Постанова

від 16.03.2023 по справі 208/7124/13

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/18/23 Справа № 208/7124/13 Суддя у 1-й інстанції - Похваліта С.М. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Свистунової О.В.,

суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря Попенко Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний ощадний банк України

на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 травня 2017 року

по цивільнійсправі запозовом Акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Служба усправах дітейКам`янської міськоїради, про звернення стягнення на предмет застави;

за позовом Акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Службау справахдітей Кам`янськоїміської ради, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України № 568 від 05.06.2019 року змінило тип з публічного на приватне та перейменовано в Акціонерне товариство Державний ощадний банк України (далі АТ Ощадбанк) звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1 станом на 15.05.2017 року в розмірі 47 452 488,97 грн., у тому числі: 29 419 708,04 грн. тіло кредиту; 2 179 214,94 грн. проценти за користування кредитом; 240 391,26 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів; 1 631 310,96 грн. пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 1 901 952,63 грн. 3 % річних за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 178 622,02 грн. 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів; 10 691 190,04 грн. інфляційні втрати на суму тіла кредиту; 1 210 099,08 грн. інфляційні втрати на суму процентів.

Позовна заява мотивована тим, що 21.01.2010 року АТ Ощадбанк та Товариство з обмеженою відповідальністю Магеллангрупп (далі ТОВ Магеллангрупп) уклали договір кредитної лінії № 156/1 з максимальним лімітом кредитування до 15 млн. грн., кошти надавалися траншами зі сплатою 22 % річних за користування кредитом та остаточним терміном повернення не пізніше 20.01.2013 року.

29 червня 2010 року сторони уклали додатковий договір № 1 до договору кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1, яким змінили з 01.07.2010 року розмір процентної ставки за користування кредитом до 20,5 % річним, а 01.06.2011 року додатковий договір № 2 до договору кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1, яким було збільшено максимальний кредитний ліміт до 30 млн. грн. та встановлено 18,5 % річних за користування кредитом.

На забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1 цього ж дня між ОСОБА_1 та АТ Ощадбанк укладено договір поруки № 12/149/2, 01.06.2011 року додатковий договір від № 1 до зазначеного договору; 01.06.2011 року між ОСОБА_5 та АТ Ощадбанк укладено договір поруки № 12/156/1/3.

05 квітня 2013 року у зв`язку з невиконанням зобов`язань позичальника за договором кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1 на адресу ТОВ Магеллангрупп і поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були направлені вимоги про дострокове погашення кредиту.

У вересні 2013 року АТ Ощадбанк також звернувся до суду з позовом у іншій справі, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив у рахунок погашення заборгованості ТОВ Магеллангрупп за договором кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1 звернути стягнення на предмет застави за договором застави обладнання від 21.01.2010 року № 12/156/1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, а саме: насоси для перекачки нафтопродуктів КМ-80, СЦЛ-30 14 шт.; насос ручний 1 шт., насос з колонки неробочий 1 шт., лічильник показників нафтопродуктів ППО-40СУ 9 шт., двигун для насосів 11 шт., кабель (50 м) для забезпечення роботи електродвигуна 1 шт., електролічильник 2 шт., ємність V-75 куб / м 2 шт., ємність V-50 куб / м 14 шт., ємність V-20 куб / м 5 шт., ємність V-10 куб / м - 3 шт., ємність V-5 куб / м 3 шт., розподільча шафа 2 шт., рубильник 3 шт., автомати 16А, 25А 10 шт., сейф металічний 2 шт., ліхтар зовнішнього освітлення 10 шт., ліхтар вибухозахисний 5 шт., ворота автомат 1 шт., редуктор до воріт, двигун до воріт, шестерні до воріт 2 шт., ланцюг до воріт 1 шт., ЕПСО 24 кВт 1 шт., лічильник ППВ-100 1 шт., комп`ютер 2 шт., лабораторні меблі 1 шт., апарат АРНС-1М 1 шт., апарат ДТ «ТВЗ» 1 шт., дизель-генератор 1 шт., клапан на ємності 18 шт., касовий апарат Міні500-01-АЗС 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонки 2 шт., ємність для ППМ 4 шт., трубопровід для ППМ 4 шт., кондиціонер Веко 1 шт.; касовий апарат Датекс ДАМП-500 - 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Шельф» 200-4КЕД5-5 1 шт., ємність для ГСМ 4 шт., трубопровід для ППМ 1 шт, касовий апарат Мрія-ЛТ-МПМ-ПОС 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Шельф» 200 3 шт., ємність для ПММ 4 шт., трубопровід для ПММ 3 шт., бак водонагрівний 1 шт.; касовий апарат Мрія ЛТ МТМ 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Gilbarco» 3 шт., ємність для ПММ 6 шт., трубопровід для ПММ 1 шт.; касовий апарат Мрія ЛТ МТМ 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Шельф» 200-2КЕД5-15 1 шт., ємність для ПММ 4 шт., трубопровід для ПММ 1 шт.; касовий апарат Марія ЛТ МТМ 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Sheidtbachmann» 5 шт., ємність для ПММ 5 шт., трубопровід для ПММ 1 шт., бак водонагрівний РОУНД 1 шт., з наданням права АТ Ощадбанк продажу предмета застави від імені ОСОБА_1 шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем за початковою ціною, що буде визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом; надати позивачу право на подання та отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях будь-яких документів, необхідних для продажу предметів застави.

Позовна заява мотивована тим, що 21.01.2010 року на забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1 між АТ Ощадбанк та ОСОБА_1 було укладено договір застави обладнання № 12/156/1, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав у заставу банку зазначене вище майно. У зв`язку з невиконанням ТОВ Магеллангрупп зобов`язань за договором кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1 у передбачені договором строки, АТ Ощадбанк набуло право звернення стягнення на предмети застави.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13.02.2017 року матеріали справи № 208/4041/13 за позовом АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, об`єднано в одне провадження з матеріалами справи № 208/7124/13 за позовом АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 208/7124/13.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24.05.2017 року у задоволенні обох позовів відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що основне зобов`язання за договором кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1 припинено у зв`язку з ліквідацією ТОВ Магеллангрупп, що також є підставою для припинення застави та поруки відповідно до частини першої статті 575, пункту 1 частини першої статті 593, частини першої статті 609 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), частини першої статті 17 Закону України Про іпотеку.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.12.2017 року рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24.05.2017 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наявність ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2016 року, якою припинено ТОВ Магеллангрупп шляхом ліквідації, ураховуючи висновки Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 11.09.2013 року у справі № 6-52цс13, від 07.11.2012 року у справі № 6-129цс12, є підставою вважати договори поруки та договір застави обладнання припиненими.

Постановою Верхового Суду від 18.03.2020 року касаційну скаргу АТ Ощадбанк задоволено частково.

Постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.12.2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що саме по собі постановлення господарським судом ухвали від 07 квітня 2016 року про ліквідацію Магеллангрупп боржника за основним зобов`язанням, його виключення 14 липня 2016 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не тягне за собою припинення поруки та застави, адже до цього у 2013 році банком було пред`явлено відповідні вимоги в позовному провадженні про звернення стягнення на предмети застави та стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором, оскільки ТОВ Магеллангрупп неналежним чином виконувало взяті на себе зобов`язання щодо погашення боргу.

Обмежившись встановленим судом першої інстанції фактом ліквідації юридичної особи-боржника, суд апеляційної інстанції не дослідив інші докази у справі, зокрема, не перевірив правильність розрахунку банком своїх грошових вимог; не встановив момент, з якого повинен був обраховуватися строк пред`явлення кредитором вимог до поручителів, чи пред`являв банк вимогу до поручителів в межах встановленого строку, та чи припинилась порука за окремими платежами або в цілому, зокрема з підстав, передбачених частиною четвертою статті 559 ЦК України; не перевірив наявність підстав для звернення стягнення на предмет застави.

Також, суд апеляційної інстанції не надав оцінку направленню АТ Ощадбанк досудової вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про погашення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 31 596 819,00 грн, не з`ясував, чи відбулось настання строку виконання договору в повному обсязі.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15.04.2020 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави; за позовом АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та призначено справу до судового розгляду (т.4 а.с.234).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що згідно актового запису про смерть № 248 від 19.02.2021 року, на підставі якого 19.02.2021 року Заводським районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.32 а.с.220).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04.03.2021 року зупинено апеляційне провадження у справі до вступу та залучення до участі у справі правонаступників померлого ОСОБА_1 (т.32 а.с.212-213).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.10.2021 року витребувано у приватного нотаріуса Кам`янського міського нотаріального округу Прожуган М.А. належним чином засвідчену копію спадкової справи № 53/2021, заведену після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.33 а.с.3).

05 січня 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання АТ Ощадбанк про поновлення провадження у справі та залучення до участі у справі правонаступників померлого ОСОБА_1 (т.33 а.с.52-53).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12.01.2022 року поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (т.33 а.с.56).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10.02.2022 року залучено до участі у справі в якості правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.33 а.с.86-88).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21.07.2022 року залучено до участі у справі в якості правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.33 а.с.164-167).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21.07.2022 року витребувано у Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області письмову інформацію чи відкривалась спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за останнім місцем проживання: АДРЕСА_1 , з обов`язковим надання належним чином завіреного витягу зі спадкового реєстру та копії спадкової справи, яка відкрита після її смерті.

Витребувано у Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) належним чином завірені:

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за останнім місцем проживання: АДРЕСА_1 ;

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за останнім місцем проживання: АДРЕСА_1 ;

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за останнім місцем проживання: АДРЕСА_1 ;

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого за останнім місцем проживання: АДРЕСА_1 (т.33 а.с.170-174).

На виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 21.07.2022 року Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надав суду: повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00036294168 про смерть ОСОБА_6 ; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00036294329 про шлюб ОСОБА_7 ; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00036294921 про народження ОСОБА_1 (т.33 а.с.189-194).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15.09.2022 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Службу у справах дітей Кам`янської міської ради (т.33 а.с.225-229).

Ухвалою Дніпровськогоапеляційного судувід 08.12.2022року витребуваноу Першоїкам`янської державноїнотаріальної конториписьмову інформацію чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 (останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), а в разі її наявності, надати належним чином завірену її копію з обов`язковим надання доказів щодо кола спадкоємців, які звернулися із заявами про прийняття спадщини та отримання чи не отримання ними свідоцтв про прийняття спадщини (т.34 а.с.28-32).

На виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 08.12.2022 року Перша кам`янська державна нотаріальна контора повідомила суд, що спадкова справа після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (т.34 а.с.43-45).

В апеляційній скарзі АТ Ощадбанк, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24.05.2017 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовів.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у матеріалах справи відсутні докази припинення ТОВ Магеллангрупп; предметом застави є рухоме майно, правовідносини щодо якого регулюються нормами ЦК України про заставу, Законом України Про заставу, Законом України Про забезпечення вимог кредитора та реєстрацію обтяжень; зобов`язання за договором кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1 залишаються невиконаними, воно не може вважатися припиненим відповідно до статей 526, 599 ЦК України; у правовідносинах, які склалися між сторонами, немає домовленості про звільнення відповідачів від ризиків у зв`язку з припиненням позичальника; ОСОБА_1 та/чи ОСОБА_5 не заявляли вимог про припинення поруки та/чи застави обладнання, договори не визнавалися у судовому порядку недійсними або такими, що припинилися.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронного листа і смс-повідомлення, а також публікацією на сайті Судової Влади.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Васильєва О.В. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, посилючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, а також письмові пояснення надані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідач ОСОБА_5 про часта місцеслухання даноїсправи сповіщений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також публікаціями на сайті Судової Влади, в судове засідання не зявився, причини неявки суду не відомі. Відповідач сповіщався за адресою реєстрації, дійсність якої перевірена під час розгляду справи у відповідності до вимог ст. 187 ч.6 ЦПК України (т.34 а.с.181).

Третя особа Служба у справах дітей Кам`янської міської ради у поданому клопотанні просила справу розглядати без участі їх представника.

Відповідачі ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які є правонаступниками ОСОБА_1 , сповіщені належним чином, що підтверджено матеріалами справи до суду не зявились, причини неявки суду не повідомили.

Крім того, 15 березня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Забари Б.І. вкотре надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на надання правової допомоги іншій особі в якості захисника у кримінальному провадженні під час участі в судовому розгляді справи № 752/16697/22, яку також призначено на 16.03.2023 року в Київському апеляційному суді. Доказів у підтвердження заявленого клопотання суду не надано (т.33 а.с.148, 237, т.34 а.с.53,165, 184).

Відповідач ОСОБА_4 , які є правонаступником ОСОБА_1 , неодноразово сповіщався належним чином про час та місце слухання даної справи за адресою реєстрації (т.33 а.с.143), що підтверджено матеріалами справи, до суду не зявився, причини неявки суду не повідомив, крім того, конверти направлені судом за місцем реєстрації правонаступника відповідача повернулись з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою (т. 33 а.с.187, т.34 а.с.180).

Колегія вважає, що відповідно до вимог ст. 128 ч.8 ЦПК України відбулось належне сповіщення відповідача ОСОБА_4 , які є правонаступником ОСОБА_1 .

В силу положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнова проти України).

Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24.01.2018 року у справі № 907/425/16.

Колегія суддів звертає увагу, що доказів участі в судовому розгляді іншої справи представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Забарою Б.І. в обґрунтування поданого у тому числі 15.03.2023 року клопотання не було надано, клопотання не містить посилання про подальше їх надання, як і попередньо надані аналогічні клопотання.

Також враховується, що представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Забара Б.І. брав участь в минулих судових засіданнях в режимі відеоконференції, зокрема: 15 вересня 2022 року, 08 грудня 2022 року давав пояснення, його думка судом була заслухана, заявлені клопотання розглянуті.

Колегія судді вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для її розгляду.

Виходячи з вищенаведених норм Конвенції та практики Європейського суду, вимог пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду даної справи без участі належним чином повідомлених учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції установлено, що 21.01.2010 року між АТ Ощадбанк та ТОВ Магеллангрупп укладено договір кредитної лінії № 156/1, згідно з умовами якого ТОВ Магеллангрупп отримало кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом заборгованості за кредитною лінією в розмірі 15 млн. грн., зі сплатою 22 % річних та строком користування кредитом до 20.01.2013 року (т.1 а.с.15-23).

29 червня 2010 року між тими ж сторонами укладено додатковий договір № 1 до договору кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1, за яким з 01.07.2010 року нарахування процентів за користування кредитом розраховується банком на основі процентної ставки у розмірі 20,5 % (т.1 а.с.24).

01 червня 2011 року АТ Ощадбанк та ТОВ Магеллангрупп уклали додатковий договір № 2 до договору кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1, відповідно до умов якого сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 30 млн. Грн. (т.1 а.с.25-27).

На забезпечення виконання зобов`язання за договором кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1 було укладено: договір поруки від 21.01.2010 року № 12/149/2 між ОСОБА_1 та АТ Ощадбанк; додатковий договір № 1 до договір поруки від 21.01.2010 року № 12/149/2; договір поруки від 01.06.2011 року № 12/156/1/3 між АТ Ощадбанк та ОСОБА_5 (т.1 а.с.28-30, 31-33,34).

За умовами цих договорів поруки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 погодилися солідарно відповідати із ТОВ Магеллангрупп за наслідки невиконання останнім зобов`язання за договором кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1.

Також виконання зобов`язання за договором кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1 забезпечувалося договором застави обладнання від 21.01.2010 року № 12/156/1, укладеним між АТ Ощадбанк та ОСОБА_1 (т.3 а.с.47-52).

05 квітня 2013 року у зв`язку з невиконанням ТОВ Магеллангрупп зобов`язань за договором кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1 поручителям ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були направлені вимоги щодо дострокового погашення заборгованості (т.1 а.с.35).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2016 року у справі № 904/1054/15, залишеною без змін постановою Дніпропетровського господарського апеляційного суду від 23.05.2016 року затверджено ліквідаційний баланс та ліквідовано ТОВ Магеллангрупп.

Згідно з наданого банком розрахунку станом на 15.05.2017 року за договором кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1 рахується заборгованість в розмірі 47 452 488,97 грн., у тому числі: 29 419 708,04 грн. тіло кредиту; 2 179 214,94 грн. проценти за користування кредитом; 240 391,26 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів; 1 631 310,96 грн. пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 1 901 952,63 грн. 3 % річних за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 178 622,02 грн. 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів; 10 691 190,04 грн. інфляційні втрати на суму тіла кредиту; 1 210 099,08 грн. інфляційні втрати на суму процентів (т.1 а.с.6-11).

Відмовляючи у задоволенні обох позовів, суд першої інстанції виходив з того, що основне зобов`язання за договором кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1 припинено у зв`язку з ліквідацією ТОВ Магеллангрупп, що також є підставою для припинення застави та поруки відповідно до частини першої статті 575, пункту 1 частини першої статті 593, частини першої статті 609 ЦК України, частини першої статті 17 Закону України Про іпотеку.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша та друга статті 554 ЦК України).

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 609 ЦК України також передбачено, що зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частини перша та друга статті 104 ЦК України).

Додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання зумовлює те, що обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

У частині першій статті 559 ЦК України визначено, що порука припиняється, зокрема з припиненням забезпеченого нею зобов`язання.

За змістом частин першої, другої статті 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін). У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави.

Застава припиняється у випадках, передбачених у статті 593 ЦПК України та статті 28 Закону України Про заставу, зокрема, у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідація боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, є підставою для припинення поруки та іпотеки за договорами, укладеним для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

При цьому, суд керувався висновками щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеними у постановах Верховного Суду України від 07.11.2012 року у справі № 6-129цс12 та від 11.09.2013 року у справі № 6-52цс13.

Проте, погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 360-7 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи у суді першої інстанції, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Верховний Суд України у постанові від 12.10.2016 року у справі № 3-688гс16 дійшов висновку щодо застосування норм права, що сам факт ліквідації боржника за основним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору застави, укладеного на забезпечення виконання боржником основного зобов`язання, та звільнення заставодавця від відповідальності, якщо до цього кредитором заявлено до нього вимогу у позовному провадженні.

Аналогічні висновки у подібних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду України від 10.02.2016 року у справі № 6-216цс14, від 10.02.2016 року у справі № 6-84цс15, від 06.07.2016 року у справі № 3-578гс16.

Колегія суддів звертає увагу, що обставини у цій справі стосуються дії договорів поруки та договору застави після ліквідація боржника за кредитним договором.

З урахуванням наведених вище положень слід дійти висновку, що саме по собі постановлення господарським судом ухвали від 07.04.2016 року про ліквідацію ТОВ Магеллангрупп боржника за основним зобов`язанням, його виключення 14.07.2016 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не тягне за собою припинення поруки та застави, адже до цього у 2013 році банком було пред`явлено відповідні вимоги в позовному провадженні про звернення стягнення на предмети застави та стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором, оскільки ТОВ Магеллангрупп неналежним чином виконувало взяті на себе зобов`язання щодо погашення боргу.

Досліджуючи у справі докази, зокрема, перевіряючи правильність розрахунку банком своїх грошових вимог, строк пред`явлення вимоги до поручителів, колегія суддів виходить з наступного.

21 січня 2010 між ТОВ Магеллангрупп (банк, кредитор) та ТОВ Магеллангрупп (позичальник) був укладений договір кредитної лінії № 156/1, за умовам пункту 2.1 якого банк зобов`язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується отримати та належним чином використати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.2 кредитного договору встановлено, що кредит надасться у вигляді відновлювальної кредитної ліні окремими частиками (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 20 січня 2013 року.

Пунктом 2.3.3 кредитного договору встановлено, що позичальник зобов`язується здійснити погашення кожного гранту ке пізніше ніж на 365 календарний день з моменту його отримання незалежно від Діючого ліміту кредитування.

Поняття відновлювальна кредитна лінія визначено підпунктом 3 пункту 1.1 кредитного договору (терміни та їх тлумачення) надання кредиту в майбутньому окремими частинами (траншами) в межах діючого ліміту кредитування за умови своєчасної сплати позичальником у повному обсязі всіх платежів, передбачених цим договором. У разі часткового або повного погашення кредиту позичальник може повторно отримати кредит або його частину межах діючого ліміту кредитування протягом строку дії цього Договору.

Діючий ліміт кредитування встановлена цим договором максимальна сума кредитних коштів, якою може користуватися Позичальник в кожний окремий Банківський день цього Договору згідно з його умовами.

Відповідно до пункту 2.3 кредитного договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 15 000 000,00 грн.

Пунктом 2.3.2 кредитного договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з таким графіком:

ПеріодДіючий ліміт кредитування (гривня)До 30 вересня 2012 (включно)15 000 000,00 (п`ятнадцять мільйонів)01 жовтня 2012 31.10.2012 (включно)11 000 000,00 (одинадцять мільйонів)01 листопада 2012 30 листопада (включно)7 000 000,00 (сім мільйонів)01 грудня 2012 20 січня 2013 (включно)3 000 000,00 (три мільйони)

01 червня 2011 року, тобто до моменту зменшення діючого ліміту кредитування, визначеного пунктом 2.3.2 кредитного договору, між банком та позичальником укладено додатковий договір № 2 до договору кредитної лінії № 156/1, яким змінено пункт 2.3, а саме: «Сторони погодили суму Максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 30 000 000 (Тридцять мільйонів) гривень».

Таким чином, з 01.06.2011 року ліміт кредитування було збільшено до 30 000 000,00 грн.

Крім того, додатковим договором № 2 до договору кредитної лінії № 156/1 в новій редакції було викладено підпункт 2.3.2 пункту 2.3 розділу 2 договору щодо строків погашення/зменшення кредитної лінії, а саме:

ПеріодДіючий ліміт кредитування (гривня)До 30 листопада 2012 (включно)30 000 000,00 (тридцять мільйонів)01 грудня 2012 31 грудня 2012 (включно)20 000 000,00 (двадцять`мільйонів)01 січня 2013 20 січня 2013 (включно)10 000 000,00 (десять мільйонів)

З метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов`язаний не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоді діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період.

У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш в межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення попередньої заборгованості за договором.

Таким чином, 01.06.2011 року додатковим договором № 2 до договору кредитної лінії № 156/1 було визначено новий графік періодів зменшення встановленого діючого ліміту кредитування шляхом здійснення погашення частини кредитних коштів, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період.

У період з 01.06.2011 року до 30.11.2012 року (включно) діючий кредитний ліміт становив 30 000 000,00 грн., яким позичальник мав право користуватися у зазначений період та розмір якого зменшується з 01.12.2012 року до 20 000 000,00 грн., тобто в строк до 30.11.2012 року включно позичальник повинен був здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, шо буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування у наступний період з 01.12.2012 року в розмірі 20 000 000,00 грн.

Отже, зменшення/повернення кредитного ліміту в розмірі 30 000 000,00 грн. повинно було здійснюватися позичальником відповідно до графіку, визначеного пунктом 2.3.2 договору кредитної лінії (в редакції додаткового договору № 2 від 01.06.2011 року) та погашення кожного отриманого траншу в межах кредитного ліміту здійснюється з урахуванням пункту 2.3.3 договору, а саме не пізніше 365 календарних днів з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування.

Як убачається з наданого АТ Ощадбанк детального розрахунку заборгованості за договором, витребуваного ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2020 року на виконання постанови Верховного Суду від 18.03.2020 року, враховуючи те, що 01.12.2012 року та 02.12.2012 року були вихідними днями (субота та неділя), та позичальник не здійснив погашення частини кредитних коштів у сумі, що була необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування у наступний період з 01.12.2012 року в розмірі 20 000 000,00 грн., таким чином з 03.12.2012 року у позичальника виникла прострочена заборгованість за першою частиною неповернутої суми основного боргу в розмірі 9 940 122,03 грн. (т.31 а.с.202-205).

Також, на підтвердження видачі та користування кредитними коштами в матеріалах справи містяться виписки по рахункам, заяви та розпорядження по видачі траншів по кредиту та платіжні документи по перерахуванню кредитних коштів.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться копія кредитної справи, яка була надана АТ Ощадбанк на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2020 року.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що до 03.12.2012 року прострочки з погашення основної заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками не було, що підтверджується виписками по рахунку та розрахунком заборгованості.

Також, вказана обставина підтверджується письмовими поясненнями представника АТ Ощадбанк Васильєвої О.В., про що вона зазначила в судовому засіданні (т.34 а.с.185-186).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та не спростовується відповідачами те, що 05 квітня 2013 року АТ Ощадбанк направив досудову вимогу поручителям ОСОБА_1 та ОСОБА_5 щодо дострокового погашення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 31 596 819,00 грн. (т.1 а.с.35).

Щодо моменту, з якого обраховується строк пред`явлення вимог до поручителів та відсутності підстав для припинення поруки та застави.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою. За договором поруки поручитель поручається кредитором перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу).

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності. За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Відповідно до умов пункту 2.2 договору відновлюваної кредитної лінії № 156/1 від 21.01.2010 року, сторони погодили, що кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 20.01.2013 року.

Пунктом 2.3.2 договору відновлюваної кредитної лінії № 156/1 від 21.01.2010 року передбачено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов`язаний не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоді діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період.

Згідно з пунктом 2.3.3 договору відновлюваної кредитної лінії № 156/1 від 21.01.2010 року позичальник зобов`язався здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування.

Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості Позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунк у процентів не включається (пункт 2.7.2 договору відновлюваної кредитної лінії № 156/1 від 21.01.2010 року).

Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше 05 числа місяця наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 31.01.2010 року (пункт 2.7.3 договору відновлюваної кредитної лінії № 156/1 від 21.01.2010 року).

Колегія суддів, дослідивши умови договору відновлюваної кредитної лінії № 156/1 від 21.01.2010 року, додаткового договору № 1 від 29 червня 2010 року до договору кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1, додаткового договору № 2 від 01 червня 2011 року до договору кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1, договору поруки від 21.01.2010 року № 12/149/2, додаткового договору № 1 до договору поруки від 21.01.2010 року № 12/149/2, договору поруки від 01.06.2011 року № 12/156/1/3, а також виписки з рахунків, по яких банк здійснював облік заборгованості позичальника за цим договором по кредиту, нарахованих процентах та інших платежах відповідно до вищевказаних положень договору, встановила, що строк виконання договору у повному обсязі настав 20.01.2013 року та після його настання АТ Ощадбанк пред`явив до поручителів ОСОБА_1 , ОСОБА_5 вимоги про стягнення заборгованості за основним боргом, яка виникла у період з 03.12.2012 року по 31.03.2013 року, та вимоги про стягнення заборгованості за процентами, яка виникла у період з 01.02.2013 року по 05.05.2017 року (т.34 а.с.108-121).

Оскільки, вимогу про усунення порушення зобов`язань АТ Ощадбанк направив поручителям 08.04.2013 року, а до суду банк звернувся 31.05.2013 року, вимоги АТ Ощадбанк до поручителів/заставодавців пред`явлені в межах передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку та після настання терміну виконання зобов`язанні, яке не було виконано.

При визначенні суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачів, колегія суддів враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), згідно з яким після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як було установлено судом апеляційної інстанції, договором кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1 визначено кінцевий термін повернення коштів, а саме 20.01.2013 року.

Колегія суддів звертає увагу, що у зв`язку із закінченням строку кредитування 20.01.2013 року, саме з цього часу припинилося право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, штрафи, пеню та комісію за кредитом.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів (стаття 1048 ЦК України).

Звертаючись до суду із зазначеними позовами, АТ Ощадбанк просило стягнути з відповідачів, зокрема, заборгованість за процентами за користування кредитом станом на 15.05.2017 року, пеню за порушення зобов`язань за кредитним договором, 3 % річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2020 року було витребувано у АТ Ощадбанк: належним чином завірений деталізований розрахунок заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1, укладений між ПАТ Державний ощадний банк України та ТОВ Магеллангрупп, в межах строку кредитування, з обов`язковим наданням письмових пояснень щодо зарахування грошових коштів від реалізації заставного майна, в разі його реалізаціїї, та з обов`язковим наданням доказів на підставі чого відбулась реалізація, ким та коли; належним чином завірену копію кредитної справи за Договором відновлювальної кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1, укладений між ПАТ Державний ощадний банк України та ТОВ Магеллангрупп також з обов`язковим наданням усіх письмових вимог направлених на адреси боржника ТОВ Магеллангрупп та поручителів: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ; письмові докази відправлення цих вимог та їх отримання.

На виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2020 року, АТ Ощадбанк було надано розрахунок заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1, відповідно до якого розмір заборгованості станом на 15.05.2017 року становить 47 452 488,97 грн., що складається із: прострочений основний борг 29 419 708,04 грн; прострочені проценти 2 179 214,94 грн; пеня за несвоєчасну сплату процентів 240 391,26 грн; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу 1 631 310,96 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу 1 901 952,63 грн; 3% річних за несвоєчасну сплату процентів 178 622,02 грн; втрати від інфляції за прострочення основного боргу 10 691 190,04 грн; втрати від інфляції за прострочення процентів 1 210 099,08 грн. (т.31 а.с.202-205).

Колегія суддів звертає увагу, що даний розрахунок здійснений банком поза межами строку кредитування, а тому розрахунок заборгованості судом апеляційної інстанції здійснюється в межах строку кредитування, тобто до 20.01.2013 року.

Як убачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, станом на 20.01.2013 року заборгованість за тілом кредиту становить 28 112 321,04 грн.

Враховуючи доведеність позовних вимог АТ Ощадбанк в частині заборгованості за тілом кредиту в розмірі 28 112 321,04 грн., колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог АТ Ощадбанк у цій частині.

Так само пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 3 % річних за несвоєчасне погашення тіла кредиту та інфляційні втрати на суму тіла кредиту теж підлягають стягненню в межах строку кредитування.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 20.01.2013 року пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту складає 115 530,09 грн., 3 % річних за несвоєчасне погашення тіла кредиту 23 106,02 грн., інфляційні втрати на суму тіла кредиту 36 273,96 грн.

Правильність вказаного розрахунку відповідачі не спростували, а тому вказані суми підлягають стягненню із них на користь АТ Ощадбанк.

При цьому, прострочені проценти в розмірі 2 179 214,94 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 240 391,26 грн., 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 178 622,02 грн., втрати від інфляції за прострочення процентів в розмірі 1 210 099,08 грн., згідно наданого банком розрахунку заборгованості розраховані поза межами строку кредитування, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Разом з тим, колегія суддів не приймає до уваги доводи АТ Ощадбанк про правомірність нарахування процентів та штрафних санкцій до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором, оскільки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки проценти банком були нараховані поза межами строку кредитування, а саме за період з 01.02.2013 року по 05.05.2017 року, нараховання згідно статті 625 ЦК України штрафних санкцій на ці проценти колегія суддів вважає безпідставним.

Також, колегія суддів не приймає до уваги як належний та допустимий доказ наданий банком додатковий договір № 3 від 25.12.2013 року до договору відновлюваної кредитної лінії № 156/1 від 21.01.2010 року (т.31 а.с.206), яким припинено з 01.10.2013 року нарахування процентів за користування кредитом, оскільки сторонами визначено кінцевий термін повернення коштів, а саме 20.01.2013 року.

Крім того, укладення додаткового договору № 3 від 25.12.2013 року до договору відновлюваної кредитної лінії № 156/1 від 21.01.2010 року не узгоджувалося з поручителями та він укладався вже після закінчення дії основного договору, а саме договору № 156/1 від 21.01.2010 року та додаткового договору № 2 від 01 червня 2011 року, які не містять відповідних посилань, які б мали бути зазначені у конкретних його пунктах, щодо продовження його дії.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином,колегія суддівприходить довисновку,що позовнівимоги простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором підлягаютьчастковому задоволенню,стягнувши з ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь АТ Ощадбанк заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії від 21 січня 2010 року № 156/1 станом на 20 січня 2013 року в розмірі 28 287 231,1 грн., яка складається із: 28 112 321,04 грн. заборгованість за тілом кредиту; 115 530,09 грн. пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 23 106,02 грн. 3 % річних за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 36 273,96 грн. інфляційні втрати на суму тіла кредиту.

Щодо відсутності фактів реалізації заставленого та іншого майна боржників.

Як підтверджується матеріалами справи, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором AT Ощадбанк уклав:

- договір іпотеки № 68/156/1 від 01.06.2011 року з ОСОБА_1 , відповідно до якого предметом іпотеки є житлові квартири АДРЕСА_2 Дніпродзержинськ), вул. 8-го Березня, 47 (т.7 а.с.70-83);

- договір іпотеки № 10/156/1 від 21.01.2010 року з ОСОБА_1 , відповідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно, загальною договірною вартістю 17 133 154,00 грн., а саме: склад нафтопродуктів, загальною площею 234,4 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 7 451 кв.м., кадастровий номер 1210400000:01:022, договірна вартість 2 952 368,00 грн., адреса: АДРЕСА_3 ; комплекс нежитлових будівель, загальною площею 976,8 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 4 517 кв.м., кадастровий номер 1210400000:03:002:0096, договірна вартість 4 928 324,00 грн., адреса: АДРЕСА_4 ; АЗС, загальною площею 26,4 кв.м., що розташована на земельній ділянці площею 4 100 кв.м., кадастровий номер 1222081000:01:002:0396, договірна вартість 2 754 188,00 грн., адреса: АДРЕСА_5 ; автозаправна станція, загальною площею 24,4 кв.м., що розташована на земельній ділянці площею 2 915 кв.м., кадастровий номер 122208200:01:001:0165, договірна вартість 3 916 902,00 грн., адреса: АДРЕСА_6 ; стаціонарна автозаправочна станція, загальною площею 17,4 кв.м., що розташована на земельній ділянці площею 1 527 кв.м., кадастровий номер 12110400000:02:007:0032, договірна вартість 2 581 372,00 грн, адреса: АДРЕСА_7 (т.7 а.с.84-96);

- договір іпотеки № 11/156/1 від 21.01.2010 року з ОСОБА_1 , відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно загальною договірною вартістю 8 970 040,00 грн., а саме: нежитлова будівля, АЗС, загальною площею 12,6 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 1 218 кв.м., кадастровий номер 1225684400:03:059:0001, договірна вартість 2 436 085,00 грн., адреса: АДРЕСА_8 ; комплекс, автозаправочна станція, загальною площею 8,3 кв.м., що розташований на земельній ділянці 1 516 кв.м. (кадастровий номер відсутній), договірна вартість 2 513 485,00 грн., адреса: АДРЕСА_9 ; АЗС, загальною площею 38,3 кв.м., що розташована на земельній ділянці площею 1 574 кв.м. (кадастровий номер відсутній), договірна вартість 3 843 860,00 грн., адреса: АДРЕСА_10 ; земельна ділянка, загальною площею 0,1218 га, цільове призначення для комерційної діяльності (обслуговування АЗС), кадастровий номер 1225684400:03:059:0001, договірна вартість 176 610,00 грн., адреса: АДРЕСА_8 (а.с.7 а.с.51-62);

- договір застави обладнання № 12/156/1 від 21.01.2010 року з ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир`як С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 44, відповідно до якого предметом застави є 61 одиниця обладнання АЗС (трубопроводи, насоси з двигунами, лічильники, ємності для ГСМ з клапанами, баки, дизель-генератори, стели, колонки, касові апарати, комп`ютери, меблі та інше), загальною договірною вартістю 17 532 167,00 грн., а саме: обладнання АЗС, 28 одиниць, договірна вартість 9 507 041,00 грн., адреса: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Рєпіна, 18в; обладнання АЗС, 6 одиниць, договірна вартість 906 676,00 грн., адреса: АДРЕСА_7 ; обладнання АЗС, 5 одиниць, договірна вартість 1 121 090,00 грн., адреса: АДРЕСА_5 ; обладнання АЗС, 6 одиниць, договірна вартість 1 811 166,00 грн., адреса: АДРЕСА_6 ; обладнання АЗС, 5 одиниць, договірна вартість 1 404 012,00 грн., адреса: АДРЕСА_8 ; обладнання АЗС, 5 одиниць, договірна вартість 1 386 188,00 грн, адреса: Дніпропетровська область, Томаківський р-н, с. Чумаки, вул. Гагаріна, 5а; обладнання АЗС, 6 одиниць, договірна вартість 1 395 996,00 грн, адреса: АДРЕСА_10 (т.3 а.с.47-52);

- договір поруки № 12/149/1 від 21.01.2010 року з ТОВ Нафта-Синтез-Термінал;

- договір поруки № 12/149/2 від 21.01.2010 року з ОСОБА_1 ;

- договір поруки № 12/156/1/4 від 01.06.2011 року з ТОВ НК Мартель ЛТД;

- договір поруки № 12/156/1/3 від 01.06.2011 року з ОСОБА_5 .

У зв`язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, АТ Ощадбанк проведено відповідну роботу, за результатом якої:

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2013 року у справі № 904/3508/13 стягнуто у солідарному порядку з ТОВ Магеллангрупп, ТОВ Нафта-Синтез-Термінал, ТОВ НК Мартель ЛТД заборгованість за кредитним договором в сумі 35 254 636,65 грн. (на сьогодні рішення суду не виконано через ліквідацію ТОВ Магеллангрупп та ТОВ Нафта-Синтез-Термінал як юридичних осіб та відсутність у ТОВ НК Мартель ЛТД майна/доходів, на які можливо звернути стягнення);

- постановою Господарського суду суду Дніпропетровської області від 07.04.2016 року у справі № 904/1054/15 про банкрутство ТОВ Магеллангрупп останнє ліквідовано як юридичну особу та затверджено ліквідаційний баланс (вимоги Банку як кредитора не погашено через відсутність у банкрута майна та доходів);

- постановою Господарського суду суду Дніпропетровської області від 16.05.2017 року у справі № 904/2050/15 про банкрутство ТОВ Нафта-Синтез-Термінал останнє ліквідовано як юридичну особу та затверджено ліквідаційний баланс (вимоги Банку як кредитора не погашено через відсутність у банкрута майна та доходів);

- рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24.05.2017 року у справі № 208/7124/13 відмовлено у задоволенні позовів Банку до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та про звернення стягнення на предмет застави;

- рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.11.2016 року у справі № 178/1252/13-ц відмовлено у задоволенні позову Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором № 10/156/1 від 21.01.2010 року (апеляційний суд дійшов висновку про припинення зобов`язання іпотеки у зв`язку з ліквідацією позичальника) (т.2 а.с.31-37);

- рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.11.2013 року у справі № 173/2047/13-ц в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 37 429 050,00 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором № 11/156/1 від 21.01.2010 року шляхом проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки за загальною ціною не менше 6 210 470,00 грн.;

- рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 20.03.2014 року у справі № 207/3450/13-ц в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 35 824 764,34 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором № 68/156/1 від 01.06.2011 року шляхом продажу Банком від свого імені будь-якій особі-покупцеві в порядку статті 38 Закону України Про іпотеку (з правом отримання документів та здійснення повноважень, необхідних для продажу) за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, незалежним експертом.

На виконання останніх двох судових рішень Банком неодноразово проводився комплекс дій з організації самостійного продажу предметів іпотеки, однак відповідно до протоколів ДП СЕТАМ, електронні торги з реалізації предметів іпотеки не відбуваються у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Щодо факту повернення грошових коштів, отриманих від незаконної реалізації заставленого майна.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2020 року було витребувано у АТ Ощадбанк, зокрема, належним чином завірений деталізований розрахунок заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1, укладений між ПАТ Державний ощадний банк України та ТОВ Магеллангрупп, в межах строку кредитування, з обов`язковим наданням письмових пояснень щодо зарахування грошових коштів від реалізації заставного майна, в разі його реалізаціїї, та з обов`язковим наданням доказів на підставі чого відбулась реалізація, ким та коли.

На виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2020 року АТ Ощадбанку письмовихпоясненнях,які надійшли11.08.2020року,зазначив,що в рамках виконання рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.11.2013 року у справі № 173/2047/13-ц відбувалась незаконна реалізація майна, яке є предметом іпотеки за договором № 11/156/1 від 21.01.2010 року.

Так, 18.12.2015 року Товарною біржею Придніпров`є було проведено відкриті біржові торги з реалізації предметів іпотеки та визначено їх переможцем ОСОБА_8 , про що оформлено протоколи про проведення відкритих біржових торгів з продажу майна № 12181 Лот 1, № 12182 Лот 2, № 12183 Лот 3, № 12184 Лот 4 від 18.12.2015 року за загальною ціною 4 125 000,00 грн. За період з 18.12.2015 року по 11.04.2016 року ОСОБА_8 . Перерахувала на рахунок біржі грошові кошти в сумі 4 125 000,00 грн.

Після цього біржа, за вирахуванням власної комісійної винагороди за надані послуги в розмірі 123 750,00 грн., здійснила перерахування залишку грошових коштів в сумі 4 001 250,00 грн. на рахунок філії Банку № НОМЕР_3 (код банку 305482) у наступному порядку: 21.12.2015 року 1 001 250,00 грн., 01.02.2016 року 1 500 000,00 грн., 01.03.2016 року 1 000 000,00 грн., 28.07.2016 року 500 000,00 грн. (т.32 а.с.75-78).

Оскільки дії Товарної біржі Придніпров`є та ОСОБА_8 суперечили вимогам чинного законодавства України, порушили порядок виконання заочного рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.11.2013 року у справі № 173/2347/13-ц та не відповідали інтересам АТ Ощадбанк, останнім було проведено відповідну роботу щодо визнання торгів та договорів з реалізації предметів іпотеки недійсними, отримано рішення судів на користь Банку у справах № 173/2240/16-ц та № 173/2213/16-ц, у зв`язку з чим на сьогодні поновлено право власності ОСОБА_1 та право іпотеки Банку на це майно.

Як наслідок, приведено у відповідність до прийнятих судами рішень облік заборгованості за кредитом ТОВ Магеллангрупп, а саме надходження від Товарної біржі Придніпров`є у сумі 4 001 250,00 грн., що були раніше направлені в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, повернуто на транзитний рахунок філії Дніпропетровського обласного управління АТ Ощадбанк № НОМЕР_3 , код банку 305482 (т.32 а.с.80).

У подальшому, на підставі листа Товарної біржі Придніпров`є № К-175/19 09.04.2019 року, кошти у сумі 4 001 250 грн. направлено на рахунок Товарної біржі Придніпров`є № НОМЕР_4 в АТ Ощадбанк, код банку 305482, для подальшого їх повернення переможцю торгів ОСОБА_8 (т.32 а.с.79).

Щодо одночасного стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (стаття 572 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частини перша, друга статті 590 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України Про заставу застава це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України Про заставу заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов`язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов`язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України.

Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет застави покладається на заставодержателя.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції, суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Звернення стягнення на предмет застави не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет застави не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням відсутня.

Отже, стягнення заборгованості за основним зобов`язанням не виключає можливості задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов`язання.

Колегія суддів враховує, що позивач звернувся до суду у цій справі в тому числі з вимогою про звернення стягнення на предмет застави у межах забезпечення відповідачем виконання основного зобов`язання, для чого є необхідним судове рішення.

Згідно зі статтею 5 ЦПК суд за вимогою особи має захистити права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Якщо ж закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Під час виконання судового рішення про стягнення з боржника грошової суми в інтересах заставодержателя у межах виконавчого провадження звернення стягнення на предмет застави здійснюється з урахуванням відповідних норм Закону України Про заставу та статей 589, 590 ЦК України, зокрема з урахуванням права стягувача, який є заставодержателем, одержати задоволення вимог за рахунок предмета застави переважне перед іншими стягувачами.

Зазначене співвідноситься із положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

При цьому, з метою забезпечення однозначного розуміння ухваленого рішення у резолютивній частині слід зазначати, що звернення стягнення на предмет застави відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне.

Схожі правові висновки виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 361/7543/17.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зазначення в рішенні суду про стягнення суми заборгованості, а також звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення такої заборгованості не свідчить про подвійне стягнення.

Встановивши наявність у ТОВ Магеллангрупп кредитної заборгованості у зв`язку з тим, що позичальник не виконав обов`язків з повернення кредитних коштів, колегія суддів приходить до висновку, що у позивача виникло право звернення стягнення на предмет застави.

Встановлено, що 21.01.2010 року на забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії від 21.01.2010 року № 156/1 між АТ Ощадбанк та ОСОБА_1 було укладено договір застави обладнання № 12/156/1, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав у заставу банку наступне майно: насоси для перекачки нафтопродуктів КМ-80, СЦЛ-30 14 шт.; насос ручний 1 шт., насос з колонки неробочий 1 шт., лічильник показників нафтопродуктів ППО-40СУ 9 шт., двигун для насосів 11 шт., кабель (50 м) для забезпечення роботи електродвигуна 1 шт., електролічильник 2 шт., ємність V-75 куб / м 2 шт., ємність V-50 куб / м 14 шт., ємність V-20 куб / м 5 шт., ємність V-10 куб / м - 3 шт., ємність V-5 куб / м 3 шт., розподільча шафа 2 шт., рубильник 3 шт., автомати 16А, 25А 10 шт., сейф металічний 2 шт., ліхтар зовнішнього освітлення 10 шт., ліхтар вибухозахисний 5 шт., ворота автомат 1 шт., редуктор до воріт, двигун до воріт, шестерні до воріт 2 шт., ланцюг до воріт 1 шт., ЕПСО 24 кВт 1 шт., лічильник ППВ-100 1 шт., комп`ютер 2 шт., лабораторні меблі 1 шт., апарат АРНС-1М 1 шт., апарат ДТ «ТВЗ» 1 шт., дизель-генератор 1 шт., клапан на ємності 18 шт., касовий апарат Міні500-01-АЗС 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонки 2 шт., ємність для ППМ 4 шт., трубопровід для ППМ 4 шт., кондиціонер Веко 1 шт.; касовий апарат Датекс ДАМП-500 - 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Шельф» 200-4КЕД5-5 1 шт., ємність для ГСМ 4 шт., трубопровід для ППМ 1 шт, касовий апарат Мрія-ЛТ-МПМ-ПОС 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Шельф» 200 3 шт., ємність для ПММ 4 шт., трубопровід для ПММ 3 шт., бак водонагрівний 1 шт.; касовий апарат Мрія ЛТ МТМ 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Gilbarco» 3 шт., ємність для ПММ 6 шт., трубопровід для ПММ 1 шт.; касовий апарат Мрія ЛТ МТМ 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Шельф» 200-2КЕД5-15 1 шт., ємність для ПММ 4 шт., трубопровід для ПММ 1 шт.; касовий апарат Марія ЛТ МТМ 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Sheidtbachmann» 5 шт., ємність для ПММ 5 шт., трубопровід для ПММ 1 шт., бак водонагрівний РОУНД 1 шт., з наданням права АТ Ощадбанк продажу предмета застави від імені ОСОБА_1 шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем за початковою ціною, що буде визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом; надати позивачу право на подання та отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях будь-яких документів, необхідних для продажу предметів застави.

Оскільки судом апеляційної інстанції установлено наявність заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії від 21 січня 2010 року № 156/1, яка станом на 20 січня 2013 року становить 28 287 231,1 грн., яка складається із: 28 112 321,04 грн. заборгованість за тілом кредиту; 115 530,09 грн. пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 23 106,02 грн. 3 % річних за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 36 273,96 грн. інфляційні втрати на суму тіла кредиту, колегія суддів приходить до висновку про доведеність позовних вимог банку про звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з частинами першою, другою статті 24 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 26 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема: продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Таким чином, процедура продажу предмета застави, передбачена статтею 30 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, може бути застосована як спосіб задоволення вимог заставодержателя під час звернення стягнення на предмет застави і в судовому порядку (про що суд згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 25 Закону має вказати у судовому рішенні про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки), і у позасудовому порядку (згідно з договором про задоволення вимог заставодержателя).

Звернення стягнення на предмет застави шляхом встановлення у рішенні суду права заставодержателя від свого імені продати предмет застави будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 30 Закону, можливе лише за умови, що сторони договору застави не передбачили цей спосіб задоволення вимог заставодержателя у договорі про задоволення вимог заставодержателя. Якщо ж сторони договору застави передбачили такий спосіб задоволення вимог заставодержателя у договорі про задоволення вимог заставодержателя, позовна вимога про звернення стягнення на предмет застави шляхом встановлення у рішенні суду права заставодержателя від свого імені продати предмет застави будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 30 Закону, є неналежним способом захисту.

До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19).

Отже, з урахуванням вимог статей 24, 25, 30 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, умов договору застави обладнання № 12/156/1 від 21.01.2010 року, звернення стягнення на предмет застави шляхом встановлення у рішенні суду права заставодержателя від свого імені продати предмет застави будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 30 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, є належним способом захисту, оскільки сторони договору застави не передбачили цей спосіб задоволення вимог заставодержателем у договорі про задоволення вимог заставодержателя.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обраний обтяжувачем АТ Ощадбанк спосіб звернення стягнення на заставлене майно реалізація заставного майна шляхом продажу предмета застави обтяжувачем АТ Ощадбанк з правом укладення від імені заставодавця ОСОБА_1 договору купівлі-продажу предмета застави з іншою особою покупцем відповідає вимогам Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень та може бути здійснений у судовому порядку.

Натомість відповідачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у позивача права на звернення на відповідний предмет застави в рахунок погашення боргу по кредитному договору, а саме: погашення або відсутності боргу перед позивачем; припинення або визнання недійсним договору застави.

При цьому, під час розгляду справи, відповідачами відповідно до статті 81 ЦПК України не надано іншого розрахунку суми боргу по кредитному договору на спростування правильності суми боргу, визначеної позивачем.

Колегія суддів звертає увагу про недопустимість односторонньої відмови від виконання договірного зобов`язання та приходить до висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави підлягають частковому задоволенню.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 4 частини першої статті 376 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу АТ Ощадбанкзадовольнити частково,а рішенняЗаводського районногосуду м.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті від24травня 2017року скасувати та ухвалити нове, яким:

- позовні вимоги АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Службау справахдітей Кам`янськоїміської ради, простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором, задовольнити частково;та стягнути з ОСОБА_2 ,яка дієтакож вінтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Акціонерного товаристваДержавний ощаднийбанк України заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії від 21 січня 2010 року № 156/1 станом на 20 січня 2013 року в розмірі 28 287 231,1 грн., яка складається із: 28 112 321,04 грн. заборгованість за тілом кредиту; 115 530,09 грн. пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 23 106,02 грн. 3 % річних за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 36 273,96 грн. інфляційні втрати на суму тіла кредиту; у задоволенні іншої частини позовних вимог про стягненнязаборгованості закредитним договором слід відмовити;

- позовні вимоги АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Служба усправах дітейКам`янської міськоїради, прозвернення стягненняна предметзастави, задовольнити частково; та в рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії від 21 січня 2010 року № 156/1, укладеним між ВАТ Ощадбанк та ТОВ Магеллангрупп, станом на 20 січня 2013 року в розмірі 28 287 231,1 грн., яка складається із: 28 112 321,04 грн. заборгованість за тілом кредиту; 115 530,09 грн. пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 23 106,02 грн. 3 % річних за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 36 273,96 грн. інфляційні втрати на суму тіла кредиту, звернути стягнення на предмет застави за договором застави обладнання від 21 січня 2010 року № 12/156/1, укладеним між ВАТ Ощадбанк та ОСОБА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме:

- насоси для перекачки нафтопродуктів КМ-80, СЦЛ-30 14 шт.; насос ручний 1 шт., насос з колонки неробочий 1 шт., лічильник показників нафтопродуктів ППО-40СУ 9 шт., двигун для насосів 11 шт., кабель (50 м) для забезпечення роботи електродвигуна 1 шт., електролічильник 2 шт., ємність V-75 куб/м 2 шт., ємність V-50 куб/м 14 шт., ємність V-20 куб/м 5 шт., ємність V-10 куб/м 3 шт., ємність V-5 куб/м 3 шт., розподільча шафа 2 шт., рубильник 3 шт., автомати 16А, 25А 10 шт., сейф металічний 2 шт., ліхтар зовнішнього освітлення 10 шт., ліхтар вибухозахисний 5 шт., ворота автомат 1 шт., редуктор до воріт, двигун до воріт, шестерні до воріт 2 шт., ланцюг до воріт 1 шт., ЕПСО 24 кВт 1 шт., лічильник ППВ-100 1 шт., комп`ютер 2 шт., лабораторні меблі 1 шт., апарат АРНС-1М 1 шт., апарат ДТ «ТВЗ» 1 шт., дизель-генератор 1 шт., клапани на ємності 18 шт., що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Рєпіна, буд.18в;

- касовий апарат Міні-500-01-АЗС 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Schlumberger Schwelm» 2 шт., ємність для ППМ 4 шт., трубопровід для ППМ 4 шт., кондиціонер Веко 1 шт., що розташоване за адресою: АДРЕСА_7 ;

- касовий апарат Детекс ДАМП-500 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Шельф» 200-4КЕД5-5 1 шт., ємність для ГСМ 4 шт., трубопровід для ППМ 1 шт., що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 ;

- касовий апарат Мрія-ЛТ-МПМ-ПОС 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Шельф» 200 3 шт., ємність для ПММ 4 шт., трубопровід для ПММ 3 шт., бак водонагрівний 1 шт., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ;

- касовий апарат Мрія ЛТ МТМ 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Gilbarco» 3 шт., ємність для ПММ 6 шт., трубопровід для ПММ 1 шт., що розташоване за адресою: АДРЕСА_8 ;

- касовий апарат Мрія ЛТ МТМ 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Шельф» 200-2КЕД5-15 1 шт., ємність для ПММ 4 шт., трубопровід для ПММ 1 шт., що розташоване за адресою: АДРЕСА_9 ;

- касовий апарат Марія ЛТ МТМ 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Sheidtbachmann» 5 шт., ємність для ПММ 5 шт., трубопровід для ПММ 1 шт., бак водонагрівний РОУНД 1 шт., що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 ;

з наданнямправа АТ Ощадбанк продажу предмета застави від імені ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем за початковою ціною, що буде визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом; у задоволенні іншої частини позовних вимог про зверненнястягнення напредмет застави слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частинами першою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір передбачені наступні чіткі розміри ставок судового збору, який залежить від розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між учасниками справи, апеляційний суд виходить з норм статті 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, що складаються із судового збору, сплаченого останнім за подачу позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги, а саме з ОСОБА_9 ,яка дієтакож вінтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 6 189,05 грн. з кожного, а з ОСОБА_5 в розмірі 18 567,15 грн.

Керуючись ст. 259,268,374,376,381-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний ощадний банк України задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 травня 2017 року скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги Акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Службау справахдітей Кам`янськоїміської ради, простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ,яка дієтакож вінтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Акціонерного товаристваДержавний ощаднийбанк України заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії від 21 січня 2010 року № 156/1 станом на 20 січня 2013 року в розмірі 28 287 231,1 грн., яка складається із: 28 112 321,04 грн. заборгованість за тілом кредиту; 115 530,09 грн. пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 23 106,02 грн. 3 % річних за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 36 273,96 грн. інфляційні втрати на суму тіла кредиту.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позовні вимоги Акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Служба усправах дітейКам`янської міськоїради, про звернення стягнення на предмет застави задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії від 21 січня 2010 року № 156/1, укладеним між Відкритим акціонерним товариством Державний ощадний банк України та Товариством з обмеженою відповідальністю Магеллангрупп, станом на 20 січня 2013 року в розмірі 28 287 231,1 грн., яка складається із: 28 112 321,04 грн. заборгованість за тілом кредиту; 115 530,09 грн. пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 23 106,02 грн. 3 % річних за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 36 273,96 грн. інфляційні втрати на суму тіла кредиту, звернути стягненняна предметзастави за договором застави обладнання від 21 січня 2010 року № 12/156/1, укладеним між Відкритим акціонерним товариством Державний ощадний банк України та ОСОБА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме:

- насоси для перекачки нафтопродуктів КМ-80, СЦЛ-30 14 шт.; насос ручний 1 шт., насос з колонки неробочий 1 шт., лічильник показників нафтопродуктів ППО-40СУ 9 шт., двигун для насосів 11 шт., кабель (50 м) для забезпечення роботи електродвигуна 1 шт., електролічильник 2 шт., ємність V-75 куб/м 2 шт., ємність V-50 куб/м 14 шт., ємність V-20 куб/м 5 шт., ємність V-10 куб/м 3 шт., ємність V-5 куб/м 3 шт., розподільча шафа 2 шт., рубильник 3 шт., автомати 16А, 25А 10 шт., сейф металічний 2 шт., ліхтар зовнішнього освітлення 10 шт., ліхтар вибухозахисний 5 шт., ворота автомат 1 шт., редуктор до воріт, двигун до воріт, шестерні до воріт 2 шт., ланцюг до воріт 1 шт., ЕПСО 24 кВт 1 шт., лічильник ППВ-100 1 шт., комп`ютер 2 шт., лабораторні меблі 1 шт., апарат АРНС-1М 1 шт., апарат ДТ «ТВЗ» 1 шт., дизель-генератор 1 шт., клапани на ємності 18 шт., що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Рєпіна, буд.18в;

- касовий апарат Міні-500-01-АЗС 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Schlumberger Schwelm» 2 шт., ємність для ППМ 4 шт., трубопровід для ППМ 4 шт., кондиціонер Веко 1 шт., що розташоване за адресою: АДРЕСА_7 ;

- касовий апарат Детекс ДАМП-500 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Шельф» 200-4КЕД5-5 1 шт., ємність для ГСМ 4 шт., трубопровід для ППМ 1 шт., що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 ;

- касовий апарат Мрія-ЛТ-МПМ-ПОС 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Шельф» 200 3 шт., ємність для ПММ 4 шт., трубопровід для ПММ 3 шт., бак водонагрівний 1 шт., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ;

- касовий апарат Мрія ЛТ МТМ 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Gilbarco» 3 шт., ємність для ПММ 6 шт., трубопровід для ПММ 1 шт., що розташоване за адресою: АДРЕСА_8 ;

- касовий апарат Мрія ЛТ МТМ 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Шельф» 200-2КЕД5-15 1 шт., ємність для ПММ 4 шт., трубопровід для ПММ 1 шт., що розташоване за адресою: АДРЕСА_9 ;

- касовий апарат Марія ЛТ МТМ 1 шт., стела інформаційна 1 шт., колонка «Sheidtbachmann» 5 шт., ємність для ПММ 5 шт., трубопровід для ПММ 1 шт., бак водонагрівний РОУНД 1 шт., що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 ;

з наданнямправа Акціонерномутовариству Ощадбанк продажу предмета застави від імені ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем за початковою ціною, що буде визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ,яка дієтакож вінтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 накористь Акціонерноготовариства Державнийощадний банкУкраїни судові витрати, що складаються із судового збору по 6 189,05 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_5 накористь Акціонерноготовариства Державнийощадний банкУкраїни судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 18 567,15 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

І.А. Єлізаренко