Постанова

від 22.03.2023 по справі 536/612/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 березня 2023 року

м. Київ

справа № 536/612/19

провадження № 61-571св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Новогалещинська селищна об`єднана територіальна громада,

треті особи: Друга кременчуцька державна нотаріальна контора, Центр надання адміністративних послуг при Кременчуцькій районній державній адміністрації Полтавської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 лютого 2021 року у складі судді

Колотієвського О. О. та постанову Полтавського апеляційного суду

від 08 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В.,

Бутенко С. Б., Кузнєцової О. Ю.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Новогалещинської селищної об`єднаної територіальної громади, треті особи: Друга кременчуцька державна нотаріальна контора, Центр надання адміністративних послуг при Кременчуцькій районній державній адміністрації Полтавської області, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що вона згідно із заповітом є спадкоємицею майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю у неї оригіналів правовстановлюючих документів та доказів того, що ОСОБА_2 після смерті батька - ОСОБА_3 успадкувала земельну ділянку площею 7,44 га, розташовану на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд:

- встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 земельної ділянки площею 7,44 га, розташованої на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та будинок з господарськими будівлями розташований на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, в

АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3

- визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 7,44 га, розташовану на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , та на будинок з господарськими будівлями, що розташований на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області в

АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після померлого

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області

від 25 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 не набула право власності на майно свого батька ОСОБА_3 , а саме земельну ділянку площею 7,44 га, у встановленому законом порядку, на день його смерті ОСОБА_2 з ним не проживала, із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини не зверталася.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 лютого 2021 року залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_2 зі своїм батьком ОСОБА_3 , оскільки відповідно до довідки

від 09 вересня 2019 року № 572 виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради, померлий ОСОБА_3 до дня смерті проживав у

АДРЕСА_1 та був зареєстрований один. Відповідно до акту обстеження комісії Новогалещинської селищної ради 09 вересня 2019 року встановлено, що ОСОБА_2 зі своїм батьком на день смерті не проживала і зареєстрована в цьому будинку не була, в шестимісячний строк заяви до нотаріальної контори про бажання прийняти спадщину не подавала, не вчинила дій, передбачених статтями 1268-1269 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У січні 2022 року до Верховного Суду засобами електронного зв`язку

ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 лютого 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 263/3930/16-ц, від 22 квітня 2020 року у справі

№ 522/19433/17, від 04 лютого 2021 року у справі № 202/26139/13-ц,

від 11 березня 2021 року у справі № 296/9824/19, зазначає, що справу розглянуто за її відсутності, належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не повідомив її про розгляд справи, чим позбавив її права на захист.

Крім того, вказує, що факт прийняття спадщини ОСОБА_2 спірних земельної ділянки площею 7,44 га та будинку з господарськими будівлями у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2

ОСОБА_3 підтверджується тим, що остання не подавала заяви про відмову від спадщини, до своєї смерті користувалась як будинком так і земельним паєм, інші особи заяв про прийняття спадщини не подавали, селищна рада також не зверталася з позовом до суду про визнання спадщини відумерлою.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до Новогалещинської селищної об`єднаної територіальної громади, треті особи: Друга кременчуцька державна нотаріальна контора, Центр надання адміністративних послуг при Кременчуцькій районній державній адміністрації Полтавської області, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом призначено до судового розгляду.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_3 належав будинок в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 7,44 га, розташовані на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка за життя - 06 листопада

2013 року, склала заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_1 .

Постановою від 19 квітня 2016 року нотаріуса Другої кременчуцької нотаріальної контори Троцькій М. І. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю у неї оригіналів правовстановлюючих документів та доказів того, що ОСОБА_2 після смерті батька - ОСОБА_3 успадкувала земельну ділянку площею 7,44 га, розташовану на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

ОСОБА_2 мешкала та була зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_2 .

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої-сьомої, дев`ятої статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 лютого 2021 року (а. с. 154).

Також Полтавським апеляційним судом 03 вересня 2021 року постановлено ухвалу про закінчення підготовчих дій та призначення справи до розгляду в приміщенні апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 22 вересня 2021 року

11-40 год. (а. с. 155).

Відповідно до довідки від 22 вересня 2021 року у зв`язку з неявкою учасників справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилось. Слухання справи відкладено на 25 жовтня 2021 року на 10:00 год. (а. с. 182).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2021 року продовжено строк розгляду справи судом апеляційної інстанції в межах строку, визначеного статтею 371 ЦПК України. Ухвалено про дату, час та місце розгляду справи повідомити її учасників.

У цій ухвалі зазначено, що суддя Бутенко С. Б. з 25 жовтня 2021 року до

05 листопада 2021 року включно перебуватиме у відпустці (а. с. 190).

08 листопада 2021 року суд апеляційної інстанції розглянув справу без участі сторін у справі.

У матеріалах справах відсутні докази направленням судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 судової повістки про дату, час і місце судового засідання, яке призначено на 08 листопада 2021 року.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, доступ до суду є правом особи, що гарантоване, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Доступ до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) - це здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

ЄСПЛ дійшов висновку, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню. Проте, суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту першого статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 12 липня 2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини», заява № 42527/98, пункт 44).

Згідно з матеріалами справи телефонограмою на ім`я ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 суд повідомив про судове засідання, яке відбудеться 08 листопада 2021 року у приміщенні Полтавського апеляційного суду

(а. с. 191).

У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2021 року в справі № 379/1296/18 (провадження № 61-10167св20) вказано, що «повідомлення учасників справи телефонограмою не відповідає встановленому порядку повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 263/3930/16-ц (провадження № 61-12562св19), від 22 квітня 2020 року у справі

№ 522/19433/17 (провадження № 61-835св19), від 11 березня 2021 року у справі № 296/9824/19 (провадження № 61-13685св20), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

від 04 лютого 2021 року у справі № 202/26139/13-ц (провадження

№ 61-22450св19)».

Крім того, строк дії довіреності, якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 представляти її інтереси в судових установах, закінчився 25 жовтня 2021 року (а. с. 112).

Зазначене не дає підстав для висновку про належне повідомлення учасника справи про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Таким чином справа в суді апеляційної інстанції розглянута 08 листопада 2021 року за відсутності позивача ОСОБА_1 , яка не була належним чином, відповідно до вимог статей 128-130 ЦПК України, повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

За таких обставин доводи касаційної скарги про неналежне повідомлення позивача про розгляд справи в суді апеляційної інстанції є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович