Рішення

від 22.03.2023 по справі 910/20293/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.03.2023Справа № 910/20293/21Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" про розподіл судових витрат у справі №910/20293/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення грошових коштів

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Корсун Ю.Ю.

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 07.12.2021 року до Державного підприємства "Гарантований покупець" (відповідач) про стягнення 1 287 839,39 грн., з них: інфляційних втрат - 865 948,94 грн. (вісімсот шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот сорок вісім гривень 94 копійки) та 3% річних - 421 890,45 грн. (чотириста двадцять одна тисяча вісімсот дев`яносто гривень 45 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 679/01 від 12.09.2019 року, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати за період з червня по жовтень 2021 року у розмірі 865 948,94 грн. та 3% річних за період з 07.07.2021 року по 14.11.2021 року у розмірі 421 890,45 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 року у справі № 910/20293/21 позов задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" грошові кошти: інфляційних втрат - 865 948,94 грн, 3% річних - 421 890,45 грн та судовий збір - 19 317,59 грн.

23.06.2022 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" надійшло клопотання від 16.06.2022 року про розподіл судових витрат, в якому заявник просить вирішити питання про розподіл судових витрат у розмірі 72 740,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 року призначено розгляд клопотання б/н від 16.06.2022 року про розподіл судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Парк Мар`янське» у справі № 910/20293/21 на 05.07.2022 року.

04.07.2022 року через відділ діловодства суду від Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшли заперечення б/н від 04.07.2022 року про клопотання позивача про розподіл судових витрат, в яких відповідач проти заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу заперечив, оскільки такий розмір є завищеним, не відповідає принципу розумності та співмірності судових витрат.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022: клопотання Товариства про розподіл судових витрат задоволено частково; стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь товариства витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 47 740,00 грн; в іншій частині клопотання відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28.02.2023 додаткове рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 у справі № 910/20293/21 скасовано в частині розгляду клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" про розподіл судових витрат у сумі 47 740,00 грн.; справу № 910/20293/21 у відповідній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 07.03.2023 справу № 910/20293/21 передано для розгляду судді Андреїшиній І.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 справу № 910/20293/21 прийнято до свого провадження, призначено розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Парк Мар`янське» про розподіл судових витрат на 22.03.2023.

20.03.2023 через відділ діловодства суду відповідачем подані заперечення.

У судовому засіданні 22.03.2023 представник відповідача підтримав подані заперечення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Парк Мар`янське» про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку про його часткове задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 3 ст. 221 ГПК України встановлено, що у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до поданої заяви про розподіл судових витрат у справі позивачем зазначено про розмір фактично понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 72 740,00 грн, які він просить покласти на відповідача.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині п`ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Ці правові висновки було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.03.2023 у справі № 5019/1274/11.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" (клієнт) та адвокатом Погорілець Романом Васильовичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги № 30523335 (надалі - договір), за умовами якого адвокат надає професійну правничу (правову) допомогу (здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги) клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Згідно з п. 2 додаткового договору № 43068454.1 від 15.11.2011 року до договору адвокат зобов`язується здійснити надання правової допомоги клієнту в судовому розгляді справи в Господарському суді міста Києва, а саме: здійснення аналізу матеріалів справи, в тому числі і наданих документів щодо заборгованості ДП «Гарантований покупець», та формування правової позиції у справі; складання та подача позовної заяви; підготовка та подання інших процесуальних документів; отримання інформації щодо стану справи в суді; підготовка до участі у судовому засіданні; участь у судових засіданнях.

За умовами п. 3 додаткового договору № 43068454.1 від 15.11.2011 року до договору вартість правової допомоги становить 2600,00 грн/год, а за участь у судових засіданнях - 3000,00 грн/год за кожне судове засідання. У випадку повного або часткового задоволення позовних вимог клієнт додатково сплачує адвокату «гонорар успіху» у розмірі 25 000,00 грн.

Відповідно до Акту наданої правової допомоги від 15.06.2022 загальна кількість витраченого часі складає 14,9 години.

Зокрема, у п. 3 Акту наданої правової допомоги від 15.06.2022 міститься детальний опис послуг та кількість часу, яка була витрачена на надання правової допомоги, згідно з яким:

- складання позовної заяви про стягнення суми боргу, в тому числі аналіз наданих документів щодо заборгованості ДП "Гарантований покупець" та формування правової позиції у справі - 10 годин;

- отримання інформації щодо стану справи в суді - 0,4 години;

- ознайомлення з ухвалою про відкриття провадження у справі - 0,2 години; ознайомлення з ухвалою про відкладення розгляду справи - 0,3 години;

- ознайомлення із відзивом ДП «Гарантований покупець» на позовну заяву ТОВ «СПМ» - 1 година; підготовка до всіх судових засідань-3 години.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Враховуючи викладене вище, судом встановлено, що отримання інформації щодо стану справи в суді , ознайомлення з ухвалою про відкриття провадження у справі, ознайомлення з ухвалою про відкладення розгляду справи не може бути віднесено до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Крім того, вказані послуги взагалі не були процесуально необхідними, оскільки процесуальним законодавством передбачено направлення повідомлень про судове засідання учасникам справи, що і було здійснено в даній справі.

Отже витрати пов`язані з отриманням інформації щодо стану справи в суді, ознайомленням з ухвалою про відкриття провадження у справі, ознайомленням з ухвалою про відкладення розгляду справи не підлягають стягненню з відповідача.

Щодо правової допомоги з складання позовної заяви про стягнення суми боргу, в тому числі аналіз наданих документів щодо заборгованості ДП "Гарантований покупець" та формування правової позиції у справі, яка тривала 10 годин, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у провадженні господарського суду перебувала справа №910/11011/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" до Державного підприємства "Гарантований покупець", в якій інтереси позивача також представляв адвокат Роман Погорілець.

Предметом вказаного позову було стягнення заборгованості, неустойки, 3% річних та інфляційних втрат за червень, липень 2020, що нараховані по 06.07.2021, тоді як предметом у справі № 910/20293/21 є стягнення 3% річних та інфляційних втрат за червень та липень 2020, що нараховані з 06.07.2021 по 14.11.2021.

Проаналізувавши вказані обставини, судом встановлено, що у вказаних справах відрізняється лише період нарахування 3% річних та інфляційних втрат, в решті зміст позовної заяви є тотожним з позовною заявою у справі 910/11011/21.

Отже, за висновком суду, підготовка справи до розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль та покладення на відповідача вартості 10 годин на підготовку позовної заяви (26 000,00 грн) є безпідставним та не відповідає критерію доцільності.

Крім того, відповідно до п. 4 Акту наданої правової допомоги від 15.06.2022 адвокатом була взята участь у наступних судових засіданнях Господарського суду м. Києва у справі №910/20293/21:

- 11.01.2022 о 11:15;

- 15.02.2022 о 09:00;

- 14.06.2022 о 09:00.

Разом з тим, судом встановлено, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 учасників судового процесу про те, що у зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. на лікарняному, судове засідання у даній справі, призначене на 15.02.2022 року не відбулося.

Отже, у задоволенні заяви в частині покладення на відповідача 3 000,00 грн на правову допомогу також слід відмовити.

Щодо «гонорару успіху» у розмірі 25 000,00 грн суд зазначає наступне.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70- 72); (пункти 5.34, 5.40, 5.41, 5.42, 5.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує зазначену судову практику у вирішення питання щодо стягнення «гонорару успіху».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в частині стягнення "гонорару успіху" в розмірі 25 000,00 грн, такі витрати не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер, тому у цій частині клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19, від 19 листопада 2021 року у справі № 910/4317/21, від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19.

Крім того, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у справі №910/7032/17.

Таким чином, обґрунтованими, пов`язаними з розглядом цієї справи та документально підтвердженими є витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 24 200,00 грн.

З огляду на вищевикладене, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 24 200,00 грн покладаються на відповідача, у зв`язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" про ухвалення додаткового рішення у цій справі підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" про розподіл судових витрат у справі №910/20293/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (ідентифікаційний код 43068454, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" (ідентифікаційний код 30523335, адреса: 49000, м. Дніпро, Шосе Донецьке, 186) витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 24 200 (двадцять чотири двісті) грн 00 коп.

3. У задоволенні заяви в частині решти суми витрат на правову допомогу відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 22.03.2023

Суддя І.О. Андреїшина