Ухвала

від 22.03.2023 по справі 376/490/21

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/490/21

Провадження № 2/376/66/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" березня 2023 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді - Коваленка О.М.,

при секретарі - Таранчук В.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Сквира Київської області заяву судді Коваленка Олександра Миколайовича про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Сквирської міської ради «Сквирський міський центр первиної медико-санітарної допомоги», третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Сквирського районного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у вказаній справі визначено Коваленка Олександра Миколайовича.

15.03.2023 року до канцелярії Сквирського районного суду Київської області надійшла заява судді Коваленка О.М. про самовідвід.

В обгрунтування заяви зазначено, що представником позивача ОСОБА_1 є адвокат Капустін Віталій Володимирович.

Також, в провадженні судді Коваленка О.М. перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 адвокат Капустін В.В. заявив відвід судді Коваленку О.М., як головуючому судді, мотивуючи тим, що має сумніви в неупередженості, оскільки суддя Коваленко О.М. розглядає цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Сквирської міської ради «Сквирський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, і маючи підстави для прийняття рішення по справі безпідставно залучив третю особу для участі у справі, а в подальшому зупинив провадження до набрання законної сили судовим рішенням по даному кримінальному провадженню. Вказані обставини дають підстави Капустіну В.В. вважати, що суддя Коваленко О.М. особисто заінтересований в результатах провадження.

07.02.2023 року суддею Сквирського районного суду Київської області Батовріною І.Г. було розглянуто заяву Капустіна В.В. про відвід судді Коваленка О.М.

В судовому засіданні 07.02.2023 року адвокат Капустін В.В. підтримав заяву про відвід на підставах зазначених в заяві, також зазначив, що суддя Сквирського районного суду Київської області Коваленко О.М. особисто йому повідомив про зацікавленість в розгляді вищевказаної цивільної справи через участь в ній захисника Химчука В.Л., крім того суддя не дотримується строків розгляду справ, що є порушенням вимог КПК України та ще однією підставою для задоволення заяви про відвід.

Суддею Батовріною І.Г. було відмовлено у задоволенні заяви Капустіна В.В. про відвід судді Коваленку О.М.

На підставі чого суддею Коваленком О.М. було заявлено самовідвід у кримінальному провадженніза обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України.

Тому, на підставі вищевикладеного у вказаному провадженні суддя Коваленко О.М. заявив собі самовідвід, так як вважає, що висловлювання адвоката Капустіна В.В. принижують його честь і гідність, як судді.

Дослідивши подану заяву про самовідвід судді, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Частиною 1 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.

Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Виходячи з положень частини другої ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії , Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Між тим дослідивши підстави для відводу головуючого судді, заявлені адвокатом Капустіним В.В., суд вбачає, що з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді зазначеної справи, запобігання обвинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість судді, суд дійшов висновку про задоволення заяви про відвід.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , ст. ст. 36-41, 258 - 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву судді Сквирського районного суду Київської області - Коваленка Олександра Миколайовича про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Сквирської міської ради «Сквирський міський центр первиної медико-санітарної допомоги», третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити в повному обсязі.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Сквирської міської ради «Сквирський міський центр первиної медико-санітарної допомоги», третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу передати до канцелярії Сквирського районного суду Київської області для виконання вимог ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: О.М. Коваленко