Ухвала від 20.03.2023 по справі 320/6081/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 березня 2023 року м. Київ № 320/6081/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮРКОН" до Головного управління ДПС у м.Києві про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮРКОН" з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, у якому просить суд:

- зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві прийняти та зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку третьої групи:

1) за І квартал 2020 року, реєстраційний номер 67107;

2) за 2020 рік, реєстраційний номер 26421;

3) за І квартал 2021 року, реєстраційний номер 57793;

4) за І квартал 2022 року, реєстраційний номер 125395;

5) за півріччя 2022 року, реєстраційний номер 9136778845;

6) за півріччя 2022 року, реєстраційний номер 130829;

7) за ІІІ квартал 2022 року, реєстраційний номер 150573 від 07.11.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "ЮРКОН" датою їх фактичного отримання;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "ЮРКОН" як платника єдиного податку третьої групи, починаючи з 30.06.2018.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2684 гривні.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд: зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві прийняти та зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку третьої групи 1) за І квартал 2020 року, реєстраційний номер 67107; 2) за 2020 рік, реєстраційний номер 26421; 3) за І квартал 2021 року, реєстраційний номер 57793; 4) за І квартал 2022 року, реєстраційний номер 125395; 5) за півріччя 2022 року, реєстраційний номер 9136778845; 6) за півріччя 2022 року, реєстраційний номер 130829; 7) за ІІІ квартал 2022 року, реєстраційний номер 150573 від 07.11.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "ЮРКОН" датою їх фактичного отримання; зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "ЮРКОН" як платника єдиного податку третьої групи, починаючи з 30.06.2018.

Суд звертає увагу на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Таким чином, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, а сума судового збору, яка має були сплачена позивачем за звернення до суду з позовною заявою, становить 5368,00 грн. (2684,00 грн. х2).

Позивачем в якості доказів часткової сплати судового збору за звернення з позовною заявою до суду додано платіжне доручення від 30.01.2023 №1049 на суму 2684,00 грн.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн. (5368,00 грн. 2684,00 грн.), який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача:Казначейство України (ел.адм.подат.);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача:UA718999980313151206084010001;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку призначення платежу платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова судовий збір за позовом, ПІБ чи назва установи, організації позивача, Київський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Також суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Позовна заява підписана директором ТОВ "Юридична компанія "ЮРКОН" Рожкован Даміром.

Проте, матеріали позовної заяви не мітять доказів на підтвердження повноважень Рожкована Даміра як директора ТОВ "Юридична компанія "ЮРКОН".

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати або докази на підтвердження повноважень Рожкована Даміра як директора ТОВ "Юридична компанія "ЮРКОН".

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що пунктом 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У пункту першому прохальної частини позовної заяви позивач просить суд: зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві прийняти та зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку третьої групи: 1) за І квартал 2020 року, реєстраційний номер 67107;2) за 2020 рік, реєстраційний номер 26421;3) за І квартал 2021 року, реєстраційний номер 57793;4) за І квартал 2022 року, реєстраційний номер 125395; 5) за півріччя 2022 року, реєстраційний номер 9136778845; 6) за півріччя 2022 року, реєстраційний номер 130829; 7) за ІІІ квартал 2022 року, реєстраційний номер 150573 від 07.11.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "ЮРКОН" датою їх фактичного отримання.

Суд звертає увагу на те, що позивачем у вказаному пункті прохальної частини позовної заяви двічі зазначено про необхідність реєстрації податкової декларації платника єдиного податку за півріччя 2022 року.

Однак вказано два різні реєстраційні номери вказаної податкової декларації 9136778845 та 130829.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити періоди, за який подана податкова декларація з реєстраційними номерами 9136778845 та 130829.

Також, суд зауважує, що згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 N 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що рішенням Головного управління ДФС у м.Києві від 26.06.2018 №560/202/26-15-12-04-19 виключено ТОВ "ЮА "Юркон" з реєстру платників єдиного податку.

У позовній заяві позивач зазначив, що неприйняття контролюючим органом податкової звітності ТОВ "ЮА "Юркон" зумовлено виключенням його з реєстру платників єдиного податку.

Отже, звернувшись 31.01.2023 до суду з позовними вимогами про зобов`язання відповідача прийняти та зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку третьої групи за І квартал 2020 року, реєстраційний номер 67107, за 2020 рік, реєстраційний номер 26421 та за І квартал 2021 року, реєстраційний номер 57793 та про зобов`язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи, починаючи з 30.06.2018, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з цими вимогами, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

У позовній заяві позивач, посилаючись на пункт 56.18 статті 56 ПК України та ст.102 Податкового кодексу України, вказує про дотримання ним строку звернення до суду.

Так, пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно з частиною першою статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Натомість, Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 р. у справі № 640/20468/18, дослідивши зміст п. п. 56.17, 56.18, 56.19 ст. 56, п. п. 102.1, 102.2 ст. 102, п. 133.4 ст. 133 ПК України та ст. 122 КАС України, зазначив, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Водночас є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження в разі попереднього використання досудового порядку вирішення спору.

Верховний Суд зауважив, що внесення Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень" від 24.10.2013 р. № 657-VII зміни до абз. 1 п. 56.18 ст. 56 ПК України через виключення в ньому слів "про нарахування грошового зобов`язання" й поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного ст. 102 ПК України, і невнесення одночасно аналогічних змін до п. 56.19 ст. 56 ПК України не було технічною помилкою законодавця, оскільки ч. 4 ст. 99 КАС України, як і п. 56.19 ст. 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду в разі, якщо законом було передбачено можливість досудового порядку вирішення спору й позивач скористався цим порядком. Водночас норма п. 56.19 ст. 56 ПКУ була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

На думку Верховного Суду, спеціальних строків для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження й отримання рішення про залишення скарги без задоволення нормами ПК України не визначено, тож він сформулював такий правовий висновок:

"Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПКУ), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення".

Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суд з позовними вимогами про зобов`язання відповідача прийняти та зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку третьої групи за І квартал 2020 року, реєстраційний номер 67107, за 2020 рік, реєстраційний номер 26421 та за І квартал 2021 року, реєстраційний номер 57793 та про зобов`язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи, починаючи з 30.06.2018 та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.;

- надати докази на підтвердження повноважень Рожкована Даміра як директора ТОВ "Юридична компанія "ЮРКОН";

- надати уточнену позовну заяву (два примірника), з урахуванням вказаних судом зауважень;

- надати заяву про поновлення строку звернення до суд з позовними вимогами про зобов`язання відповідача прийняти та зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку третьої групи за І квартал 2020 року, реєстраційний номер 67107, за 2020 рік, реєстраційний номер 26421 та за І квартал 2021 року, реєстраційний номер 57793 та про зобов`язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи, починаючи з 30.06.2018 та докази поважності причин його пропуску.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.