Постанова

від 11.05.2023 по справі 910/20293/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2023 р. Справа№ 910/20293/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Кравчука Г.А.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Погорилець Р.В. за ордером;

від відповідача: Коваль О.С. за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2023

у справі №910/20293/21 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення грошових коштів,

УСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22 березня 2023 року заяву ТОВ "Солар Парк Мар`янське" про розподіл судових витрат задоволено частково.

З Державного підприємства "Гарантований покупець" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 24 200 грн 00 коп.

У задоволенні заяви в частині решти суми витрат на правову допомогу відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням суду, Державне підприємство "Гарантований покупець" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24200,00 грн та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання позивача про розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що додаткове рішення є необґрунтованим, оскільки відмовивши у покладенні на відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 31 340,00 грн, суд поклав на відповідача витрати в розмірі 24000,00 грн без обґрунтування вказаного розміру та наведення послуг з правничої допомоги, які складають дану суму, при цьому суд не взяв до уваги доводи відповідача щодо необґрунтованості правничої допомоги з ознайомлення з відзивом (1 год - 2600,00 грн) і підготовки до судових засідань (3 год - 7800,00 грн), при цьому судові засідання у справі загалом тривали близько 15 хв; дана справа є незначної складності, оскільки стосується донарахування сум 3% річних та інфляційних втрат і аналогічна аншій справі №910/11011/21; судом не було взято до уваги доводи відповідача про необхідність зменшення витрат на правничу допомогу у зв`язку із важким матеріальним становищем відповідача, який має значну дебіторську заборгованість.

Також не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення в частині відмови у задоволенні "гонорару успіху" і ухвалити в цій частині нове рішення, яким заяву позивача про розподіл судових витрат в частині "гонорару успіху" задовольнити та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 49200,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що розмір "гонорару успіху" в розмірі 25000,00 грн є формою винагороди адвоката, який визначений у договорі про надання правової допомоги за погодженням адвоката з клієнтом, і обчислення гонорару успіху пов`язане з настанням певної події є обґрунтованою і логічною в силу самої суті гонорару успіху, також судом при відмові у його стягненні не взято до уваги такі критерії оцінки понесених витрат, як співмірність із ціною позову, складністю справи та її значення для позивача.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що "гонорар успіху" не був предметом нового розгляду справи після часткового скасування Верховним Судом попередніх судових рішень щодо розподілу витрат на правничу допомогу; також навів доводи, аналогічні доводам, що викладені у його апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу відповідача, просила її задовольнити, щодо задоволення апеляційної скарги позивача заперечила з підстав, викладених у відзиві.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу позивача, просив її задовольнити, посилаючись на те, що "гонорар успіх" є формою винагороди адвоката, щодо задоволення апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційні скарги, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 1 287 839,39 грн, з яких інфляційних втрат - 865 948,94 грн та 3% річних - 421 890,45 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 позов задоволено повністю.

Вирішено стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" грошові кошти: інфляційних втрат - 865 948,94 грн, 3% річних - 421 890,45 грн та судовий збір - 19 317,59 грн.

23.06.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" надійшло клопотання від 16.06.2022 про розподіл судових витрат, в якому заявник просив вирішити питання про розподіл судових витрат у розмірі 72 740,00 грн.

За змістом Актом наданої правової допомоги позивач розмір вказаних витрат визначив з наступного розрахунку: розмір гонорару за надані послуги, виходячи з кількості витраченого часу - 38 470,00 грн, розмір гонорару за участь у судових засіданнях - 9000,00 грн, "гонорар успіху" у зв`язку із задоволенням позову - 25000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 клопотання б/н від 16.06.2022 про розподіл судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" - задоволено частково.

Вирішено стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 47 740,00 грн.

В іншій частині клопотання (щодо "гонорару успіху") відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вказане додаткове рішення Господарського суду міста Києва в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 47740,00 грн та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання позивача про розподіл судових витрат.

Отже, додаткове рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 в частині відмови у задоволенні клопотання позивача про стягнення "гонорару успіху" відповідачем не оскаржувалось.

Позивачем у вказаній частині додаткове рішення також не оскаржувалось.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 апеляційну скаргу ДП "Гарантований покупець" було залишено без задоволення, а додаткове рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 - без змін.

Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням та постановою ДП "Гарантований покупець" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у який просило скасувати додаткове рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 у частині задоволення вимог і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу повністю.

Таким чином, судові рішення в частині відмови у стягненні "гонорару успіху" в касаційному порядку не оскаржувались.

Постановою Верховного Суду від 28.02.2023 касаційну скаргу державного підприємства "Гарантований покупець" задоволено частково.

Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 у справі №910/20293/21 скасувати в частині розгляду клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" про розподіл судових витрат у сумі 47 740 грн.

Справу №910/20293/21 у відповідній частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В іншій частині додаткове рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 зі справи № 910/20293/21 залишено без змін.

Таким чином, додаткове рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 в частині відмови у задоволенні клопотання позивача про стягнення "гонорару успіху" в розмірі 25000,00 грн не було скасовано і набрало законної сили.

Скасовуючи судові рішення в частині розподілу судових витрат в сумі 47740,00 грн, Верховний Суд вказав, що судами попередніх інстанцій прийнято додаткове рішення без врахування критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, не встановлено, чи всі з наданих позивачу послуг відносяться до видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та чи містяться у справі докази реального їх надання.

Отже, при новому розгляді заяви позивача суд першої інстанції мав здійснювати її розгляд виключно в частині розподілу судових витрат в сумі 47740,00 грн, оскільки в частині відмови у стягненні "гонорару успіху" в розмірі 25000,00 грн попередні судові рішення залишені без змін.

За результатами нового розгляду заяви позивача, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22 березня 2023 року заяву ТОВ "Солар Парк Мар`янське" про розподіл судових витрат задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 24 200,00 грн, а у задоволенні заяви в частині решти суми витрат на правову допомогу відмовлено.

Надавши оцінку наданим позивачем доказам, фактичним обставинам справи, суд першої інстанції прийшов до висновку, що обґрунтованими, пов`язаними з розглядом цієї справи та документально підтвердженими є витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 24 200,00 грн.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивач вказав, що поніс і планує понести у зв`язку із розглядом даної справи судові витрати, які складаються з суми судового збору 19317,69 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 90000,00 грн, докази фактичної оплати яких будуть надані додатково.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 позов задоволено повністю.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

23.06.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" надійшло клопотання від 16.06.2022 (направлене до суду 20.06.2022, понеділок, тобто в межах п`ятиденного строку) про розподіл судових витрат, в якому заявник просив вирішити питання про розподіл судових витрат у розмірі 72 740,00 грн.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Оскільки позов було задоволено у повному обсязі, пов`язані з розглядом справи судові витрати покладаються на відповідача.

За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем були подані заперечення проти клопотання позивача про розподіл судових витрат, мотивовані тим, що такий розмір є завищеним, не відповідає принципу розумності та співмірності судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що 03.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Мар`янське" (клієнт) та адвокатом Погорілець Романом Васильовичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги № 30523335 (надалі - договір), за умовами якого адвокат надає професійну правничу (правову) допомогу (здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги) клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Згідно з п. 2 додаткового договору №43068454.1 від 15.11.2011 року до договору адвокат зобов`язується здійснити надання правової допомоги клієнту в судовому розгляді справи в Господарському суді міста Києва, а саме: здійснення аналізу матеріалів справи, в тому числі і наданих документів щодо заборгованості ДП "Гарантований покупець", та формування правової позиції у справі; складання та подача позовної заяви; підготовка та подання інших процесуальних документів; отримання інформації щодо стану справи в суді; підготовка до участі у судовому засіданні; участь у судових засіданнях.

За умовами п.3 додаткового договору № 43068454.1 від 15.11.2011 року до договору вартість правової допомоги становить 2600,00 грн/год, а за участь у судових засіданнях - 3000,00 грн/год за кожне судове засідання. У випадку повного або часткового задоволення позовних вимог клієнт додатково сплачує адвокату "гонорар успіху" у розмірі 25 000,00 грн.

Відповідно до Акту наданої правової допомоги від 15.06.2022 загальна кількість витраченого часі складає 14,9 години.

Так, у пункті 3 Акту наданої правової допомоги від 15.06.2022 міститься детальний опис послуг та кількість часу, яка була витрачена на надання правової допомоги, згідно з яким:

- складання позовної заяви про стягнення суми боргу, в тому числі аналіз наданих документів щодо заборгованості ДП "Гарантований покупець" та формування правової позиції у справі - 10 годин;

- отримання інформації щодо стану справи в суді - 0,4 години;

- ознайомлення з ухвалою про відкриття провадження у справі - 0,2 години; ознайомлення з ухвалою про відкладення розгляду справи - 0,3 години;

- ознайомлення із відзивом ДП "Гарантований покупець" на позовну заяву ТОВ "СПМ" - 1 година; підготовка до всіх судових засідань - 3 години.

Відповідно до пункту 4 адвокатом була взята участь у наступних судових засіданнях Господарського суду м. Києва у справі №910/20293/21: 11.01.2022 о 11:15; 15.02.2022 о 09:00; 14.06.2022 о 09:00 - загальна кількість судових засідань - 3, розмір гонорару за участь у судових засіданнях, виходячи з кількості судових засідань - 9000,00 грн.

У пункті 5 Акту вказано, що Господарським судом міста Києва було задоволено позовні вимоги, "гонорар успіху" в розумінні п.3 договору складає 25000,00 грн.

Платіжним дорученням №420 від 16.06.2022 позивач сплатив адвокату 25000,00 грн за надання правової допомоги по договору, а платіжним дорученням №421 від 16.06.2022 сплатив адвокату 47740,00 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач у запереченнях на клопотання позивача посилався на завищення потраченого адвокатом часу на надання правової допомоги, оскільки в провадженні судів перебувала фактично ідентична справа між позвиачем і відповідачем, де позивача представляв також адвокат Погорілець Р.В., тому він не міг витратити 10 годин підготовку позовної заяви; безпідставним є стягнення коштів за ознайомлення з інформацією щодо стану справи в суді, ознайомлення з ухвалами суду, ознайомлення з відзивом; позивачем включено до акту участь в трьох судових засіданнях, хоча фактично відбулось два засідання і загальна їх тривалість становила 15 хв.; стягнення "гонорару успіху" є повністю безпідставним; завищена вартість послуг адвоката і вона є нерозумною.

Судом першої інстанції при новому розгляді заяви позивача встановлено, що отримання інформації щодо стану справи в суді , ознайомлення з ухвалою про відкриття провадження у справі, ознайомлення з ухвалою про відкладення розгляду справи не може бути віднесено до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Крім того, вказані послуги взагалі не були процесуально необхідними, оскільки процесуальним законодавством передбачено направлення повідомлень про судове засідання учасникам справи, що і було здійснено в даній справі.

Отже, ж вірним висновок суду першої інстанції про те, що витрати пов`язані з отриманням інформації щодо стану справи в суді, ознайомленням з ухвалою про відкриття провадження у справі, ознайомленням з ухвалою про відкладення розгляду справи не підлягають стягненню з відповідача

Також судом вірно встановлено, що в провадженні судів перебувала інша справа між цими ж сторонами (№910/11011/21) з майже аналогічним предметом спору (стягнення 3% річних та інфляційних втрат коштів за інший період), тому підготовка справи до розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль та покладення на відповідача вартості 10 годин на підготовку позовної заяви (26 000,00 грн) є безпідставним та не відповідає критерію доцільності.

З матеріалів справи також вбачається, що судове засідання, призначене на 15.02.2022 року, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Коткова О.В. на лікарняному, тому позивачем безпідставно включено до акту вартість участі у вказаному засіданні в розмірі 3000,00 грн.

Доводи відповідача про те, що загальна тривалість двох судових засідань (11.01.2022 та 14.06.2022) становила 15 хвилин і тому вартість участі у них в сумі 6000,00 грн є завищеною, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Тому цей час є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19).

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що розумним, пропорційним і обґрунтованим розміром витрат на послуги адвоката за розгляд справи у суді першої інстанції у даному спорі є сума 24200,00 грн, і вказаний висновок суду першої інстанції повністю узгоджується з наведеними нормами Господарського процесуального кодексу України та правовими позиціями Верховного Суду, які підлягають врахуванню всіма судами.

Доводи відповідача по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування додаткового рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, правильно застосував до них належні норми процесуального права, а тому додаткове рішення Господарського суду міста Києва законне і обґрунтоване.

Крім цього, в оскаржуваному додатковому рішенні суд першої інстанції помилково надав оцінку вимозі позивача щодо "гонорару успіху", прийшовши до висновку про відсутність підстав для його відшкодування, але при цьому не врахував зміст постанови Верховного Суду, який залишив без змін додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 в частині відмови у задоволенні клопотання позивача про стягнення "гонорару успіху".

Отже, питання стягнення "гонорару успіху" не підлягало розгляду при новому розгляді заяви позивача про розподіл судових витрат, але вказана помилка суду першої інстанції не призвела до прийняття неправильного додаткового рішення, тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.

Щодо апеляційної скарги позивача, то він оскаржує додаткове рішення виключно в частині відмови у стягненні "гонорару успіху", проте, як зазначено вище, у його стягненні було відмовлено рішенням від 05.07.2022, яке в цій частині ніким із сторін не оскаржувалось та набрало законної сили, тому скарга позивача не підлягає розгляду.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22 березня 2023 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.05.2023.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук