Постанова

від 16.03.2023 по справі 705/2760/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/362/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №705/2760/22 Категорія: 304000000 Гудзенко В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Василенко Л.І., Новікова О.М.

учасники справи:

позивач ОСББ «Костельна»;

відповідач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

особа, яка подає апеляційну скаргу ОСОБА_1

розглянувши в м. Черкаси у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 листопада 2022 року, постановлене під головуванням судді Гудзенко В.Л. 21.11.2022 року, у справі за позовом ОСББ «Костельна» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, -

в с т а н о в и в :

22.07.2022 року ОСББ «Костельна» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території.

В обґрунтування позову зазначається, що рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 в 2017 році було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку під назвою ОСББ «Костельна» та обрано головою об`єднання ОСОБА_5 .

На зборах ОСББ «Костельна» 28.09.2021 року був встановлений тариф на послуги з утримання будинків та прибудинкової території в сумі 7 грн. за кв. м. з 01.10.2021 року.

У квартирі АДРЕСА_3 на даний час проживає ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які квартплату за утримання будинку та прибудинкової території з січня 2021 року не вносять на рахунок ОСББ, тому мають борг в сумі 6868 грн. 95 коп.

Про сплату боргу власникам квартири була направлена претензія щодо погашення боргу, але від отримання претензії ОСОБА_4 відмовилася.

Відповідачі продовжують допускати зростання заборгованості, тому позивач вимушений звернутися до суду для захисту своїх прав.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСББ «Костельна» борг у розмірі 6868 грн. 95 коп., у якості плати за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСББ «Костельна» судовий збір у сумі 1240 грн. 50 коп. та надання правничої допомоги в сумі 600 грн. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСББ «Костельна» судовий збір у сумі 1240 грн. 50 коп. та надання правничої допомоги в сумі 600 грн.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області позовні вимоги ОСББ «Костельна» - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСББ «Костельна» ( ЄДРПОУ 41312531) заборгованість по оплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 6868 ( шість тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень 95 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСББ «Костельна» ( ЄДРПОУ 41312531) витрати на сплату судового збору в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

Перш за все апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки спір стосується діяльності об`єднання, тому на думку скаржника, цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю, управлінням юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, вважає скаржник.

Тому скаржник ОСОБА_3 вказує, що позовна заява, яка віднесена до цивільного спору, є безпідставною.

В апеляційній скарзі зазначається, що судом належним чином не повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, не ознайомлено відповідача з матеріалами справи та не надано можливості викласти свої аргументи, заперечення, надати докази, заявити клопотання відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Судом першої інстанції не повно з`ясовано всі обставини справи не досліджено всі докази, в порушення вимог матеріального права, зокрема ст. 355 ЦК України, ухвалено рішення про стягнення 100% заборгованості солідарно з двох, а не пропорційно їхніх часток приватної власності.

Також скаржник зазначає, що не є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону 2866-III.

На думку скаржника, ОСББ «Костельна» за своєю правовою природою не є учасником правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, не уповноважене надавати послуги з утримання багатоквартирного будинку споживачам, тому не має права укладати відповідні договори зі споживачами та вимагати плати за неіснуючі послуги.

При цьому, в апеляційній скарзі вказується, що судом першої інстанції не вірно застосовано норми матеріального права, зокрема ст.ст. 526, 530, 610, 611 ЦК України, оскільки ні умови, ні строки зобов`язання відповідача перед позивачем не визначені документально.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21.11.2022 року та прийняти нову постанову по справі, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

27 лютого 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду від голови ОСББ «Костельна» - О. Тицькун надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві зазначається, що між позивачем та відповідачем виникли відносини, що породжують цивільні права та обов`язки. Оскільки позивач надає житлово-комунальні послуги, а відповідач ними користується. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язують оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом (ч. 5 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Посилання ОСОБА_1 на постанови Великої Палати ВС від 02.10.2019 року, від 26.02.2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14.09.2022 року щодо подібних правовідносин, не відповідає дійсності, оскільки у даних справах розглядалися спори про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів ОСББ.

У відзиві зазначається, що ОСОБА_1 рішення загальних зборів ОСББ про встановлення тарифів за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не оскаржував. А тому рішення загальних зборів ОСББ підлягає виконанню, як об`єднанням, так і членам ОСББ.

У відзиві голова ОСББ О. Тицькун просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21.11.2022 року залишити без задоволення, рішення Уманського міськрайонного судув Черкаської області від 21 листопада 2022 року залишити в силі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду із ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13ст. 7 ЦПК Українивизначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимогЦПК України.

Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне розглядати справу у порядку письмового провадженнябез участісторін.

Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши доводи скаржника, апеляційний суд вважає що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції зміні в частині стягнення судового збору з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ОСББ «Костельна» у розмірі 2481 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право : скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи ; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду, викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСББ «Костельна» про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, зазначивши, що між сторонами у справі фактично виникли правовідносини щодо надання житлово-комунальних послуг з управління, відповідачі фактично отримували вказані послуги, але всупереч вимогам чинного законодавства від виконання зобов`язань з оплати наданих послуг в повному обсязі ухиляються.

Стягуючи з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2481 грн., суд першої інстанції виходив з пропорційності задоволених позовних вимог, та керувався ст. 141 ЦПК України.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об?єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених цим Кодексом випадках.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 04.05.2017 року співвласниками багатоквартирними будинку за адресою: АДРЕСА_1 створено Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Костельна» та 11.08.2021 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ОСББ «Костельна» здійснює функції з управління вказаного будинку, належного утримання та використання спільного майна будинку, та забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.

Також, окремо узгоджено розміри внесків і платежів співвласників ОСББ ««Костельна».

Діючи в межах Закону «Про ОСББ» та статуту ОСББ загальні збори співвласників протокольними рішеннями затверджували розмір обов?язкових платежів членських внесків за 1 кв. м. житлового приміщення (квартири).

Відповідно даних довідки № 343о від 23.02.2022 року Уманського відділу КП «Черкаське обласне об`єднанння бюро технічної інвентаризації» станом на 01.01.2013 року квартиру АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видного Уманським відділом житлового господарства від 04.12.1997 № 9060.

Відповідачі є власниками та зареєстровані в квартирі АДРЕСА_3 та є споживачами наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та безпосередньо позовної заяви відповідачі не виконують свої зобов?язання в повному обсязі, як співвласники житлового будинку, у якому створене ОСББ «Костельна», а саме : зі сплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого з січня 2021 року у відповідачів виникла заборгованість в розмірі 6868 грн. 95 коп., що підтверджуються відповідними рахунками.

Згідно частини першої статті 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживачаодержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.Такому праву споживача відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов?язок споживачаоплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Ці положення закону конкретизовано в пункті 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавець комунальної послуги зобов`язанийзабезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі, шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Ще одним критерієм класифікації житлово-комунальних послуг є порядок затвердження цін/тарифів на них.

Частиною 2 статті 10 вищевказаного Закону передбачено, що вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до частини четвертої статті 4 цього Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов?язаних із діяльністю об`єднання.

За змістом статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов`язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об`єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (частина шоста статті 13 Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Частиною першою статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» на співвласника покладено зобов`язання: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 910/5179/20 (провадження №12-38гс21) зазначено, що рішення зборів співвласників щодо визначення розміру витрат на управління багатоквартирним будинком не може бути визнано недійсним тільки тому, що загальні збори співвласників відбулися у формі «установчих зборів», а не «загальних зборів», як це передбачено статтями 6, 10 Закону № 2866-ІІІ, оскільки така процедура не нівелює волевиявлення самих співвласників щодо складу витрат на утримання багатоквартирного будинку (кошторису), розміру та порядку здачі співвласниками внесків на утримання спільного майна у ньому.

Так, колегія суддів апеляційного суду акцентує увагу на тому, що відповідачами рішення зборів ОСББ про встановлення тарифів за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових території не оскаржували, а тому рішення загальних зборів ОСББ підлягає виконанню як об`єднанням, так і членами ОСББ.

Враховуючи вищевикладені обставини, норми права, наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, який дійшов до вірного висновку про стягнення заборгованості з відповідачів за надані послуги, зазначивши, що між сторонами виникли правовідносини щодо надання житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також послуг з управління, однак відповідачі не здійснювали оплату за надані послуги.

Зокрема, відповідачами не наданого жодних належних доказів суду, стосовно спростування позовних вимог, з яких вбачалося, що відповідачі сплачували кошти за надані послуги ОСББ «Костельна». При цьому, відповідачами не надано доказів щодо неотримання послуг, які надані ОСББ «Костельна».

Щодо наявності інших співвласника майна, то колегія суддів апеляційного суду враховує наступне.

Як вбачається з довідки КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» Уманський відділок від 23.02.2022 року, станом на 01.01.2013 року в Уманському відділку Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації, квартиру АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Уманським відділом житлового господарства від 04.12.1997 року за № 9060.

Як вбачається з доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, стягуючи заборгованість лише з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , враховуючи, що є і інші співвласники даної квартири.

ОСББ « «Костельна», звертаючись в суд з даним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, мотивувала тим, що по факту в квартирі за вказаною вище адресою проживають лише ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які користуються наданими послугами.

Статтею 322 Цивільного кодексу Українивизначено, що власник зобов?язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Серед обов?язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених устатті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», є наступні: виконання рішення зборів співвласників; своєчасна оплата за спожиті житлово-комунальні послуги.

Таким чином, Закон покладає обов?язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг на власника квартири у багатоквартирному будинку.

Статтею 525 ЦК Українипередбачено, що одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, тягар утримання майна лежить на співвласниках кімнат (стаття 322 ЦК України).

Відповідно до статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у справі спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Як зазначалося вище, позовні вимоги позивачем заявлено лише до двох із співвласників ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , інші співвласники до участі у справі не залучені.

Однак, колегія суддів апеляційного суду вважає за важливе вказати, що зазначене не є підставою для відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення заборгованості, оскільки відповідач, який зареєстрований у даній квартирі не позбавлений можливості, за наявності відповідних умов і обставин, звернутися до ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , як співвласників квартири з метою відшкодування половини понесених витрат.

Вказане узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у справі № 186/1199/14-ц від 14 лютого 2019 року.

Отже, за результатами розгляду справи колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що позовні вимоги ОСББ «Костельна» підлягають до задоволення на загальну суму 6868 грн. 95 коп.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи. До витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-п`ятоюстатті 137 ЦПК України витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в підтвердження понесених позивачем судових витрат на правову допомогу позивачем до суду не було надано доказів на підтвердження даних обставин (ордер, договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги, тощо).

Так, як документального розрахунку та обґрунтування витрат на правову допомогу, а саме: які роботи були виконані, за який час, яким саме представником, та що саме було зроблено для підготовки позову, тощо, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення судових витрат на правову допомогу, оскільки дана вимога є недоведеною, з чим і погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Однак, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСББ «Костельна» судових витрат, що складаються з судового збору в розмірі 2481 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачі ОСОБА_1 відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 та ОСОБА_2 відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 є особами з I та II групою інвалідності загального захворювання (а. с.41-42).

У відповідності до п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

На вищезазначену обставину суд першої інстанції не звернув, у зв?язку з чим прийшов до помилкового висновку, стягнувши з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСББ «Костельна» судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2481 грн.

Не знаходять свого відображення доводи скаржника стосовно того, що спірні правовідносини повинні розглядатися в господарському судочинстві, виходячи з наступного.

За приписами частини першої статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв?язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі, у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі, учасником, який вибув, пов?язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Тобто, в порядку господарського судочинства зокрема, розглядаються спори у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об?єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку. Такі спори виникають при здійсненні права управління юридичною особою, а тому є найбільш наближеними до спорів, пов?язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи незалежно від суб?єктного складу такого спору.

Натомість, спори, що стосуються реалізації прав та виконання обов?язків особи у межах здійснення ним як співвласником володіння, користування і розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, учасника правовідносин з надання житлово-комунальних послуг підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19.

Тому, зважаючи на те, що заявлений позивачем спір стосується саме захисту прав у сфері надання житлово-комунальних послуг, а не діяльності та управління ОСББ, то відповідно підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів апеляційного суду, вважає за важливе вказати, що не є коректними й доречними посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 02.10.2019 року, Великої Палати Верховного суду від 26.02.2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14.09.2022 року у справі № 705/3589/21, правові висновки яких обумовлені іншими обставинами.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом скасування рішення в частині розподілу судових витрат та з ухваленням в цій частині нового рішення про їх компенсацію за рахунок держави.

В решті судове рішення підлягає залишенню без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 рішенняУманського міськрайонногосуду Черкаськоїобласті від21листопада 2022року задовольнити частково.

Рішення Уманськогоміськрайонного судуЧеркаської областівід 21листопада 2022року змінити, скасувавши в частині стягнення судових витрат з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСББ «Костельна», ухваливши в цій частині нове рішення, яким судові витрати компенсувати позивачу за рахунок держави.

В решті рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів, в порядку та за умов, визначених цивільно процесуальним законодавством.

Головуючий Л.В. Нерушак

Судді Л.І. Василенко

О.М. Новіков