Ухвала

від 17.03.2023 по справі 924/193/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"17" березня 2023 р. Справа № 924/193/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Верхньодніпровський ливарно - механічний завод" про забезпечення позову у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Верхньодніпровський ливарно - механічний завод" м. Бровари Київської області

до Державного підприємства "Новатор" м. Хмельницький

про стягнення 584 990,27 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.03.2023 було відкрито провадження у справі № 924/193/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Верхньодніпровський ливарно - механічний завод" м. Бровари Київської області до Державного підприємства "Новатор" м. Хмельницький про стягнення 584990,27 грн заборгованості в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

На адресу суду 16.03.2023 від Приватного акціонерного товариства "Верхньодніпровський ливарно - механічний завод" надійшла заява про забезпечення позову, згідно з якою позивач просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ДП "Новатор" в межах заявлених позовних вимог та заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносно/щодо ДП "Новатор", в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту ДП "Новатор".

В обґрунтування заяви позивач вказує, що розмір заборгованості відповідача складає 584990,27 грн. Зазначена заборгованість є значною, особливо враховуючи ускладнені умови ведення господарської діяльності під час військового стану та необхідність акумулювання грошових коштів з метою підтримки та виконання соціальних зобов`язань перед робітниками ПрАТ "ВЛМЗ" та постачальниками комунальних послуг. Відповідно до інформації, що міститься у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.02.2023 засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженого органу відповідача прийнято рішення про припинення товариства від 24.10.2022. Позивач вважає, що завершення даної процедури припинення товариства унеможливить відновлення його порушених прав. Зазначає, що за наявною інформацією, строк, визначений засновниками (учасниками) ДП "НОВАТОР" для заявлення кредиторами вимог встановлений 24.12.2022, тобто мінімальний. Наявність військового стану, а також встановлені обмеження в користуванні ресурсами Єдиного державного реєстру під час військового стану значно обмежили та ускладнили отримання кредиторами, у тому числі ПрАТ "ВЛМЗ" інформації про початок процедури припинення боржника - ДП "Новатор". Тому 29.12.2022 ПрАТ "ВЛМЗ" звернулося з претензією-вимогою до відповідача щодо погашення існуючої кредитної заборгованості, однак не отримало відповіді на зазначену претензію, що не дає можливості зробити висновок про включення вимог ПрАТ "ВЛМЗ" до складу кредиторських вимог ДП "Новатор". Позивач вважає, що у даному випадку існує ризик, що відповідач здійснить відчуження наявного у нього майна, у тому числі - правонаступникам, а тому у разі ухвалення рішення про задоволення позову позивач фактично буде позбавлений можливості задовольнити свої вимоги. З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову та просить її задовольнити.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.03.2023, вказану заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд враховує наступне.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6)зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується можливість виконання судового рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у справі № 924/193/23 є вимога позивача про стягнення з відповідача - Державного підприємства "Новатор" 584990,27 грн заборгованості, яка виникла у зв`язку із неналежним виконанням останнім договорів поставки №042/619 від 28.04.2021, №042/1361 від 29.09.2021 та №042/1362 від 29.09.2021.

Позивач як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі вказує, що сума заборгованості за договорами поставки є значною, а відповідач тривалий час ухиляється від виконання зобов`язання. Зазначає, що органами управління відповідача прийняте рішення про припинення товариства, у зв`язку із чим існує ризик, що відповідач здійснить відчуження наявного у нього майна, у тому числі - правонаступникам, а тому у разі ухвалення рішення про задоволення позову позивач фактично буде позбавлений можливості задовольнити свої вимоги.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державне підприємство "Новатор" (код 22987900) перебуває в стані припинення. Вказаний запис внесено до Єдиного реєстру 24.10.2022 на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений ст. 107 ЦК України.

Так, за приписами ч.ч. 2, 3 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, процедура припинення юридичної особи шляхом її реорганізації не передбачає здійснення реалізації майна такої юридичної особи та погашення кредиторських вимог, а відбувається лише передача майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється, до її правонаступників.

З огляду на викладене, здійснення процедури припинення Державного підприємства "Новатор" в результаті його реорганізації жодним чином не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі, оскільки у разі задоволення позову та припинення ДП "Новатор", позивач не буде позбавлений права звернутись до правонаступників щодо виконання рішення суду.

При цьому звертається увага, що процесуальне правонаступництво може здійснюватись як під час розгляду справи в суді в порядку ст. 52 ГПК України, так і в ході виконавчого провадження відповідно до приписів ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження".

Також не можуть бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову твердження позивача про значний розмір заборгованості та тривале ухилення відповідача від виконання договірних зобов`язань, оскільки зазначене жодним чином не свідчить про наявність обставин, що можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення прав та інтересів позивача.

Будь-яких інших доводів та доказів на підтвердження наявності реально існуючих обставин, які б вказували на необхідність вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст. 136 ГПК України заявником всупереч ст. 74 ГПК України не зазначено та не подано.

Крім того, суд звертає увагу, що вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження господарюючого суб`єкта можуть призвести до незворотних наслідків.

Отже, суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник не відповідають вимогам щодо розумності, обґрунтованості, збалансованості інтересів учасників, доведеності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника у разі невжиття заявлених заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Приватного акціонерного товариства "Верхньодніпровський ливарно - механічний завод" про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів і посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності вжиття таких заходів. Наведені заявником твердження не свідчать та не підтверджують наявність обставин, що невжиття зазначених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У зв`язку із викладеним, суд відмовляє у задоволенні заяви ПрАТ "Верхньодніпровський ливарно - механічний завод" про забезпечення позову.

Приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Верхньодніпровський ливарно - механічний завод" про забезпечення позову від 10.03.2023 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 17.03.2023 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.

СуддяЛ.О. Субботіна

Виготовлено у 3 примірниках:

1 - до справи,

2 - позивачу на електронну адресу: lawyer@vlmz.com,

3 - відповідачу (29018, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 17) - рек. листом та на електронну адресу: prozorro@novator-tm.com