Ухвала

від 16.03.2023 по справі 199/2341/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/2341/23

(2/199/1385/23)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Авраменко А.М., ознайомившись із матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Селиверстов Владислав Олеговича, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2023 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищевказана позовна заява, ознайомившись із матеріалами якої, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, відповідно до загальних правил підсудності, передбачених ст.27 ч.1 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Винятком із вказаного загального правила є випадки підсудності за вибором позивача, виключна підсудність, підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя, що передбачені нормами ст.ст.26, 28-30 ЦПК України.

Згідно ст.30 ч.1 ЦПК України, яка визначає правила виключної підсудності, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

При цьому, слід враховувати, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст.358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини тощо. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися саме правила виключної підсудності.

Наведений вище правовий висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду у постановах від 25 лютого 2019 року по справі №201/12876/17, від 11 липня 2019 року по справі №462/7217/18, від 04 грудня 2019 року по справі №489/2055/19, від 29 квітня 2020 року по справі №2020/11611/2012, від 22 травня 2020 року по справі №638/17618/17, від 07 квітня 2021 року по справі №404/3167/18, від 12 травня 2021 року по справі №753/13257/17, від 26 травня 2021 року по справі №506/33/19, від 19 січня 2022 року по справі №404/3167/18, від 02 лютого 2022 року по справі №185/8191/16-ц, від 13 квітня 2022 року по справі №373/118/20, а також Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 липня 2020 року по справі №910/10647/18.

Як слідує зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , предметом спору за вказаним позовом є встановлення факту постійного проживання позивача, як спадкоємця, зі спадкодавцем, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , а також визнання за позивачем права власності на таку квартиру в порядку спадкування за законом. Відтак, з викладеного безумовно слідує, що спір між сторонами виник з приводу вказаного нерухомого майна (квартири). Останнє, в свою чергу, дає підстави для висновку, що такий позов має розглядатись судом, визначеним за правилами виключної підсудності, передбаченими ст.30 ч.1 ЦПК України, тобто судом за місцезнаходженням зазначеного нерухомого майна, яким не може бути Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська, оскільки вищевказане нерухоме майно (квартира) розташоване поза межами території Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра, на який (район) розповсюджується територіальна юрисдикція суду при застосуванні правил виключної підсудності.

Натомість, виходячи із вищевказаної адреси розташування спірної квартири, остання розташована на території Самарського району м. Дніпра, що відноситься до територіальної юрисдикції Самарського районного суду м. Дніпропетровська.

Згідно ст.31ч.1п.1ЦПК Українисуд передаєсправу нарозгляд іншомусуду,якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю із вказаної підстави здійснюється на підставі ухвали суду.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи, що нерухоме майно, з приводу якого виник спір, розташоване за адресою АДРЕСА_2 , а тому відповідно до адміністративно-територіального поділу міста знаходиться на території Самарського району, а отже за правилами виключної підсудності позов з приводу цього нерухомого майна відноситься до територіальної юрисдикції Самарського районного суду м. Дніпропетровська, приходжу до висновку про необхідність направлення матеріалів даної позовної заяви до зазначеного суду на підставі ст.30 ч.1, ст.31 ч.1 п.1 ЦПК України для розгляду за підсудністю.

Нормою ст.32 ЦПК України встановлено, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26-32, 258-261, 263, 352-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Селиверстов Владислав Олеговича, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом передати на розгляд за підсудністю до Самарського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі постановлення ухвали без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя А.М. Авраменко