Постанова
від 15.03.2023 по справі 922/88/20
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м. Харків Справа № 922/88/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

від позивача адвокат Юденкова А.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер на надання правничої (правової) допомоги;

від 1-го, 2-го та 4-го відповідачів адвокат Матвєєва Л.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер на надання правничої (правової) допомоги;

інші учасники справи в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №1482 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2022 (повний текст рішення складений 09.02.2022, суддя Байбак О.І.) та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2022 (повний текст додаткового рішення складений 16.02.2022, суддя Байбак О.І.)

у справі №922/88/20

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , с. Черкаські Тишки, Харківська область,

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект", м. Дергачі, Харківська область,

2. Фізичної особи ОСОБА_2 , м. Богодухів, Харківська область,

3. Фізичної особи Бушекіра Джаміля, м. Харків ,

4. Фізичної особи ОСОБА_3 , м. Харків

про визнання недійсними правочинів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну підстав позову вх. № 28605 від 06.12.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект", ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , в якій просить суд:

1) визнати недійсним договір купівлі-продажу 100 % частки в статутному капіталі ТОВ Спецпроект від 26 липня 2018 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;

2) визнати недійсним договір купівлі-продажу 100 % частки в статутному капіталі ТОВ Спецпроект від 22 січня 2019 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ;

3) визнати недійсним правочин щодо відчуження 100 % частки в статутному капіталі ТОВ Спецпроект від 30 вересня 2019 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ;

4) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Спецпроект від 26 липня 2018 року про зміни у складі засновників (учасників) товариства та затвердження нової редакції статуту ТОВ Спецпроект та всі наступні рішення загальних зборів учасників ТОВ Спецпроект;

5) скасувати державну реєстрацію зміни складу або інформації про засновників ТОВ Спецпроект, внесений приватним нотаріусом Грузковою Ю. В. згідно із записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14561050023000093 від 26.07.2018;

6) скасувати державну реєстрацію змін керівника юридичної особи, змін складу підписантів ТОВ Спецпроект, внесених приватним нотаріусом Грузковою Ю. В. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14561070024000093 від 26.07.2018;

7) скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами установчих документів ТОВ Спецпроект, внесених приватним нотаріусом Трубніковим С.О. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14561070025000093 від 08.05.2019;

8) скасувати змін до установчих документів юридичної особи ТОВ Спецпроект, внесених приватним нотаріусом Трубніковою І. О. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14561050026000093 від 14.05.2019;

9) скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами установчих документів ТОВ Спецпроект, внесених приватним нотаріусом Марюхніч Ж. Є. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14561070027000093 від 01.10.2019;

10) скасувати змін до установчих документів юридичної особи ТОВ Спецпроект, внесених приватним нотаріусом Марюхніч Ж. Є. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14561050028000093 від 02.10.2019.

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.01.2022 у справі №922/88/20 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що:

- позивачем не доведено належними та допустимими доказами підписання ОСОБА_5 договору купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» від 26.07.2018 поза межами власної волі, під впливом насильства, у тому числі психологічного, що виключає можливість застосування до виниклих правовідносин положень статті 231 Цивільного кодексу України; порушення невротичного рівня не позбавляли ОСОБА_5 можливості усвідомлювати свої вчинки і керувати ними під час укладення зазначеного правочину, що підтверджується висновком спеціаліста, наявним в матеріалах справи;

- посилання ОСОБА_1 на копії документів з матеріалів кримінального провадження №1201922077000033 щодо проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 під час якого виявлено записку з текстом наступного змісту «Лесть, алкоголь, навязывание, что все плохо», оцінені судом критично, оскільки походження цієї записки, її авторів та її значення у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 не зазначено; останньою не надано жодних доказів, що вказана записка належить ОСОБА_3 , написана особисто ОСОБА_3 або що останнього притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинені ним дії, пов`язані з написанням записки або реалізацією певного плану;

- доводи ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_5 нібито не мав жодних розумних підстав для відмови від своїх прав на ТОВ «Спецпроект» на користь свого працівника за 1000 грн і передачі майна у власність також не можуть бути підставами для визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним з огляду на положення ст. 12 ЦК України; матеріали справи не містять доказів вчинення з боку відповідачів дій на підтвердження впливу ними на ОСОБА_5 засобами психологічного насилля;

- у матеріалах даної справи відсутній вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили щодо фактів вчинення ОСОБА_2 або приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грузковою Ю.В. кримінального правопорушення в процесі складання та/або засвідчення акту приймання передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Спецпроект»;

- з моменту укладення спірного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» від 26.07.2018 цей договір жодною із сторін не оспорювався, питання неправомірності внесення змін до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_2 не порушувалося; за життя ОСОБА_5 у ОСОБА_1 не виникало сумнівів щодо дійсності правочину щодо відчуження ОСОБА_5 корпоративних прав в ТОВ «Спецпроект» та повноважень ОСОБА_2 , як директора товариства; про факти психічного тиску на ОСОБА_5 за його життя позивачем ні правоохоронним органам ні іншим особам не повідомлялося;

- відповідачами були здійсненні ряд юридично значимих дій, направлених на виконання договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект»; в даному випадку саме ОСОБА_1 , як позивач, що вимагає визнання названих правочинів недійсними на підставі ст. 234 ЦК України, повинна довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення, однак в порушення приписів 74, 76-78 ГПК України, позивачем не надано доказів, які б достеменно вказували на відсутність вчинення ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 належних дій, спрямованих на реальне виконання умов спірних правочинів щодо відчуження та набуття права власності на частку у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект»;

- волевиявлення сторін правочинів було спрямовано на припинення права власності у попереднього власника часток та виникнення такого права у нового власника, що відповідає правовій природі володіння частками у статутному капіталі товариств; передання вказаних часток підтверджується відповідними актами приймання-передачі, а передача грошових коштів за спірними договорами унеможливлює визнання таких договорів фіктивними;

- позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності будь-яких порушень вимог законодавства України та/або статуту ТОВ «Спецпроект» під час скликання та проведення загальних зборів учасників цього Товариства, а також не надано жодної обґрунтованої оцінки того, яким чином, ймовірні, порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами учасників ТОВ «Спецпроект» відповідних рішень; відсутні докази того, що права та інтереси ОСОБА_1 , як спадкоємця померлого ОСОБА_5 , порушено рішенням загальних зборів ТОВ «Спец проект», яке прийнято 26.07.2018;

- оскільки за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зазначених вимог, відповідно правові підстави для скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів внесених на підставі вказаних правочинів також відсутні.

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/88/20 клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Калмикової О.О. (вх. № 2750 від 07.02.2022) задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 40000,00 грн.

Додаткове рішення суду першої інстанції зумовлене тим, що ОСОБА_1 в порядку, визначеному ст. 126 ГПК України, не надала суду будь-яких доказів неспіврозмірності заявлених позивачем до стягнення вартості послуг професійної правничої допомоги, клопотань про їх зменшення суду не заявляла, а факт понесення ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, вони є співрозмірними щодо ступеня складності спору та витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги, їх розмір встановлено умовами укладеного між позивачем та адвокатом договору та додаткових угод.

Позивач, ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне дослідження обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2022 у справі №922/88/20 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; додаткове рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/88/20 скасувати. Одночасно апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилалась на те, що:

- судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення не було встановлено та досліджено всі обставини справи, оскільки було прийнято до уваги не всі докази, надані позивачем на обґрунтування своїх вимог та викладених доводів; відповідачами до матеріалів справи не було надано копій оскаржуваних договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» із посиланням на їх втрату, що спричинило неможливість встановлення у ході судового розгляду точної дати та обставин вчинення відповідних правочинів;

- позивач під час розгляду справи місцевим господарським судом не посилалась на скрутне матеріальне становище ТОВ «Спецпроект», висновки про що були викладені судом першої інстанції, а лише зазначала про наявність певних проблем з литовським контрагентом, податковим органом та наявність судового спору, що критично не спливало на фінансовий стан підприємства; позивач та її малолітній син мають право на 50% частки спадщини, тому посилання місцевого господарського суду на те, що позивач є лише 1 з 4 спадкоємців є безпідставними;

- судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_2 не був присутнім під час нотаріальної дії посвідчення спірного договору купівлі-продажу 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» від 26.07.2018, що свідчить про невідповідність такого правочину вимогам чинного законодавства; місцевим господарським судом було безпідставно не прийнято до уваги показання свідків, надані у межах порушених кримінальних проваджень, адже такі особи було повідомлені про кримінальну відповідальність і їх покази мали значення для вирішення справи;

- місцевим господарським судом в оскаржуваному судовому рішенні безпідставно не надано оцінки виявленим у ході кримінального провадження доказів, зокрема записці, довіреностям та плану банкрутства підприємства, що у сукупності свідчать про намір заволодіння корпоративними правами ТОВ «Спецпроект» та вчинення ОСОБА_5 правочину щодо відчуження частки у товаристві під впливом психологічного насильства;

- оскільки позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції вцілому, безпідставними є також стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу, задоволених додатковим судовим рішенням у межах даної справи..

Системою автоматизованого розподілу справ між суддями у відповідності до протоколу від 23.12.2022 для розгляду справи №922/88/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 у справі №922/88/20 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/88/20; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №1482 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2022 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/88/20, до надходження матеріалів справи.

10.01.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/88/20.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі №922/88/20 апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №1482 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2022 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/88/20 - залишено без руху; встановлено протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду належні докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі ( 31 530,00грн), а також належні докази направлення копії апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення усім учасникам справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 у справі №922/88/20 поновлено Фізичній особі ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2022 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/88/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №1482 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2022 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/88/20; призначено справу до розгляду на "15" березня 2023 р. об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 131; повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні; встановлено відповідачам строк до 13.03.2023 для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншим сторонам у справі в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України; встановлено учасникам справи строк до 13.03.2023 включно для подання до Східного апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи; повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також про можливість подання клопотання про розгляд справи за відсутності представника; доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну пошту.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимог апеляційної скарги, просив їх задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2022 у справі №922/88/20 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; додаткове рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/88/20 скасувати.

Представниця першого, другого, четвертого відповідачів у судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, просила відмовити у їх задоволенні, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Представник третього відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши представників учасників справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України у межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 22.09.2000 ОСОБА_5 створено та зареєстровано ТОВ «Спецпроект» з основним видом економічної діяльності виробництво сталевих бочок і подібних контейнерів, легких металевих паковань.

До 26.07.2018 ОСОБА_5 був єдиним учасником названого товариства.

22.03.2016 між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (наразі ОСОБА_1 ) зареєстрований шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану в м. Харкова Харківського міського управління юстиції, про що 22.03.2016 вчинено відповідний актовий запис « 291» (т. 1, а. с. 18) .

З 21.04.2016 по 01.02.2019 ОСОБА_1 перебувала в трудових стосунках з ТОВ «Спецпроект», а саме, перебувала на посаді менеджера із зовнішньоекономічної діяльності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син ОСОБА_8 (т. 1, а. с. 19).

ОСОБА_1 у зв`язку з народженням дитини до свого звільнення з посади перебувала в декретній відпустці.

З 2018 року ТОВ «Спецпроект» опинилося у скрутному фінансовому становищі, що не заперечується сторонами у справі, та про що свідчить наступні встановлені обставини:

- 16.04.2018 Вільнюським комерційним арбітражним судом у м. Вільнюс (Литовська Республіка) ухвалене рішення у справі № 368 за позовом ЗАТ «Тінвестплюс» до ТОВ «Спецпроект» про стягнення боргу за Контрактом № TWP2015-03-23 від 23.03.2015, яким стягнуто з ТОВ «Спецпроект» на користь ЗАТ «Тінвестплюс» 176595,28 доларів США боргу, 8099,28 доларів США пені та 13703,67 євро арбітражних витрат.

- у період з 16.04.2018 по 15.05.2018 посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Тінвестплюс» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, а також з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 за результатами якої складено акт від 22.05.2018 №2037/20-40-14-02-08/30763743, та винесено податкові повідомлення-рішення № 000002351402 та № 00002341402 від 04.07.2018.

16.07.2018 ТОВ «Тінвестплюс» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Харківській області: 1) № 000002351402 від 04.07.2018 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ на 2049616,25 грн (з них 1 639 693,00 грн ПДВ, 409 923,25 грн штрафна санкція), та 2) № 00002341402 від 04.07.2018 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1844653, 75 грн (з них 1 475 723,00 грн податок на прибуток, 368 930,75 грн. штрафна санкція). Харківським окружним адміністративним судом відповідним рішенням від 27.11.2018 у справі № 2040/5393/18 задоволено позовні вимоги ТОВ «Спецпроект» та визнані протиправними та скасовані податкові повідомлень-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00002341402 від 04.07.2018 р., № 000002351402 від 04.07.2018 р. (т. 1, а.с. 180-188). Рішення набрало законної сили 25.03.2019 (т. 1, а. с. 190-191).

- 31.08.2018 за результатами проведення планової виїзної документальної перевірки, СУ фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Харківській області розпочате досудове розслідування по КП № 32018/220000000175, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, яке в подальшому закрите, що підтверджується відповіддю слідчого третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області Корнієнка Д. (т.1. а. с. 202).

26.07.2018 на Загальних зборів учасників ТОВ «Спецпроект» ОСОБА_5 , як єдиний учасник Товариства прийняв рішення № 1 (т. 1, а.с.35), яким вирішив:

1. Затвердити продаж ОСОБА_5 частки в розмірі 100% (сто процентів) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпроект», що еквівалентно 811 800,00 грн., за ціну в 1000,00 грн. ОСОБА_2 ;

2. Затвердити вихід ОСОБА_5 зі складу засновників ТОВ «Спецпроект» після укладання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ та підписання акту прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ;

3. Звільнити ОСОБА_5 з посади керівника ТОВ після укладання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ та підписання акту прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ;

4. Позбавити ОСОБА_5 статусу підписанта ТОВ після укладання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ та підписання акту прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ.

26.07.2018 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Спецпроект», відповідно до умов якого ОСОБА_5 , як продавець, продав ОСОБА_2 , як покупцю свою частку у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» що еквівалентно 811800 грн. за ціною 1000 грн.

26.07.2018 на виконання зазначеного договору між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 підписано акт приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства. Зазначений акт посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грузковою Ю.В.

Згідно з наказом від 26.07.2018 ОСОБА_5 також звільнено з посади Генерального директора ТОВ «Спецпроект».

24.01.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено труп ОСОБА_5 , який, за попередніми даними правоохоронних органів, покінчив життя самогубством, у зв`язку з чим було відкрито кримінальне провадження, а також розпочате досудове розслідування за ч. 1 ст. 115 КК України («Вбивство»).

Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_5 не залишив.

01.02.2019 до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В. із заявами про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 звернулися ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та від імені малолітнього сина від другого шлюбу ОСОБА_8 ., ОСОБА_3 , а також ОСОБА_9 (мати ОСОБА_5 ).

13.08.2019 за фактом скоєння ОСОБА_5 самогубства, його повнолітнім сином від першого шлюбу ОСОБА_3 , було подано до Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській обл. заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 120 Кримінального кодексу України (т. 1, а.с.196-200).

14.08.2019 Липецьким відділенням поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄДР) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 120 КК України («,Доведення до самогубства»), відкрито кримінальне провадження № 12019220770000424, а також розпочате досудове розслідування за фактом доведення ОСОБА_5 до самогубства (т.1, а. с. 200).

18.09.2019 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Сергієнко Н.В. від свого імені та від імені малолітнього сина від другого шлюбу ОСОБА_8 із заявою про видачу їй та її сину свідоцтва про право на спадщину.

Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В. винесено постанову від 18.09.2019 № 383/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме, про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину.

Частка ОСОБА_5 у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» на момент його смерті не входила до складу спадщини, оскільки станом на дату смерті спадкодавця останній не був учасником Товариства, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, винесеної приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В. від 18.09.2019 № 383/02-31 (т. 1 а.с. 53-57).

ОСОБА_1 за життя ОСОБА_5 не була учасником ТОВ «Спецпроект», не брала участь у формуванні статутного капіталу за рахунок спільних коштів з ОСОБА_5 .

30.09.2019 до Харківського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 особисто та в інтересах малолітнього ОСОБА_8 (справа № 635/7387/19) з позовними вимогами про визнання за нею та її сином права власності в порядку спадкування за законом на:

1. Житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .

2. Земельну ділянку площею 0,2500 га, що розташовані на території АДРЕСА_1 .

3. Земельну ділянку площею 0, 1225 га, що розташовані на території АДРЕСА_1 .

4. Квартиру №119, будинку 6, по

АДРЕСА_2 . Транспортний засіб Volkswagen Touareg 2967, д. н. НОМЕР_1 ;

6. Транспортний засіб Lexus ES 350 д. н. НОМЕР_2 .

Станом на момент прийняття рішення місцевим господарським судом у цій справі рішення у справі № 635/7387/19 Харківським районним судом Харківської області не ухвалене.

У відповідно до відомостей витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 24.12.2019 за запитом №1006133398 станом на 24.12.2019 стосовно ТОВ «Спецпроект» протягом 2019 року було вчинено певні реєстраційні дії, а саме:

- 08.05.2019 приватним нотаріусом Трубніковою С. О. була здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язана зі змінами до установчих документів юридичної особи, а також змін складу та інформації про засновників юридичної особи;

- 14.05.2019 приватним нотаріусом Трубніковою С. О. була здійснена державна реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи;

- 01.10.2019 приватним нотаріусом Маррюхнич Ж. Є. була здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язана зі змінами до установчих документів юридичної особи, а також змін складу та інформації про засновників юридичної особи;

- 02.10.2019 приватним нотаріусом Маррюхнич Ж. Є. була здійснена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи.

Станом на момент винесення рішення судом першої інстанції ОСОБА_2 є директором ТОВ «Спецпроект», а власником 100% частки в статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» є син померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_3 .

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що у провадженні УСБУ в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №4202004000000251 від 05.05.2020 за фактом заволодіння групою осіб корпоративними правами та майном ТОВ «Спецпроект» у великих розмірах, в якому ОСОБА_1 визнана потерпілою.

Крім того, в провадженні СВ УСБУ в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 1201922077000033 від 24.01.2019 за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 115 КК України з обставин незаконного заволодіння шахрайським шляхом прав на ТОВ «Спецпроект».

В рамках зазначених кримінальних проваджень проводилися певні слідчі дії, однак, як зазначають ОСОБА_1 та її представник, їх розслідування станом на момент винесення даного судового рішення ще не завершено.

Посилаючись на наведені вищі обставини, ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Харківської області із даним позовом (з урахуванням змін предмету та підстав позову), оскільки вважає, що вона має право на оскарження договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Спецпроект» від 26.07.2018, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , оскільки її права, як спадкоємця, є порушені, адже протиправне, на переконання позивача, відчуження корпоративних прав померлого ОСОБА_5 у ТОВ Спецпроект за оспорюваним договором безпосередньо впливає на обсяг спадкової маси, а отже, ОСОБА_1 та її малолітній син, як спадкоємці, мають охоронюваний законом інтерес, що підлягає судовому захисту.

ОСОБА_1 також вказує на те, що про укладання ОСОБА_5 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі їй стало відомо лише після відкриття спадкової маси після смерті ОСОБА_5 . (т. 12, а. с. 1-10).

В обґрунтування недійсності оспорюваного вище правочину ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_5 на момент підписання договору купівлі-продажу 26.07.2018 не хворів на будь-яке психічне захворювання, яке б вплинуло на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, однак наявність інших захворювань - рекурентного депресивного розладу та серцево-судинних захворювань могло негативно вплинути на поведінку та свідомість ОСОБА_5 чим скористались ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інші. ОСОБА_5 , на переконання позивача, не мав жодних розумних підстав для відмови від своїх прав на ТОВ «Спецпроект» на користь свого працівника за 1000 грн і передавати майно (товар) у власність. Також позивач зазначає, що за життя ОСОБА_5 ніколи не висловлював бажання відмовитись від прав на ТОВ «Спецпроект», адже вказане товариство було його постійним джерелом доходу, його інтереси зводились навколо підприємства, він вкладав всі свої зусилля в його діяльність, а після укладання договору він продовжував вважати себе керівником підприємства і продовжував вирішував поточні питання його діяльності.

ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_5 підписав договір купівлі-продажу від 26.07.2018 за наявності психологічного тиску з боку ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та інших, оскільки ОСОБА_5 дуже боявся проблем з правоохоронними органами, про що неодноразово повідомляв. Також позивач вважає, що працівники ТОВ «Спецпроект» ОСОБА_2 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , користуючись довірою ОСОБА_5 , розуміючи його емоційно-нестабільний стан, депресію, стан здоров`я, схильність до алкоголю, шляхом психологічного тиску змусили відмовитись від прав на ТОВ «Спецпроект» нібито задля ухилення від кримінальної відповідальності та претензій податкових органів на час коли все вгамується навколо підприємства на підставі договору купівлі-продажу, хоча такої необхідності не було.

Позивач вважає, що користуючись довірою ОСОБА_5 проти нього була створена схема нав`язування панічних думок, нагнітання обстановки, перебільшення значення подій з метою схиляння останнього до відчуження його корпоративних прав, а враховуючи вкрай вразливий стан ОСОБА_5 , зумовленого наявними в нього захворюваннями - рекурентним депресивним розладом та серцево-судинними захворюваннями, останній реально сприймав погрози опинитись в тюрмі і підписав договір, маючи на меті уникнути претензій кримінального характеру зі сторони правоохоронних органів.

Також ОСОБА_1 вказує, що покупець частки ТОВ «Спецпроект» - ОСОБА_2 , як встановлено у ході досудового розслідування кримінального провадження № 4202004000000251 від 05.05.2020, не був присутнім при здійсненні нотаріальної дії щодо засвідчення договору купівлі-продажу від 26.07.2018 та акту приймання передачі частки від 26.07.2018 оскільки в цей період перебував у м. Павлограді Дніпропетровської області, з огляду на що оспорюваний договір від 26.07.2018 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» є недійсним на підставі ч. 1 ст. 231 ЦК України в зв`язку з його фіктивністю.

На підтвердження застосування до ОСОБА_5 психологічного тиску та невідповідність укладеного правочину приписам ч. 1 ст. 231 ЦК України ОСОБА_1 зокрема посилається на:

- копію звернення 11.08.2017 до Липецького відділу поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області за фактом неправомірних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 з приводу спаювання і вивезення чоловіка в невідомому напрямку в безпорадному стані (т. 1, а. с. 38-40);

- копії медичної документації з 24.07.2018 по 03.08.2018 (т. 1, а. с. 47- 51, т.6, а.с. 145-192) та копії медичної документації з 22.10.2018 по 16.11.2018 (т. 6, а. с. 105-144) щодо наявності серцево-судинних захворювань, які могли негативно вплинути на поведінку та свідомість ОСОБА_5 , чим скористалися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- копії документів з матеріалів КП № 1201922077000033 (т. 12, а. с. 23-41), а саме щодо обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 (т. 12, а. с. 29-36), під час якого виявлено записку з текстом наступного змісту «Лесть, алкоголь, навязывание, что все плохо» (т. 12, а. с. 36), що, на думку ОСОБА_1 , підтверджує наявність плану рейдерського захоплення ТОВ «Спецпроект» та доведення останнього до банкрутства;

- копії документів з матеріалів КП № 42020040000000251 (т. 8, а. с. 174-232) які, на думку ОСОБА_1 , свідчать про те, що ОСОБА_2 не був присутній під час підписання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» від 26.07.2018, не підписував його та не погоджував істотні умови, в тому числі, протоколи допиту свідків ОСОБА_12 (т. 8, а. с. 211-214) та ОСОБА_13 (т. 8, а. с. 207-210);

- несприятливі обставини у діяльності ТОВ «Спецпроект», що пов`язані з проблемами з податковими органами (т.1, а.с. 42-43), та заборгованістю перед ЗАТ «Тінвестплюс» (Литва), яка в свою чергу підтверджується рішенням Вільнюського Комерційного арбітражного суду у справі №368 (т.1, а.с.44-46);

- копії банківських виписок по рахункам ТОВ «Спецпроект» за період з 01.01.2018 по січень 2021, відкритих у АТ «ПУМБ» (т. 11, а. с. 14-281) та АТ КБ «ПриватБанк» (т.10, а.с. 50-202) та матеріали з КП № 42020040000000251 щодо проведення обшуку та вилучення майна (т.10, а.с. 15-45), що підтверджують фінансовий стан підприємства та свідчать про налагоджену господарську діяльність із сформованою базою, а тому виключають можливість продажу ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 корпоративних прав за 1000,00 грн;

- показання свідка ОСОБА_1 (т. 12, а. с. 159 - 162);

- диск з відеозаписами сімейного життя подружжя за період з 2017 по 2019 роки, на підтвердження сприятливих родинних стосунків між подружжям;

- копією висновку № 11 від 10.03.2021 експерта Зонального експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ (далі - ІСТЕ СБУ) в Управлінні СБУ у Дніпропетровській області Кириллової Тетяни Анатоліївни (свідоцтво №193, видане ЕКК СБУ, дійсне до 23.04.2024) (т. 12, а. с. 142 - 145);

- договір та виписка з банківської установи які, як зазначає ОСОБА_1 , підтверджують факт відчуження основних засобів ТОВ «Спецпроект» на користь ФОП Назарова Д.С. та подальше взяття в оренду цих засобів ТОВ «Спецпроект».

ОСОБА_1 також посилається на погані стосунки ОСОБА_5 з його старшим сином ОСОБА_3 , який в подальшому став власником корпоративних прав на ТОВ «Спецпроект»; схильність ОСОБА_5 до вживання алкоголю, лікування останнього від алкогольної залежності; наявність у ОСОБА_5 страху притягнення до кримінальної відповідальності та страху потрапити до в`язниці, які нав`язані, в тому числі і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Враховуючи, на переконання позивача, недійсність договору щодо продажу частки у статутному капіталі, ОСОБА_1 просить визнати недійсними укладені в подальшому договір купівлі-продажу 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» від 22.01.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та правочин щодо відчуження 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» від 30.09.2019 укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , оскільки вказані правочини, на її думку, укладені в порушення приписів ст. 234 ЦК України, тобто є фіктивними.

Задля відновлення порушених прав та інтересів, про які зазначає у позовній заяві, ОСОБА_1 також просить скасувати записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації змін у ТОВ «Спецпроект», проведених у зв`язку із укладанням правочинів щодо відчуження частки у статутному капіталі вказаного товариства.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Водночас під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, предмет та підстави позову, докази, які, на її думку, підтверджують заявлені вимоги. Обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи покладений на господарський суд.

Положеннями ч.ч. 1 - 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Частиною третьою статті 80 Господарського кодексу України встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства (частини перша та друга Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Статтею 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У відповідності до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом положень частини 1 статті 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зокрема, згідно з частиною 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 1 статті 231 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

У відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 06.06.2019 у справі № 342/139/16-ц, міститься висновок про те, що у разі вчинення правочину під впливом насильства формування волі особи, яка вчиняє правочин, відбувається внаслідок втручання стороннього фактора - фізичного чи психічного тиску з боку контрагента або іншої особи з метою спонукання до вчинення тих дій, які особа не бажала б вчинити без наявності таких фізичних чи психічних страждань.

При вирішенні спорів про визнання недійсним правочину, вчиненого особою під впливом насильства (стаття 231 Цивільного кодексу України), необхідно враховувати, що насильство має виражатися в незаконних, однак не обов`язково злочинних діях. Насильницькі дії можуть вчинятись як стороною правочину, так і іншою особою - як щодо іншої сторони правочину, так і щодо членів її сім`ї, родичів тощо або їх майна.

Для визнання правочину недійсним через вчинення його під впливом насильства або погрози, необхідна наявність фізичного або психічного впливу на особу з метою спонукання до укладення правочину, тобто насильство розуміється як заподіяння учасникові правочину фізичних або душевних страждань з метою примусити укласти правочин. Воно повинне виражатися в незаконних, не обов`язково злочинних, діях.

На відміну від насильства, погроза полягає у здійсненні тільки психічного, але не фізичного впливу, і має місце за наявності як неправомірних, так і правомірних дій. Вона може бути підставою для визнання правочину недійсним, коли через обставини, які мали місце на момент його вчинення, були підстави вважати, що відмова учасника правочину від його вчинення могла спричинити шкоду його законним інтересам.

Як встановлено вище, ОСОБА_5 відчужено частку у розмірі 100 % у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» на користь ОСОБА_2 , про що 26.07.2018 між сторонами укладено відповідний договір купівлі-продажу частки.

За умовами наведеного договору:

- продавець ( ОСОБА_5 ) передає покупцю ( ОСОБА_2 ) свою частку у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект», що еквівалентно 811 800, 00 грн (п.1.1 Договору);

- ціна частки, що складає 100% Статутного Капіталу ТОВ «Спецпроект», становить 1000,00 грн, оплата вартості частки здійснюється покупцем до підписання цього Договору (п.п. 2.1, 2.2 Договору);

- покупець оплатив Продавцю вартість частки у Статутному Капіталі ТОВ «Спецпроект» згідно з п.п. 2.1, 2.2 Договору та приймає вказану частку у власність (п.3.2.1 Договору);

- сторони погодили, що після укладання Договору та виконання своїх обов`язків сторонами Продавець зобов`язаний забезпечити внесення змін до статуту ТОВ «Спецпроект» та зареєструвати їх відповідно до вимог чинного законодавства України (3.3.5 Договору);

- перехід права власності па частку у статутному капіталі Товариства від Продавця до Покупця відбувається в момент підписання цього договору (п. 4.3 Договору).

ОСОБА_5 склав нотаріально посвідчену заяву від 26.07.2018 про вихід зі складу учасників ТОВ «Спецпроект» (т. 1 а. с. 32).

У наведеній заяві підпис ОСОБА_5 зроблено у присутності приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Грузкової Ю.В.

Заяву зареєстровано в реєстрі за № 1428, та зазначено, що ОСОБА_5 - учасник ТОВ «Спецпроект», вийшов зі складу учасників ТОВ «Спецпроект» за власним бажанням в установленому законом порядку. Належну частку у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» ОСОБА_5 відступив на користь ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» від 26.07.2018. Майнових та інших претензій ОСОБА_5 не мав.

Перед підписанням ОСОБА_5 вказаної заяви, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Грузкова Ю.В. встановила особу ОСОБА_5 , який підписав документ; перевірила його дієздатність та засвідчила справжність підпису ОСОБА_5 .

З інформації, яка міститься в акті приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» від 26.07.2018, ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_2 прийняв частку 100% у статутному капіталі ТОВ «СПЕЦПРОЕКТ» (п. 1 акту).

Для визнання правочину недійсним відповідно до вимог частини першої статті 231 ЦК України позивач має довести такі обставини: (1) факт застосування до нього (до потерпілої сторони правочину) фізичного чи психологічного тиску з боку іншої сторони чи з боку третьої особи; (2) вчинення правочину проти своєї справжньої волі; (3) наявність причинного зв`язку між фізичним або психологічним тиском і вчиненням правочину, який оспорюється.

Аналіз наведених положень свідчить, що для визнання правочину недійсним через вчинення його під впливом насильства або погрози необхідна наявність фізичного або психічного впливу на особу з метою спонукання до укладення правочину, що і має бути доведено позивачем.

У ч. 3 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

19.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким були внесені зміни до ГПК України, зокрема змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів», викладено її у новій редакції та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, дає змогу дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були, аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в якості доказів застосування до ОСОБА_5 психологічного тиску та невідповідність укладеного правочину приписам ч. 1 ст. 231 ЦК України ОСОБА_1 зокрема надає копію звернення 11.08.2017 до Липецького відділу поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області (т. 1, а. с. 38-40); копії медичної документації з 24.07.2018 по 03.08.2018 (т. 1, а. с. 47- 51, т.6, а.с. 145-192) та копії медичної документації з 22.10.2018 по 16.11.2018 (т. 6, а. с. 105-144); копії документів з матеріалів КП №1201922077000033 (т. 12, а. с. 23-41); копії документів з матеріалів КП № 42020040000000251 (т. 8, а. с. 174-232); підтвердження наявності несприятливих обставин у діяльності ТОВ «Спецпроект», що пов`язані з проблемами з податковими органами та заборгованістю перед ЗАТ «Тінвестплюс» (Литва) (т.1, а.с.42-46); копії банківських виписок по рахункам ТОВ «Спецпроект» за період з 01.01.2018 по січень 2021, відкритих у АТ «ПУМБ» (т. 11, а. с. 14-281) та АТ КБ «ПриватБанк» (т.10, а.с. 50-202); матеріали з КП № 42020040000000251 (т.10, а.с. 15-45); показання свідка ОСОБА_1 (т. 12, а. с. 159 - 162); копію висновку № 11 від 10.03.2021 експерта Зонального експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ в Управлінні СБУ у Дніпропетровській області Кириллової Тетяни Анатоліївни (свідоцтво №193, видане ЕКК СБУ, дійсне до 23.04.2024) (т. 12, а. с. 142 - 145); договір та виписка з банківської установи які на підтвердження факту відчуження основних засобів ТОВ «Спецпроект» на користь ФОП Назарова Д.С. та подальше взяття в оренду цих засобів ТОВ «Спецпроект».

Також, як зазначено вище, ОСОБА_1 посилається на погані стосунки ОСОБА_5 з його старшим сином ОСОБА_3 , який в подальшому став власником корпоративних прав на ТОВ «Спецпроект»; схильність ОСОБА_5 до вживання алкоголю, лікування від алкогольної залежності; наявність страху притягнення до кримінальної відповідальності та страху потрапити до в`язниці, які нав`язані, в тому числі і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись законодавством, діючим станом на час виникнення спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу частки Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпроект» недійсним, з урахуванням наступних обставин.

Судова колегія зазначає, що надана позивачем копія звернення ОСОБА_1 від 11.08.2017 до Липецького відділу поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області за фактом неправомірних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 з приводу спаювання і вивезення чоловіка в невідомому напрямку в безпорадному стані (т. 1, а. с. 38-40) не містить жодної інформації щодо можливого вчинення особами тиску на ОСОБА_5 з метою заволодіння корпоративними правами.

Документ, з якого позивачем надана копія, датований 11.08.2017, тобто за 1 рік до виникнення спірних правовідносин, не може свідчити про укладання ОСОБА_5 спірного договору під впливом психологічного тиску та визнання його недійсним на підставі ст. 231 ЦК України.

Як встановлено судом першої інстанції під час допиту ОСОБА_1 у якості свідка в судовому засіданні 24.01.2022, з таким зверненням до правоохоронних органів вона зверталася .лише одного разу та не цікавилася подальшим його рухом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що доводи ОСОБА_1 щодо зловживання працівникамии ТОВ «Спецпроект» ОСОБА_2 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 довірою ОСОБА_5 з корисливим розумінням його емоційно-нестабільного стану, депресії, стану здоров`я, схильністю до алкоголю, а також вчинення психологічного тиску з метою примушування до відмови від прав на ТОВ «Спецпроект» задля ухилення від кримінальної відповідальності та претензій податкових органів, є такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях ОСОБА_1 та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 76-80 ГПК України.

Крім того, ОСОБА_1 не доведено те, що наявність серцево-судинних захворювань у ОСОБА_5 могло впливати на його свідомість та унеможливило розуміння та значення дій останнього під час підписання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект».

Так, у Виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_5 № 9.12064 (діагноз: ІХС, постінфарктний кардіосклероз, стенозируючий короносклероз ПКА, судинна недостатність, гіпертонічна хвороба 3 ст., гіпертензія серця 1 ст., сахарний діабет 2 тип), вказано, що станом на 24.07.2018 у пацієнта стан середньої тяжкості, але свідомість ясна (т. 1 а. с. 48; а. с. 50; т. 6, а. с. 160, 162).

З інформації, наявної у засвідченій копії довідки ДУ «Інституту неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України» № 127 від 16.11.2018, вбачається, що ОСОБА_5 перебував на лікуванні у відділі пограничної психіатрії Інституту неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України лише з 22.10.2018 по 16.11.2018 з діагнозом рекурентний депресивний розлад (т. 1, а.с. 52).

Поряд із зазначеним, вищевказані документи, в тому числі, і наявна в матеріалах справи медична документація, не містять посилань на наявність та застосування до ОСОБА_5 психологічного тиску в будь-якій формі з метою примушування останнього відмовитися від частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект».

Судом апеляційної інстанції також враховано, що у відповідності до наявної в матеріалах справи копії висновку спеціаліста - Завідуючого кафедри психотерапії Харківської медичної післядипломної освіти, доктора медичних наук, професора, академіка АН ВО України, заслуженого діяча науки і техніки ОСОБА_14 стосовно психічного стану особи ОСОБА_5 (т. 1, а. с. 193-195), стан ОСОБА_5 , 1964 р.н., в проміжок часу з 24 липня по 3 серпня 2018 не перешкоджав ОСОБА_5 усвідомлювати те, що відбувається, і усвідомлювати свої вчинки і керувати ними (т.1, а. с. 195). Негативні сімейні стосунки могли бути провокуючими психогенними факторами, які спричинили розвиток реакції екзистенційної кризи і в кінцевому результаті суїциду.

На виконання вимог ст. 44 Закону України «Про нотаріат» та в п. 1 гл. 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, перед підписанням ОСОБА_5 рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Спецпроект» про продаж ОСОБА_2 частки розмірі 100 % (сто процентів) у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» за 1000,00 (одна тисяча) гривень, а також Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі у ТОВ «Спецпроект», приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грузковою Ю.В встановлено особу ОСОБА_5 , перевірено його дієздатність, роз`яснено наслідки вчинення відповідних нотаріальної дій; засвідчено справжність його підпису на відповідних документах тощо (т. 1, а. с. 31, 32, 35).

Матеріали справи також не містять доказів того, що ОСОБА_5 перебував на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, був у судовому порядку визнаний обмежено дієздатним чи недієздатним, натомість наявні в сукупності докази свідчать про те, що порушення невротичного рівня не позбавляли ОСОБА_5 можливості усвідомлювати свої вчинки і керувати ними під час укладення оспорюваного правочину.

Посилання скаржника на копії документів з матеріалів КП №1201922077000033 (т.12, а. с. 23-41) щодо проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 (т.12, а.с.29-36), під час якого виявлено записку з текстом наступного змісту «Лесть, алкоголь, навязывание, что все плохо» (т. 12, а.с. 36), що, на думку апелянта, свідчить про наявність у ОСОБА_3 та інших осіб плану рейдерського захоплення підприємства, доведення ТОВ «Спецпроект» до банкрутства, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки відсутнє підтвердження походження цієї записки, її авторів тощо та значення такого документа у вказаному кримінальному провадженні, яке станом на час розгляду господарської справи не є завершеним.

ТОВ Спецпроект не знаходилося й не знаходиться у процедурі банкрутства, розмір статутного капіталу Товариства не змінювався й складає 811800,00 грн, товариство здійснює господарську діяльність, виконує свої зобов`язання перед контрагентами, працівників та перед державою, що ОСОБА_1 не спростовуються.

При цьому, у розумінні положень статті 12 Цивільного кодексу України, за яких особа здійснює свої права вільно та на власний розсуд, доводи ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_5 нібито не мав жодних розумних підстав для відмови від своїх прав на ТОВ «Спецпроект» на користь свого працівника за 1000 грн і передавачі їх у власність також не можуть бути підставами для визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним.

Укладаючи спірний договір від 26.07.2018 про відчуження частки в статутному капіталі ОСОБА_5 діяв в відповідності до вимог чинного законодавства України.

Доводи ОСОБА_1 щодо недійсності оспорюваного договору через відсутність ОСОБА_2 у м. Харкові під час нотаріального посвідчення правочину щодо купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» від 26.07.2018 та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі, суд апеляційної інстанції також вважає недоведеними, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів, що підпис в договорі купівлі-продажу корпоративних прав від 26.07.2018 від імені ОСОБА_2 виконано іншою особою, а не ОСОБА_2 .

У матеріалах справи (т. 9, а. с. 72-74) містяться пояснення ОСОБА_2 , в яких зазначено, що він особисто підписував вказаний правочин та акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект», його підпис засвідчено нотаріусом.

З доданих ОСОБА_1 до матеріалів справи документів з КП №42020040000000251 не встановлено факту підписання договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі корпоративних прав не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Позивач посилається на показання свідків ОСОБА_12 (т. 8, а.с. 211-214) та ОСОБА_13 (т. 8, а.с. 207-210), зібрані в межах в КП №42020040000000251, які стверджують про те, що ОСОБА_2 26.07.2018 перебував в м.Павлоград та не приймав участь в процесі нотаріального посвідчення акту приймання-передачі частки у статутному капіталі від 26.07.2018.

Поряд із зазначеним у матеріалах даної справи відсутній вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили щодо фактів вчинення ОСОБА_2 або приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грузковою Ю.В. кримінального правопорушення в процесі складання та/або засвідчення акту приймання передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Спецпроект». Крім того, відстань між містами Павлоград та Харків є також, яку на автомобілі або потязі можна подолати за декілька годин, що в свою чергу не виключає можливість перебування особи в межах одного дня в обох містах.

Доказів того, що ОСОБА_2 впродовж доби 26.07.2018 перебував в м.Павлоград, не приймав участь в процесі підписання, нотаріального посвідчення договору та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі від 26.07.2018 ОСОБА_1 в розумінні ст. 76-77 ГПК України суду не надано.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 26.07.2018 (п. 4.3) перехід права власності на частку, що складає 100% статутного капіталу ТОВ «Спецпроект», від продавця ( ОСОБА_5 ) до покупця ( ОСОБА_2 ) відбувається в момент підписання цього договору.

За змістом положень п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 755-ІV в редакції, що діяла станом на 26.07.2018 року, для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю подається один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства; г) заява про вихід з товариства; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Аналіз наведеного положення законодавства свідчить, що вчинення відповідної реєстраційної дії не потребує надання акту приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства, за наявності інших документів, визначених у п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До позовної заяви додано опис документів, що надавався юридичною особою ТОВ «Спецпроект» державному реєстратору для проведення реєстраційної дії Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, відповідно до якого приватному нотаріусу Грузковій Ю.В. надано, зокрема, реєстраційну картку на проведення змін до установчих документів разом з рішенням про внесення змін до установчих документів, заяву про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства (оригінал), оригінал договору про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства, оригінал заяви фізичної особи ( ОСОБА_5 ) про вихід зі складу засновників ТОВ «Спецпроект», рішення (т. 1, а. с. 36).

Таким чином, відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону № 755-ІV, для проведення реєстраційної дії Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи державному реєстратору надано, серед іншого, нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_5 про відступлення частки 100% у ТОВ Спецпроект ОСОБА_2 , що було достатнім для проведення реєстраційної дії.

Факт реєстрації зміни складу учасників не є підставою набуття права власності на частку в статутному капіталі, а лише офіційно підтверджує відповідний факт зміни складу учасників товариства.

Сам по собі акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» є документом, що лише підтверджує виконання обов`язку продавця ( ОСОБА_5 ) передати покупцю ( ОСОБА_2 ) частку у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект», однак не є документом, що підтверджує виникнення у ОСОБА_2 права власності на частку у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект».

З моменту укладення спірного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» від 26.07.2018 цей договір жодною із сторін не оспорювався, питання неправомірності внесення змін до державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_2 не порушувалося, що також свідчить про визнання і виконання обома сторонами договору купівлі-продажу частки.

Як також вірно зауважено місцевим господарським судом, ОСОБА_1 ще за життя ОСОБА_5 була обізнана про відчуження останнім частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» на користь ОСОБА_2 , оскільки 07.09.2018 ОСОБА_1 уклала з директором ТОВ «Спецпроект» ОСОБА_2 договір позики у сумі 61000,00 грн. (т. 1, а. с. 205-206).

За життя ОСОБА_5 у ОСОБА_1 не виникало сумнівів щодо дійсності правочину щодо відчуження ОСОБА_5 корпоративних прав в ТОВ «Спецпроект» та повноважень ОСОБА_2 , як директора товариства.

Крім того, про факти психічного тиску на ОСОБА_5 за його життя ОСОБА_1 ні правоохоронним органам, ні іншим особам не повідомлялося.

ОСОБА_1 у заявах по суті спору та у наданих суду першої інстанції поясненнях в якості свідка зауважувала про наявність фінансових труднощів у ТОВ «Спецпроект» у 2018 році, про які також зазначали відповідачі, а також свідки відповідачів, зокрема щодо наявністю проблем з податковою службою, кредитними зобов`язаннями, проблемами з контрагентами та необхідністю сплачувати заборгованість за рішенням арбітражного суду, проблемами фінансового характеру.

Вказане у сукупності, беручи до уваги можливість особи вільного користування наявними у неї, у тому числі речовими правами, не може свідчити про укладання ОСОБА_5 спірного договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.07.2018 через здійснення на нього психологічного тиску або насилля, наявність яких не підтверджена належними, допустимими та вірогідними доказами у розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Як було зазначено вище, до матеріалів справи було додано копію висновку №11 від 10.03.2021 експерта Зонального експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ в Управлінні СБУ у Дніпропетровській області Кириллової Тетяни Анатоліївни (свідоцтво №193, видане ЕКК СБУ, дійсне до 23.04.2024) (т. 12, а.с. 142 - 145), що свідчить про підписання договору та акту приймання передачі корпоративних прав особисто ОСОБА_5 та за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що вказані документи підписані останнім у зв`язку із застосуванням до нього психічного тиску.

У висновку експерта містяться лише припущення наявності «збиваючих» факторів, які могли вплинути на ОСОБА_5 під час підписання оспорюваного договору та акту, однак відсутні кінцеві висновки та/або припущення про психологічний/психічний тиск, погрози з боку інших осіб до ОСОБА_5 .

В ході розгляду справи місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції були досліджені банківські виписки по рахункам ТОВ «Спецпроект» за період з 01.01.2018 по січень 2021, відкритих у АТ «ПУМБ» (т. 11, а. с. 14-281) та АТ КБ «ПриватБанк» (т.10, а. с. 50-202), однак вказані банківські виписки з рахунків юридичної особи підтверджують лише рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і не є документами фінансової звітності, що можуть підтверджувати дійсний фінансовий стан підприємства.

Надані виписки не є доказами, які свідчать про доведеність заявлених позовних вимог та не можуть підтвердити застосування до ОСОБА_5 психічного тиску з боку зазначених ОСОБА_1 у позові осіб.

Щодо посилань апелянта на матеріали КП № 42020040000000251 в частині проведення обшуку та вилучення майна, яке за доводами ОСОБА_1 , також підтверджує розвинену господарську діяльність (т. 10, а. с. 15-45), суд апеляційної інстанції зазначає, що копії наведених документів не свідчать про розвинену та налагоджену господарську діяльність ТОВ «Спецпроект» на дату укладання оспорюваного договору від 26.07.2018 та не підтверджують прибуткову діяльність підприємства та наявність обладнання для ведення успішної господарської діяльності, оскільки частина долучених документів (т. 10, а.с. 32-37) стосуються ТОВ «Євротара» та ТОВ «Дніпротара», а протокол обшуку (т. 10, а.с. 15-30) від 16.07.2021 не містить заперечень ОСОБА_2 на 4 арк., про які зазначено на а. с. 29 т. 10.

Наявність або відсутність у ТОВ «Спецпроект» обладнання та засобів виробництва, його відносини з контрагентами, господарські операції вказаної юридичної особи у даному випадку не підлягають доведенню та встановленню у межах розгляду спору щодо оскарження договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі на підставі ч. 1 ст. 231 ЦК України.

Доказів на підтвердження того, що в межах відповідних кримінальних проваджень №42020040000000251 від 05.05.2020 та № 12019220770000033 від 24.01.2019 встановлено факт застосування до ОСОБА_5 заходів психічного тиску з боку зазначених у позові осіб та інших осіб, матеріали справи не містять.

ОСОБА_1 до матеріалів справи не було надано доказів, які свідчили б про наявність злочинних дій конкретних осіб під час укладання правочину щодо купівлі-продажу корпоративних прав від 26.07.2018 в частині застосування до ОСОБА_5 психічного тиску, а також доказів притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що диск, на якому містяться відеозаписи подружнього життя ОСОБА_5 та ОСОБА_1 за період з 2017 по 2018 роки, стосується виключно взаємовідносин подружжя та не є доказом, який підтверджує вчинення на ОСОБА_5 психологічного тиску з боку будь-яких осіб під час укладання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект».

Доводи ОСОБА_1 стосовно неприязних стосунків ОСОБА_5 з ОСОБА_3 ; схильності ОСОБА_5 до алкоголю; лікування ОСОБА_5 від алкогольної залежності; наявності у ОСОБА_5 страху притягнення до кримінальної відповідальності та страху потрапити до в`язниці, які нібито були нав`язані відповідачами, визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними, оскільки позивачем належних, допустимих та вірогідних доказів на підтвердження зазначених тверджень надано до матеріалів справи не було.

Враховуючи наведене у сукупності та зважаючи на те, що у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 231 ЦК України відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів насильства, погрози і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину, а ОСОБА_1 у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України не доведено, що волевиявлення ОСОБА_5 під час укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталу ТОВ «Спецпроект» від 26.07.2018, а також інших пов`язаних документів від 26.07.2018, не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що ОСОБА_5 під час укладення з ОСОБА_2 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталу ТОВ «Спецпроект» від 26.07.2018 діяв добровільно, усвідомлював природу договору, права і обов`язки сторін за договором та бажав створення правових наслідків, які обумовлюються укладеним договором.

Стосовно вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними договору купівлі-продажу 100 % частки в статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» від 22.01.2019, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , та правочину щодо відчуження 100 % частки в статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» від 30.09.2019, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Позовні вимоги в цій частині з посиланням на приписи ст. 234 ЦК України обґрунтовані зокрема тим, що оспорювані договори містять елементи фіктивності, адже дії сторін направлені не на реальне настання правових наслідків, зумовлені договорами, а на фіктивний перехід права власності на частку в статутному капіталі товариства з метою встановлення повного контролю з боку ОСОБА_3 над підприємством, усунення ОСОБА_1 від спадкування корпоративних прав, суттєве ускладнення судового захисту прав останньої.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п`ята статті 203 зазначеного Кодексу).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Порушення загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених імперативно пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України, які мають наслідком вихід учасниками правочину за межі здійснення цивільних прав, наданих договором чи актами цивільного законодавства, з наміром завдати шкоди іншій особі (частина третя статті 13 ЦК України) може бути самостійною підставою недійсності правочину. Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення), і настання відповідних наслідків та у разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно зі ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Тлумачення статті 234 ЦК України свідчить, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.

У пунктах 32, 33 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17 зазначено таке: "32. …Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину.

Правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення, тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними і зводяться до зловживання правом.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є «вживанням права на зло». За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати.

У відповідності до відомостей наявної в матеріалах справи копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.12.2019 за запитом № 1006133398 станом на 24.12.2019 стосовно ТОВ «Спецпроект» (код ЄДРПОУ 30763743), згідно з яким:

- 08.05.2019 приватним нотаріусом Трубніковим С.О. здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язана зі змінами до установчих документів юридичної особи, а також змін складу та інформації про засновників юридичної особи;

- 14.05.2019 приватним нотаріусом Трубніковим С.О. здійснена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи;

- 01.10.2019 приватним нотаріусом Марюхнич Ж.Є. здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язана зі змінами до установчих документів юридичної особи, а також змін складу та інформації про засновників юридичної особи;

- 02.10.2019 приватним нотаріусом Марюхнич Ж.Є. здійснена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 були здійсненні дії з метою виконання договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект».

У даному випадку саме ОСОБА_1 в милу вимог процесуального закону несе тягар доказування обставин та підстав для визнання спірних правочинів недійсними на підставі ст. 234 ЦК України, тому повинна довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

В порушення приписів 74, 76-78 ГПК України, позивачем не надано доказів, які б підтверджували відсутність вчинення ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 належних дій, спрямованих на реальне виконання умов спірних правочинів щодо відчуження та набуття права власності на частку у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект».

Враховуючи наведене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які б підтверджували фіктивність правочинів, оскільки волевиявлення сторін правочинів було спрямовано на припинення права власності у попереднього власника часток та виникнення такого права у нового власника, що відповідає правовій природі володіння частками у статутному капіталі товариств.

Передання вказаних часток підтверджується відповідними актами приймання-передачі, а передача грошових коштів за спірними договорами унеможливлює визнання таких договорів фіктивними.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що правочини щодо купівлі-продажу частки у статутному капіталів ТОВ Спецпроект від 22.01.2019 та від 30.09.2019, укладені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мали під собою намір виникнення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, що виключає можливість визнання їх недійсними на підставі ст. 234 ЦК України.

Стосовно вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ Спецпроект від 26.07.2018 про зміни у складі засновників (учасників) товариства та затвердження нової редакції статуту ТОВ Спецпроект та всіх наступних рішень загальних зборів учасників ТОВ Спецпроект;

Як встановлено вище, 26.07.2018 на засіданні Загальних зборів ТОВ «Спецпроект» ОСОБА_5 , як єдиний учасник товариства, прийняв рішення (т.1, а.с.35), яким:

- затвердив продаж частки в розмірі 100 % (сто процентів) у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект», що еквівалентно 811800,00 грн. (вісімсот одинадцять тисяч вісімсот гривень 00 копійок), за ціну в 1000,00 (одна тисяча) гривень нуль копійок, ОСОБА_2 ;

- затвердив вихід ОСОБА_5 зі складу засновників ТОВ «Спецпроект» після укладення з ОСОБА_2 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» та підписання акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект»;

- звільнив ОСОБА_5 з посади керівника ТОВ «Спецпроект» після укладення з ОСОБА_2 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» та підписання акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства;

- позбавив ОСОБА_5 статусу підписанта ТОВ «Спецпроект» після укладення з ОСОБА_2 . Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» та підписання акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект».

Рішення Загальних зборів ТОВ «Спецпроект» про продаж ОСОБА_2 частки розмірі 100 % (сто процентів) у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» за ціну в 1000,00грн підписане ОСОБА_5 особисто. Підпис ОСОБА_5 зроблено у присутності приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Грузкової Ю.В. (зареєстровано в реєстрі за № 1427)

Підписанню ОСОБА_5 вказаного рішення передувало вчинення приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грузковою Ю.В. дій, спрямованих на встановлення особи ОСОБА_5 , який підписав документ; перевірки його дієздатності; засвідчення справжності підпису ОСОБА_5 .

Всупереч вимогам, встановленим п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, окрім посилання на ст. 231 ЦК України, як на підставу для визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект», позивачем не зазначено правової підстави заявлених позовних вимог у цій частині, які би могли поставити під сумнів дійсність рішення загальних зборів засновників ТОВ «Спецпроект» від 26.07.2018, та всіх наступних рішень загальних зборів засновників ТОВ «Спецпроект».

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами ненормативного характеру, тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, тому підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів.

Єдиним учасником ТОВ «Спецпроект» на дату прийняття відповідного рішення був ОСОБА_5 . Позивач не була учасником ТОВ «Спецпроект».

ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності будь-яких порушень вимог законодавства України та/або статуту ТОВ «Спецпроект» під час скликання та проведення загальних зборів учасників цього Товариства, а також не надано обґрунтованої оцінки того, яким чином, ймовірні, порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами учасників ТОВ «Спецпроект» відповідних рішень.

Вказаним рішенням не порушується обсяг особистих суб`єктивних прав ОСОБА_1 , а жодних цивільних обов`язків у ОСОБА_1 у зв`язку з прийняттям такого рішення Загальними Зборами, не виникло.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині відсутні у зв`язку з їх недоведеністю, необґрунтованістю та безпідставністю.

Оскільки вимоги ОСОБА_1 про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів щодо внесення змін про юридичну особу ТОВ «Спецпроект», в тому числі, змін про склад або засновників, змін керівника юридичної особи, змін складу підписантів, змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із змінами в установчих документах, змін до установчих документів юридичної особи є за своєю правовою природою похідними від вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» та рішень Загальних зборів ТОВ «Спецпроект», а за наслідками розгляду справи відсутні підстави в задоволенні зазначених вимог, зазначені правові підстави для скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів внесених на підставі вказаних правочинів також відсутні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді судового рішення та відсутні підстави для його скасування.

Щодо додаткового рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/88/20, судова колегія зазначає наступне.

За змістом положень ч. ч. 1-3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У відповідності до вимог ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 22.04.2019 між Дьоміним Олександром Сергійовичем, як клієнтом, та адвокатським бюро "Матвєєвої Л. В. "Альфа-Омега", як виконавцем, укладено договір про надання правничої (правової) допомоги б/н, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу в обсязі та на умовах, встановлених даним договором, відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 з наступними змінами та доповненнями та КПК України з наступними змінами та доповненнями.

До вказаного договору сторонами укладено додатку угоду № 1 від 03.02.2020, згідно з яким сторони доповнили договір пунктом 1.3., який вирішили викласти в такій редакції:

« 1.3. Виконавець надає професійну правову (правничу) допомогу Замовнику у справі №922/88/20:

1.3.1. здійснення дій по підготовці до розгляду справи:

1.3.1.1.підготовка відзиву на позовну заяву з додатками до Господарського суду Харківської області 30000.00 грн. (з ПДВ) (з розрахунку 1 500,00 грн./год.), а саме:

- аналіз позовної заяви та доданих до неї документів - 2 години х 1500,00 грн./год = 3 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ);

- складання тексту відзиву на позовну заяву - 17 годин х 1 500,00 грн./год = 25 500,00 грн. (у т.ч. ПДВ);

- збір та оформлення доказів - 1 година х 1 500 грн./год = 1 500,00 грн (у т.ч. ПДВ).».

Також сторони вирішили викласти пункт 2.4.3. договору в такій редакції:

« 2.4.3. Після здійснення своїх зобов`язань за Договором сторони укладають Акт здачі-прийому наданих послуг, в якому вказується детальний опис наданої професійної правової (правничої) допомоги.

На виконання вказаної додаткової угоди сторонами складено акт здачі-прийому правничої (правової) допомоги від 17.02.2020, згідно з яким виконавець виконав, а замовник прийняв професійну правничу (правову) допомогу за договором про надання правничої (правової) допомоги від 22.04.2019, а саме:

1) професійна правова (правнича) допомога по справі № 922/88/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпроект», ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів, визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування записів :

1.1. здійснення дій по підготовці до розгляду справи:

1.1.1. підготовка відзиву та доданих документів на позовну заяву по справі № 922/88/20 - 20 годин 00 хв. х 1 500,00 грн/год = 30000 грн (у т.ч. ПДВ), а саме:

1.1.1.1. аналіз позовної заяви та доданих до неї документів - 2 години х 1 500,00 грн/год = 3 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ);

1.1.1.2. складання тексту відзиву на позовну заяву -17 годин х 1 500,00 грн./год = 25 500,00 грн. (у т.ч. ПДВ);

1.1.1.3. збір та оформлення доказів та додатків до відзиву на позовну заяву - 1 година х 1 500,00 грн./год = 1 500,00 грн. (у т.ч. ПДВ);

Сторони узгоджено, що професійна правнича (правова) допомога надана в повному обсязі. Загальна вартість наданої професійної правничої (правової) допомоги складає 30000,00 гривень (у т.ч. ПДВ).

Виконавець виставив замовнику рахунок на оплату № 01 від 17.02.2020 на суму 30000 грн, який оплачено останнім у повному обсязі, що підтверджується квитанцією №0.0.1618332211.1 від 17.02.2020 (т. с. 1, а. с. 217).

У зв`язку з тривалим розглядом даної справи, сторонами також укладено додаткову угоду б/н від 15.03.2021 до договору (т. с. 13, а. с. 118), за умовами якої сторони вирішили доповнити п. 1.3. договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 03.02.2020) наступним змістом:

«Виконавець надає професійну правову (правничу) допомогу замовнику у справі № 922/88/20 щодо представництва інтересів ОСОБА_3 у Господарському суді Харківської області, Східному апеляційному господарському суді та Верховному Суді під час розгляду справи, що включає в себе:

- участь у судових засіданнях у справі № 922/88/20 (з розрахунку 1000 грн/1 год);

- підготовка пояснень, клопотань, заперечень у справі № 922/88/20 (з розрахунку 1500 грн/год).

Після здійснення своїх зобов`язань за договором сторони укладають акт здачі-прийому наданих послуг, в якому вказується детальний опис наданої професійної правової (правничої) допомоги та визначається вартість наданих послуг щодо представництва інтересів ОСОБА_3 під час розгляду справи № 922/88/20»

У відповідності до акту здачі-прийому наданих послуг від 04.02.2022 (т. с. 13, а. с. 119) Виконавець виконав, а Замовник прийняв надану професійну правничу (правову) допомогу за договором про надання правничої (правової) допомоги від 22 квітня 2019 року, а саме:

- участь у судових засіданнях 17.02.2021, 24.03.2021, 30.03.2021, 19.10.2021, 01.11.2021, 15.11.2021, 06.12.2021, 24.01.2022 та 31.01.2022;

- підготовка заперечень на заяву про зміну підстав позову від 19.10.2021;

- підготовка заперечень на заяву про зміну підстав позову від 06.12.2021.

Вартість наданих послуг за додатковою угодою складає 10000,00 грн. (в т.ч. ПДВ).

З метою оплати наданих послуг, адвокатським бюро "Матвєєвої Л. В. "Альфа-Омега" виставлено ОСОБА_3 рахунок на оплату № 26 від 04.02.2022 (т. с. 13, а. с. 121).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1-2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення Дьоміним Олександром Сергійовичем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, відповідає критерію співрозмірності таких витрат щодо ступеня складності спору та витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги, судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо розподілу стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 40 000,00грн.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішень суду, ухвалених з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2022 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/88/20 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №1482 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2022 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/88/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2022 у справі №922/88/20 залишити без змін.

Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/88/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.03.2023

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко

СудСхідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення15.03.2023
Оприлюднено22.03.2023
Номер документу109670946
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про внесення змін у реєстр акціонерів та оскарження дій реєстратора

Судовий реєстр по справі —922/88/20

Постанова від 03.08.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Ухвала від 24.07.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Ухвала від 12.06.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Постанова від 15.03.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гребенюк Наталія Володимирівна

Ухвала від 27.02.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гребенюк Наталія Володимирівна

Ухвала від 11.01.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гребенюк Наталія Володимирівна

Ухвала від 26.12.2022

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Гребенюк Наталія Володимирівна

Рішення від 14.02.2022

Господарське

Господарський суд Харківської області

Байбак О.І.

Рішення від 31.01.2022

Господарське

Господарський суд Харківської області

Байбак О.І.

Ухвала від 07.02.2022

Господарське

Господарський суд Харківської області

Байбак О.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні