Ухвала

від 20.03.2023 по справі 520/3592/15-к

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/3592/15-к

Провадження № 1-кп/947/231/23

УХВАЛА

20.03.2023 року Київський районний суд м. Одеси у у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42014160110000050 від 29.08.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Мазуровка, Чернівецького району, Вінницької області, громадянки України, українки, з вищою освітою, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 14.07.2007 року до неї в приміщенні приватного підприємства «Юридична фірма «Сім`я і Закон» за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Корольова, 56, код ЄРДПО 34025012, звернулась ОСОБА_7 разом із своїм батьком ОСОБА_5 для надання юридичних послуг, оплату за які брав на себе останній, в питаннях розірвання шлюбу з ОСОБА_8 і захисту житлових та майнових прав їх спільної дитини, оскільки ОСОБА_7 намагалась розірвати шлюб та зберегти право на проживання та реєстрацію за своєю дитиною у квартирі у м. Києві, тому що квартира у якій проживало подружжя ОСОБА_9 , належала на праві приватної власності матері чоловіка ОСОБА_7 , після чого, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , шляхом обману, оскільки надавати такі послуги їм вона не мала ніяких намірів.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_6 , не займаючись юридичною практикою, запевнила ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у тому, що вона професійний юрист та з легкістю вирішить вказане питання, а також запропонувала ОСОБА_7 укласти договір про надання юридичних послуг, ціна яких складає 2500 гривень.

Потім, в той же день, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 і ОСОБА_7 , шляхом обману, ОСОБА_6 уклала в указаному приміщенні з ОСОБА_7 договір про надання юридичних послуг.

Підписавши договір, ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_5 грошові кошти за договором в сумі 2500 гривень, які не відобразила у бухгалтерських документах відповідного до чинного на той момент законодавства України.

У подальшому, ОСОБА_6 самоусунулась від виконання умов договору про надання юридичних послуг від 14.07.2007 року, укладеного між нею та ОСОБА_7 , а саме: не підготувала відповідний позов до суду та інших документів, не приймала участь у судових засіданнях та не сприяла процесу доказування в суді, в результаті чого ОСОБА_6 шляхом обману заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 на суму 2500 гривень.

16.07.2007 року, у невстановленому місці, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 і ОСОБА_5 , зателефонувала останньому, повідомивши йому завідомо неправдиву інформацію, про те, що необхідно щоб він або ОСОБА_7 передали ОСОБА_6 3500 доларів США для позитивного рішення питання про розподіл майна за позовною заявою, яку вона надасть до суду в інтересах ОСОБА_7 19.08.2007 року в приміщення ПП «Юридична фірма «Сім`я і Закон» за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Корольова, б. 56, ОСОБА_5 , будучи введеним в оману ОСОБА_6 , передав їй в присутності ОСОБА_7 3500 доларів США для позитивного рішення питання про розподіл майна за позовною заявою, яку ОСОБА_6 надасть до суду в інтересах ОСОБА_7 , що по курсу НБУ на 19.08.2007 року складало 17675 грн., хоча надавати будь-які юридичні послуги останній ОСОБА_6 не мала ніяких намірів.

Заволодівши шляхом обману цими грошовими коштами в сумі 3500 доларів США, що еквівалентно 17675 грн., ОСОБА_6 розпорядилась ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 шляхом обману заволоділа грошовими штами ОСОБА_5 на суму 2500 гривень та 3500 доларів США, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 20 175 гривень.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Крім того, повторно 02.08.2007 року до ОСОБА_6 у приміщенні ПП «Юридична фірма «Сім`я і Закон» за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, б. 56, звернулась ОСОБА_10 разом з своїм сином ОСОБА_11 для надання юридичних послуг, оплату за які брав на себе ОСОБА_11 , в питаннях оформлення права приватної власності ОСОБА_10 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , після чого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 шляхом обману, повторно, оскільки надавати такі послуги останньому та його матері вона не мала ніяких намірів.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_6 запевнила ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про те, що вона професійний юрист, хоча в дійсності юридичну освіту не отримувала, та з легкістю вирішить питання, з яким до неї звернулись, а також запропонувала ОСОБА_10 укласти договір про надання юридичних послуг, ціна яких складає 2500 гривень.

Потім, в той же день, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 і ОСОБА_10 , шляхом обману, ОСОБА_6 у вказаному приміщенні уклала з ОСОБА_10 договір про надання юридичних послуг.

Підписавши договір, ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_11 (сина ОСОБА_10 ) грошові кошти за договором в сумі 2500 гривень, які не відобразила у бухгалтерських документах відповідно до чинного на той момент законодавства України.

У подальшому, ОСОБА_6 самоусунулась від виконання умов договору про надання юридичних послуг від 02.08.2007 року, укладеного між нею та ОСОБА_10 , в результаті чого ОСОБА_10 не отримала акт на право власності на вищевказану земельну ділянку, а ОСОБА_6 шляхом обману заволоділа грошовими коштами ОСОБА_11 на суму 2500 гривень.

Після цього, приблизно в першій половині серпня 2007 року, ОСОБА_6 , яка знаходилась у вказаному приміщенні ПП «Юридична фірма «Сім`я і Закон», продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , зателефонувала останньому, щоб він разом з ОСОБА_10 приїхали до неї на робоче місце.

Приблизно 14.08.2007, у даному приміщенні, ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_10 і ОСОБА_11 завідомо неправдиву інформацію, що для оформлення документів на дану земельну ділянку необхідно 5 000 доларів США, які їй можна передати частинами, після чого ОСОБА_11 , будучи введеним в оману: цього ж дня в указаному приміщенні передав ОСОБА_6 2000 доларів США на оформлення цих документів, що по курсу НБУ на 14.08.2007 року складало 10100 грн., приблизно 17.08.2017 року в даному приміщенні передав ОСОБА_6 1000 доларів США на оформлення вказаних документів, що по курсу НБУ на 17.08.2007 року складало 5050 грн. Приблизно 03.09.2007 року в указаному приміщенні передав ОСОБА_6 2000 доларів США на оформлення вказаних документів, що по курсу НБУ на 03.09.2007 року складало10100 грн. Заволодівши шляхом обману цими грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 5000 доларів США, що еквівалентно 25250 грн., ОСОБА_6 розпорядилась ними на власний розсуд.

Потім, приблизно в третій декаді 2007 року, ОСОБА_6 , яка знаходилась у вказаному приміщенні ПП «Юридична фірма «Сім`я і Закон», продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , зателефонувала останньому, повідомивши завідомо неправдиву інформацію, що їй необхідно 2500 гривень для оплати податку на вищевказану земельну ділянку, після чого приблизно 31.12.2007 року, біля кінотеатру «Золотий Дюк» розташованого по АДРЕСА_3 , ОСОБА_11 , будучи введеним в оману, в салоні належного ОСОБА_6 автомобілю «Мітцубісі Паджеро», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , передав ОСОБА_6 2 500 гривень. Заволодівши шляхом обману даними грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 2 500 гривень, ОСОБА_6 розпорядилась ними на власний розсуд.

Після цього, приблизно 15.01.2007 року, ОСОБА_6 , яка знаходилась у вказаному приміщенні ПП «Юридична фірма «Сім`я і Закон», розташованого по вул. Люстдорфська дорога, б.152/6 в м. Одесі, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , зателефонувала останньому, повідомивши завідомо неправдиву інформацію, що їй необхідно 2700 гривень для оплати податку на вищевказану земельну ділянку на рік наперед, після чого приблизно даного дня в указаному приміщенні, ОСОБА_11 , будучи введеним в оману, передав ОСОБА_6 2700 гривен. Заволодівши шляхом обману даними грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 2700 гривень, ОСОБА_6 розпорядилась ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 шляхом обману заволоділа грошовими штами ОСОБА_11 на суму 5000 доларів США та 7 700 гривень, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 27 950 гривень.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, повторно 02.08.2007 року до ОСОБА_6 , яка знаходилась у приміщенні ПП «Юридична фірма «Сім`я і Закон» (далі ПП «Сім`я і Закон»), який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, б.56, звернувся ОСОБА_4 для надання юридичних послуг в питаннях оскарження заповіту його матері ОСОБА_12 , відповідно до якого все майно остання заповіла не йому, а своєму внуку ОСОБА_13 , з чим він був не згодний, після чого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 шляхом обману, повторно, оскільки надавати такі послуги останньому вона не мала ніяких намірів.

Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_6 запевнила ОСОБА_4 про те, що вона професійний юрист та з легкістю вирішить вказане питання, а також запропонувала йому укласти договір про надання юридичних послуг, ціна яких складає 2500 гривень.

Потім, 03.08.2007 року, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 , шляхом обману, ОСОБА_6 у вказаному приміщенні уклала з ОСОБА_4 договір про надання юридичних послуг.

Підписавши угоду, ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_4 грошові кошти за договором в сумі 2500 гривень, які не відобразила у бухгалтерських документах відповідного до чинного на той момент законодавства України.

У подальшому, ОСОБА_6 самоусунулась від належного виконання умов договору про надання юридичних послуг від 03.08.2007 року, укладеного між нею та ОСОБА_4 , а саме: не приймала участь у судових засіданнях та не сприяла процесу доказування в суді, в результаті чого ОСОБА_6 шляхом обману заволоділа грошовими коштами ОСОБА_4 на суму 2500 гривень.

06.08.2007 року, у даному приміщенні, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, повідомила ОСОБА_4 завідомо неправдиву інформацію, що для оплати непередбачуваних розходів в ході подальшої роботи згідно вказаного договору їй необхідно доплатити ще 5 000 гривень, після чого ОСОБА_4 , будучи введеним в оману, цього ж дня в указаному приміщенні передав ОСОБА_6 через ОСОБА_14 на вказані потреби 5000 гривень, заволодівши якими ОСОБА_6 використала їх на власні потреби.

10.08.2007 в невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, по телефону повідомила ОСОБА_4 завідомо неправдиву інформацію, що для позитивного рішення його позовних вимог йому необхідно приватизувати земельну ділянку по АДРЕСА_4 , де він мешкає, за що останній повинен заплатити їй 7000 доларів США, які вона передасть її знайомому на ім`я ОСОБА_15 , що працює в управлінні земельних ресурсів, хоча в дійсності вона мала намір присвоїти ці грошові кошти, після чого 20.08.2007 року ОСОБА_4 , будучи введеним в оману: в указаному приміщенні ПП «Юридична фірма «Сім`я і Закон» передав ОСОБА_6 5000 доларів США для передачі ОСОБА_16 за приватизацію вказаної земельної ділянки, що по курсу НБУ на 20.08.2007 року складало 25 250 гривень, заволодівши якими ОСОБА_6 використала їх на власні потреби.

Приблизно в середині вересня 2007 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, у даному приміщенні, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, повідомила ОСОБА_4 завідомо неправдиву інформацію, що для необхідно доплатити вищевказаному ОСОБА_16 за приватизацію даної земельної ділянки ще 2 000 доларів США, після чого ОСОБА_4 , будучи введеним в оману, цього ж дня в указаному приміщенні передав ОСОБА_6 через ОСОБА_14 на вказані потреби 10000 гривень, заволодівши якими ОСОБА_6 використала їх на власні потреби.

Приблизно в середині грудня 2007 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, у даному приміщенні, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, повідомила ОСОБА_4 завідомо неправдиву інформацію, що для позитивного вирішення питання в апеляційній інстанції по оскарженню рішення Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2007, яким було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 , необхідно доплатити ще 3 500 доларів США, після чого ОСОБА_4 , будучи введеним в оману, цього ж дня в указаному приміщенні передав ОСОБА_6 на вказані потреби 5000 гривень, заволодівши якими ОСОБА_6 використала їх на власні потреби.

Таким чином, ОСОБА_6 шляхом обману заволоділа грошовими штами ОСОБА_4 на суму 5000 доларів США та 22500 гривень, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 47 750 гривень.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Обвинувачена ОСОБА_6 не визнала провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, заявила суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та просила суд закрити кримінальне провадження відносно неї.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 , посилаючись на доводи, викладені у письмовому клопотанні, підтримала заявлене клопотання.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо закриття кримінального провадження.

Потерпілий ОСОБА_4 надав суду письмову заяву на обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42014160110000050 від 29.08.2014 року відносно ОСОБА_6 за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, в якій висловив свою незгоду щодо закінчення строків притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, відповідно до ст.49 КК України.

Одночасно, у зазначеній заяві потерпілий ОСОБА_4 просить суд виправити описки та арифметичні полки в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №42014160110000050 від 29.08.2014 року, оголосити у суді короткий виклад п`ятої передачі грошових коштів, на яку вказано у позовній заяві, розглянути клопотання потерпілого про допит свідка ОСОБА_17 , зажадати матеріали кримінального провадження №42014160110000050 від 29.08.2014 року з Київської окружної прокуратури м.Одеси.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 підтримав подану ним вищезазначену заяву.

Потерпілий ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 .

Судом роз`яснено обвинуваченій ОСОБА_6 , що закриття кримінального провадження у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КПК України не відноситься до числа реабілітуючих обставин передбачених п.п. 1-3 ч.1 ст.284 КПК України (встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді та вичерпані можливості їх отримати), проте обвинувачена ОСОБА_6 підтримала своє клопотання та надала згоду на закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників провадження, суд приходить до наступних висновків.

Санкція ч.1 ст.190 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, та відповідно із змінами, внесеними згідно із Законами№ 270-VI від 15.04.2008,№ 2617-VIII від 22.11.2018, згідно ч.2 ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Санкція ч.2ст.190КК Українипередбачає покаранняу виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п`яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років та відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.190 КК України в періоди часу: 14.07.2007 року, 02.08.2007 року, в середині грудня 2007 року.

Відповідно до ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ятьроків -у разівчинення нетяжкогозлочину,крім випадку,передбаченого упункті 2цієї частини; десятьроків -у разівчинення тяжкогозлочину; п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Згідно ч.2 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Крім того, з аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінальної справи у зв`язку із закінченням строків давності слідує наступне.

Строк давності - це передбачений статтею 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як підозрюваного, обвинуваченого; згода підозрюваного, обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284, 288 КПК України).

Таким чином, думка потерпілих щодо звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_6 у зв`язку із закінченням строків давності, не впливає на необхідність прийняття судом рішення, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Положеннями статті 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Якщо строк давності закінчується після ухвалення обвинувального вироку, то особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності (покарання) тільки до набрання вироком законної сили.

Згідно із частиною 2 статті 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Факт ухилення особи від досудового розслідування та суду є обставиною, що виключає благополучне закінчення строків давності, і зупиняє диференційований строк, передбачений частиною 1 статті 49 КК України. Час такого ухилення дорівнює часу зупинення перебігу давності диференційованого строку, а загальний строк - п`ятнадцять років - спливає далі, незалежно від ухилення.

Не визнання вини обвинуваченою ОСОБА_6 не впливає на перебіги строків притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення особи від кримінальної відповідальності оскільки таке звільнення можливе за умови перебігу зазначеного строку.

Судом встановлено, що з моменту останнього епізоду обвинувачення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , а саме з середини грудня 2007 року, та на момент розгляду вказаного клопотання обвинуваченої минуло більш ніж 15 років.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_6 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно неїзакриттю.

Крім того, суд зазначає, що питання, порушені потерпілим ОСОБА_4 у його письмовій заяві, а саме: виправлення описок та арифметичних помилок в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №42014160110000050 від 29.08.2014 року, оголошення короткого викладу факту п`ятої передачі грошових коштів, на яку вказано у позовній заяві, розгляд клопотання потерпілого про допит свідка ОСОБА_17 та витребування матеріалів кримінального провадження №42014160110000050 від 29.08.2014 року з Київської окружної прокуратури м.Одеси, не є предметом розгляду у судовому засіданні при вирішенні питання про звільнення обвинуваченоївід кримінальноївідповідальності узв`язкуіз закінченнямстроків давностіпритягнення докримінальної відповідальності.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.49 КК України, ст.ст.284, 285, 286, 376КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1ст.190,ч.2ст.190КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014160110000050 від 29.08.2014 року відносно ОСОБА_6 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України -закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення шляхом подачі апеляції через Київський районний суд м.Одеси.

Суддя ОСОБА_1