Постанова

від 17.03.2023 по справі 401/2166/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2023 року м. Кропивницький

справа № 401/2166/19

провадження № 22-ц/4809/230/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській області,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні заправилами спрощеногопозовного провадженнябез повідомленняучасників справи апеляційну скаргу Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській області на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2022 року у складі судді Іващенко В.М.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, третя особа Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позову зазначав, що 23 грудня 2018 року він придбав у СТОВ «Фрунзе» свіжу рибу, а саме: 225 кг товсто лобу та 173 кг коропу на загальну суму 13410,00 грн. Цього ж дня на Ревовській дамбі міста Світловодська Кіровоградської області він на автомобілі ВАЗ 21213 перевозив свіжу рибу: короп 172 кг та товсто лоб 223 кг та був зупинений працівниками поліції.

Завідуючим сектором оперативної роботи Кіровоградрибоохорони Левченком А.В. був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.88-1 КУпАП та було вилучено свіжу рибу в кількості короп - 172кг., товсто лоб -223 кг, яку він придбав в СТОВ «Фрунзе».

Постановою Світловодського міськрайонного суду від 01 лютого 2019 року, за наслідками розгляди справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.88-1 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 510 гривень, без конфіскації об`єктів тваринного світу.

Зазначав, що після вказаної постанови суду йому не було повернуто ні свіжу рибу ні кошти від її реалізації. Його звернення до Кіровоградрибоохорони з приводу повернення риби чи коштів за її реалізацію, жодних результатів не дали. Незаконними діями ОСОБА_2 було спричинено шкоду в розмірі 13410 гривень, вказану суму складає вартість свіжої риби, що була вилучена при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Посилаючись на зазначені обставини, просив стягнути з Державного бюджету України через з Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області на його користь грошові кошти в розмірі 13410 грн. в рахунок відшкодування шкоди завданої неправомірною бездіяльністю Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області, з неповернення риби, вилученої в нього 23.12.2018.

Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2019 року стягнуто з Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 шкоду заподіяну бездіяльністю Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області, в сумі 13410 гривень. Вирішено питання про стягнення судового збору.

Ухвалою суду від 20 серпня 2020 року заочне рішення Світловодського міськрайонного суду від 24 жовтня 2019 року скасоване та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20 грудня 2021 року Державне агентство меліорації та рибного господарства в Кіровоградській області залучено до участі у справі в якості співвідповідача. Провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області закрито.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2022 року, з урахування ухвали Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 листопада 2022 року про виправлення описки, позов задоволено.

Стягнуто з Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 шкоду заподіяну бездіяльністю Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області, в сумі 13410 гривень. Стягнуто з Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській області на користь держави судовий збір у сумі 768 гривень 40 копійок.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В обґрунтування апеляційної скарги представник Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській області зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема вказує, що при ухваленні рішення від 05.10.2022, відсутнє посилання суду на рішення компетентного органу, яким би ви визнавалась бездіяльність або незаконними дії Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській області. Одночасно з цим, судом не визначено яким саме особистим майновим правам ОСОБА_1 завдана шкода.

Представник відповідача ОСОБА_3 зазначала, що у статті 29 КУпАП підкреслено, що конфіскувати можна лише предмет, що є особистою власністю порушника, якщо інше не передбачено законодавчими актами. Тобто, і повернути вилучене майно, можливо лише власнику.

Звертала увагу, що надані позивачем документи (накладна № 21 від 23 грудня 2018 року видана ОСОБА_1 , на рибу товстолоб 225 кг., і короп 173 кг., та товаротранспортна накладна №21 від 23 грудня 2018 року видана ОСОБА_1 , згідно якої він повинен доставити рибу ОСОБА_4 ) жодним чином не доводять права власності на вилучені біоресурси.

Відповідно до постанови Світловодського міськрайонного суду від 01.02.2019, ОСОБА_1 саме перевозив водні біоресурси, а їх власником є СТОВ «Фрунзе», яке виписало накладну ОСОБА_1 або ОСОБА_4 , оскільки сама накладна підтверджує лише видачу риби ОСОБА_1 , але не є доказом купівлі водних біоресурсів.

Вважає безпідставним та необґрунтованим рішення суду, так як не доведено факту права власності на вилучені біоресурси та не надано підтверджуючого рішення про визнання незаконними дій або бездіяльності Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській області.

Просила скасувати рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.10.2022 та стягнути з позивача сплачений судовий збір.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Позивач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направив.

Згідно з ч.3ст.360 ЦПК Українивідсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції встановив такі обставини

Із накладної № 21 від 23 грудня 2018 року вбачається, що СТОВ «Фрунзе» відвантажено ОСОБА_1 рибу: товстолоб 225 кілограм, вартістю 25 грн. на суму 5625грн. та короп 173 кілограм, вартістю 45грн. на суму7785грн., а всього на загальну суму 13410 грн. (а.с.4).

27 грудня 2017 року був укладений договір № 3 між СТОВ «Фрунзе» та ПРАТ «Кіровоградрибгосп» про постачання товару та подальше вирощування селекційного коропа на території Інгульської рибдільниці ПРАТ «Кіровоградрибгосп» в с.Оситняжка Кіровоградського району (а.с.5).

Із експертного висновку №1237 від 04 квітня 2018 року вбачається, що виробник СТОВ «Фрунзе» с. Оситняжка надавало на експертизу рибу свіжу прісноводну, що свідчить про наявність свіжої риби у водоймах належних СТОВ «Фрунзе» (а.с.6).

Відповідно до опису, доданого до протоколу №006650 від 23 грудня 2018 року, завідувачем сектора оперативної роботи Кіровоградрибоохорони, було вилучено рибу свіжу: короп 172 кг. та товстолоб 223 кг.(а.с.7).

Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2019 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.88-1КУпАП, а саме за те, що 23 грудня 2018 року на Ревівській дамбі міста Світловодськ перевозив свіжу рибу: короп 172 кг та товстолоб 223 кг без документів, підтверджуючих законність її придбання та сертифіката якості. В судове засідання ОСОБА_1 надав документи на підтвердження законності придбання вищевказаної риби та пояснив, що ці документи у нього були відсутні, оскільки він залишив їх в іншому автомобілі який зламався. Судом при призначенні покарання ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, не було застосовано конфіскацію об`єктів тваринного світу, так як в судовому засіданні було встановлено, що свіжу рибу він отримав у передбачений законом спосіб, але при перевезенні її не мав при собі належних документів (а.с.8-9).

27 травня 2019 року представник ОСОБА_1 звертався до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області з вимогою про повернення вартості вилученої 23 грудня 2018 року риби, що підтверджується квитанцією УДППЗ «Укрпошта» від 27.05.2019 (а.с.10).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до положень ч.1ст.369ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 2, 4ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно дост.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що незаконною бездіяльністю з боку відповідача, ОСОБА_1 було спричинено шкоду в розмірі 13410 гривень, яка полягає у неповерненні свіжої риби чи коштів від реалізації риби, яку він придбав в СТОВ «Фрунзе» та яка була в нього вилучена.

Суд першої інстанції виходив з доведеності права власності позивача на вилучену рибу, що свідчить про наявність правових підстав для відшкодування завданої йому майнової шкоди відповідно до положень ст. 1166 ЦК України.

Згідно постановиСвітловодського міськрайонногосуду Кіровоградськоїобласті від01лютого 2019року ОСОБА_1 був визнанийвинним увчиненні адміністративногоправопорушення передбаченого ч.1ст.88-1КУпАП (Порушенняпорядку придбання,збуту чирозповсюдження об`єктівтваринного аборослинного світу) та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

При розглядісправи проадміністративне правопорушеннясудом встановлено, що 23 грудня 2018 року о 12:50 годині, на Ревовській дамбі міста Світловодськ ОСОБА_1 на автомобілі ВАЗ 21213, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевозив свіжу рибу короп-172 кг., товстолоб-223 кг., без документів підтверджуючих законність її придбання та сертифіката якості. Своїми діями ОСОБА_1 порушивст.27, ст.63 Закону України «Про тваринний світ», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.88-1 КУпАП.

Згідно положень ч.1 ст. 265 КУпАП, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4,262і264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей реалізують.

Відповідно до ст. 283 КУпАП зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен містити, зокрема, вирішення питання про вилучені речі і документи.

Проте, в порушення вимог зазначеної вище норми права, у постанові Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2019 року вказано, тільки, про відсутність підстав для конфіскації вилученої у ОСОБА_1 риби, але не вирішено питання про її подальшу долю, повернення тощо.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 Цивільного кодексу України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 Цивільного кодексу України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 Цивільного кодексу України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 Цивільного кодексу України.

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.

Дії (бездіяльність) відповідачів, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, шкода та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою за заподіянням шкоди є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність елементів делікту свідчить про відсутність складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів зауважує, що аналогічний висновок щодо застосування положень статті 1176 Цивільного кодексу України було висловлено Верховним Судом України у постанові від 22.06.2017 у справі № 6-501цс17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 688/2479/16-ц.

Проте матеріали справи не містять доказів про те, що посадовими особами Управлінння Державного агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській області вчинено будь-які протиправні дії (бездіяльність) стосовно ОСОБА_1 під час здійснення адміністративного провадження.

Згідно п.1частини 1ст.19 Кодексуадміністративного судочинстваУкраїни юрисдикція адміністративнихсудів поширюєтьсяна справиу публічно-правовихспорах,зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Оскільки спір у цій справі виник у зв`язку з протиправною, на переконання позивача, бездіяльністю Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській областів рамкахпровадження справипро адміністративні правопорушення,то перевірка правомірності таких дій (бездіяльності) відповідача знаходиться поза межами юрисдикції цивільного суду.

Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні підстави визнавати протиправною бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень і, відповідно, не було підстав для стягнення з нього шкоди.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За наведених вище обставин, висновок суду першої інстанції було зроблено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати з підстав передбачених ст. 376 ЦПК України і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно ч.13ст. 141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. В силу частини 1статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу пункту 13 частини 2статті 3 Закону України «Про судовий збір»судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Тому позивачем судовий збір не сплачувався при зверненні до суду.

Відповідно до платіжного доручення № 309 від 27 жовтня 2022 року за подачу апеляційної скарги на рішення суду Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській області сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 гривень.

Згідно ч. 6 ст.141ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то сплачений Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській області судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає компенсуванню за рахунок держави.

Керуючись ст. ст.367,368,374,376,381-384,390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській області задовольнити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2022 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Компенсувати понесені Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській області судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2481 грн за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченомуст.389 ЦПК України.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич