Ухвала

від 22.12.2023 по справі 320/6081/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 грудня 2023 року м. Київ № 320/6081/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮРКОН" до Головного управління ДПС у м.Києві про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮРКОН" з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, у якому просить суд:

- зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві прийняти та зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку третьої групи:

1) за І квартал 2020 року, реєстраційний номер 67107;

2) за 2020 рік, реєстраційний номер 26421;

3) за І квартал 2021 року, реєстраційний номер 57793;

4) за І квартал 2022 року, реєстраційний номер 125395;

5) за півріччя 2022 року, реєстраційний номер 9136778845;

6) за півріччя 2022 року, реєстраційний номер 130829;

7) за ІІІ квартал 2022 року, реєстраційний номер 150573 від 07.11.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "ЮРКОН" датою їх фактичного отримання;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "ЮРКОН" як платника єдиного податку третьої групи, починаючи з 30.06.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.; надати докази на підтвердження повноважень Рожкована Даміра як директора ТОВ "Юридична компанія "ЮРКОН"; надати уточнену позовну заяву (два примірника), з урахуванням вказаних судом зауважень; надати заяву про поновлення строку звернення до суд з позовними вимогами про зобов`язання відповідача прийняти та зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку третьої групи за І квартал 2020 року, реєстраційний номер 67107, за 2020 рік, реєстраційний номер 26421 та за І квартал 2021 року, реєстраційний номер 57793 та про зобов`язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи, починаючи з 30.06.2018 та докази поважності причин його пропуску.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 позовну заяву повернуто позивачеві з усіма доданими до неї документами.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичга компанія "ЮРКОН", скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 про повернення позовної заяви скасувати, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

07.11.2023 матеріали адміністративної справи №320/6081/23 надійшли на адресу суду та за результатами автоматизованого розподілу були переданні судді Дудіну С.О.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що 01.05.2023 на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява з додатками.

В уточненій позовній заяві позивач просить суд:

- зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві прийняти та зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку третьої групи:

1) за І квартал 2020 року, реєстраційний номер 67107;

2) за 2020 рік, реєстраційний номер 26421;

3) за І квартал 2021 року, реєстраційний номер 57793;

4) за І квартал 2022 року, реєстраційний номер 125395;

5) за півріччя 2022 року, реєстраційний номер 130829;

6) за ІІІ квартал 2022 року, реєстраційний номер 150573 від 07.11.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "ЮРКОН" датою їх фактичного отримання;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "ЮРКОН" як платника єдиного податку третьої групи, починаючи з 30.06.2018.

Дослідивши вказані документи, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 N 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Залишаючи позовну заяву без руху суд в ухвалі від 20.03.2023 зазначив, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що рішенням Головного управління ДФС у м.Києві від 26.06.2018 №560/202/26-15-12-04-19 виключено ТОВ "ЮА "Юркон" з реєстру платників єдиного податку.

У позовній заяві позивач зазначив, що неприйняття контролюючим органом податкової звітності ТОВ "ЮА "Юркон" зумовлено виключенням його з реєстру платників єдиного податку.

Отже, звернувшись 31.01.2023 до суду з позовними вимогами про зобов`язання відповідача прийняти та зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку третьої групи за І квартал 2020 року, реєстраційний номер 67107, за 2020 рік, реєстраційний номер 26421 та за І квартал 2021 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 та про зобов`язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи, починаючи з 30.06.2018, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з цими вимогами, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Суд зазначив, що у позовній заяві позивач, посилаючись на пункт 56.18 статті 56 ПК України та ст.102 Податкового кодексу України, вказує про дотримання ним строку звернення до суду.

Так, пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно з частиною першою статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Натомість, Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 р. у справі №640/20468/18, дослідивши зміст п. п. 56.17, 56.18, 56.19 ст. 56, п. п. 102.1, 102.2 ст. 102, п.133.4 ст. 133 ПК України та ст. 122 КАС України, зазначив, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Водночас є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження в разі попереднього використання досудового порядку вирішення спору.

Верховний Суд зауважив, що внесення Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень" від 24.10.2013 р. № 657-VII зміни до абз. 1 п. 56.18 ст. 56 ПК України через виключення в ньому слів "про нарахування грошового зобов`язання" й поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного ст.102 ПК України, і невнесення одночасно аналогічних змін до п.56.19 ст.56 ПК України не було технічною помилкою законодавця, оскільки ч. 4 ст. 99 КАС України, як і п.56.19 ст.56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду в разі, якщо законом було передбачено можливість досудового порядку вирішення спору й позивач скористався цим порядком. Водночас норма п.56.19 ст.56 ПКУ була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

На думку Верховного Суду, спеціальних строків для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження й отримання рішення про залишення скарги без задоволення нормами ПК України не визначено, тож він сформулював такий правовий висновок:

"Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПКУ), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення".

Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви було запропоновано надати суду заяву про поновлення строку звернення до суд з позовними вимогами про зобов`язання відповідача прийняти та зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку третьої групи за І квартал 2020 року, реєстраційний номер 67107, за 2020 рік, реєстраційний номер 26421 та за І квартал 2021 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 та про зобов`язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи, починаючи з 30.06.2018 та докази поважності причин його пропуску.

До уточненої позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення пропущеного строку.

Так, обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що несвоєчасність звернення до суду зумовлена непослідовністю дій відповідача, які полягали у тому, що контролюючий орган спочатку приймав відповідну податкову звітність, а в подальшому відмовляв позивачу у її прийнятті.

Так, на підтвердження наданих повноважень позивач долучив до матеріалів справи такі листи Головного управління ДПС у м.Києві:

- від 15.05.2020 №74397/10/206-15-04-07-18, в якому вказано про те, що прийнята 12.05.2020 податкова декларація платника єдиного податку за І квартал 2020 року за №67107 вважається неподаною;

- від 12.02.2021 №14409/6/26-15-04-14-18, в якому вказано про те, що прийнята 09.02.2021 податкова декларація платника єдиного податку за 2020 рік за №36421 вважається неподаною;

- від 14.05.2021 №49660/6/26-15-04-14-18, в якому вказано про те, що прийнята 11.05.2021 податкова декларація платника єдиного податку за І квартал 2021 року за 57793 вважається неподаною.

Суд звертає увагу на те, що про факт неприйняття контролюючим органом відповідної податкової звітності позивачу стало відомо ще в травні 2020 року, лютому та травні 2021 року (тобто після отримання вищевказаних листів), що свою чергу, не спростовує факту порушення позивачем строку звернення до суду.

Крім того, позивач посилається на дію на території України карантинних обмежень через поширення респіраторної хвороби Covid-19.

Так, позивач зазначив, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №540-IX від 30.03.2020) встановлені Кодексом строки, у тому числі, строки на звернення до суду з позовною заявою до суду подовжені на час дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (Covid-19).

Проте, суд ставиться критично до такої позиції позивача, з огляду на таке.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ було доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3, відповідно до якого: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, в силу вищенаведених положень КАС України на період дії карантину були продовжені процесуальні строки, у тому числі, строки для звернення до суду з позовною заявою.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин.

У подальшому постановами Кабінету Міністрів України строк дії карантину неодноразово продовжувався та діяв до 30.06.2023.

Разом з тим, Законом України 18.06.2020 №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, було внесено змін до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та доповнено його новим абзацом.

Так, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України 18.06.2020 №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, в силу положень Закону №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом №731-ІХ, тобто 06.08.2020.

При цьому, продовження процесуальних строків здійснюється лише за умови звернення особи протягом 20 днів після набрання чинності Закону №731-ІХ, тобто у період з 18.07.2020 до 06.08.2020 (включно), до суду із обґрунтованою заявою про продовження процесуальних строків.

Враховуючи вищевказане, суд наголошує на тому, що положення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України не поширюються на позивача. Отже, запровадження карантину не є підставою для автоматичного продовження строку звернення до суду.

Також у заяві про поновлення пропущеного строку позивач вказує на дію на території України воєнного стану, з приводу чого суд зазначає таке.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження того, що запровадження воєнного стану зумовило виникнення обставин, які унеможливи своєчасне звернення позивача до суду з позовом.

Враховуючи вказане, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачам необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази поважності причин пропуску стоку звернення до суду.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

5. У зв`язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.