Ухвала

від 12.02.2024 по справі 320/6081/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

12 лютого 2024 року м. Київ № 320/6081/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "ЮРКОН" до Головного управління ДПС у м.Києві про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "ЮРКОН" з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві , у якому просить суд:

- зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві прийняти та зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку третьої групи:

1) за І квартал 2020 року, реєстраційний номер 67107;

2) за 2020 рік, реєстраційний номер 26421;

3) за І квартал 2021 року, реєстраційний номер 57793;

4) за І квартал 2022 року, реєстраційний номер 125395;

5) за півріччя 2022 року, реєстраційний номер 9136778845;

6) за півріччя 2022 року, реєстраційний номер 130829;

7) за ІІІ квартал 2022 року, реєстраційний номер 150573 від 07.11.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "ЮРКОН" датою їх фактичного отримання;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "ЮРКОН" як платника єдиного податку третьої групи, починаючи з 30.06.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 позовну заяву повернуто позивачеві з усіма доданими до неї документами.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичга компанія "ЮРКОН", скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 про повернення позовної заяви скасувати, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

07.11.2023 матеріали адміністративної справи №320/6081/23 надійшли на адресу суду та за результатами автоматизованого розподілу були переданні судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.

08.01.2024 та 15.01.2024 на адресу суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заяви про усунення недоліків.

Дослідивши вказані заяви, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 N 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Залишаючи позовну заяву без руху суд, зазначив, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 20.03.2023 суд зазначив, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що рішенням Головного управління ДФС у м.Києві від 26.06.2018 №560/202/26-15-12-04-19 виключено ТОВ "ЮА "Юркон" з реєстру платників єдиного податку.

У позовній заяві позивач зазначив, що неприйняття контролюючим органом податкової звітності ТОВ "ЮА "Юркон" зумовлено виключенням його з реєстру платників єдиного податку.

Отже, звернувшись 31.01.2023 до суду з позовними вимогами про зобов`язання відповідача прийняти та зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку третьої групи за І квартал 2020 року, реєстраційний номер 67107, за 2020 рік, реєстраційний номер 26421 та за І квартал 2021 року, реєстраційний номер 57793 та про зобов`язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи, починаючи з 30.06.2018, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з цими вимогами, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Суд зазначив, що у позовній заяві позивач, посилаючись на пункт 56.18 статті 56 ПК України та ст.102 Податкового кодексу України, вказує про дотримання ним строку звернення до суду.

Так, пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно з частиною першою статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Натомість, Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 р. у справі №640/20468/18, дослідивши зміст п. п. 56.17, 56.18, 56.19 ст. 56, п. п. 102.1, 102.2 ст. 102, п.133.4 ст. 133 ПК України та ст. 122 КАС України, зазначив, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Водночас є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження в разі попереднього використання досудового порядку вирішення спору.

Верховний Суд зауважив, що внесення Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень" від 24.10.2013 р. № 657-VII зміни до абз. 1 п. 56.18 ст. 56 ПК України через виключення в ньому слів "про нарахування грошового зобов`язання" й поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного ст.102 ПК України, і невнесення одночасно аналогічних змін до п.56.19 ст.56 ПК України не було технічною помилкою законодавця, оскільки ч. 4 ст. 99 КАС України, як і п.56.19 ст.56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду в разі, якщо законом було передбачено можливість досудового порядку вирішення спору й позивач скористався цим порядком. Водночас норма п.56.19 ст.56 ПКУ була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

На думку Верховного Суду, спеціальних строків для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження й отримання рішення про залишення скарги без задоволення нормами ПК України не визначено, тож він сформулював такий правовий висновок:

"Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПКУ), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення".

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви було запропоновано надати суду заяву про поновлення строку звернення до суд з позовними вимогами про зобов`язання відповідача прийняти та зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку третьої групи за І квартал 2020 року, реєстраційний номер 67107, за 2020 рік, реєстраційний номер 26421 та за І квартал 2021 року, реєстраційний номер 57793 та про зобов`язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи, починаючи з 30.06.2018 та докази поважності причин його пропуску.

До уточненої позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення пропущеного строку.

Так, обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що несвоєчасність звернення до суду зумовлена непослідовністю дій відповідача, які полягали у тому, що контролюючий орган спочатку приймав відповідну податкову звітність, а в подальшому відмовляв позивачу у її прийнятті.

Так, на підтвердження наданих повноважень позивач долучив до матеріалів справи такі листи Головного управління ДПС у м.Києві:

- від 15.05.2020 №74397/10/206-15-04-07-18, в якому вказано про те, що прийнята 12.05.2020 податкова декларація платника єдиного податку за І квартал 2020 року за №67107 вважається неподаною;

- від 12.02.2021 №14409/6/26-15-04-14-18, в якому вказано про те, що прийнята 09.02.2021 податкова декларація платника єдиного податку за 2020 рік за №36421 вважається неподаною;

- від 14.05.2021 №49660/6/26-15-04-14-18, в якому вказано про те, що прийнята 11.05.2021 податкова декларація платника єдиного податку за І квартал 2021 року за 57793 вважається неподаною.

Крім того, позивач посилається на дію на території України карантинних обмежень через поширення респіраторної хвороби Covid-19.

Також у заяві про поновлення пропущеного строку позивач вказує на дію на території України воєнного стану, з приводу чого суд зазначає таке.

Суд зазначив, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження того, що запровадження воєнного стану зумовило виникнення обставин, які унеможливили своєчасне звернення позивача до суду з позовом.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви було запропоновано надати суду докази поважності причин його пропуску.

У заяві про усунення недоліків позивач зазначив, що у зв`язку з дією воєнного стану директор ОСОБА_1 у лютому 2022 року виїхав з міста Києва до Тернопільської області, а всі документи товариства залишилися в м.Києві.

Позивач зазначив, що ОСОБА_1 у травні 2022 року повернувся до м.Києва та подав заяву про звільнення з посади.

З 01.06.2022 на посаду директора товариства був призначений ОСОБА_2 , якому не було відомо про прийняття контролюючим органом рішення 26.06.2018.

Позивач зауважив, що товариство 23.08.022 отримало від контролюючого органу повідомлення №44559/6/26-15-04-10-08 від 27.07.2020 та №4821/6/26-15-04-10-08 від 15.08.2022 про відмову у прийнятті звітності.

З метою встановлення підстав відмови у прийнятті звітності, директор товариства звернувся із відповідним листом до контролюючого органу, за результатами розгляду якого Головне управління ДПС у м.Києві листом від 03.10.2022 №57594/6/26-15-04-16-08, який був отриманий позивачем 18.10.2022, повідомило про анулювання позивачу реєстрації платника єдиного податку з 30.06.2018 на підставі рішення №5601204 від 26.06.2018, у зв`язку з наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абз.8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України.

Позивач зазначив, що 29.11.2022 товариством було отримано від контролюючого органу письмове повідомлення №64266/6-26-15-04-10-08 від 11.11.2022 про відмову у прийнятті звітності.

Крім того, позивач зауважив про відключення у м.Києві електропостачання у період з грудня 2022 року по березень 2023 оку, що також створювало перешкоди для своєчасного звернення до суду з позовною заявою.

На підтвердження наданих пояснень позивач долучив до вказаної заяви довідку переселенця 36109-7500187436 від 20.04.2022, видану ОСОБА_1 , та наказ від 01.06.2022 №2 про призначення ОСОБА_3 на посади директора з 01.06.2022.

Вказані обставини свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з позовною заявою.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з позовом та поновити позивачу строк звернення до суду.

Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1.Поновити позивачу строк звернення до суду з позовною заявою.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі.

Справа буде розглядатися одноособово суддею Дудіним С.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

3. Витребувати від відповідача:

- копію рішення ГУ ДФС у м.Києві від 26.06.2018 №560/204/26-15-12-04-19 та копії усіх документів, на підставі яких воно було прийнято;

- копію поданої позивачем податкової звітності з єдиного за І квартал 2020 року, за 2020 рік, за І квартал 2021 року, за І квартал 2022 року, за півріччя 2022 року, за півріччя 2022 року та за ІІІ квартал 2022 року та копії листів-відповідей про відмову у її прийнятті.

4. Повідомити учасникам справи, що відповідно до положень статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

5. Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

6. Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

7. Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

8. Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

9. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

10. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

11.Повідомити відповідачам про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню йому як стороні, та по можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

12. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

14. У зв`язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.