Постанова

від 29.06.2023 по справі 725/7149/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2023 року м. Чернівці

справа № 725/7149/22

провадження №22-ц/822/414/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.

секретар Петранюк Ю.Т.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 15 березня 2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального некомерційного підприємства "Чернівецький обласний госпіталь ветеранів війни" про стягнення доплати до мінімальної заробітної плати,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Обласного комунального некомерційного підприємства "Чернівецький обласний госпіталь ветеранів війни" про стягнення заробітної плати.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона працює на посаді ліфтера в ОКНП «Чернівецький обласний госпіталь ветеранів війни», яке у період з лютого 2021 року по травень 2021року було залучене до прийому та лікування хворих на інфекційну хворобуCOVID-19. Вважає, що за вказаний період часу роботодавець не виплачував їй значну суму коштів, оскільки фактично вона отримувала мінімальну заробітну плату (посадова ставка в сумі 2670 грн) та 10 % за шкідливість, а решта виплат була різниця між сумою цих коштів та мінімальною заробітною платою.

Отримавши довідку по заробітній платі за вказаний період позивач звернула увагу, що їй фактично не оплачувались ковідні доплати, а звернувшись до суду з позовом про донарахування ковідних коштів, судом було встановлено, що відповідні ковідні кошти оплачувались. Натомість, враховуючи вказану довідку про заробітну плату за період з січня по травень 2021 року розмір заробітної плати позивача не перевищував мінімальну заробітну плату визначену Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», а тому вважає, що за вказаний період відповідач не доплатив їй кошти в сумі 7867,13 грн.

Згідно останньої редакції позовних вимог наводить наступний розрахунок оспорюваної суми:3000,00 грн + 1468,50 грн + 3398,63 грн = 7867,13 грн, виходячи з наступних показників:

Січень 2021 року - нараховано 6000 грн (в т.ч. оклад 2670,0; шкідливість - 267,00; святкові - 233,40; доплата до мінімалки - 2829,60 грн.);

Лютий 2021 року - нараховано - 6000 грн. (в т.ч. оклад - 2670,0; шкідливість - 267,00; доплата до мінімалки - 3063,00 грн.);

Березень 2021 року - нараховано - 6137,25 грн. (в т.ч. оклад - 2670,0; шкідливість - 267,00; святкові - 200,25; доплата за ковід - 3000.00 грн.);

Квітень 2021 року - нараховано - 6000 грн. (в т.ч. оклад - 2670,0; шкідливість - 267,00; доплата за ковід - 1468,50; доплата до мінімалки -1594,50 );

Травень 2021 року - нараховано - 4683,57 грн. (в т.ч. оклад -- 2670,0; шкідливість - 267,00; святкові - 183,56; доплата за ковід - 3398,63).

Зазначала, що з метою досудового врегулювання даного спору позивач зверталась до відповідача з вимогою про донарахування вказаних коштів, натомість отримала відмову, що зумовило її звернення до суду з даним позовом.

Просилазобов`язати Обласне комунальне некомерційне підприємство «Чернівецький обласний госпіталь ветеранів війни» донарахувати та виплатити їй заробітну плату в частині доплати до мінімальної заробітної плати за березень, квітень і червень 2021 року в сумі 7867,13 грн, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

09.12.22 року позивач подала позовну заяву в новій редакції, відповідно до якої просила зобов`язати відповідача виплатити їй заробітну плату в частині доплати до мінімальної заробітної плати за березень, квітень і червень 2021 року у сумі 7867,13 грн. Відповідно до наведеного у позовній заяві розрахунку, зазначений розмір є сумою наступних показників:3000,00 грн + 1468,50 грн + 3398,63 грн, які згідно довідок про доходи, є доплатами за ковід за березень в сумі 3000 грн, за квітень в сумі 1468,50 грн та за травень в сумі 3398,63 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівців від 15 березня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний госпіталь ветеранів війни» про стягнення заробітної плати в частині доплати до мінімальної заробітної плати відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 15 березня 2023 року, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 , посилаючись на обставини, зазначені в позові, вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено із порушенням норм матеріального і процесуального права, невірним встановленням обставин справи, у зв`язку з чим оспорюване рішення суду підлягає скасуванню.

Вважає, що судом першої інстанції не враховано письмові докази, зокрема суд помилково враховує ковідні доплати в структуру заробітної плати, натомість вищенаведені норми і роз`яснення вказують, що ковідні доплати не є структурою заробітної плати, а є додатковою зарплатою. А тому відповідачем свідомо не доплачено у вищенаведені періоди мінімальну заробітну плату за березень, квітень і травень 2021 року в сумі 7867,13 грн.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Обласне комунальне некомерційне підприємство «Чернівецький обласний госпіталь ветеранів війни» подало до суду відзив на апеляційну скаргу. Просить відмовити в апеляційній скарзі, рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 15 березня 2023 року - залишити без змін.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що позивач працює в ОКНП «Чернівецький обласний госпіталь ветеранів війни» на посаді ліфтера адміністративно - господарської служби з 02.09.2012 року по теперішній час.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зверталась до відповідача із заявою про виплату їй доплати до мінімальної заробітної плати за період з березня по травень 2021 року в сумі 7867,13 грн.

На вказану заяву відповідачем надано відповідь листом №371 від 25.08.2022 року зі змісту якого вбачається, що позивачу було роз`яснено відсутність підстав для здійснення донарахування вказаних сум.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з матеріалами справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, дійшов до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не доведені належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною першою статті 3 та статтею 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

В силу ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Стаття 98 КЗпП України зазначає, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Структура заробітної плати визначена ст.2 Закону України «Про оплату праці», де зазначено, що заробітна плата складається із основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Додатковою заробітною платою є винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 3, ст.3-1 Закону України «Про оплату праці», мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. До переліку виплат, які входять до мінімальної зарплати відносяться: основна зарплата за тарифною ставкою (окладом), тобто винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, відрядними розцінками робітників і посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців; оплата праці за дні відрядження; процентні або комісійні винагороди, виплачені додатково до процентної ставки (окладу); гонорари штатним працівникам редакцій газет, журналів та інших засобів масової інформації; надбавки і доплати до тарифних ставок (окладів), у тому числі надбавки та доплати за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, класність водіям, науковий ступінь; премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, наприклад щомісячні та квартальні премії; оплата роботи у святкові та неробочі дні, яка проводиться в межах місячної норми оплати праці, у тому числі у подвійному розмірі; відсоткові або комісійні винагороди, які виплачуються додатково відповідно до тарифної ставки (окладу), посадового окладу; винагороди та заохочення, які виплачуються раз на рік або мають разовий характер, наприклад річні премії; індексація заробітної плати.

З 01.01.2021 року по 30.11.2021 року розмір мінімальної зарплати становив 6000 грн, з 01.12.2021 року по 31.12.2021 року - 6500 грн.

Якщо заробіток працівника протягом місяця, враховуючи всі виплати передбачені ст. 2, ст. 3, ст.3-1 Закону України «Про оплату праці», нижче від мінімальної зарплати, лише в такому випадку проводиться доплата до мінімального рівня, яка нараховується разом із зарплатою та виплачується одночасно з нею.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що у випадку, якщо нарахована заробітна плата дорівнює або перевищує встановлену законодавством мінімальну заробітну плату, відповідна доплата до мінімалки не проводиться.

З долученої до матеріалів позовної заяви довідки про доходи позивача за період з січня по травень 2021 року вбачається, що за вказаний період позивачу було нараховано заробітну плату в сумі 28820,82 грн, з яких у січні 2021 року 6000 грн (в т.ч. оклад - 2670,0; шкідливість -267,00;святкові-233,40; доплата до мінімалки -2829,60), у лютому 2021 року - 6000 грн (в т.ч. оклад - 2670,0; шкідливість -267,00; доплата до мінімалки -3063,00грн), у березні 2021 року - 6137,25 грн (в т.ч. оклад - 2670,0; шкідливість 267,00; святкові -200,25; доплата за ковід-3000,00 ), у квітні 2021 року - 6000 грн (в т.ч. оклад - 2670,0; шкідливість -267,00; доплата за ковід - 1468,50 ; доплата домінімалки-1594,50), у травні 2021 року - 4683,57 грн (в т.ч. оклад - 2670,0; шкідливість-267,00; святкові -183,56; доплата за ковід - 3398,63)

З матеріалів справи, зокрема довідок по заробітній платі позивача вбачається, що у квітні 2021 року позивачу було нараховано доплату до мінімалки в сумі 1594,50 грн, а також у червні 2021 року нараховано доплату за березень в сумі 1394,25 грн, за травень в сумі 634,65 грн та за червень 2581,98 грн, при цьому враховано, що з 14.05.2021 року по 31.05.2021 року позивач перебувала у відпустці за власний рахунок.

Враховуючи зазначене, позивачу за вказаний нею період була нарахована заробітна плата, яка дорівнює або перевищує встановлену законодавством мінімальну заробітну плату.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог, оскільки позивач належними та допустимими доказами не довела, що вказаних вище нарахованих їй сум вона не отримувала.

Доводи апелянта є аналогічними тим доводами, які були викладені в позові та перевірялися судом першої інстанції під час розгляду цього спору, однак висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.

Суд першої інстанцій забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

На підставі ч.1ст.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 15 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови - 3 липня 2023 року.

Головуючий І.Б. Перепелюк

Судді: Н.К. Височанська

І.М. Литвинюк