Рішення

від 15.03.2023 по справі 725/7149/22

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/7149/22

Номер провадження 2/725/921/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2023 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Федіної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Ватаманюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний госпіталь ветеранів війни» про стягнення заробітної плати в частині доплати до мінімальної заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року позивач через свого представника звернулась до суду з вище вказаним позовом в обґрунтування якого посилалась на те, що вона працює на посаді ліфтера в ОКНП «Чернівецький обласний госпіталь ветеранів війни», яке у період з лютого 2021 року по травень 2021року було залучене до прийому та лікування хворих на інфекційну хворобу COVID-19. Вважає, що за вказаний період часу роботодавець не виплачував їй значну суму коштів, оскільки фактично вона отримувала мінімальну заробітну плату (посадова ставка в сумі 2670 грн.) та 10 % за шкідливість, а решта виплат була різниця між сумою цих коштів та мінімальною заробітною платою.

В подальшому, отримавши на адвокатський запит довідку по заробітній платі за вказаний вище період позивач звернула увагу, що їй фактично не оплачувались ковідні доплати, а звернувшись до суду з позовом про донарахування ковідних коштів, судом було встановлено, що відповідні ковідні кошти оплачувались. Натомість, враховуючи вказану довідку про заробітну плату за період з січня по травень 2021 року розмір заробітної плати позивача не перевищував мінімальну заробітну плату визначену Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», а тому вважає, що за вказаний період відповідач не доплатив їй кошти в сумі 7867,13 грн.

Згідно останньої редакції позовних вимог наводить наступний розрахунок оспорюваної суми: 3000,00 грн + 1468,50 грн. + 3398,63 грн. = 7867,13 грн., виходячи з наступних показників:

?Січень 2021 року - нараховано 6000 грн. (в.т.ч. оклад 2670,0; шкідливість - 267,00; святкові - 233,40; доплата до мінімалки - 2829,60 грн.);

?Лютий 2021 року - нараховано - 6000 грн. (в.т.ч. оклад - 2670,0; шкідливість - 267,00; доплата до мінімалки - 3063,00 грн.);

?Березень 2021 року - нараховано - 6137,25 грн. (в.т.ч. оклад - 2670,0; шкідливість - 267,00; святкові - 200,25; доплата за ковід - 3000.00 грн.);

?Квітень 2021 року - нараховано - 6000 грн. (в.т.ч. оклад - 2670,0; шкідливість - 267,00; доплата за ковід - 1468,50 грн.; доплата до мінімалки -1594,50 грн.);

?Травень 2021 року - нараховано - 4683,57 грн. (в.т.ч. оклад -- 2670,0; шкідливість - 267,00; святкові - 183,56; доплата за ковід - 3398,63 грн.).

Зазначала, що з метою досудового врегулювання даного спору позивач зверталась до відповідача з вимогою про донарахування вказаних коштів, натомість отримала відмову, що зумовило її звернення до суду з даним позовом.

З урахуванням наведеного, посилаючись на норми права, які регулюють правовідносини у сфері оплати праці та встановлюють поняття і розмір мінімальної заробітної плати, наказ Міністерства охорони здоров`я України №78 від 02.04.2020 року, просила зобов`язати Обласне комунальне некомерційне підприємство «Чернівецький обласний госпіталь ветеранів війни», донарахувати та виплатити ліфтеру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заробітну плату в частині доплати до мінімальної заробітної плати за березень, квітень і червень 2021 року у сумі 7867,13 грн., стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

На вказану позовну заяву надійшов відзив в якому представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Вказував на те, що спір щодо виплати позивачці доплати за безпосередню участь у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 вже розглядався судом та в задоволенні її позову було відмовлено, при цьому встановлено, що ОСОБА_1 вже отримувала ковідну доплату за спірний період згідно наказу №46 від 24.02.21 року в розмірі 50%; №78 від 05.04.21 року в розмірі 50%; наказу №102 від 17.05.21 року в розмірі 75%; наказу №116 від 01.06.21 року в розмірі 30%. Згідно довідки про доходи № 8 від 15.06.2021 року заробітна плата ОСОБА_1 за спірний період складала: у січні 2021 року - 6000 грн., у лютому 2021 року 6000 грн., у березні 2021 року - 6137,25 грн., у квітні 2021 року 6000 грн., у травні - 2021 року - 4683,57 грн. (у травні 2021 року в період з 14.05.2021 року по 31.05.2021 року ОСОБА_1 перебувала у відпустці за власний рахунок (наказ № 36 -ВП від 13.05.21 р.) Таким чином, вважає розрахунок наведений позивачем в сумі 7867,13 грн. необґрунтованим, в позовні вимоги безпідставними.

Позивач в судове засідання не з`явилась, в її інтересах діяв представник, який направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Також із заявою про розгляд справи без його участі звернувся до суду представник відповідача та просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільногосудочинства єсправедливий,неупереджений тасвоєчасний розгляді вирішенняцивільних справз метоюефективного захиступорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чиінтересів фізичнихосіб,прав таінтересів юридичнихосіб,інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, за наслідками розгляду справи встановлено, що позивач працює в ОКНП «Чернівецький обласний госпіталь ветеранів війни» на посаді ліфтера адміністративно- господарської служби з 02.09.2012 року по теперішній час.

За зміст ст.ст. 1,2 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Структура заробітної плати складає: Основна заробітнаплата.Це -винагорода завиконану роботувідповідно довстановлених нормпраці (нормичасу,виробітку,обслуговування,посадові обов`язки).Вона встановлюєтьсяу виглядітарифних ставок(окладів)і відряднихрозцінок дляробітників тапосадових окладівдля службовців; Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій; Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

З долученої до матеріалів позовної заяви довідки про доходи позивача за період з січня по травень 2021 року вбачається, що за вказаний період позивачу було нараховано заробітну плату в сумі 28820,82 грн. з яких у січні 2021 року 6000 грн. (в.т.ч. оклад - 2670,0; шкідливість

-267,00;святкові-233,40; доплата до мінімалки -2829,60грн.), у лютому 2021 року - 6000 грн. (в.т.ч. оклад - 2670,0; шкідливість -267,00; доплата до мінімалки -3063,00грн.-), у березні 2021 року - 6137,25 грн. (в.т.ч. оклад - 2670,0; шкідливість 267,00; святкові -200,25; доплата за ковід-3000,00грн.), у квітні 2021 року - 6000 грн. (в.т.ч. оклад - 2670,0; шкідливість -267,00; доплата за ковід - 1468,50грн.; доплата домінімалки-1594,50-), у травні 2021 року - 4683,57 грн. (в.т.ч. оклад - 2670,0; шкідливість-267,00; святкові -183,56; доплата за ковід - 3398,63 грн.) (а/с 8).

В подальшому, в ході судового розгляду даного спору представником відповідача долучено до матеріалів справи уточнену довідку про доходи позивача в якій вказані відомості про заробітну плату за вказаний вище період, а також за червень 2021 року відповідно до якої у червні 2021 року позивачу було нараховано заробітну плату в сумі 8359,31 грн. (в.т.ч. оклад - 2670,0; шкідливість -267.00; святкові -403,84; доплата за ковід за травень- 330,41 грн.; доплата за березень 1394.25,доплата за травень -634.65; індексація -77,18: доплата до мінімалки -2581.98).

У листопаді 2022 року позивач, звертаючись до суду з даним позовом, назвала свій позов про стягнення доплати за безпосередню участь у ліквідації епідемії та здійснення заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, позовна заява містить посилання на Наказ Міністерства охорони здоров`я України №768 від 02.04.2020 року «Про затвердження Переліку посад медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та лікуванням пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, яким здійснюється доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) за березень 2020 року», натомість позовні вимоги згідно прохальної частини позовної заяви стосуються доплати до мінімальної заробітної плати за березень, квітень і червень 2021 року, а згідно доданих до позовної заяви документів вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача доплати за безпосередню участь у ліквідації епідемії та здійснення заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 вже були предметом розгляду судами першої та апеляційної інстанції.

З урахуванням того, що позовна заява містила неточності, не відповідала вимогам ст. 175 ЦПК України та не містила детального розрахунку сум, що стягуються, ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 29.11.2022 року вказану позовну заяву було залишено без руху.

На виконання ухвали про залишення позову без руху позивач подала позовну заяву в новій редакції відповідно до якої просила зобов`язати відповідача виплатити їй заробітну плату в частині доплати до мінімальної заробітної плати за березень, квітень і червень 2021 року у сумі 7867,13 грн. та згідно наведеного у позовній заяві розрахунку зазначений розмір позовних вимог є сумою наступних показників: 3000,00 грн + 1468,50 грн. + 3398,63 грн., які згідно довідок про доходи, які долучені до матеріалів справи є розміром доплатами за ковід за березень в сумі 3000 грн., за квітень в сумі 1468,50 грн. та за травень в сумі 3398,63 грн.

Таким чином, заявляючи вимоги про стягнення з відповідача доплати до мінімальної заробітної плати за березень, квітень та червень 2021 року позивач у своїх розрахунках щодо розміру такої доплати додає суми, які є доплатами за ковід за березень, квітень та травень 2021 року.

Наведені вище неточності не були усунені позивачем ні за наслідками залишення позовної заяви без руху ні в ході судового розгляду даного спору.

Як вбачається з матеріалів справи позивач зверталась до відповідача із заявою про виплату їй доплати до мінімальної заробітної плати за період з березня по травень 2021 року в сумі 7867,13 грн. (а/с 23).

На вказану заяву відповідачем надано відповідь листом №371 від 25.08.2022 року зі змісту якого вбачається, що позивачу було роз`яснено відсутність підстав для здійснення донарахування вказаних сум, оскільки у заяві відсутня конкретика вимог, не вказано чим передбачено такі нарахування, спостерігається плутанина із місяцями стосовно виплат на яких позивач наполягала (а/с 24).

Також неточності щодо сум, періоду та складових заробітної плати спостерігаються також і в розрахунку позовних вимог, оскільки позивач просить стягнути з відповідача не виплачену їй доплату до мінімальної заробітної плати, у розрахунку такої доплати наводить суму коштів, яка передбачена як доплата за ковід у березні, квітні та травні 2021 року за попередні місяці, оскільки така доплата виплачується у наступному місяці зі попередній, при цьому позовні вимоги стосуються періоду за березень, квітень та червень 2021 року, а згідно листа, який влітку 2022 року позивач направляла позивачу, остання просила виплатити їй доплату до мінімальної заробітної плати аналогічну ціні позову, тобто 7867,13 грн. проте вже за березень, квітень та травень 2021 року.

Разом з тим, оскільки позивач заявила вимоги саме про стягнення доплати до мінімальної заробітної плати, слід зазначити наступне.

Так,за змістомст.3Закону України«Про оплату праці»,мінімальна заробітнаплата -це встановленийзаконом мінімальнийрозмір оплатипраці завиконану працівникоммісячну (годинну)норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Гарантії мінімальної зарплати перераховані в ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці» з системного аналізу яких можна сформувати такий перелік виплат, які входять до мінімальної зарплати: основна зарплата за тарифною ставкою (окладом), тобто винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, відрядними розцінками робітників і посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців; оплата праці за дні відрядження; процентні або комісійні винагороди, виплачені додатково до процентної ставки (окладу); гонорари штатним працівникамредакцій газет, журналів та інших засобів масової інформації; надбавки і доплати до тарифних ставок (окладів), у тому числі надбавки та доплати за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, класність водіям, науковий ступінь; премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, наприклад щомісячні та квартальні премії; оплата роботи у святкові та неробочі дні, яка проводиться в межах місячної норми оплати праці, у тому числі у подвійному розмірі; відсоткові або комісійні винагороди, які виплачуються додатково відповідно до тарифної ставки (окладу), посадового окладу; винагороди та заохочення, які виплачуються раз на рік або мають разовий характер, наприклад річні премії; індексація заробітної плати.

Отже, доплата до мінімалки це частина фонду оплати праці, а саме фонду додаткової зарплати та якщо заробіток по вищевказаним складовим протягом місяця нижче від мінімальної зарплати проводиться доплата до мінімального рівня ( тобто до суми з 01.01.2021 року по 30.11.2021 року - 6000 грн., з 01.12.2021 року по 31.12.2021 року - 6500 грн.).

За змістом ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці» така доплата нараховується разом із зарплатою та виплачується одночасно з нею.

Отже, у випадку, якщо нарахована заробітна плата дорівнює або перевищує встановлену законодавством мінімальну заробітну плату, відповідна доплата до мінімалки не проводиться.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2021 року позивачу було нараховано доплату до мінімалки в сумі 1594,50 грн., а також у червні 2021 року нараховано доплату за березень в сумі 1394,25 грн., за травень в сумі 634,65 грн. та за червень 2581,98 грн., при цьому враховано, що з 14.05.2021 року по 31.05.2021 року позивач перебувала у відпустці за власний рахунок.

Позивач належними та допустимими доказами не довела, що вказаних вище нарахованих їй сум вона не отримувала.

Отже, з урахуванням вище наведеного, в контексті заявлених позивачем вимог, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з підстав його недоведеності та необґрунтованості.

На підставівище викладеногота керуючисьст.ст.1,2,3,3-1 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний госпіталь ветеранів війни» про стягнення заробітної плати в частині доплати до мінімальної заробітної плати відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду або в той самий строк через Першотравневий районний суд м. Чернівці відповідно до вимог п. 15.5 Розділу ХІІІ ЦПК України.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці А. В. Федіна