Постанова

від 14.03.2023 по справі 915/1695/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/1695/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Аленіна О.Ю., Таран С.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

від Малого приватного підприємства «АЛСУ» - адвокат Мурлигіна О.Я.;

від Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «ЗОРЯ» - адвокат Недибалюк О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «АЛСУ»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2022

по справі №915/1695/21

за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «ЗОРЯ»

до відповідача Малого приватного підприємства «АЛСУ»

про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 296 512, 96 грн.

суддя суду першої інстанції Смородінова О.Г.

місце винесення рішення: м. Миколаїв.

Повний текст рішення складено та підписано: 04.11.2022.

ВСТАНОВИВ:

22.11.2021 Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Миколаївської міської ради «ЗОРЯ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Малого приватного підприємства «АЛСУ» на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «ЗОРЯ» заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 296 512,96 грн та відшкодування суми судового збору у розмірі 4 447,69 гривень.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно згідно інформаційної довідки № 256160033 сформованої станом на 12.05.2021; умов Договору на управління багатоквартирним будинком № 0700 від 28.12.2018, з додатком № 2; Акту передачі житлового будинку; листа № 3-143 від 17.05.2021 на адресу відповідача з вимогою ліквідувати заборгованість; застосування норм статей 7, 9, 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статей 9, 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статей 179, 181 Господарського кодексу України, п. 4.1 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018; та мотивовані таким: відповідач є власником житлового приміщення площею 2187,5 кв.м., розташованого за адресою м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 2, у будинку який знаходиться в управлінні КЖЕП ММР «Зоря». Визначені договором та чинним законодавством України зобов`язання відповідач систематично порушував та сплачував за наданні послуги лише частково внаслідок чого станом на 01.09.2021 року утворилась заборгованість у розмірі 296 512,96 грн. Розрахунок заборгованості Відповідача за послуги з управління багатоквартирним будинком: 1) Тариф на послугу з управління багатоквартирним будинком по вулиці Новозаводська, 2: 4,2359 грн, за 1 (один) метр квадратний (без врахування плати за технічне обслуговування ліфтів); 2) Період нарахування: з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2021 року; 3) Розрахунок: 2 187,5 м кв. (площа нежитлового приміщення Боржника) х 4,2359 грн (тариф) х 32 міс. = 9 266,03 грн х 32 міс. = 296 512,96 грн. Потрібно зазначити, що за вищевказаний розрахунковий період Боржник взагалі не вносив плату за житлову послугу.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2022 позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Малого приватного підприємства «АЛСУ» на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «ЗОРЯ» заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 296 512,96 грн, а також 4 447,69 грн судового збору.

Місцевим господарським судом встановлено, що Мале приватне підприємство «Алсу» є співвласником багатоквартирного будинку по вул. Новозаводська, 2, та входить до Списку (порядковий номер 195, загальна площа нежитлового приміщення 2187,5 кв.м.), оформленому у Додатку № 4 до Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 0700 від 28.12.2018.

Позивач відповідно до укладеного зі співвласниками Договору № 0700 від 28.12.2018, у період з 01.01.2019 по даний час, своєчасно та в повному обсязі надає усім співвласникам будинку передбачені умовами договору послуги. Доказів іншого матеріали справи не містять. Відсутність претензій надісланих позивачу з боку співвласників підтверджує той факт, що послуги наданні якісно та в повному обсязі та співвласники їх прийняли.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Мале приватне підприємство «АЛСУ» звернулось до Південно західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2022 у справі № 915/1695/21 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

1. Суд із порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 73, 74, 76-79 ГПК України та без врахування вимог п.п. 2-4, 7, 9 ч. 2, ч. 6, 9,10 ст. 10, ч. 2, 5 ст. 11 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. ст. 10, 12, 13 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», зробив висновок (помилковий) про укладення та дію з 01.01.2019 р. по 31.08.2021 року Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 0700 від 28.12.2018 р., що є підставою для скасування судового рішення відповідно до вимог п. 1, 2,4 ч. 1 ст. 277 ГПК України.

Скаржник зазначає, що розглядаючи справу у порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 73, 74, 76-79, 91, ч. 5 ст. 236, п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України та без врахування вимог п.п. 2-4, 7, 9 ч. 2, ч. 6, 9, 10 ст. 10, ч.2, 5 ст. 11 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», суд обмежився лише змістом копії Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 0700 від 28.12.2018 р. із якого не вбачається: чи взагалі приймалось рішення загальними зборами співвласників будинку та чи відповідає вказане рішення умовам Договору наданого до суду позивачем.

Крім того, скаржник зауважує, що лише акти огляду технічного стану багатоквартирного будинку та приймання-передачі технічної документації на будинок, який має бути додатком № 3 до Договору, є тими належними, достовірними та достатніми доказами, які підтверджують фактичне прийняття в управління багатоквартирного будинку. Але, таких доказів позивач до суду не надав.

Акт передачі житлового будинку за адресою: вулиця Новозаводська, буд. 2 в управління КЖЕП ММР «ЗОРЯ» (копія знаходиться в матеріалах справи), який був укладений між ТОВ «Місто для людей Миколаїв», Департаментом Житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради та КЖЕП ММР «ЗОРЯ» не містить відомостей про огляд технічного стану багатоквартирного будинку та його прибудинкової території, тобто не є підставою для встановлення обставин прийняття будинку в управління позивача. Також, наявний в матеріалах справи Акт не містить підпису уповноваженої особи співвласників та/або представника ОСББ «Новозаводська 2», проте, містить підпис Заступника директора департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради, який з невідомих причин підписав даний документ, хоча Миколаївська міська рада ніякого відношення до цього будинку не має.

Також, необхідно звернути увагу нате, що матеріали справи не містять доказів передачі, як Акту огляду будинку та прибудинковій території (п. 4 Порядку № 712), так і Акту приймання- передачі технічної документації на будинок (разом із копією технічної документації) уповноваженій особі співвласників (п. 7 Порядку № 712).

Наявна в матеріалах справи копія п. 4 Договору № 0700 від 28.12.2018 р. містить положення за яким акт приймання-передачі технічної документації на будинок не укладається в зв`язку із тим, що ніби технічна документація на будинок знаходиться у КЖЕП ММР «ЗОРЯ». Таке положення договору, суперечить, як умовам п. 4 Типового договору, так і умовам ст. 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», п. 5 Порядку №712.

2.Суд із порушенням вимог п. 1 ч. 2 ст. 73, 74,76-78,91,236,237 ГПК України та п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. ст. 11, 16, 626, 628, 629 ЦК України зробив висновок про те, що: Договір № 0700 від 28.12.2018р. діє відносно відповідача; до відповідача необхідно застосувати тарифу иа рівні 4,2359 гри. за один квадратний метр площі за період із 01.01.2019 року по 31.08.2021 р. та наявності заборгованості у відповідача в розмірі 296 512,96, що є підставою для скасування рішення суду відповідно до п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України.

3. Суд прийняв рішення про права, інтереси та обов`язки осіб, які не було залучено до участі у справі, що є підставою для скасування судового рішення відповідно до п. 4 ч. 1, п. 4 ч. З ст. 277 ГПК України. Встановлені судом обставини в подальшому впливають на інших співвласників будинку по вул. Новозаводська, 2.

30.01.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ИССО» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2022 по справі №915/1695/21.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

30.01.2023 до Південно західного апеляційного господарського суду від Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «ЗОРЯ» надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого, просить суд, відмовити в повному обсязі в задоволенні апеляційної скарги Малого приватного підприємства «АЛСУ», рішення суду першої інстанції залишити без змін.

20.02.2023 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ИССО», у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Процесуальний рух справи в суді апеляційній інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюка І.Г., суддів: Аленіна О.Ю., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2022.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №915/1695/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 доручено господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/1695/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства «АЛСУ» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2022 по справі №915/1695/21 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

05.12.2022 матеріали справи №915/1695/21 надійшли до суду першої інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 клопотання Малого приватного підприємства «АЛСУ» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволено.

Відстрочено Малому приватному підприємству «АЛСУ» сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2022 у справі №915/1695/21 до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства «АЛСУ» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2022 у справі № 915/1695/21.

Призначено справу № 915/1695/21 до розгляду на 31.01.2023 о 15:30 год.

31.01.2023 судове засідання не відбулося у зв`язку з відсутністю у Південно-західному апеляційному господарському суді електропостачання, про що було складено довідку секретаря судового засідання від 31.01.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 розгляд справи №915/1695/21 призначено на 21.02.2023 о 13:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ИССО» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2022 у справі № 915/1695/21.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ИССО» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2022 у справі № 915/1695/21.

Призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ИССО» до сумісного розгляду з апеляційною скаргою Малого приватного підприємства «АЛСУ» у справі № 915/1695/21 на 21.02.2023 о 13:00 год.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду 21.02.2023 оголошено перерву до 01.03.2023 о 12:30 год. та визначено, що судове засідання буде проводитися в режимі відеоконференції поза межами суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи № 915/1695/21 відбудеться 01.03.2023 о 12:30 год.

01.03.2023 судове засідання не відбулося у зв`язку з відпусткою судді-члена колегії Таран С.В., про що було складено довідку секретаря судового засідання від 01.03.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 повідомлено учасників справи, про те, що розгляд справи №915/1695/21 відбудеться 14.03.2023 о 15:00 год.

В судовому засіданні 14.03.2023 представник відповідача надав пояснення, в яких підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити останню.

Представник позивача в судовому засіданні 14.03.2023 надав пояснення, в яких заперечував проти апеляційної скарги та просив суд, рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 14.03.2023 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ИССО» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2022 у справі № 915/1695/21 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

31.08.2004 Мале приватне підприємство «АЛСУ» за Договором купівлі-продажу придбало у власність нежитлове приміщення під номером 125 та підвал загальною площею 2052,7 кв.м. за адресою м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 2.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4751925 від 15.09.2004 за Малим приватним підприємством «Алсу» зареєстровано право власності на вищевказаним об`єкт.

27.11.2007 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 2297 нежитловим приміщенням по вул. Новозаводська, 2 які належать Малому приватному підприємству «Алсу» було надано адресу вул. Новозаводська, 2/1.

28.12.2018 між Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Миколаївської міської ради «Зоря» (позивач у справі, надалі Управитель) та Співвласниками багатоквартирного будинку за адресою м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 2 (надалі Співвласники) було укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 0700 згідно з предметом якого Управитель зобов`язався надавати Співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі Послуга з управління), що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 2 (надалі будинок), а Співвласники зобов`язуються оплачувати Управителю Послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

За умовами наведеного Договору:

- Список Співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладення договору, зазначаються у Додатку № 4 до даного Договору, що є невід`ємною його частиною. Загальні відомості про будинок зазначаються у Додатку № 3 до цього Договору і є невід`ємною його частиною (п. 2);

- послуга з управління полягає у забезпеченні Управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів, тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. Послуга з управління надається відповідно до періодичності виконання (надання) робіт (послуг) з утримання будинку та прибудинкової території згідно з Додатком № 1 до договору, що є його невід`ємною частиною (п. 3);

- кожен із Співвласників зобов`язаний, зокрема: оплачувати Управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим Договором (пп. 3 п. 6);

- ціна Послуги з управління становить 5,0302 гривень (в тому числі ПДВ) на місяць за 1 (один) кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку. 1) витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного, майна будинку в розмірі 4,7907 грн за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис витрат), що міститься у Додатку № 2 до цього договору; 2) винагороду Управителю в розмірі 0,2395 грн на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку (п. 10);

- плата за Послугу з управління нараховується щомісяця Управителем та вноситься кожним Співвласником не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. За бажанням Співвласника оплата Послуги з управління може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів (п. 11);

- цей договір набирає чинності з « 01» січня 2019 року та укладається строком на один рік (п. 30);

- якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із Сторін не повідомить письмово іншій Стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік (п. 31).

За даними позивача, наведений договір діє і на даний час.

Предметом даного позову виступає майнова вимога Управителя (позивача у справі) щодо зобов`язання стягнути зі Співвласника (відповідача у справі) витрати на утримання будинку та прибудинкової території за адресою вул. Новозаводська, 2.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір № 0700 від 28.12.2018 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком з додатками до нього;

- Акт передачі житлового будинку за адресою: вул. Новозаводська, 2 в управління КЖЕП ММР «Зоря» від 01.01.2019;

- Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 256160033 від 12.05.2021;

- лист № 3-143 від 17.05.2021.

Відповідач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- штатний розпис МПП «Алсу» станом на 01.01.2019;

- штатний розпис МПП «Алсу» станом на 01.01.2020;

- штатний розпис МПП «Алсу» станом на 01.01.2021;

- накази МПП «Алсу» № 3-к від 15.01.2018, № 5-к від 01.02.2018;

- Договір № А-1247/17 від 10.08.2018 про вивезення твердих побутових відходів;

- Договір № А/3930 від 01.01.2006 на постачання питної води та приймання стічних вод;

- Договір № 44/2077 від 19.09.2007 про постачання електричної енергії;

- Договір № 274 від 25.04.2019 (щодо проведення робіт з дератизації та дезінсекції);

- Договір № 11410DO8B9AP016 від 24.01.2016 на постачання газу для потреб не побутових споживачів;

- технічний паспорт нежитлових приміщень від 14.05.2008;

- проект розподілу площі прибудинкової території від 2004;

- рішення Миколаївської міської ради № 32/15 від 01.04.2005, № 2297 від 27.11.2007;

- акти виконаних робіт з обслуговування внутрішніх мереж, конструктивних елементів приміщення, а також прибирання прибудинкових територій;

- договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2018;

- квитанції про оплату наданих послуг;

- Договір ремонту покрівлі від 18.06.2019, з актом приймання-передачі виконаних робіт;

- Договір ремонту покрівлі від 25.08.2020, з актом приймання-передачі виконаних робіт;

- акти звірки.

Норми права, що підлягають застосуванню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладення господарського договору, за приписами частини 3 статті 179 Господарського кодексу України, є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язковим для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Як передбачено статтею 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно частини першої статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Водночас відносини, що виникають у процесі надання послуг з управлінням багатоквартирним будинком, регулюються Законом України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII), згідно зі статтею 13 якого залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Умови договору про надання послуг з управлінням багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Істотними умовами договору про надання послуг з управлінням багатоквартирним будинком є: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов`язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуг; порядок оплати послуг; порядок і умови внесення змін до договору; строк дії договору, порядок і умови продовження дії та розірвання договору (частини перша - четверта статті 11 Закону № 417-VIII).

За змістом ч. 1 ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції на час виникнення основної заборгованості у даній справі) договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників.

У випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору, а управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Споживачами такої послуги може бути індивідуальний споживач (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги), або колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору (частина перша статті 1, 9, пункт 1 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Позиція Південно-західного апеляційного господарського суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується, заборгованість відповідача перед позивачем.

Однак, колегією суддів встановлено, що вищезазначені висновки суду першої інстанції не є такими, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, з огляду на наступне.

Як зазначено вище, 28.12.2018 між Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Миколаївської міської ради «Зоря» та Співвласниками багатоквартирного будинку за адресою м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 2 було укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 0700 згідно з предметом якого Управитель зобов`язався надавати Співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 2, а Співвласники зобов`язуються оплачувати Управителю Послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору

Так, відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» управитель протягом одного місяця після підписання з ним договору про надання послуг з управлінням багатоквартирним будинком (змін до нього) зобов`язаний надати або надіслати рекомендованим листом кожному співвласнику примірник такого договору (змін до нього), завірений підписом управителя.

Згідно п.п. 12 п. 8 Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 0700 від 28.12.2018 Управитель протягом одного місяця після підписання цього договору (змін, доповнень до нього) подати під розписку або надіслати рекомендованим листом кожному Співвласникові завірену підписом Управителя і печаткою (за наявності) копію цього договору (змін, доповнень до нього).

Відповідно до приписів п. 43 Постанови Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» управитель зобов`язаний: надавати співвласникам без додаткової оплати інформацію про ціну послуги з управління, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни, норми споживання та порядок її надання, а також про її споживчі властивості.

Проте, як зазначає відповідач, позивачем не надано йому ані рекомендованим листом, ані будь яким іншим способом договір про надання послуг з управляння багатоквартирним будинком № 0700 від 28.12.2018, як то вимагає закон, як і не надано жодного акту надання послуг для підтвердження законності та доцільності господарської операції.

Колегією суддів встановлено, що за період дії договору позивачем не надано доказів, що Управитель виконав п.п. 12 п. 8 Договору та вимоги ч. 5 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку».

Судовою колегією встановлено, що позивач не довів до відома співвласника багатоквартирного будинку Малого приватного підприємства «АЛСУ» про призначення управителя, укладення договору, перелік складових послуги з управління будинком, види, ціну, вартість місячного платежу, структури ціни та норми споживання, чим порушив умови договору та діюче Законодавство.

Водночас, дані обставини не були досліджені судом першої інстанції, щодо обізнаності відповідача про укладення договору про надання послуг з управляння багатоквартирним будинком № 0700 від 28.12.2018, перелік складових послуги з управління будинком, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про обов`язок виконання договору з боку відповідача є помилковим.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, предметом Договору є управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 2.

Відповідно до матеріалів справи (Том 1 а.с. 31) із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 256160033 від 12.05.2021, яка є додатком № 6 до позовної заяви, вбачається запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за нежитловим об`єктом нерухомого майна за № 48986548101 загальною площею 2 187,5 кв.м., який знаходиться по вул. Новозаводська, 2/1 власником якого є Мале приватне підприємство «АЛСУ».

Також, відповідно Технічного паспорта на нежитлові приміщення № 125 (магазин) з підвалом по вул. Новозаводській, 2/1 у м. Миколаєві (Том 1 а.с. 89) Малому приватному підприємства «АЛСУ» на праві власності належать вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення магазину загальною площею 2 187, 5 кв.м. (є окремим об`єктом нерухомого майна), які облаштовані окремим від будинку входом та виходом не пов`язаним із місцями загального користування будинку (з протилежної від під`їздів сторони), в приміщеннях відповідача передбачене незалежне від мереж будинку електропостачання, водопостачання і водовідведення, самостійне освітлення приміщень магазину та прилеглої території.

Приміщення облаштовані власною (автономною) системою теплопостачання, яка не пов`язана із мережами теплопостачання будинку. Відповідно до Експлікації літера Апд в приміщеннях підвал загальною площею 646, 9 кв.м., крім приміщень самого підвалу та складів заходяться приміщення: електрощитової (номер приміщення 7 та 10), вентиляційної шахти (номер приміщення 15). На першому поверсі приміщень належних відповідачу загальною площею 1 540, 6 кв.м. (Експлікація літери А-9), крім інших приміщень, знаходиться приміщення трансформаторної (номер приміщення 52).

Площа нежитлових приміщень відповідача, яка знаходиться на першому поверсі складає 1540, 6 кв.м. і є більшою ніж визначена договором (Додаток № 3) площа загальної покрівлі будинку 1300 кв.м. (підвал 1260 кв.м.), що свідчить про наявність відмінних від будинку конструктивних елементів приміщення відповідача, обслуговування та управління, яким не були предметом Договору.

Із Проекту розподілу площі прибудинкової території № 6854-00 магазину МПП «АЛСУ» по вул. Новозаводська, 2 у м. Миколаєві розробленої ЗАТ «Миколаївський Діпроміст» (Том 1, а.с. 102) вбачається, що рішенням Миколаївської міської ради від 01.04.2005 № 32/15 затверджено проект розподілу площі прибудинкової території магазину МПП «АЛСУ».

Отже, приймаючи до уваги особливості розміщення ізольованих вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень підприємства, позивач не має право спільної сумісної власності стосовно внутрішнобудинкових систем, місць загального користування, механічного, електричного, сантехнічного та іншого обладнання, яке призначене для обслуговування виключно житлових приміщень будинку.

Відповідно до рішення Миколаївської міської ради від 27.11.2007 р. № 229 нежитловим приміщенням по вул. Новозаводській, 2, які належать МПП «АЛСУ» надано нову адресу: вул. Новозаводська, 2/1.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач має окремі (як не побутовий споживач) підключення та самостійно несе витрати на світлення місць загального користування, дезинсекції та дератизації, ремонту покрівлі, ремонту та обслуговування власних внутрішньо-будинкових систем, прибирання території магазину, місць загального користування та прибудинкової території, вивезення твердих побутових відходів, водопостачання, енергопостачання та газопостачання за розцінками для непобутових споживачів, про, що в матеріалах справи містяться наступні договори:

- Договір № А-1247/17 від 10.08.2018 про вивезення твердих побутових відходів;

- Договір № А/3930 від 01.01.2006 на постачання питної води та приймання стічних вод;

- Договір № 44/2077 від 19.09.2007 про постачання електричної енергії;

- Договір № 274 від 25.04.2019 (щодо проведення робіт з дератизації та дезінсекції);

- Договір № 11410DO8B9AP016 від 24.01.2016 на постачання газу для потреб не побутових споживачів;

- штатний розпис МПП «Алсу» станом на 01.01.2019;

- штатний розпис МПП «Алсу» станом на 01.01.2020;

- штатний розпис МПП «Алсу» станом на 01.01.2021;

- накази МПП «Алсу» № 3-к від 15.01.2018, № 5-к від 01.02.2018; акти виконаних робіт з обслуговування внутрішніх мереж, конструктивних елементів приміщення, а також прибирання прибудинкових територій;

- договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2018;

- квитанції про оплату наданих послуг;

- Договір ремонту покрівлі від 18.06.2019, з актом приймання-передачі виконаних робіт;

- Договір ремонту покрівлі від 25.08.2020, з актом приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до правової позиції, сформульованої у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, обов`язок оплачувати надані послуги з обслуговування будинку, виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг. Таким чином, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

Колегія суддів зауважує, що споживач, в даному випадку відповідач, зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. При цьому факт доведення їх надання у разі заперечення факту споживання покладається на надавача таких послуг.

Позивач не надав Акту огляду будинку та прибудинковій території (п. 4 Порядку № 712), та Акту приймання - передачі технічної документації на будинок, що взагалі унеможливує як обґрунтованого розрахунку калькуляції наданих послуг, так і їх перевірки з боку співвласників будинку, отже не можливо встановити обсяг інженерних мереж будинку та їх поточний стан на час укладення договору.

Водночас, позивач не надав на підтвердження заявленої до стягнення суми наданих послуг доказів надання цих послуг(калькуляції, рахунків, доказів надання тощо).

Відповідно до п. 1.2.2 Наказу № 76 до складу документації, яка ведеться виконавцями послуг, входять: кошториси, описи робіт на поточний і капітальний ремонт; акти технічних оглядів; журнали заявок жителів; протоколи вимірювань вентиляції.

Пунктом 15 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712 установлено, що до складу документації, яка ведеться управителем, крім тієї, що передана йому за актом приймання- передачі, входять:

-описи робіт на поточний і капітальний (у випадку організації його проведення управителем за рішенням співвласників) ремонт;

-акти технічних оглядів будинку;

-журнали аварійних заявок співвласників;

-протоколи вимірювань опору електромереж (за наявності);

-акти огляду/повірки димових та вентиляційних каналів;

-акти огляду/експертизи ліфтів (за наявності ліфтів);

-акти виконаних робіт з дезінсекції та дератизації (за наявності);

-акти щодо повірки вузлів обліку води на загальнобудинкові потреби (за наявності);

-список співвласників будинку;

-інша документація, передбачена цими Правилами та законодавством.

Відповідно до частини другої статті 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» управитель веде окремий облік доходів і витрат (облікову карту) щодо кожного багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, та забезпечує співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до цієї інформації щодо їхнього будинку в порядку, передбаченому договором

Відповідно до пункту 7 Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06. 2019 №482, управитель веде облік доходів, витрат, кількісних і якісних показників надання послуги щодо кожного багатоквартирного будинку та кожної складової послуги окремо.

Обсяг фактично наданої послуги та фактично понесених управителем витрат на надання такої послуги повинен бути підтверджений відповідною первинною документацією, що зберігається в управителя, зокрема наказами, табелем обліку робочого часу, розрахунковими листками нарахування заробітної плати робітникам, нарядами-завданнями, актами списання матеріалів, матеріальними звітами майстрів, актами виконаних робіт постачальних та підрядних організацій, документами, що підтверджують технічні показники будинку, тощо (пункт 8 вказаного Порядку).

Визначення вартості послуг в договорі не є безумовною підставою для її стягнення без будь- яких первинних документів, що підтверджують надання послуг, за умови заперечення отримання послуг відповідачем.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Також, положення частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв`язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов`язків, зокрема, і щодо обов`язку сплатити певну суму коштів, яка складатиме еквівалент певної вартості наданих послуг.

Однак, позивачем на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог до матеріалів справи не надано жодних первинних документів, які б могли підтвердити факт надання відповідачу обумовлених договором послуг.

Враховуючи викладене, Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Миколаївської міської ради «ЗОРЯ» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання ним послуг саме відповідачу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме за адресою: приміщення 125, будинок № 2/1 по вул. Новозаводська у м.Миколаєві, власником якого є відповідач, у період з 1 січня 2019 року по 31 серпня 2021 року на суму 296 512,96 грн., з урахуванням розташування належного йому нежитлового приміщення.

Крім того, як встановлено вище, в матеріалах справи відсутні докази виконання обов`язку управителя, який передбачений частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» та п.п. 12 п. 8 Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 0700 від 28.12.2018 (надання відповідачу копію договору), матеріали справи не містять доказів на підтвердження направлення позивачем на адресу відповідача із 01.01.2019 по 31.08.2021 рахунків для оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з метою проведення відповідних оплат.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, щодо відсутності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження надання послуг позивачем відповідачеві.

Відтак, судова колегія зазначає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт надання послуг відповідачу, що є підставою для відмови в позові.

Згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи, викладені у відзиві на апеляційній скарзі, відхиляються колегією суддів, як безпідставні, необґрунтовані та такі, що спростовуються фактичними обставинами справи.

Наведені вище обставини у сукупності залишилися поза увагою місцевого господарського суду, що призвело до прийняття оскаржуваного рішення за умов порушення приписів процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права та неповного з`ясування обставин, що мають значення для розгляду справи.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Враховуючи усе вищенаведене, апеляційна скарга Малого приватного підприємства «АЛСУ» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2022 у справі № 915/1695/21 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Миколаївської міської ради «ЗОРЯ», шляхом стягнення з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «ЗОРЯ» в дохід Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги Малого приватного підприємства «АЛСУ» в сумі 6 671 (шість тисячі шістсот сімдесят одна) грн 54 коп.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «АЛСУ» - задовольнити.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2022 у справі №915/1695/21 скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні позову Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «ЗОРЯ» до Малого приватного підприємства «АЛСУ» - відмовити.

Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «ЗОРЯ» в дохід Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги Малого приватного підприємства «АЛСУ» в сумі 6 671 (шість тисячі шістсот сімдесят одна) грн 54 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

У зв`язку з участю 20.03.2023 судді Таран С.В. у всеукраїнському семінарі повний текст постанови складено 21.03.2023.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяО.Ю. Аленін

СуддяС.В. Таран