Рішення

від 22.10.2007 по справі 15/334

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ 

"22" жовтня 2007 р.                                                                           

Справа  № 15/334

 за позовом:      Товариство з обмеженою

відповідальністю "Земельна біржа України"  

до відповідача:   підприємець ОСОБА_1     

третя особа:       Пайове сільськогосподарське

підприємство "Нове життя"                    

про                     визнання права власності

на нерухоме майно та земельну ділянку

Суддя 

Представники:

Від позивача  : 

Миколюк М.Д. директор

Від відповідача : ОСОБА_2 (дов. б/н

від 03.09.07р.)    

від

третьої особи: Сапронов В.В. (дов. б/н від 17.10.07р.)

СУТЬ СПОРУ:    Позивач - ТОВ "Земельна біржа

України" м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом, відповідно з

яким просить суд визнати за ним право власності на будівлю санпропускника,

загальною площею 433,4 м2, будівлю телятника, загальною площею 836,1

м2  та будівлю

молококомплексу, загальною площею 6782,0 м2, що  складають цілу 1/1 частину та знаходяться за

адресою: АДРЕСА_1.

При цьому, просить суд визнати за

товариством право власності на земельну ділянку площею 11,7 га, що знаходиться

в адміністративних межах Грушвицької сільської ради під зазначеними об'єктами

нерухомості, та яка необхідна для їх обслуговування.

Як на підставу своїх позовних вимог

посилається, зокрема, на неналежне виконання 

відповідачем - підприємцем ОСОБА_1 умов договору комісії, укладеного з

ТОВ "Земельна біржа України" 27.12.06р., відповідно з яким

відповідач, як комісіонер зобов'язувався від свого імені і за свій рахунок, за

дорученням  товариства за винагороду

укласти договори купівлі-продажу із власниками нерухомого майна та оформити на

останнього право   власності на

вищезазначене нерухоме майно та земельну ділянку. Як зазначає позивач, 11 січня

2007 року відповідачем були укладені відповідні договори купівлі-продажу з ДПІ

у Рівненському районі в особі Державного підприємства "Управління по

експлуатації адмінбудинків податкових органів Рівненської області", і в

подальшому в установленому порядку відповідачем було здійснено державну

реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно.

Зазначене, на думку позивача

унеможливлює державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за

товариством.

Щодо позовних вимог в частині

визнання права власності на земельну ділянку, загальною площею 11,7 га, що

знаходиться в адміністративних межах Грушвицької сільської ради під зазначеними

об'єктами нерухомості, та яка необхідна для їх обслуговування, позивач, як на

правове обгрунтування заявленої вимоги посилається на приписи ст. 120 ЗК

України та ст.ст. 191 ч.2, 377  ЦК України.

При цьому зазначає, що земельна ділянка, на якій розташовані об'єкти

нерухомості, які є предметом позовних вимог, зазначена в Державному акті на

право колективної  власності ПСП

"Нове життя", виданим відповідно до рішення Грушвицької сільської

ради народних депутатів від 14.12.98р. за №38 і відповідно має загальну площу

відповідно до викопіювання земельної ділянки 11,7 га. В свою чергу, зазначена

земельна ділянка виділена в розмірі, необхідному для обслуговування  об'єктів цілісного майнового комплексу, що на

ній розташовані. Відтак вважає, що до ТОВ "Земельна біржа України"

має перейти право власності на земельну ділянку загальною площею 11,7 га, на

якій розташовані об'єкти нерухомості, які розташовані в АДРЕСА_1.

Враховуючи викладене, просить

позов  задоволити в повному обсязі.

Відповідач - підприємець ОСОБА_1 у

поданому суду відзиві та її представник безпосередньо в судовому засіданні

позовні вимоги не оспорює. На думку відповідача, вона, як довіритель за

договором комісії належним чином виконала майже всі умови договору, але в

зв'язку з тим, що чинним законодавством не врегульовано механізм перереєстрації

майна та земельної ділянки, які зареєстровані за нею та відповідно до договору

і чинного законодавства належать ТОВ "Земельна біржа України", як зазначає

відповідач з неналежних від неї причин не в змозі в повному обсязі виконати всі

умови договору.

Третя особа без самостійних вимог

на предмет спору - пайове сільськогосподарське підприємство

"Нива"  у поданих суду

поясненнях право власності ТОВ "Земельна біржа України" на нерухоме

майно, яке є предметом спору не оспорює. Вважає, що будівлі телятника,

санпропускника та молококомплексу, що знаходяться в АДРЕСА_1 були продані

відповідно до договорів купівлі-продажу, що відповідають діючому законодавству,

кошти за них  отримані в повному обсязі і

ніяких претензій щодо виконання цих договорів немає. При цьому зазначив, що для

обслуговування придбаних відповідачем об'єктів нерухомості була виділена

земельна ділянка площею 11,7 га, яка розташована на території Грушвицької

сільської ради. В свою чергу, зазначена ділянка, що відноситься до земель

колективної власності колективного пайового сільськогосподарського підприємства

"Нове життя", не підлягала паюванню серед членів господарства та

призначена для обслуговування придбаних об'єктів нерухомості. Відтак, вважає

вимогу про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, на якій

розташовані вищезазначені об'єкти нерухомості, у відповідності до ст.120 ЗК

України   та ст.377 ЦК України  правомірною.

Враховуючи це, пайове

сільськогосподарське підприємство "Нове життя", як правонаступник КСП

"Нове життя" проти позову не 

заперечує.

Заслухавши пояснення представників

сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх

сукупності, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку

про обгрунтованість позовних вимог.

При цьому суд встановив та врахував

таке.

27 грудня 2006 року між ТОВ

"Земельна біржа України" та підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір

комісії (далі договір а.с. 12-14), відповідно з яким відповідач, як комісіонер

зобов'язувався від свого імені і за свій рахунок за дорученням позивача, як

комітента за винагороду придбати у власність останнього за попередньо

погодженою ним ціною наступне нерухоме майно: будівлю санпропускника, загальною

площею 433,4 м2, будівлю телятника, загальною площею 836,1 м2,

та будівлю молококомплексу, загальною площею 6782,0 м2, які

складають цілу 1/1 частку та знаходяться 

за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому, відповідач зобов'язувався

зазначені дії вчинити і щодо земельної ділянки, що знаходиться під об'єктами

нерухомості та необхідна для їх 

обслуговування (п.1.1 Договору).

Розглядом матеріалів справи судом

встановлено, що відповідачем на виконання умов договору, 11 січня 2007 року були

укладені з ДПІ у Рівненському районі, від імені якої діє Державне підприємство

"Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Рівненської

області",  відповідні договори

купівлі-продажу нерухомості (активів) ПСП "Нове життя", що перебуває в

податковій заставі (а.с.17-19).

В подальшому, відповідачем у

відповідності до п.1.5 договорів купівлі-продажу було здійснено державну

реєстрацію права власності на будівлі санпропускника, молочного комплексу та

телятника  частки яких становлять 1/1 та

знаходяться  в АДРЕСА_1. Зазначене

підтверджується наявними в матеріалах справи Витягами про реєстрацію права

власності на нерухоме майно, виданими КП Рівненське ОБТІ 02.02.07 р.

(а.с.20-22).

При цьому, відповідач всупереч п.п.

2.1.2, 2.1.3, 3.3 Договору, зареєстроване на 

ім`я позивача, як комітента майно 

та відповідні правовстановлюючі документи за Актом приймання-передачі,

так само, як і Звіт про виконання доручення не передав.

Зазначене унеможливлює державну

реєстрацію на спірні об`єкти нерухомого майна за позивачем.

Крім того, відповідач

зобов`язувався в установленому порядку оформити на позивача право власності на

земельну ділянку, на якій розташовані об`єкти нерухомості.

Оскільки  відповідачем 

вищевикладене дотримано не було  з

боку останнього, відповідно, має порушення умов договору та взятих на себе

зобов`язань, що в свою чергу призвело до порушення прав і охоронюваних законом

інтересів позивача, як власника вищезазначених об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до п.1 ст.334 ЦК України

право власності у набувача майна за договором 

виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором

або законом.

Відповідно до п.2 ст.328 ЦК

України, ст.49 Закону України “Про власність”, право власності вважається

набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність

права власності не встановлена судом.

Зазначене свого підтвердження при

розгляді справи не знайшло.

Крім того, наявні  в матеріалах справи докази свідчать, що

земельна ділянка, на якій розміщене належне позивачу нерухоме майно, на момент

придбання останнього відповідачем належала на праві колективної власності ПСП

“Нове життя”. Зазначене, зокрема, підтверджується Державним актом на право  колективної власності, виданим відповідно до

рішення Грушвицької сільської ради від 14.12.95 р. за № 38 (а.с.9-11).

Як вбачається з експлікації

земельних угідь (кадастрового плану), на яких розташовані належні позивачу

будівлі, загальна площа земельної ділянки, що розташована під майновим

комплексом складає 11,7022 га.

Таким чином, земельна ділянка, на

якій розміщені об`єкти нерухомості, що належать позивачу, є виділеною  в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК

України, при переході права  власності на

будівлю і споруду, право власності на земельну ділянку або її  частину може переходити на підставі

цивільно-правових угод.

Як свідчать матеріали справи,

перехід права на земельну ділянку, на 

якій  розташовані будівлі, і яка

необхідна для їх обслуговування до позивача, документально сторонами договору

комісії не оформлено.

Відповідно  до п. “г” ч.1 ст.82 ЗК України,  юридичні особи можуть набувати у власність

земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі, зокрема,

виникнення інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК

України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду,

переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без

зміни її цільового призначення у розмірах, встановлених договором. При цьому,

якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір

земельної ділянки не визначений до набувача переходить право власності на ту

частину земельної  ділянки, яка зайнята

житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка

є необхідною для їх обслуговування.

Враховуючи викладене, зважаючи, що

земельна ділянка, на якій розміщені належні позивачу об`єкти нерухомості

вказана, в тому числі,  в Державному акті

на право колективної власності і має загальну площу згідно викопіювання

земельної ділянки  (кадастрового плану)

11,7022 га, відповідно до позивача має перейти право власності на неї, оскільки

саме на цій земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомості належні  позивачу та яка необхідна  для їх обслуговування.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України

серед інших способів захисту порушеного права є визнання такого права.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК

України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності,

якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати

ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому, захист прав громадян та

юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, в тому числі,  визнання прав (п. “а” ч.3 ст.152 ЗК України).

Враховуючи все вищевикладене в

сукупності, з огляду на те, що позивач у відповідності до ст.ст. 33, 34 ГПК

України, належним чином і відповідними доказами довів обставини, на які

він  посилався, як  на підставу своїх вимог, суд вбачає достатньо

правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати, передбачені ст.44  ГПК України і понесені позивачем в зв`язку з

зверненням до суду за захистом порушеного права на підставі ст.49 ГПК України

покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК

України, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

         Визнати за ТОВ “Земельна біржа

України” м.Київ право власності на нерухоме майно, а саме:

        -будівлю санпропускника, загальною

площею 433,4 м2, що складає цілу 1/1 частку, яка знаходиться за

адресою: АДРЕСА_1;

-будівлю телятника, загальною площею 836,1 м2, що складає

цілу 1/1 частку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

       -будівлю молококомплексу, загальною

площею 6782,0 м2, що складає цілу 1/1 частку, яка знаходиться за

адресою: АДРЕСА_1;

Визнати за ТОВ “Земельна біржа

України”  право власності на земельну

ділянку загальною площею 11,7022 га, що знаходиться в адміністративних межах

Грушвицької сільської ради Рівненської області під зазначеними об`єктами

нерухомості та яка необхідна для їх обслуговування.

Стягнути з відповідача підприємця

ОСОБА_1 АДРЕСА_2 ідент. НОМЕР_1 на користь позивача Товариства з обмеженою

відповідальністю “Земельна біржа України” м.Київ, вул.Волинська, 60, код ЄДРПОУ

34879277, п/р 2600801302250, банк ТОВ “Укрпромбанк” м.Київ, МФО 321228 -203

(двісті три) грн. 00 коп. понесених 

судових витрат.

Видати наказ після набрання судовим

рішенням законної сили.

Суддя                                                               

підписано

"24" жовтня 2007 р.