Постанова

від 15.03.2023 по справі 922/4877/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м. Харків Справа № 922/4877/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.;

за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву (вх.№2158 від 22.02.2023) представника ФОП Савченко Н.М., адвоката Рижкова І.П., про ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№1445Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2022 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2022 (повний текст рішення складено 16.11.2022, додаткового рішення складено 29.11.2022 суддею Лавровою Л.С. у приміщенні господарського суду Харківської області) у справі №922/4877/21

за позовом керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області, м.Харків,

до 1.Вільхівської сільської ради, с.Вільхівка, Харківська обл., Харківський р-н,

2.ФОП Савченко Надії Миколаївни, м.Харків,

про визнання незаконним рішення, визнання недійсним і припиненим на майбутнє договору, зобов`язання повернути земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Вільхівської сільської ради та ФОП Савченко Надії Миколаївни, в якому просив: 1.Визнати незаконним рішення LVI сесії VII скликання Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області від 25.09.2020 Про встановлення земельного сервітуту у частині встановлення земельного сервітуту шляхом укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту між Вільхівською сільською радою та ФОП Савченко Надією Миколаївною на частину земельної ділянки, площею 0,0042 га, розташованої у с.Вільхівка по вул.Центральній Харківського району Харківської області для розміщення тимчасової споруди - землі громадської забудови (комерційне використання) за рахунок категорії земель житлової та громадської забудови строком до 23.12.2024. 2.Визнати недійсним і припинити на майбутнє договір №1 про встановлення земельного сервітуту від 21.10.2020 на земельну ділянку, власником якої є Вільхівська сільська рада, площею 0,0042 га, кадастровий номер 6325184001:00:002:0077, яка розташована по вул. Центральній у с.Вільхівка Харківського району Харківської області, укладений між Вільхівською сільською радою Харківського району Харківської області та фізичною особою - підприємцем Савченко Надією Миколаївною. 3.Зобов`язати фізичну особу - підприємця Савченко Надію Миколаївну ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку, площею 0,0042, кадастровий номер 6325184001:00:002:0077, яка розташована по вул.Центральній у с.Вільхівка Харківського району Харківської області у стані, в якому вона була одержана, Вільхівській сільській раді (62431, Харківська обл., Харківський район, с.Вільхівка, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04396667). 4.Стягнути з фізичної особи - підприємця Савченко Надії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), Вільхівської сільської рад (62431, Харківська обл., Харківський район, с. Вільхівка, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04396667) сплачений судовий збір у розмірі 6810,00 грн. на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108, банк отримувача Державна казначейська служба України м.Київ, код банку 820172, рахунок IBAN UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800).

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.11.2022 у справі №922/4877/21 відмовлено у задоволенні позовних вимог керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області. Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 28.11.2022 на 9:30 год. Встановлено строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 28.11.2022 у даній справі заяву ФОП Савченко Надії Миколаївни про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Ухвалено у справі додаткове рішення. Стягнуто з Харківської обласної прокуратури на користь ФОП Савченко Надії Миколаївни витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.

За результатом апеляційного перегляду рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2022 у справі №922/4877/21 та додаткового рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2022 у даній справі Східним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 16.02.2023, якою апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2022 у справі №922/4877/21 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2022 у справі №922/4877/21 залишено без змін.

ФОП Савченко Н.М. в особі уповноваженого представника до Східного апеляційного господарського суду подано заяву від 15.01.2023 у порядку частини 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України про те, що докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, які ФОП Савченко Н.М. має сплатити у зв`язку з представництвом її інтересів у Східному апеляційному господарському суді у справі №922/4877/21, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

21.02.2023 представник ФОП Савченко Н.М. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з заявою (вх.№2158), в якій на підставі ст.126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України просить ухвалити додаткове судове рішення щодо розподілу судових витрат та стягнути на користь ФОП Савченко Надії Миколаївни (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Харківської обласної прокуратури (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 02910108) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції на загальну суму 6000,00 грн.

Заяву обґрунтовує тим, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 у справі №922/4877/21 апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення, рішення та додаткове рішення господарського суду залишено без змін. Представник ФОП Савченко Н.М., адвокат Рижков І.П., у заяві від 15.01.2023 зазначав, що додаткові документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані в порядку, передбаченому ст.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, на підставі чого вважає за необхідне надати до суду апеляційної інстанції додаткові документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених ФОП Савченко Н.М. під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 призначено до розгляду заяву представника ФОП Савченко Н.М. про ухвалення додаткового рішення на 15.03.2023 о 12:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, каб.№104. Запропоновано учасникам справи подати до суду апеляційної інстанції свої заперечення щодо заяви (вх.№2158) представника ФОП Савченко Н.М. про ухвалення додаткового рішення; для прискорення документообігу в межах цієї справи надсилати їх з використанням програми Електронний суд або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua. Також зазначено, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для розгляду заяви по суті.

13.03.2023 від прокурора до суду надійшло клопоатння (вх.№2711), в якому просить відмовити у задоволенні заяви представника ФОП Савченко Н.М., адвоката Рижкова І.П., про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №922/4877/21.

У судовому засіданні 15.03.2023 представник ФОП Савченко Н.М., адвокат Рижков І.П., заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу підтримав у повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Прокурор проти задоволення вказаної заяви заперечувала, просила суд відмовити у її задоволенні.

Інші учасники справи про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Розглянувши заяву (вх.№2158 від 22.02.2023) представника ФОП Савченко Н.М., адвоката Рижкова І.П., про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат за результатом розгляду апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2022 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2022 у справі №922/4877/21, колегія суддів зазначає таке.

Положеннями ст.59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За приписами пункту 3 частини 1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

За нормами ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься у пункті 4 частини 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За нормами ст.1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до частин 3, 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина 1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у додатковій постанові від 14.07.2022 у справі №910/430/21 зазначив, що, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Матеріали справи свідчать, що у заяві від 15.01.2023 у справі №922/4877/22 представник ФОП Савченко Н.М., адвокат Рижков І.П., повідомив про те, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції витрати ФОП Савченко Н.М. на професійну правничу допомогу складають 6000,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу через систему «Електронний суд» надано: додаткову угоду №2 до договору №29/2021 про надання правничої (правової) допомоги від 16.12.2021, акт №2 від 16.02.2023 приймання-передачі наданих послуг до договору №29/2021 про надання правничої (правової) допомоги від 16.12.2021, додаткову угоду №3 від 10.01.2023 до договору №29/2021 про надання правничої (правової) допомоги від 16.12.2021, завдання №2 до договору про надання правничої (правової) допомоги №29/2021 від 16.12.2021, ордер серії ВІ №1071466 на надання правничої (правової) допомоги Савченко Н.М. на підставі договору про надання правової допомоги №29/2021 від 16.12.2021, у тому числі у Східному апеляційному господарському суді, адвокатом Рижковим І.П., виданого адвокатом 17.12.2021; квитанцію КБ «ПриватБанк» про сплату 6000,00 грн за актом №2 від 16.02.2023 до договору №29/2021 від 16.12.2021.

Як убачається з матеріалів справи, 16.12.2021 між Савченко Надією Миколаївною (клієнт) та адвокатом Рижковим Іваном Петровичем (адвокат) укладено договір про надання професйної правничої (правової) допомоги, предметом якого, зокрема, є представництво інтересів клієнта у судах загальної та спеціальної юрисдикції під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших органах державної влади та місцевого самоврядування, перед фізичними особами, підприємствами, установами та організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форми власності на підпорядкування.

Згідно з пунктом 3.1 договору гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що зазначені в договорі.

Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені у додатку 1 до цього договору. Сторони також можуть узгодити фіксований розмір гонорару за окремим видом правової допомоги, а також гонорар успіху, про що обов`язково має бути зазначено у додатковій угоді (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.6 договору факт наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, зразок якого є додатком 2 до цього договору.

Підставою для сплати гонорару є акт приймання-передачі наданих послуг (пункт 3.7 договору).

Договір набуває чинності з 16.12.2021 і діє до 31.12.2022 (пункт 4.1 договору). Після закінчення строку дії договір може бути пролонгований за згодою сторін (пункт 4.1 договору).

Згідно з додатком 1 до договору встановлено тарифи на послуги.

У додатку №2 до договору сторони погодили форму та зміст акту №1 приймання-передачі послуг до договору №29/2021 про надання правової допомоги від 16.12.2021.

Договір підписаний сторонами.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 30.12.2022 до договору №29/2021 про надання правничої (правової) допомоги від 16.12.2021 сторонами внесено зміни до договору №29/2021 про надання правничої (правової) допомоги від 16.12.2021, зокрема, до пункту 4.1 ст.4 договору №29/2021 викласти в такій редакції: «Пункт 4.1 ст.4 договору №29/2021 викласти в такій редакції: « 4.1 Договір набуває чинності з 16.12.2021 і діє по 31.12.2023». Інші пункти договору залишити без змін. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору №29/2021, складена в двох екземплярах, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі сторін, та набуває чинності з дати її підписання.

Додаткова угода №2 від 30.12.2022 до договору №29/2021 підписана сторонами.

Додатковою угодою №3 від 10.01.2023 до договору №29/2021 про надання правової (правничої) допомоги сторони погодили, що на підставі завдання №2 від 10.01.2023 до договору №29/2021 правничої (правової) допомоги від 16.12.2021 адвокат готуватиме та подавати до Східного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу таздійснюватиме увесь комплекс дій з представництва інтересів клієнта в Східному апеляційному господарському суді у даній справі. Сторони дійшли згоди про застосування до правовідносин з виконання адвокатом завдання №2 положень пункту 3.2 договору №29/2021 та вирішили встановити фіксований розмір гонорару адвоката з виконання завдання №2, який складає 6000,00 грн та не залежить від досягнення чи не досягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт за завданням №2. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору №29/2021, складена в двох екземплярах, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі сторін, та набуває чинності з дати її підписаня.

Вказана додаткова угода №3 від 10.01.2023 до договору №29/2021 підписана сторонами.

Згідно з завданням №2 до договору про надання правничої (правової) допомоги №29/2021 від 16.12.2021 на підставі підпункту 2.4.2 пункту 2.4 ст.2 договору №29/2021 від 16.12.2021 клієнт доручає, а адвокат приймає до виконання таке завдання: підготувати та подати до Східного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу у справі №922/4877/21 та здійснити весь комплекс дій з представництва інтересів клієнта в Східному апеляційному господарському суді по вказаній справі.

Завдання №2 до догвору підписано сторонами.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 16.02.2023 до договору №29/2021 про надання правничої (правової) допомоги від 16.12.2021 адвокатом Рижковим І.П. виконані роботи щодо підготовки відзиву від 15.01.2023 на апеляційну скаргу, на що витрачено 6 годин, що, зокрема, включає аналіз змісту і вимог апеляційної скарги, формування правової позиції щодо обгрунтування заперечень стосовно змісту вимог апеляційної скарги та складання тексту відзиву; підготовка до Східного апеляційного господарського суду у справі №922/4877/21 додаткових пояснень у справі щодо практики Верховного Суду від 23.01.2023, що включало у тому числі ознайомлення зі змістом тексту постанов Верховного Суду у справах, на які посилався апелянт в апеляційній скарзі, формування правової позиції щодо можливості застосування правових висновків Верховного Суду в цих справах до правовідносин у справі №922/4877/21 та складання тексту пояснень, на що адвокатом витрачено 4 години; участь 16.02.2023 у судовому засіданні у справі №922/4877/21 в Східному апеляційному господарському суді (включаючи проїзд та завчасне прибуття до будівлі суду, очікування судового засідання, безпосередню участь у судовому засіданні 1,5 години, загальною вартістю 6000,00 грн. Підписанням цього акту клієнт підтверджує факт надежного отримання послуг відповідно до положень договору №29/2021, а також не має претензій до адвоката стосовно отриманих від нього послуг, вказаних у цьому акті. Даний акт підписаний сторонами.

Відповідно до квитанції КБ «ПриватБанк» від 20.02.2023 Савченко Н.М. сплачено Рижкову І.П. за актом №2 від 16.02.2023 до договору №29/2021 від 16.12.2021 суму 6000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 відступила від висновку щодо необхідності зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги та дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що послуги адвоката ФОП Савченко Н.М. під час апеляційного перегляду рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2022 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2022 у справі №922/4877/21 надані адвокатом Рижковим Іваном Петровичем (ордер серії ВІ №1071466 від 17.12.2021 на надання правової допомоги на підставі договору №29/2021 про надання правової допомоги від 16.12.2021, який виданий адвокатом).

Матеріалами справи підтверджується той факт, що адвокатом Рижковим І.П. дійсно надавалась ФОП Савченко Н.М. професійна правнича допомога, зокрема, подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2022 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2022 у справі №922/4877/21, що відповідає умовам договору від 16.12.2021 №29/2021 та додатквих угод до нього.

Отже, ФОП Савченко Н.М. згідно з положеннями ст.74 Господарського процесуального кодексу України довела надання їй адвокатом зазначених послуг у суді апеляційної інстанції.

Виходячи з вимог частини 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04, п. 269).

Відповідно до частини 5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як убачається з матеріалів справи, 13.03.2023 до суду від прокурора надійшло клопотання (вх.№2711), в якому просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на процесійну правничу допомогу у даній справі, посилаючись на те, що заявлена представником позивача сума витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн не відповідає вимогам частини 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України. Прокурор вважає, що розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за участі того ж самого представника ФОП Савченко Н.М., що і на стадії апеляційного провадження адвоката Рижкова І.П., вимоги позову та докази, що їх піідтверджують, були оформлені ще на стадії провадження у суді першої інстанції, жодних нових доказів прокурором у порядку ст.269 Господарського процесуального кодексу України не надавалось, відтак представнику ФОП Савченко Н.М., адвокату Рижкову І.П., який надавав правову допомогу в суді апеляційної інстанції, не потрібно було вивчати додаткові джерела права, оскільки останній не міг бути не обізнаним про позицію прокурора, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими прокурор обгрунтовував свої вимоги, тобто, підготовка до розгляду цієї справи не вимагала великого та суттєвого обсягу юридичної і технічної роботи. Відзив на апееляційну скаргу не містить нових аргументів, відмінних від аргументів його відзиву як представника відповідача на позов прокурора та рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2022. Крім того, прокурор зазначає, що акт виконаних робіт №2 від 16.02.2023 не містить детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Прокурор вважає, що у порушення вимог ст.13, 86, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України представник ФОП Савченко Н.М. обмежився констатацією наданих юридичних послуг за переліком, не обгрунтовуючи їх вартість з точки зору складності справи, витраченого адвокатом часу та співмірності у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Отже, представником ФОП Савченко Н.М. не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), тому стягнення судових витрат на користь ФОП Савченко Н.М. не відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

За змістом зазначених норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідні висновки викладені Верховним Судом щодо застосування частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України містяться у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Сама лише незгода учасника спору із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №910/5410/19.

Подане прокурором клопотання про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не є за своєю суттю обґрунтованим клопотанням про зменшення судових витрат, оскільки не містить переконливих мотивів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, виходячи з встановленого у договорі фіксованого розміру вартості послуг. Доводи прокурора зводяться до надання власної оцінки здійснення представництва адвокатом Рижковим І.П., як у суді першої, так і апеляційної інстанцій, а також змісту наданих представником другого відповідача процесуальних документів. Твердження прокурора про те, що представником ФОП Савченко Н.М. не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) спростовуються матеріалами справи. Доводи прокурора про те, що акт виконаних робіт №2 від 16.02.2023 не містить детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, є безпідставними, оскільки вказаний акт, як зазначалося вище, містить найменування послуг, кількість витрачених адвоктом годин, їх вартість та загальну суму, яка є фіксованою.

Отже, клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу має бути обґрунтованим, посилання на завищення гонорару повинне бути підтвердженим, однак прокурором не доведено неспівмірності понесених другим відповідачем витрат із складністю справи.

За змістом ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, ураховуючи те, що представником другого відповідача підтверджено правовий статус адвоката, відповідність заявленої до стягнення суми правничої допомоги умовам договору, додаткових угод та завдання до нього, співмірність виконаних робіт кількості витраченого часу, наявність доказів фактичного виконання робіт та перерахування коштів на підставі договору, зважаючи на те, що апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення, дійшла висновку про стягнення з прокуратури на користь ФОП Савченко Н.М. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6000,00 грн, з огляду на те, що такі витрати є обґрунтованими, співмірними зі складністю справи, виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), відповідають критерію реальності таких послуг, розумності їх розміру.

Керуючись ст.126, 129, 130, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву (вх.№2158 від 22.02.2023) представника ФОП Савченко Н.М., адвоката Рижкова І.П., про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури (61001, Харківська обл., місто Харків, вул.Богдана Хмельницького, будинок,4, код ЄДРПОУ 02910108) на користь ФОП Савченко Надії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 20.03.2023.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова