіяних збитків.

На виконання положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Дергачівською окружною прокуратурою повідомлено Богодухівську районну державну (військову) адміністрацію про прийняття прокуратурою рішення звернутися до суду в інтересах держави в особі Богодухівської районної державної (військової) адміністрації.

Отже, у позовній заяві обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави та зазначено, у чому полягають інтереси держави та їх порушення у цих правовідносинах, а тому звернення прокурора з позовною заявою у даній справі є таким, що узгоджується з положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та відповідними приписами ГПК України.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частинами 1 та 2 статті 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Статтею 857 Цивільного кодексу України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ч. 1 статті 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

За умовами ч. 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Умовами ч. 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Положеннями частин 1, 2 статті 883 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов договору від 21.07.2017 №06-17/16 відповідачем та Золочівською районною державною адміністрацією підписано акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за 29.09.2017 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 29.09.2017 за формою КБ-3 на суму 2755164,00грн.

В той же час, згідно зазначених у висновку експерта №6367 від 10.09.2020 відомостей вбачається підписання замовником та підрядником трьох актів, складених за формою КБ-2в: №1 від 08.09.2017 на суму 1007075,00грн; №2 від 29.09.2017 на суму 2755164,00грн; №3 від 08.12.2017 на суму 636538,00грн, які були надані на дослідження експерта.

Разом з тим, до матеріалів справи прокурором надано виключно акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за 29.09.2017. Акти №1 від 08.09.2017 та №3 від 08.12.2017 в матеріалах даної справи відсутні.

З матеріалів справи судом встановлено, що виконані відповідачем роботи згідно акта №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за 29.09.2017 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 29.09.2017 за формою КБ-3 прийняті замовником без будь-яких заперечень та зауважень.

Умовами договору 21.07.2017 №06-17/16 передбачено гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва, який становить десять років (згідно чинного законодавства України) від дня його прийняття замовником (п. 8.3 договору).

Проте, в матеріалах справи відсутні докази надіслання відповідачу будь-яких претензій про недоліки виконаних робіт. Доказів складання актів про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів), передбачених п. 8.8 договору, та надіслання їх відповідачу матеріали справи також не містять.

З наданих до матеріалів справи платіжних доручень від 19.09.2017 №27 на суму 875212,70грн та від 02.10.2017 №30 на суму 1879951,30грн, вбачається перерахування замовником підряднику згідно з договором від 21.07.2017 №06-17/16 коштів на загальну суму 2755164,00грн.

Проте, згідно висновку експерта від 07.12.2020 №8/312СЕ-20 перерахування Золочівською районною державною адміністрацією на рахунок ТОВ "Енерготепло" грошових коштів за договором від 21.07.2017 №06-17/16 (окрім платіжних доручень від 19.09.2017 №27 на суму 875212,70грн та від 02.10.2017 №30 на суму 1879951,30грн) відбувалося також на підставі платіжних доручень: №13 від 08.08.2017 на суму 444466,60грн; №21 від 08.09.2017 на суму 562609,00грн; №38 від 08.12.2017 на суму 636538,00грн, які в матеріалах справи відсутні.

В той же час, учасниками провадження не заперечується факт оплати замовником виконаних підрядником робіт.

Отже, виконані підрядником роботи прийняті замовником без будь-яких заперечень та застережень, а також здійснено оплату за виконані роботи.

При цьому з дати прийняття робіт до звернення прокурора до суду з позовом ні замовник, ні його правонаступник не зверталися до відповідача з претензіями щодо виявлених недоліків виконаних робіт та з проханнями усунути виявлені дефекти.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно статті 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст.ст.74, 76, 77 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на протиправність дій відповідача, що виражається у завищенні вартості фактично виконаних робіт за договором № 06/17/16 від 21.07.2017, що, на його переконання, підтверджується висновком експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 6367 від 10.09.2020 та висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 07.12.2020 № 8/312/СЕ-20.

Згідно з висновком експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 6367 від 10.09.2020 на вирішення експерта поставлено питання: "Чи завищена вартість фактично виконаних робіт за договором №06/17/16 від 21.07.2017, укладеним між Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області в особі голови Гуріна І.М. (замовник), щодо виконання реконструкції очисних споруд по вул. Комарова в смт Золочів, Золочівського району Харківської області? Якщо так, то на яку суму?".

За результатами проведення експертного дослідження складено висновок експерта №6367 від 10.09.2020, відповідно до якого вартість фактично виконаних робіт за договором № 06/17/16 від 21.07.2017, укладеним між Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області в особі голови Гуріна І.М. (замовник), щодо виконання реконструкції очисних споруд по вул. Комарова в смт Золочів, Золочівського району, Харківської області, завищена на 449877,88грн.

В той же час, з висновку експерта встановлено, що на вимогу експерта не було надано додаткових матеріалів (вихідних даних), необхідних для виконання судової експертизи №6367, а саме не надано: проектної документації на реконструкцію очисних споруд по вул. Комарова смт Золочів; товарно-транспортних накладних на доставлення будівельних виробів, матеріалів та конструкцій; актів вхідного контролю на будівельні вироби, матеріали та конструкції, застосовані при виконанні розгляданих будівельних робіт; документів, складених особою, що здійснювала технічний нагляд за веденням розгляданих будівельних робіт при визначенні фактично виконаних видів будівельних робіт та їх обсягів.

Відповідно до проведеного дослідження актів приймання виконаних будівельних робіт, а саме акта № 1 від 08.09.2017, експертом зазначено, що за відсутності вихідних даних у вигляді проектної документації з реконструкції очисних споруд по вул. Комарова в смт Золочів Золочівського району Харківської області, неможливо дослідити фактичне виконання будівельних робіт розгляданим актом.

При дослідженні акта № 2 від 29.09.2017 експертом зазначено, що за відсутності вихідних даних у вигляді проектної документації з реконструкції очисних споруд по вул. Комарова в смт Золочів Золочівського району Харківської області, не надається можливим співставити проектні рішення з об`єктами будівництва.

Положеннями приписів ч. 1 ст. 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Положеннями ч. 3 ст. 98 ГПК України визначено, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

У розумінні положень статті 104 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов`язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу.

Таким чином, висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів і не має заздалегідь установленої сили.

Враховуючи, що дослідження експерта здійснювалося виключно шляхом натурного обстеження за відсутності документації, необхідної для проведення повноцінного дослідження, а саме: проектної документації на реконструкцію очисних споруд по вул. Комарова смт Золочів; товарно-транспортних накладних на доставлення будівельних виробів, матеріалів та конструкцій; актів вхідного контролю на будівельні вироби, матеріали та конструкції, застосовані при виконанні розгляданих будівельних робіт; документів, складених особою, що здійснювала технічний нагляд за веденням розгляданих будівельних робіт при визначенні фактично виконаних видів будівельних робіт та їх обсягів, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки за результатами такого дослідження мають ознаки ймовірних.

Подібних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові від 18.07.2022 у справі №922/1825/21.

Разом з тим, судова колегія зауважує, що експертне дослідження здійснювалося майже через 3 роки після приймання-здачі об`єкта будівництва. При цьому у висновку експерта не враховано та не відображено вплив природнього зносу об`єкта у зв`язку з його експлуатацією, можливість впливу неправильної експлуатації об`єкта будівництва, чи здійснювалися монтажні/демонтажні та ремонтні роботи в період між 2017 та 2020 роками.

Таким чином, висновок експерта №6367 від 10.09.2020 не є категоричним, оскільки його виконано на підставі обмеженого обсягу витребуваних документів, а тому не може бути беззаперечним доказом наявності збитків.

Щодо висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 07.12.2020 № 8/312/СЕ-20, судова колегія зазначає, що відповідно до його змісту він зроблений виключно з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6367 від 10.09.2020.

Тобто висновок про безпідставне необґрунтоване перерахування грошових коштів по договору № 06-17/16 від 21.07.2017, укладеному між Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області та ТОВ "Енерготепло", щодо виконання робіт з реконструкції очисних споруд по вул. Комарова в смт Золочів, Золочівський район, Харківська область, в сумі 449877,88грн, здійснено без дослідження проектної документації, актів приймання будівельних робіт, довідок про вартість робіт, огляду об`єктів будівництва тощо, а ґрунтується на іншому висновку, в якому експертне дослідження здійснювалося за відсутності необхідних матеріалів для його проведення.

А тому вказаний висновок експерта також не бути прийнятий судом як беззаперечний доказ завдання відповідачем збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки прокурора про наявність вини в діях відповідача ґрунтуються також на існуванні кримінального провадження щодо директора відповідача.

Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 18.06.2021 клопотання адвокатів Мазепи Г.Б., Лимар О.В, Демури І.Б. про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України, та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, внесеного до ЄРДР 27.01.2021 за №12021220280000075, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.

В межах вказаного кримінального провадження відсутній обвинувальний вирок відносно посадових осіб відповідача.

Частинами 6, 8 ст. 74 ГПК України встановлено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.

Згідно з приписами статті 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Враховуючи зазначене, ухвала про закриття кримінального провадження не є тим процесуальним документом, який підтверджує протиправну поведінку та вину відповідача.

В той же час, як слушно зазначено судом першої інстанції, вказані вище акти приймання виконаних будівельних робіт підписані не лише ТОВ "Енерготепло", а й замовником - Золочівською районною адміністрацією Харківської області.

Прокурор не надав суду належних доказів, зокрема вирок у кримінальній справі, в підтвердження того, що посадові особи відповідача чи Золочівської районної адміністрації Харківської області внесли до актів приймання виконаних будівельних робіт завідомо неправдиві дані чи доказів, що вказані акти є сфальсифікованими. Посилання прокурора на те, що спірний акт підписаний з метою спричинення держаних збитків державі, не підтверджене жодним належним доказом, та є лише припущенням.

Жодних інших доказів на підтвердження позиції прокурора щодо завдання збитків у зв`язку з виконанням умов договорів підряду скаржником до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, прокурором не доведено належними доказами факту завищення відповідачем об`ємів і вартості виконаних підрядних робіт.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що кошти, які прокурор просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату за виконання робіт за договором, а тому такі кошти набуто за наявності правової підстави. З огляду на вказане, заявлена до стягнення з відповідача сума збитків перерахована йому як виконавцю будівельних робіт за договором сума коштів, а тому не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.

Виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судом та враховуючи недоведення прокурором наявності складу цивільного правопорушення у зв`язку з тим, що останнім не доведено наявності протиправності поведінки відповідача належними доказами, оскільки свої зобов`язання за договором відповідач виконав в повному обсязі, про що свідчить, зокрема, акт №2 приймання виконаних будівельних робіт від 29.09.2017 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 29.09.2017, які підписані замовником без зауважень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2023 у справі №922/1556/22 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2023 у справі №922/1556/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 02.06.2023.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.В. Плахов