Ухвала

від 23.03.2023 по справі 910/3720/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/3720/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду державного майна України (далі -скаржник)

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023

у справі №910/3720/22

за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України

до Фонду державного майна України

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Полтавський державний навчально-курсовий комбінат агропромислового комплексу

про визнання незаконним та скасування наказу в частині,

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України 14.03.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі №910/3720/22; прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Верховний Суд встановив таке.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, на обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі Фонд державного майна України із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, статей 11, 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", статті 80 Закону України "Про освіту"; також судами не застосовано висновок щодо застосування, зокрема, положень статей 53, 226 ГПК України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №916/2122/16.

З огляду на викладене касаційна скарга Фонду державного майна України подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Окрім цього, положенням пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру було встановлено: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На час подання позову статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2 481,00 грн.

Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги немайновий характер спору, при поданні касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 4 962,00 грн (2 481,00 грн х 200%).

Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, про що складено Акт Верховного Суду від 15.03.2023 №29.1-25/129.

Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору в розмірі 4 962,00 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Верховний Суд роз`яснює, що у разі не усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги у встановлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Крім того, статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржує постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі №910/3720/22, яку оприлюднено 22.02.2023, таким чином скаржник вважає, що касаційна скарга може бути подана до 14.03.2023 включно.

Верховним Судом встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, що повний текст вище вказаної постанови у справі №910/3720/22 складено 21.02.2023, а отже останнім днем для її оскарження є 13.03.2023, відповідно до вимог частини першої статті 288 ГПК України.

Натомість касаційну скаргу скаржником надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 14.03.2023, як зазначено вище (згідно з поштовими відмітками на конверті).

Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що посилання скаржника на дату оприлюднення оскаржуваної постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.02.2023 Суд не приймає до уваги, оскільки статтею 288 ГПК України чітко визначено коли починається обраховуватися строк на касаційне оскарження судового рішення та коли він підлягає поновленню.

Отже, касаційна скарга Фонду державного майна України подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження. При цьому клопотання щодо поновлення строку відсутнє. Відсутнє прохання щодо поновлення строку на касаційне оскарження і в тексті касаційної скарги.

Водночас поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності клопотання про поновлення цього строку та обставин, які об`єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для поновлення строку.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга Фонду державного майна України підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання Суду:

- документа на підтвердження сплати судового збору в розмірі 4 962,00 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом;

- клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі №910/3720/22 з наведенням підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.

Матеріали з усуненням недоліку касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків або не в повному обсязі усунення недоліків протягом установленого строку матиме наслідком, або повернення касаційної скарги скаржнику або відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з вищенаведеного.

Керуючись статтями 119, 123, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі №910/3720/22 - залишити без руху.

2. Надати Фонду державного майна України строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через підсистему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.

3. Роз`яснити Фонду державного майна України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде або повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова